8 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 8 серпня)
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
8 серпня — 220-й день року (221-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 26 липня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Преподобного Григорія Печерського;
- †УГКЦ: Святого Еміліяна, ісповідника, єпископа Кизицького;
- †РКЦ: Святого Домініка;
- Міжнародний день офтальмології;
- День військ зв’язку та кібербезпеки ЗСУ.
Події
- 1914 — 12-та доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 377-ма доба Першої світової війни;
- 1916 — 743-тя доба Першої світової війни;
- 1917 — 1108-ма доба Першої світової війни;
- 1918 — 1473-тя доба Першої світової війни;
- 1940 — 343-тя доба Другої світової війни;
- 1941 — 708-ма доба Другої світової війни; 48-ма доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1073-тя доба Другої світової війни; 413-та доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1438-ма доба Другої світової війни; 778-ма доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1804-та доба Другої світової війни; 1144-та доба німецько-радянської війни;
- 1945 — 2169-та доба Другої світової війни;
- 2014 — 170-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 535-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 901-ша доба російсько-української війни;
- 2017 — 1266-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1631-ша доба російсько-української війни;
- 2019 — 1996-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2362-га доба російсько-української війни;
- 2021
- 2727-ма доба російсько-української війни;
- ХХІІ Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини» в урочищі «Бичова» біля Монастириськ (перший день)[2];
- 2022 — 166-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3092-га доба російсько-української війни;
- 2023 — 531-ша доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3457-ма доба російсько-української війни;
- 2024 — 897-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 3823-тя доба російсько-української війни;
- 2025 — 1262-га доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4188-ма доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 2015 — свідоцтво про державну реєстрацію отримав міжнародний науково-практичний журнал англійською мовою «International Journal of Medicine and Medical Research» («Міжнародний журнал медицини та медичних досліджень»), який видає Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського.
- Зникли
- 1990 — за постановою міської ради Тернополя вперше серед обласних центрів України демонтували пам'ятник Володимирові Леніну, під час зняття пам'ятника вся тодішня площа Свободи була наповнена людьми.
Особи
Народилися
- 1901 — Мечислав Пішковcький — польський історик літератури (м-ко Мельниця-над-Дністром, нині Мельниця-Подільська);
- 1920 — Василь Кліщук — український підприємець, громадський діяч, добродійник (с. Космирин в околиці Бучача);
- 1922 — Нестор Чорній — український освітянин, інженер, краєзнавець, публіцист (с. Купчинці в околиці Козови);
- 1924 — Віра Корпан-Яндьо (псевдо «Мотря») — українська диригентка, діячка ОУН (с. Галич в околиці Підгайців);
- 1929 — Михайло Парнета — український хірург, громадський діяч (с. Глибочок в околиці Борщева);
- 1938 — Володимир Стадничук — український художник (с. Михайлівка в околиці Борщева);
- 1940 — Ігор Гадач — український лікар, громадський діяч (с. Золота Слобода в околиці Козови);
- 1946 — Степан Боднар — український військовик, фінансист (с. Денисів в околиці Козови);
- 1947 — Михайло Пилипець — український вчений у галузі машинобудування (с. Городниця в околиці Гусятина);
- 1897 — Надія Огоновська — українська освітянка;
- 1955 — Василь Фенцур — український художник;
У Кременці
- 1876 — о. Леонтій (Туркевич) — український церковний діяч, православний митрополит;
- 1865 — о. Єронім (Малицький) — український церковний діяч, чернець ЧСВВ;
Пов'язані з краєм
- 1834 — Юрій Федькович — український письменник, перекладач, фольклорист, громадсько-культурний діяч (с. Сторонець-Путилів, нині м-ко Путила, Буковина);
- 1926 — єп. Павло (Василик) — український релігійний діяч, єпископ УГКЦ (с. Бориславка Перемишльського повіту Львівського воєводства, нині Польща);
- 1940 — Марта Подкович — українська музикознавиця, театрознавиця, освітянка, громадська діячка; від 1968 — в Тернополі (м-ко Кути, нині Івано-Франківщина);
- 1944
- Юрій Буган — український освітянин, господарник; 1945 з родиною депортований на Тернопільщину (с. Яворник Ряшівського воєводства, Польща);
- Володимир Філіп — український футболіст, тренер; навчався, працює і проживає в Тернополі (с. Нанкове, Закарпаття);
- 1949
- Олексій Довгий — український поет, перекладач, публіцист, байкар; відвідав Тернопіль, Кременець, Почаїв (с. Верхівня, Житомирщина);
- Олександр Магдич — український правник, суддя; від 1967 — у Тернополі (с. Городище, Чернігівщина);
- 1991 — Олександр Лакуста — український футболіст; у сезоні 2012-2013 зіграв за тернопільську «Ниву» 28 матчів (м. Чернівці)[3][4].
Померли
- 1973 — Анастасія Луцик — українська селянка, депутатка Верховної Ради СРСР (с. Мильне в околиці Зборова);
- 1992 — Ярослав Миколишин — український художник, графік, скульптор-керамік (м. Бережани);
У Тернополі
- 1979 — Іван Лоцман — український журналіст, редактор, громадський діяч;
- 2008 — Василь-Володимир Заведнюк — український вчений у галузі біології, чотовий УПА;
За межами краю (тернопільці)
- 1894 — о. Микола Січинський — український священник, громадсько-політичний діяч, публіцист (с. Стопчатів, Станиславщина);
- 1981 — Леся Лисак-Тивонюк — українська письменниця, акторка (поблизу м. Торонто, Канада, похована у місцевости Лякавані поблизу м. Баффало, США).
За межами краю (инші)
- 1715 — Юст Юль — данський військовик, офіцер флоту, дипломат; у серпні 1711 проїжджав через Тернопільщину, про що залишив записи у деннику (Ясмунд (півострів острова Рюген), Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина)[5].
Инше
- 1954 — дідич міста Язловця краківський каштелян Станіслав Понятовський презентував о. Михайла Павловича, настоятеля місцевої церкви святого Миколая[6].
- 1995 — розпорядженням № 147/95-рп[7] президента України Леоніда Кучми головами районних державних адміністрацій призначено:
- Бережанської — Степана Токарського;
- Борщівської — Івана Кузика;
- Бучацької — Василя Вовка;
- Заліщицької — Володимира Кулачковського;
- Збаразької — Степана Біскупа;
- Зборівської — Володимира Колінця;
- Козівської — Володимира Мельника;
- Кременецької — Сергія Данилюка;
- Монастириської — Павла Дроня;
- Підволочиської — Богдана Стадницького;
- Підгаєцької — Зіновія РАїнчука;
- Тернопільської — Василя Коломийчука;
- Шумської — Віктора Грицаюка.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Лакуста Олександр / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
- ↑ Лакуста Олександр Анатолійович / Статистика виступів // Офіційний сайт ПФУ.
- ↑ Ісаєвич, Я. Д. Юль Юст // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 699. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1862. — S. 182—183. (пол.)
- ↑ Розпорядження Президента України від 8 серпня 1995 року № 147/95-рп «Про призначення голів районних державних адміністрацій Тернопільської области».
