4 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 4 серпня)
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
4 серпня — 216-й день року (217-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 22 липня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Преподобномучениці Євдокії;
- †УГКЦ: Святих сімох отроків, що в Ефесі; Святої преподобномучениці Євдокії;
- †РКЦ: Святого Йоана Марії Віаннея.
Події
- 1705 — Іван Мазепа з військом переправився через Серет поблизу Залізців;
- 1892 — у ніч із 3 на 4 серпня 25 жителів Шил (нині — околиця Збаража) таємно перейшли через кордон у Росію;
- 1914 — 8-ма доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 373-тя доба Першої світової війни;
- 1916 — 739-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 1104-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1469-та доба Першої світової війни;
- 1940 — 339-та доба Другої світової війни;
- 1941 — 704-та доба Другої світової війни; 44-та доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1069-та доба Другої світової війни; 409-та доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1434-та доба Другої світової війни; 774-та доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1800-та доба Другої світової війни; 1140-та доба німецько-радянської війни;
- 1945 — 2165-та доба Другої світової війни;
- 2014 — 166-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 531-ша доба російсько-української війни;
- 2016 — 897-ма доба російсько-української війни;
- 2017 — 1262-га доба російсько-української війни;
- 2018
- 1627-ма доба російсько-української війни;
- XIX Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини» (другий день — офіційне відкриття) в урочищі «Бичова» в околиці Монастириськ[2];
- 2019
- 1992-га доба російсько-української війни;
- ХХ лемківський етнографічний фестиваль «Дзвони Лемківщини» (третій день)[2];
- 2020 — 2358-ма доба російсько-української війни;
- 2021 — 2723-тя доба російсько-української війни;
- 2022 — 162-а доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3088-ма доба російсько-української війни;
- 2023 — 527-а доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3453-тя доба російсько-української війни;
- 2024 — 893-тя доба героїчного спротиву московським окупантам; 3819-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1258-ма доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4184-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 2019 — у Чорткові відкрито пам’ятник-погруддя Сергія Кульчицького.
Особи
Народилися
- 1912 — Омелян Логуш — український діяч національно-визвольного руху, теоретик і організатор боротьби УПА, діяч ОУН (с. Передмістя в околиці Бучача)[3];
- 1921 — Роман Голіят — український журналіст (с. Старе Місто в околиці Підгайців);
- 1927 — Ярослав Павлик — український учитель, краєзнавець (с. Солоне в околиці Заліщиків);
- 1941 — Мирослав Курилюк — український культурно-освітній діяч (м-ко Товсте);
- 1943 — Мирослав Павлюк — український вчений у галузі геології (с. Литячі в околиці Заліщиків);
- 1946 — Володимир Скорик — український освітянин, господарник (с. Слобідка в околиці Заліщиків);
- 1953 — Пантелеймон Яблонський — український шахіст (с. Вишгородок в околиці Ланівців);
- 1956 — Ярослав Крупник — український вчений у галузі ветеринарії (с. Семенів в околиці Теребовлі);
- 1960 — Володимир Герман — український геолог, журналіст, публіцист (с. Пищатинці в околиці Борщева);
- 1969 — Ігор Козуб — український футболіст (с. Великі Гаї в околиці Тернополя)[4];
- 1981
- Юрій Стецько — український спортовець (с. Плотича в околиці Козови);
- Ярослава Топорівська — українська освітянка, деканеса факультету мистецтв ТНПУ (місце народження невідоме)[5];
- 1992 — Володимир Гарматій — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (с. Чернелів-Руський в околиці Тернополя)[6];
У Бережанах
- 1912 — Любомир Бородайко — український лікар, громадський діяч;
У Борщеві
- 1977 — Олександр Шимко — український композитор, музикант;
У Заліщиках
- 1932 — о. Петро-Борис Біланюк — український релігійний діяч, богослов;
У Підгайцях
- 1922 — Олег Слюзар — український лікар, громадський діяч;
У Хоросткові
- 1960 — Іван Гуцал — український військовик, учасник Афганської війни;
Пов'язані з краєм
- 1873 — Іван Боберський — український освітянин, публіцист, громадський діяч, організатор сокільсько-січового руху та фізичної культури в Галичині; відвідував Тернопіль (с. Доброгостів, Львівщина);
- 1878
- Марія Водзіцька — польська художниця; бувала на Тернопільщині, змальовувала краєвиди, створила портрети уродженців краю (м. Обезьонж-Познань, Польща);
- Антін Крушельницький — український письменник, журналіст, освітянин, громадсько-політичний діяч; навчався у Бучацькій, працював у Бережанській гімназіях (м. Ланьцут, Польща);
- 1881 — Іван Дряпаченко — український художник; у 1914-1917 з російською армією перебував на Тернопільщині, зробив графічні малюнки Збаража, Тернополя, Бучача та инших міст (с. Василівка, Полтавщина);
- 1896 — Володимир Кисілевський — український журналіст, дипломат, вчений-історик; воював в УСС, УГА на Тернопільщині, не раз відвідував батківщину матері — с. Фільварки біля Монастириськ (м. Коломия, нині Івано-Франківщина);
- 1934 — Марія Заньковецька — українська акторка; у 1905-1906 гастролювала в містах Тернопільщини (м. Ніжин, Чернігівщина);
- 1939 — Богдан Литвин — український вчений у галузі економіки, будівельного обліку та екологічного аналізу капітального будівництва; від 1974 — в Тернопільському фінансово-економічному інституті (с. Рошнів, Івано-Франківщина);
- 1942 — Олександр Стасишин — український лікар, громадський діяч (с. Андріївка, Хмельниччина);
- 1952 — Володимир Коптюх — український вчений у галузі медицини, ортопед-травматолог; від 1979 — в Тернопільському медичному інституті (м-ко Теплик, Вінниччина);
- 1954
- Анатолій Кінах — український державний і господарський діяч; не раз відвідував Тернопільщину (с. Братушани, нині Молдова);
- Володимир Паничев — український лікар, фахівець у галузі гігієни, санітарії та епідеміології, організатор охорони здоров’я, громадський діяч; від 1977 — на Тернопільщині (м-ко Новоселівка, Донеччина);
- 1955 — Володимир Каратаєв — український спортовець (греко-римська боротьба); навчався у Тернопільському педагогічному інституті (м. Волочиськ, Хмельниччина);
- 1995 — Степан Стефурак — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026; навчався в ТНТУ (с. Топорівці, Івано-Франківщина)[7].
Померли
- 1889 — Олександр Сеньків — український господарник (с. Новосілка, нині Збручанське в околиці Борщева);
- 1925 — о. Євстахій Цурковський — український священник, громадсько-політичний і освітній діяч (с. Лошнів в околиці Теребовлі; похований у с. Настасові в околиці Тернополя).
За межами краю (тернопільці)
- 1902 — Данило Роздольський — український композитор, священник (с. Сихів, нині належить до м. Львова);
- 1970 — Микола Залєський — український лікар, громадський діяч (м. Едмонтон, Канада);
- 1974 — Володимир Рудницький — український нотар, громадський діяч (м. Філядельфія, США).
За межами краю (инші)
- 1861 — Кратохвіл де Кронбах — чеський письменник, художник; окружний комісар у м. Чорткові (м. Відень, Австрія);
- 1898 — митр. Сильвестер Сембратович — український релігійний та громадський діяч; не раз відвідував міста і села краю (м. Львів);
- 1919 — Дмитро Вітовський — український військовик, полковник УГА; воював на Тернопільщині (Сілезія, похований у м. Берліні, Німеччина).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ 2,0 2,1 Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Мороз В. І. Логуш Омелян Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — С. 604. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- ↑ Козуб Ігор (1969) // Український футбол (історія та статистика).
- ↑ За інформацією з профілю у Фейсбук та сторінкою викладача ТНПУ.
- ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.
