5 березня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 5 березня)
| березень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | ||||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
| 30 | 31 | |||||
| 2026 рік | ||||||
5 березня — 64-й день року (65-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 20 лютого (21 лютого у високосний рік).
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Мученика Конона Ісаврійського; Мученика Онисія
- †УГКЦ: Святого мученика Конона;
- †РКЦ: Святого Віргілія Арльського.
Події
- 1915 — 221-ша доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 587-ма доба Першої світової війни;
- 1917 — 952-га доба Першої світової війни;
- 1918 — 1317-та доба Першої світової війни;
- 1940 — 187-ма доба Другої світової війни;
- 1941 — 552-га доба Другої світової війни;
- 1942 — 917-та доба Другої світової війни (257-ма доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1282-га доба Другої світової війни (622-га доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1648-ма доба Другої світової війни (988-ма доба німецько-радянської війни): радянські війська витіснили німців з Шумська, Збаража, Ланівців та 200 инших населених пунктів области;
- 1945
- 2013-та доба Другої світової війни (1353-тя доба німецько-радянської війни);
- цього й попереднього дня в селі Тудорові (околиця Копичинців) відбувся бій між частинами УПА та НКДБ Копичинецького і Теребовлянського районів, у ході якого загинуло 42 повстанці;
- 2014 — 14-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 379-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 745-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1110-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1475-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 1840-ва доба російсько-української війни;
- 2020 — 2206-та доба російсько-української війни;
- 2021
- 2571-ша доба російсько-української війни;
- четверта сесія Тернопільської міської ради[2], на якій, зокрема, прийнято рішення про присвоєння центральному стадіону назву «Тернопільський міський стадіон імені Романа Шухевича»[3];
- 2022 — 10-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2936-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 375-та доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3301-ша доба російсько-української війни;
- 2024 — 741-ша доба героїчного спротиву московським окупантам; 3667-ма доба російсько-української війни;
- 2025 — 1106-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4032-га доба російсько-української війни;
- 2026 — 1471-ша доба героїчного спротиву московським окупантам; 4397-ма доба російсько-української війни.
Особи
Народилися
- 1860 — Євген Олесницький — український громадсько-політичний діяч, науковець-правник, публіцист (с. Великий Говилів в околиці Теребовлі);
- 1882 — Казімєж Лотоцький — польський художник, освітянин (с. Шумляни Малі, нині с. Шумляни в околиці Бережан);
- 1893
- Іван Бабій — український церковний діяч, освітянин (с. Добромірка в околиці Збаража);
- Йосиф Ясенчук — український поет-самоук, громадський діяч у Канаді (с. Звиняч в околиці Чорткова);
- 1907 — Зиґмунт Гаупт — польський прозаїк, художник, журналіст, перекладач (с. Улашківці в околиці Чорткова);
- 1949 — Степан Кулик — український господарник, громадський діяч (с. Старий Скалат в околиці Скалата);
- 1956 — Петро Мазур — український вчений у галузі медицини, освітянин, громадсько-політичний діяч (с. Чайчинці в околиці Ланівців);
- 1958 — Віталій Француз — український правник, господарник, громадсько-політичний діяч (м. Монастириська);
- 1964 — Лариса Василюк — українська лікарка, громадська діячка (с. Вербовець в околиці Ланівців);
- 1968 — Михайло Фізьо — український комбайнер, військовик, учасник війни в Афганістані, учасник російсько-української війни 2014-2026 (с. Жнибороди в околиці Язловця).
- 1980 — Василь Бадищук — український інженер-механік, науковець (с. Чайчинці в околиці Ланівців);
У Тернополі
- 1917 — Олена (Галина) Столяр — діячка ОУН, учасниця Процесу 59-ти у січні 1941 року;
- 1920 — Остап Ґошуляк — український релігійний діяч;
Пов'язані з краєм
- 1890 — Ростислава Темницька — співачка (сопрано), музикант, освітянка; у 1892-1928 проживала на Тернопільщині (с. Стратин, поблизу Рогатина);
- 1923 — Любов Бучинська-Лось — українська медсестра, учасниця національно-визвольних змагань (с. Вишнівчик, Львівщина);
- 1927 — Борис Заверуха — український вчений-ботанік; навчався в Кременці (м. Острог, Рівненщина);
- 1941 — Володимир Павліченко — український господарник; у 1990-2004 — голова Тернопільського обласного ФСТ «Колос» (м-ко Черняхів, Житомирщина);
- 1948 — Іван Голоюх — український залізничник (с. Дитиничі, Рівненщина).
Померли
- 1609 — Миколай Ґомулка (Ґомолка) — польський композитор (м-ко Язловець в околиці Бучача);
- 1927 — Антін Боцюрків — український суддя, громадський діяч (м-ко Товсте)[4];
- 1945
- Ольга Костанович «Наталка» — діячка ОУН та УПА (с. Крутнів в околиці Почаєва);
- Ярослав Курилас — український віськовик, діяч ОУН і УПА (с. Ценів в околиці Козови);
За межами краю
- 1950 — Роман Шухевич — український політичний і державний діяч, військовик; почесний громадянин Тернополя, Бережан і Теребовлі (с. Білогорща, нині у складі м. Львова);
- 1957 — Антоній Сербенський — польський художник (м. Острів, Польща);
- 1959 — Кирило Троян — український правник, громадсько-політичний діяч (м. Нью-Йорк, США);
- 1965 — Станіслав Лям — польський історик літератури, критик, бібліограф, видавець (м. Париж, Франція);
- 1966 — Василь Безкоровайний — український композитор, дириґент, піяніст (м. Буффало, США);
- 1984 — Щепан-Кароль Зіммер — польський історик літератури, освітянин (м. Лос-Анджелес, США);
- 1991 (або 7 березня[5]) — Дмитро Стриєк — український художник-аматор (м. Саскатун, Канада);
- 2006 — Михайло Брик — український вчений-хімік, освітянин (м. Київ);
- 2011 — Богдан Мельник — український перекладач, громадський діяч (м. Торонто, Канада).
Инше
_-_13062474.jpg)
єпископ Нестор
- 2006 — у Володимирському катедральному соборі Києва відбулася архиєрейська хіротонія єпископа Тернопільського і Бучацького Нестора, очолена Святійшим Патріярхом Філаретом.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Онлайн-трансляція четвертої сесії Тернопільської міської ради // Тернопільська міська рада. — 2021. — 5 бер.
- ↑ Тернопільський міський стадіон відтепер носитиме ім’я головнокомандувача УПА Романа Шухевича // Тернопільська міська рада. — 2021. — 5 бер.
- ↑ Посмертні згадки Діло. — 1927. — Ч. 49 (23 бер.). — С. 4.
- ↑ Zelska-Darewych D. Stryjek, Dmytro / Daria Zelska-Darewych // Internet Encyclopedia of Ukraine. — 2007.
