6 липня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 6 липня)
| липень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2026 рік | ||||||
6 липня — 187-й день року (188-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 23 червня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Преподобного Сисоя Великого; Преподобного Сисоя Печерського; Праведної діви Юліанії, княгині Ольшанської;
- †УГКЦ: Преподобного Сисоя Великого;
- †РКЦ: Святої Марії Горетті;
- Всесвітній день поцілунків.
Події
- 1915 — 344-та доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 710-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 1075-та доба Першої світової війни: німці здійснили Тернопільський наступ (прорив), унаслідок якого успішний на початку наступ російської армії, обернувся катастрофою;
- 1918 — 1440-ва доба Першої світової війни;
- 1930 — на фільварку Марії Залецької з Мишковичів (околиця Тернополя) страйкувало 28 конюхів, яким заборонили випасати коней на полях фільварку;
- 1940 — 310-та доба Другої світової війни;
- 1941 — 675-та доба Другої світової війни (15-та доба німецько-радянської війни):
- 1942 — 1040-ва доба Другої світової війни (380-та доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1405-та доба Другої світової війни (745-та доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1771-ша доба Другої світової війни (1111-та доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2136-та доба Другої світової війни;
- 2014 — 137-ма доба російсько-української війни;
- 2015 — 502-га доба російсько-української війни;
- 2016 — 868-ма доба російсько-української війни;
- 2017 — 1233-тя доба російсько-української війни;
- 2018 — 1598-ма доба російсько-української війни;
- 2019 — 1963-тя доба російсько-української війни;
- 2020
- 2329-та доба російсько-української війни;
- сесія Тернопільської обласної ради;
- 2021 — 2694-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 133-тя доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3059-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 498-ма доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3424-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 864-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3790-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1229-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4155-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1566 — у королівській грамоті — перша згадка про дерев'яну Середню церкву в Тернополі (нині — церква Різдва Христового на вул. Руській).
Особи
Народилися
- 1891 — Іван Ставничий — український журналіст, редактор, видавець, перекладач, громадський діяч (м-ко Товсте);
- 1912 — Осип Бойко — український правник, журналіст, громадський діяч, добродійник (с. Теляче в околиці Підгайців);
- 1923 — Емілія Слободян-Русин — українська громадська діячка (с. Тростянець (околиця Бережан) в околиці Бережан);
- 1929
- Богдан Данко — український бібліотекар, громадський діяч (с. Кривеньке в околиці Чорткова);
- Юліан Павлів — український господарник, науковець, громадський діяч (с. Нараїв в околиці Бережан);
- 1938 — Петро Михальчук — український вчений-історик, освітянин (с. Нападівка в околиці Ланівців);
- 1944 — Олег Свидун — український художник (м-ко Мельниця-Подільська);
У Бучачі
- 1846 — Давид Генрих Мюллер — австро-угорський вчений-семітолог єврейського походження[2];
У Тернополі
- 1910 — Осип Пепіс — польський математик-логік[3];
- 1980 — Оксана Петришин — українська радіожурналістка, підприємиця;
Пов'язані з краєм
- 1884 — Василь Банд — український правник, громадський діяч; від середини 1920-х провадив власну адвокатську канцелярію в Монастириськах (м. Тисмениця, Станиславщина);
- 1935 — Володимир Сухарський — український вчений у галузі економіки, господарник (с. Клинове, Хмельниччина);
- 1945 — Іван Паляниця — радянський та український громадський діяч (с. Ленківці, Хмельниччина);
- 1956 — Віра Вихрущ — українська освітянка російського походження; від 1985 — викладачка Тернопільського педагогічного університету (смт Земетчино Пензенської области, Московія);
- 1959 — Ігор Юхимець — український енергетик, господарник, громадський діяч, добродійник; від 1999 — в Тернополі (м. Новокузнецьк Кемеровської области, Московія);
- 1984 — Олег Керчу — український футболіст; у 2015 році зіграв за тернопільську «Ниву» 16 матчів (м. Чернівці).
Померли
- 1981 — Юліан Поплавський — український адвокат, видавець, редактор (м. Бережани);
- 2001 — Семен Романюк — український майстер-гончар (с. Духів в околиці Кременця);
- 2005 — Мирон Берник — український електромонтер, громадський діяч (с. Худиківці в околиці Борщева);
У Тернополі
- 1885 — Леон Селецький — польський освітянин, директор Першої тернопільської гімназії в 1869—1885[4];
- 2008 — Євгенія Нагай — українська громадська діячка, учасниця національно-визвольних змагань;
За межами краю (тернопільці)
- 1965 — Ганна Юрчакова — українська акторка (м. Львів);
За межами краю (инші)
- 1858 — Людвиг Ріттер фон Ріттерсберг — чеський літератор, перекладач, художник, композитор, етнограф; деякий час проживав у Бучачі, де служив у маєтку шляхтича (м. Прага, Чехія);
- 1998 — Анна Палій (з дому — Паляниця) — українська громадська діячка (м. Торонто, Канада).
Инше
- 1907 — у Марії Бриковської у Великих Бережцях (околиця Кременця) гостювали Леся Українка і Климент Квітка;
- 1920 — у бою з більшовиками під Чорним Островом (містечко на Проскурівщині) важко поранений генерал-хорунжий Армії УНР Євген Мишковський;
- 1941 — у Львові заарештований Симон Візенталь.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Müller David Heinrich von. — S. 410. (нім.)
- ↑ Притула Я. Г. Пепіс Осип (Pepis Józef) / Я. Г. Притула // Механіко-математичний факультет ЛНУ. — 2010. — 6 лип.
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1885. — Tarnopol, 1885. (пол.)