5 липня на Тернопільщині

5 липня — 186-й день року (187-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 22 червня.

Події

• 1887 — до Тернополя зі своєю свитою прибув ерцгерцоґ Рудольф, якого перед його резиденцією на площі Собєського (нині майдан Волі) вітав криками «Слава!» багатотисячний натовп; задля почесної зустрічі місто було прикрашене й освітлене ліхтарями, народний гімн та спеціяльно складену до візиту кантату Н. Вахнянина відспівав селянський хор о. Йосифа Вітошинського з Денисова;
• 1940 — Рада Народних Комісарів УРСР надіслала в західні области доповнення до постанови № 369 від 19 лютого 1940 «для забезпечення повного виявлення і правильного визначення куркульсько-заможних господарств, які належать до оподаткування сільгоспподатком із урахуванням доходів від продажу продукції на ринку»;
• 1941 — німецькі війська захопили Заліщики, Микулинці, Підволочиськ, Підгайці, Теребовлю, Хоростків та десятки инших населених пунктів краю;
• 2018 — у Зарваниці — проща працівників облспложивспілки;

З'явилися

• 1949 — у Мечищові (околиця Бережан) відкрито школу-інтернат;
• 2015 — на стіні будинку у Великій Березовиці, в якому жив «кіборг» Іван Вітишин, відкрито пам'ятну дошку.

Погода

• 2000 — у ніч із 4 на 5 липня потужний буревій пронісся Тернопільщиною від Бережанщини до Гусятинщини:
  • у Слов'ятині (околиця Бережан) пошкоджено 142 житлові та господарські будівлі, знищено дерева і посіви;
  • у Доброполі та Матеушівці (околиця Бучача) завдано значних збитків будівлям, посівним площам та деревам;
  • у Гадинківцях (околиця Копичинців) зруйновано багато будинків;
  • частково потерпіли від буревію Жабинці (околиця Копичинців);
  • у Косові (околиця Чорткова) ураган частково зруйнував 520 будівель;
  • найбільшого лиха зазнала Пробіжна (околиця Копичинців), де без покрівлі залишилося 740 будинків, пошкоджена церква;

Особи

Народилися

• 1887 — Лев Цегельський — український освітянин (м-ко Струсів, нині село в околиці Теребовлі);
• 1888
  • Роман Цегельський — український кооперативний та громадський діяч (м-ко Струсів, нині село в околиці Теребовлі);
  • Іван Стадник — український правник, публіцист (с. Купчинці в околиці Козови);
• 1891 — о. Іван Пасіка — український священик (с. Лошнів в околиці Теребовлі);
• 1892 — Петро Голинський — український релігійний і громадський діяч (с. Підгайчики в околиці Теребовлі);
• 1902 — Роман Осінчук (за иншими даними — 7 липня) — український лікар, журналіст, громадський, релігійний і культурний діяч (с. Голошинці в околиці Підволочиська);
• 1910 — Теодор Панас — український діяч ОУН (с. Лежанівка в околиці Гримайлова);
• 1922 — Іван Глушок — український поет, громадський діяч (с. Лапшин в околиці Бережан);
• 1941 — Роман-Петро Мельник — український правник, громадсько-культурний діяч у Канаді (с. Ладичин в околиці Микулинців);
• 1944 — Михайло Бойко — український військовик (с. Залісці в околиці Вишнівця);
• 1946 — Богдан Малько — український вчений у галузі машинобудування, освітянин (с. Чистилів в околиці Тернополя);
• 1948 — Тарас Дудар — український вчений у галузі аграрної економіки (с. Озерна в околиці Зборова);
• 1953 — Адіслав Штольберт — лікар, літератор, спортсмен, тренер (с. Великі Дедеркали в околиці Шумська);
• 1955 — Оксана Урбан (Городна) — українська філологиня, літераторка (с. Денисів в околиці Козови);
• 1956 — Ганна Криса — українська журналістка (с. Білозірка в околиці Ланівців);
• 1959 — Марія Ясіновська — українська співачка, солістка-вокалістка (с. Іванчани в околиці Збаража);
• 1960 — Іван Солдак — український громадський та політичний діяч, юрист, правоохоронець, учасник російсько-української війни 2014—2023 (с. Товсте в околиці Гримайлова);
• 1971 — Ігор Флешар — український видавець, громадський діяч;

У Борщеві

• 1955 — Світлана Миханчук — українська освітянка;

У Бучачі

• 1998 — брати Віталій та Роман Кузіви — українські футболісти;

У Тернополі

• 1918 — Чеслав Бліхарський — польський історик, публіцист.

Пов'язані з краєм

• 1926 — Інна Тюріна — російська вчена-гістологиня; у 1957—1974 — науковиця Тернопільського медичного інституту (м. Козлов Тамбовської области, нині РФ);
• 1947 — Роман Расевич — український освітянин, літератор, громадський діяч; працює в Монастириському районі (с. Петрилів, Івано-Франківщина);
• 1954 — Віталій Волосенко — український господарник; від 1984 працює в Козові (с. Спецівка, Черкащина);
• 1967 — В'ячеслав Недоростков — російський футболіст; у 1992—1993 зіграв 13 матчів за тернопільську «Ниву» (с. Степне, Саратовська область, РРФСР).

Померли

• 1941 — Тарас Білинський — український лікар, громадський діяч (м. Збараж);
• 2008 — Іван Вєтров — радянський військовик (м. Ланівці);

У Тернополі

• 2017 — Ярослав Федонюк — український вчений-анатом, освітянин;

За межами краю

Ярослав Стецько

• 1916 — Теофіл Копистинський — український художник; розписав храми в кількох населених пунктах Тернопільщини (м. Львів);
• 1973 — Олександра Животко — українська письменниця, журналістка в діяспорі (м. Нью-Йорк, США);
• 1986 — Ярослав Стецько — український політик, ідеолог українського націоналізму, публіцист (м. Мюнхен, Німеччина);
• 1989 — Іван Носик — український кооператор, громадський діяч у діяспорі (м. Торонто, Канада);
• 1993 — Володимир Сташків — український лікар, громадський діяч (м. Сідней, Австралія);
• 2003 — Назарій Бойко — український спортовець (м. Львів);
• 2004 — Вікторія Кізан (з дому — Лабанда, псевдо «Зірка») — українська громадсько-політична діячка (м. Сміла, Черкащина).

Инше

• 1919 — начальним командантом УГА призначено генерала Мирона Тарнавського, начальником штабу — полковника Альфреда Шаманека.

Джерела

Основні

• Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
• Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.