7 грудня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
грудень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | ||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
30 | 31 | |||||
2024 рік |
7 грудня — 341-й день року (342-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 24 листопада.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ, УГКЦ, РКЦ: Святителя Амвросія, єпископа Медіоланського; в ПЦУ також Преподобного Іоана Печерського;
- Міжнародний день цивільної авіяції;
- В Україні
- День місцевого самоврядування;
- День української хустки (неофіційне).
Події
- 2014 — 291-ша доба російсько-української війни;
- 2015 — 656-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 1022-га доба російсько-української війни;
- 2017 — 1387-ма доба російсько-української війни;
- 2018 — 1752-га доба російсько-української війни;
- 2019 — 2117-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2483-тя доба російсько-української війни;
- 2021 — 2848-ма доба російсько-української війни;
- 2022 — 287-ма доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3213-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 652-га доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3578-ма доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1712
- на підставі грамоти маґната Стефана Потоцького засновано Бучацький монастир[1];
- у грамоті[2] Стефана Потоцького вперше згадане село Звенигород (околиця Бучача);
- 1949 — у Вербові (околиця Бережан організовано колгосп;
- 1993 — за наказом Міністерства освіти № 436 на базі Тернопільського технікуму радіоелектронного приладобудування та Тернопільського професійно-технічного училища № 9 відкрито Технічний коледж ТДТУ[3];
- 2008 — у Старому парку Тернополя освячено дерев'яний храм Зарваницької Божої Матері;
- Зникли
- 1917 — ліквідована Тернопільська губернія.
Особи
Народилися
- 1875 — Мечислав Більський — польський правник, державний діяч (с. Литвинів в околиці Підгайців);
- 1888 — Левко Лепкий — український публіцист, письменник, редактор, видавець, художник, композитор, громадсько-просвітницький діяч (с. Поручин в околиці Бережан);
- 1892 — Микола Галій — український громадський діяч, журналіст (с. Боків в околиці Підгайців);
- 1894 — Омелян Колодрубський — український правник, службовець (с. Давидківці в околиці Чорткова);
- 1906 — Марія Ґжендзельська — польська філологиня, освітянка, поетка (м-ко Гримайлів);
- 1910 — Петро Болехівський-Боян — український оперний співак (баритон), композитор, громадський діяч (с. Біла в околиці Чорткова);
- 1911 — Микола Палій — український вчений, письменник, перекладач (с. Богданівка в околиці Підволочиська);
- 1915 — Олександр Дрозд — український військовик, громадський діяч (с. Влащинці в околиці Ланівців);
- 1921 — Омелян Макогін — український публіцист, літератор (с. Зарваниця в околиці Теребовлі);
- 1960 — Іван Гайда — український лікар, полковник медичної служби (с. Бариш в околиці Бучача);
- 1962 — Андрій Присяжний — український громадський та профспілковий діяч, економіст (с. Товстолуг в околиці Тернополя);
У Бережанах
- 1858 — Віктор Паст — польський військовик;
У Копичинцях
- 1944 — Оксана Лиховид — українська композиторка, музикознавець, освітянка[4];
У Кременці
- 1955 — Оксана Столяр — українська вчена в галузях біології та біохімії, освітянка;
У Тернополі
- 1899 — Текля Білецька — українська письменниця;
- 1957 — Ольга Поглод — українська вишивальниця;
Пов'язані з краєм
- 1821 — Іван Боднар — український селянин, дяк, війт у селі Топорів на Львівщині; посол Галицького сейму 2-го, 3-го скликань від IV курії округу Залізці — Зборів (с. Торгів, Львівщина)[5];
- 1888 — о. Андрій Мельник — український греко-католицький священник, письменник, громадсько-освітній діяч у Галичині та США (с. Стратин, нині Івано-Франківщина)[6];
- 1928 — Ярослав Карп'як — український громадський і державний діяч; від 1957 — у Тернополі (с. Лісневичі, Львівщина);
- 1938 — Петро Більчук — радянський та український громадський діяч; працював у Теребовлі й Тернополі (с. Огіївка, нині Хмельниччина);
- 1948 — Теодозій Присяжний — український філолог-славіст, історик науки, редактор; працює в Тернополі та Кременці (м. Золочів, Львівщина);
- 1969 — Михайло Гончарук — український маляр; працював у Микулинцях (с. Тиврів, Вінниччина);
- 1972 — Ольга Фрідріх — українська біятлоністка російського походження; навчалася в Тернополі (м. Красноґорськ Сахалінської області, Росія).
Померли
- 1919 — Микола Цайтц — український землевпорядник, громадський діяч (м. Кременець);
- 2008 — Михайло Чайка — український диригент, літератор, освітянин (с. Великі Гаї в околиці Тернополя);
У Тернополі
- 1982 — Зента Гуде — учена в галузі медицини; від 1958 працювала в Тернопільському медичному інституті;
За межами краю (тернопільці)
- 1937
- Павло Сампара — український військовик, усусус, вояк УГА (м. Житомир);
- Софія Стрільчик — українська освітянка, учасниця національно-визвольних змагань (розстріляна в Биківнянському лісі під Києвом)
- 1944 — Емануель Рінґельблюм — польський історик юдейського походження, освітянин, громадський діяч (м. Варшава, Польща);
- 1969 — Василь Довгань — український підприємець, громадський діяч (м. Бостон, США);
- 2009 — Любомир Боднарук — український дириґент, хормейстер (м. Чернігів)[7];
За межами краю (инші)
- 1936 — Василь Стефаник — український письменник, громадський діяч; не раз відвідував Тернопіль і Тернопільщину (с. Русів, Станиславщина).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Також див.: Стоцький, Я. Бучацький монастир Отців Василіян: на службі Богові й Україні. До 300-ліття заснування. — Жовква : Місіонер, 2011. — С. 46. — ISBN 978-966-658-239-6.
- ↑ У тій самій?
- ↑ Історія коледжу // Технічний коледж Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя.
- ↑ Лиховид, М. В. Лиховид Оксана Михайлівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — С. 712. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- ↑ Чорновол, І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 121. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.
- ↑ Blazejowskyj, D. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988). Annotated List of Priests Who Served Outside of Ukraine. — Rome, 1988. — 284 p. (англ.)
- ↑ Березкіна, Т. Любомир Боднарук відкрив для Чернігова скарби духовної музики / Тетяна Березкіна // Чернігівські відомости. — 2010. — № 2