8 травня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 8 травня)
| травень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | ||||
| 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
| 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
| 2026 рік | ||||||
8 травня — 128-й день року (129-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 25 квітня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Апостола і євангеліста Іоана Богослова; Преподобних Арсенія та Пимена печерських;
- †УГКЦ: Святого апостола і євангеліста Івана Богослова; Преподобного Арсенія Великого;
- †РКЦ: Святого Віктора Медіоланського; Святого Станіслава Щепановського;
Міжнародні
- Дні пам'яті та примирення, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни — відзначається щорічно за Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (№A/RES/59/26 від 22 листопада 2004);
- Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця — відзначається щорічно в день народження Анрі Дюнана (1828—1910), засновника Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
В Україні
- День пам'яті та примирення (День пам'яті жертв Другої світової війни) — встановлений Указом Президента України Петра Порошенка № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» від 24 березня 2015.
На Тернопільщині
- почали відзначати з 2012(?) року, коли головою Тернопільської обласної ради був Олексій Кайда.
Події
- 1915 — 285-та доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 651-ша доба Першої світової війни;
- 1917 — 1016-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1381-ша доба Першої світової війни;
- 1940 — 251-ша доба Другої світової війни;
- 1941 — 616-та доба Другої світової війни;
- 1942 — 981-ша доба Другої світової війни (321-ша доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1346-та доба Другої світової війни (686-та доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1712-та доба Другої світової війни (1052-га доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2077-ма доба Другої світової війни (1417-та доба німецько-радянської війни); 8 травня в передмісті Берліна Карлсгорст відбулася церемонія вторинного підписання акту про капітуляцію Німеччини, який набув чинности того ж дня о 23:01, що стало офіційним моментом завершення Другої світової війни в Европі;
- 1978 — смт Почаєву надано статус міста;
- 2014 — 78-ма доба російсько-української війни;
- 2015
- 443-тя доба російсько-української війни;
- під час поминальних заходів біля статуї «Материнський поклик» у Старому Парку м. Тернополя голова Тернопільської ОДА Степан Барна вручив родичам загиблих під час російсько-української війни Романа Мусія, Михайла Григоришина, Миколи Руснака ордени «За мужність» ІІІ ступеня[2]
- 2016 — 809-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1174-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1539-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 1904-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2270-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2635-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 74-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3000-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 439-та доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3365-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 805-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3731-ша доба російсько-української війни;
- 2025 — 1170-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4096-та доба російсько-української війни;
- 2026 — 1535-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4461-ша доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1737 — у церкві в Жнибородах (околиця Язловця) з'явилася «чаша з звіздою і дискосом, на котрім дискосї виразні суть слова: „Do cerkovi Znibrodzkiy 1737.8va may“ а на серединї виритий герб родини Шептицких з емблємами митрополичими»;
- 1963 — у Велеснівській сільській бібліотеці Остап Черемшинський облаштував перший Меморіяльний куток Володимира Гнатюка, який став основою для майбутнього Етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка.
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 9 год.:
- 959 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 688, одужало — 254, померло — 17;
- Кременецький — 283 (одужало — 19, померло — 3), Монастириський район — 184 (одужало — 103, померло — 4), Шумський — 119 (одужало — 25, померло — 4), м. Тернопіль — 86 (одужало — 19), Бучацький — 62 (одужало — 17, померло — 1), Чортківський — 53 (одужало — 14), Заліщицький — 43 (одужало — 16, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Козівський — 25 (одужало — 15, померло — 1), Лановецький — 19, Збаразький — 19 (одужало — 3), Тернопільський — 14 (одужало — 5), Борщівський — 13 (одужало — 7), Гусятинський — 13 (одужало — 2), Теребовлянський — 11 (одужало — 2), Підгаєцький — 5 (одужало — 4), Підволочиський — 4, Бережанський — 3 (одужало — 2), Зборівський — 3 (одужало — 1).
Особи
Народилися
- 1879 — о. Олександр Малицький — український священник, релігійний діяч (с. Вікно в околиці Гримайлова);
- 1919 — Марта Вонсул — українська громадська діячка (с. Шишківці в околиці Борщева);
- 1927 — Євген-Богдан Рослицький — український вчений-мікробіолог, громадський діяч, публіцист (м-ко Товсте);
- 1933 — Богдан Савків — український господарник, науковець, винахідник (с. Шульганівка в околиці Чорткова);
- 1943 — Василь Біскупський — український освітянин, журналіст, фотоаматор (с. Великий Глибочок в околиці Тернополя);
- 1962 — Ігор Зощук — український господарник (с. Вівся в околиці Козови);
У Кременці
- 1927 — Ростислав Глувко — художник, громадський діяч;
У Монастириськах
- 1976 — Ірина Ванат — українська футболістка;
У Скалаті
- 1953 — Ігор Гулеватий — український художник-аматор, громадський діяч;
У Теребовлі
- 1969 — Ігор Совіцький — український громадський діяч;
У Тернополі
- 1900 — Іванна Мамчак — українська освітянка, громадська діячка;
- 1939 — Маркіян Костюк — український музикант, літератор, релігійний і громадський діяч;
Пов'язані з краєм
- 1913 — Мирослава Антонович — українська освітянка, діячка ОУН; у 1930-х працювала вчителькою на Тернопільщині (с. Боднарів, Станиславщина);
- 1936 — Ніна Куликова — українська вчена в галузі біології; у 1960-2005 — в Тернопільському медичному інституті (с. Гаврилова Слобода, Сумщина);
- 1956 — Павло Кузів — український господарник (поселення Березово Краснодарського краю, Московія);
- 1961 — Оксана Дорош — українська художниця (м. Ужгород).
Померли
- 1883 — Лев Василович — український письменник, літературознавець, освітянин (с. Целіїв в околиці Копичинців);
- 1976 — о. Степан (Сампара) — український священник, церковний діяч (с. Прошова в околиці Тернополя);
За межами краю
- 1929 — Броніслав Осуховський — польський землевласник, політичний і громадський діяч (м. Львів)[3];
- 1970 — Степан Жидек — український радянський і польський військовик, генерал бригади Війська Польського, полковник Радянської армії (м. Біла Церква, Київщина);
- 1978 — Михайло Лотоцький — український журналіст (м. Філядельфія, штат Пенсильванія, США);
- 1993 — Святослав Гординський — український художник, мистецтвознавець, поет, перекладач, критик, діяч культури; не раз перебував на Тернопільщині, зокрема у Сновидові (околиця Бучача) в домі свого тестя о. Івана Шлемкевича (м. Верона, похований у м. Савт-Бавнд-Бруку, США);
- 1996 — Мирон Ґошуляк — український співак у Канаді (м. Калгарі, Канада);
- 2009 — Ігор Пелих — український радіо- і тележурналіст, продюсер (м. Київ, загинув у автокатастрофі).
Инше
- 2022 — указом президента України Володимира Зеленського № 323/2022 «Про відзначення державними нагородами України»[4]
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено (посмертно) військовиків Олега Лапінського та Олександра Пителя.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ 4 бійцям з Тернопільщини присвоєно орден «За мужність» III ступеня // Сайт Тернопільської ОДА. — 2015. — 8 трав.
- ↑ Zdrada J. Osuchowski Bronisław (1851—1929) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV. — S. 601. (пол.)
- ↑ Указ Президента України від 8 травня 2022 року № 323/2022 «Про відзначення державними нагородами України».