6 березня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 6 березня)
| березень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | ||||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
| 30 | 31 | |||||
| 2026 рік | ||||||
6 березня — 65-й день року (66-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 21 лютого.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Першомученика Конона і сина його Конона; Преподобного Аркадія Кіпрського;
- †УГКЦ: Святих сорока двох мучеників, що в Аморії;
- †РКЦ: Святої Рози з Вітербо;
- Всесвітній день боротьби з глаукомою.
Події
- 1915 — 222-га доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 588-ма доба Першої світової війни;
- 1917 — 953-тя доба Першої світової війни;
- 1918 — 1318-та доба Першої світової війни;
- 1940 — 188-ма доба Другої світової війни;
- 1941 — 553-тя доба Другої світової війни;
- 1942 — 918-та доба Другої світової війни (258-ма доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1283-тя доба Другої світової війни (623-тя доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1649-та доба Другої світової війни (989-та доба німецько-радянської війни): радянські війська витіснили німців з Вишнівця, Збаража та багатьох сіл краю;
- 1945
- 2014-та доба Другої світової війни (1354-та доба німецько-радянської війни);
- відновлена газета Збаразького РК КП(б)У і районної ради депутатів трудящих «Червона Зірка», до війни виходила під назвою «Червоний Збараж»;
- 2012 — відбулася 43-тя сесія Тернопільської обласної ради п’ятого скликання; прийнято рішення щодо зміни типу та перейменування Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка в Кременецьку обласну гуманітарно-педагогічну академію імені Тараса Шевченка[2];
- 2014 — 15-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 380-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 746-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1111-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1476-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 1841-ша доба російсько-української війни;
- 2020 — 2207-ма доба російсько-української війни;
- 2021 — 2572-га доба російсько-української війни;
- 2022
- 11-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2937-ма доба російсько-української війни;
- на позачерговому засідання 14-ї сесії Тернопільської міської ради депутатами одноголосно підтримано та прийнято звернення до президента США, президента Франції, канцлера Німеччини, прем’єр-міністра Великобританії, генерального секретаря НАТО, урядів та парляментів країн-членів НАТО, послів та дипломатичних корпусів усіх держав НАТО щодо підтримки прохання президента України Володимира Зеленського про закриття неба над Україною[3];
- 2023 — 376-та доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3302-га доба російсько-української війни;
- 2024 — 742-га доба героїчного спротиву московським окупантам; 3668-ма доба російсько-української війни;
- 2025 — 1107-ма доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4033-тя доба російсько-української війни;
- 2026 — 1472-га доба героїчного спротиву московським окупантам; 4398-ма доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1994 — у Підгайцях з ініціятиви і стараннями Ольги Букавин у приміщенні колишньої в'язниці утворено Музей Української повстанської армії.
Особи
Народилися
- 1862 — Герман-Юзеф Родзіньський — польський військовик, лікар (Скалатський повіт);
- 1873, або 18 березня — Сидір Голубович — український адвокат, громадсько-політичний діяч (с. Товстеньке в околиці Чорткова);
- 1907 — Ярослав Курдидик — український письменник, журналіст, редактор (с. Покропивна в околиці Козови, за иншими даними м. Підгайці);
- 1913 — о. Володимир Дідич — український священник (с. Синяково, нині належить до м. Чорткова);
- 1916 — Микола Тибінь — український громадський діяч (с. Дибще в околиці Козови);
- 1924 — Євгенія Нагай — учасниця національно-визвольних змагань, громадська діячка (с. Гори-Стрийовецькі в околиці Збаража);
- 1945 — Любомира Прийма — українська художниця (м-ко Підволочиськ);
- 1947 — Михайло Баліцький — український журналіст, публіцист, громадський діяч (м. Монастириська);
- 1949
- Михайло Бенч — український фотохудожник, публіцист (с. Заруддя, нині Травневе в околиці Збаража);
- Мирон Гавриляк — український артист (с. Соснів в околиці Теребовлі);
- 1950 — Василь Стецько — український художник (с. Стрілківці в околиці Борщева);
- 1951 — Іван Демчак — український господарник, громадсько-політичний діяч (с. Клювинці в околиці Хоросткова);
- 1956
- Галина Дацюк — українська журналістка, літераторка, публіцистка, громадська діячка (с. Кордишів в околиці Шумська);
- Володимир Собчук — український вчений у галузі історії, освітянин (с. Лідихів в околиці Почаєва);
- 1961 — Степан Рубай — український підприємець і футбольний функціонер (с. Кут-Товсте в околиці Гримайлова);
- 1965 — Василь Дутка — український художник, освітянин (с. Миколаївка в околиці Бучача);
У Тернополі
- 1905 — Ярослав Кучерський — український лікар;
- 1988 — Тарас Циклиняк — український краєзнавець, екскурсовод, музикант;
Пов'язані з краєм
- 1892
- Юрій Полянський — український геолог, геоморфолог, географ, археолог, громадський діяч; здійснював археологічні дослідження на Тернопільщині (с. Жовтанці, Львівщина);
- Іван Чмола — український військовик, діяч пластового руху, освітянин; навчався у Бережанах (м-ко Солотвин, нині Івано-Франківщина);
- 1940 — Степан Шкарабан — український вчений у галузі економіки (с. Шайноги, Львівщина);
- 1962 — Ярослав Осадца — український майстер народної творчости, освітянин, етнограф; від 1970 проживає в Білій під Тернополем (м. Львів);
- 1970 — Володимир Лобас — радянський та український футболіст, тренер; грав у тернопільській «Ниві» (м. Київ).
Померли
- 1937 — Олекса Палінка — український громадський діяч (с. Стрілківці в околиці Борщева);
- 2007 — Володимир Савчак — український художник (с. Адамівка, нині належить до Бережан);
- 2005 — Володимир Хома — український освітянин, краєзнавець, літературознавець, фольклорист, літератор (с. Купчинці в околиці Козови);
У Тернополі
- 2001 — Володимир Онисько — український футболіст;
- 2015 — Любомира Бойцун — українська архівістка, тернополезнавиця;
За межами краю
- 1968 — Кирило Годованець — український освітянин, військовик, громадський діяч (м. Рочестер, США);
- 1978 — Володимир Нестерчук — український правник, видавець (м. Нью-Йорк, США);
- 1979 — о. Володимир Дзьоба — український священник, громадський діяч, перекладач (м. Конветрі, Велика Британія);
- 1984
- Богдан Крушельницький — український діяч культури, співак; у 1913-1944 мешкав на Тернопільщині (штат Каліфорнія, США);
- Леонід Папара — український художник (м. Міннеаполіс, США);
- 2003 — Семен Левчук — український церковний та громадський діяч (м. Гамбурґ, Німеччина);
- 2022
- Петро Батьківський — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (Донецька область)[4][5];
- Роман Гах — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (с-ще Житлівка, Луганська область)[6].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Джерело?
- ↑ На сесії Тернопільської міської ради депутатами прийнято звернення до Уряду НАТО щодо підтримки прохання Президента України про закриття неба над Україною // Тернопільська міська рада. — 2022. — 6 бер.
- ↑ Співчуття міського голови з приводу загибелі тернополянина Петра Батьківського // Тернопільська міська рада. — 2022. — 15 бер.
- ↑ Світла Я. У бою з окупантами загинув тернополянин Петро Батьківський / Ярослава Світла // Т1 Новини. — 2022. — 16 бер. — 14:09.
- ↑ Белякова І. Ввечері підполковник Роман Гах дзвонив, бо хотів побачити дітей. А наступного дня загинув на чолі колони / Ірина Белякова // RIA плюс. — 2022. — 10 бер.