8 березня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 8 березня)
| березень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | ||||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
| 30 | 31 | |||||
| 2020 рік | ||||||
8 березня — 67-й день року (68-й у високосні роки) в григоріянському календарі. До кінця року залишається 298 днів.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Міжнародний жіночий день
Події
- 1899 — українська громада Ягільниці заснувала читальню товариства «Просвіта» (очільник Антон Кропельницький)[1];
- 1944
- почалася битва за Тернополь, яка тривала до 15 квітня;
- у Плотичі біля Тернополя загинули 43 поляки[2];
- 1946 — у Львові на псевдособорі прийняли «Постанову про ліквідацію Берестейської унії 1596 р., про розрив з Ватиканом та про возз'єднання з Руською православною церквою»
- 1948 — на соснівському полі «Кобили» загинули в криївці члени УПА Зеновій Боднарець, Марія Боднарець, Роман Коваль, Володимир Олійник (родом з с. Котузова); члени їхніх родин були заарештовані й вислані в концтабори Сибіру[3].
З'явилися
- 1945 — в Гусятині почала виходити газета «Прапор комунізму», нині «Вісник Надзбруччя».
Зникли
Особи
Народилися
- 1874
- Йосиф Дженджера — український священик, церковний діяч (с. Лосяч в околиці Борщева);
- Юліян-Сергій Левицький — український освітянин, культурно-освітній діяч (м. Заліщики);
- 1883 — Микола Щепанюк — український церковний діяч (с. Цебрів в околиці Зборова);
- 1888 — Олександр Зеленецький — український правник, громадський діяч (с. Шидлівці в околиці Гусятина);
- 1901 — Іван Гіпський — український освітянин, диригент, фольклорист (м. Кременець);
- 1922 — Борис Захарків — учасник національно-визвольних змагань, електротехнік, громадський діяч (с. Медин в околиці Підволочиська);
- 1927 — Броніслава Ящищак — українська радянська господарниця, громадська діячка (с. Млинівці в околиці Зборова);
- 1935 — Богдан Василевич — український публіцист, редактор, книговидавець (с. Семенів в околиці Теребовлі);
- 1937 — Богдан Кельнер — український господарник, громадський діяч (с. Августівка в околиці Козова);
- 1949 — Ігор Демків — український освітянин, громадський діяч (с. Шидлівці в околиці Гусятина);
- 1953 — Олег Марцинів — український режисер фестивалів, концертних програм, театралізованих вистав (м. Чортків);
- 1961 — Оксана Лазор — українська науковиця, освітянка (м. Ланівці);
- 1963 — Галина Бабій — українська музикознавиця, радіожурналістка (м. Борщів);
- 1986 — Андрій Андріїшин — український спортовець (с. Погрібці в околиці Зборова);
- 1991 — Роман Ільяшенко — український військовик, боєць 2-го батальйону 51-ї механізованої бригади артилерійського самохідного дивізіону, учасник російсько-української війни 2014—2020 (м. Чортків);
- 1997 — Владислав Левчик — український футболіст, нападник тернопільської «Ниви» (с. Смиківці поблизу Тернополя).
У Тернополі
- 1890 — Евґеніуш Базяк — польський римо-католицький церковний діяч.
Пов'язані з краєм
- 1915 — Михайло Стецюра — український художник театру (м. Кременчук, Полтавщина);
- 1925 — Анатолій Живов — рядовий радянської армії, почесний громадянин Тернополя (с. Кузьмищево Калузької області, нині РФ);
- 1968 — Ірина Меркушина — радянська та українська біатлоністка (м. Куйбишев, нині Самара, РФ);
- 1984 — Дмитро Мерзлікін — український військовик-артилерист, майор, учасник російсько-української війни 2014—2020 (с. Середньобіле Амурської области, РФ).
Померли
- 1831 — о. Лука Еліясевич — український священик (с. Курівці[4] в околиці Зборова);
- 1842 — о. Йосиф Остапович — український священик (с. Ласківці в околиці Теребовлі[4]);
- 1901 — о. Антін Сірецький — український священик (с. Красіїв в околиці Монастириськ[4]);
- 1902 — о. Лука Авдикович — український священик (с. Івачів Горішній в околиці Тернополя[4]);
- 1944 — Василь Осипов — радянський військовик, під час німецько-радянської війни — учасник бойових дій на Тернопільщині (поблизу с. Супранівки, перепохований у Підволочиську[5]).
- 1946 — Роман Чорнобривий — бучацький районовий провідник ОУН (м. Бучач).
У Тернополі
- 2004 — Ілярій Логуш — український освітянин, громадський діяч;
- 2018 — Микола Добровольський — український журналіст, літератор, критик, спортовець (м. Тернопіль)[6].
За межами краю
- 1808 — о. Віктор Василь Сторожинський ЧСВВ — український священик-василіянин, релігійний діяч (с. Старі Богородчани, нині Івано-Франківщина)[7];
- 1925 — о. Іван Гегейчук — український священик (с. Розгірче, Львівщина[4]);
- 1929 — о. Теофіль Бобикевич — український священик, релігійний діяч, освітянин (м. Львів[4]);
- 1933 — Олексій Бачинський — український священик, один з українських першопоселенців у Канаді (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1949 — Василь Лімниченко — український священик, письменник, публіцист, перекладач, громадський діяч (м. Мюнхен, Німеччина);
- 1960 — Осипа Ковбель — українська громадська діячка (м. Торонто, Канада);
- 1966 — Микола Головецький — український лікар, громадський діяч (м. Філадельфія, США);
- 1967 — Олена Кульчицька — українська художниця, освітянка, громадська діячка (м. Львів);
- 1971 — Семен Фодчук — український літератор, освітянин, перекладач (м. Торонто, Канада);
- 1989 — Лев Кальтенберґ — польський письменник, перекладач, редактор, кінокритик (м. Варшава, Польща).
Инше
- 1575 (близько після 8 березня) — Єжи Язловецький — польський шляхтич, державний, політичний і військовий діяч, дипломат, дідич[8] (ймовірно, м. Язловець[9], нині село в околиці Бучача).
Очільники
Призначення, звільнення
- 1689 — князь Казимир Чорторийський став крем'янецьким старостою[10];
- 1898 — о. В'ячеслав Збудовський став парохом у Зубреці[11].
Примітки
- ↑ Бубернак, С., Мельничук, Б., Федечко, М. Ягільниця // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 526. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Уніят-Карпович, В. Плотича // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 412. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Гарбовська, М., Івахів, Г. Соснів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 327. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 17, 45, 106, 130, 332, 394. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Осипов Василий Иванович // Герои страны. (рос.)
- ↑ Вільне життя плюс. — 2018. — № 20 (14 бер.). — С. 11. — (Пам'ять).
- ↑ Дух, О. Віктор Василь Старожинський (1740–1808) — протоігумен Галицької провінції ЧСВВ і Жовківський архимандрит // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. — 2012–2013. — Вип. 13—14. — C. 239. — ISSN 2078-6077.
- ↑ Żelewski, R. Jazłowiecki (Monasterski) Jerzy h. Abdank // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1964. — T. XI/1, zeszyt 48. — S. 121—123. (пол.)
- ↑ Kowalski, S. Chapter V. The Buczacki and Jazlowiecki Families // Jazlowiec. The town lost in history. (англ.)
- ↑ Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV—XVIII wieku: spisy. — T. 3 : Ziemie ruskie. — Zeszyt 5 : Urzędnicy Wołyńscy XV—XVIII wieku: spisy / opracowal Marian Wolski. — Kόrnik, 2007. — S. 64. (пол.)
- ↑ Шематизмъ всего клира греко-католической Епархіи Станиславôвскои на рôк Божій 1899. — Станиславовъ, 1899. — С. 178.
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
