3 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 3 серпня)
| липень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2026 рік | ||||||
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
3 серпня — 215-й день року (216-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 21 липня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ та УГКЦ: Преподобних Ісаакія, Далмата і Фавста;
- †РКЦ: Святої Лідії.
Події
- 1885 — Іван Франко, Євген Гушалевич, Микола Івасюк, Кирило Студинський, Корнило Устиянович з иншими представниками української інтелігенції відвідали Прошову, Микулинці, Конопківку, Теребовлю;
- 1914 — 7-ма доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 372-га доба Першої світової війни;
- 1916
- 738-ма доба Першої світової війни;
- Тернопільська і Чернівецька губернії утворили воєнне ґенерал-губернаторство областей Австро-Угорщини, зайнятих за правом війни;
- 1917 — 1103-тя доба Першої світової війни;
- 1918 — 1468-ма доба Першої світової війни;
- 1940 — 338-ма доба Другої світової війни;
- 1941
- 703-та доба Другої світової війни; 43-тя доба німецько-радянської війни;
- у Великому Глибочку (околиця Тернополя) нацисти створили концтабір для радянських військовополонених;
- 1942 — 1068-ма доба Другої світової війни; 408-та доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1433-тя доба Другої світової війни; 773-тя доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1799-та доба Другої світової війни; 1139-та доба німецько-радянської війни;
- 1945 — 2164-та доба Другої світової війни;
- 1948
- поблизу Зарубинців (околиця Збаража) відбувся бій між чотирма воякам УПА і 30 більшовиками[2];
- вояки УПА спалили: в околиці Збаража в Новиках — колгоспні будівлі[3], у Стриївці — будівлі колгоспу і приміщення сільської ради[4], в околиці Підволочиська у Гниличках — колгоспну солому та майбутній урожай[5], у Голошинцях — колгоспну солому та молотарку[6];
- 2014 — 165-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 530-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 896-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1261-ша доба російсько-української війни;
- 2018
- 1626-та доба російсько-української війни;
- XIX Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини» (перший день) в урочищі «Бичова» в околиці Монастириськ[7];
- 2019
- 1991-ша доба російсько-української війни;
- ХХ лемківський етнографічний фестиваль «Дзвони Лемківщини» (другий день)[7];
- 2020 — 2357-ма доба російсько-української війни;
- 2021 — 2722-га доба російсько-української війни;
- 2022 — 161-а доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3087-ма доба російсько-української війни;
- 2023 — 526-а доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3452-га доба російсько-української війни;
- 2024 — 892-га доба героїчного спротиву московським окупантам; 3818-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1257-ма доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4183-тя доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1978 — відповідно до постанови РМ УРСР створено ботанічний заказник загальнодержавного значення «Криве».
Особи
Народилися
- 1881 — Ілля Костишин — український громадський діяч (с. Підгайчики в околиці Зборова);
- 1929 — Павло Дорожинський — український журналіст, редактор, громадський діяч (м. Товсте);
- 1950 — Михайло Федик — український архітектор (с. Звиняч в околиці Чорткова);
- 1952 — Едуард Яблонський — український футболіст, тренер, діяч спорту (м-ко Підволочиськ);
- 1954
- Галина Кміта — українська лікарка (м-ко Товсте);
- Мирон Романик — український економіст (с. Забойки в околиці Тернополя);
- 1958 — Анатолій Крижанівський — український освітянин, громадський діяч (с. Красносільці в околиці Збаража);
У Тернополі
- 1978 — о. Євген Заплетнюк — український релігійний діяч, публіцист, священник Тернопільської епархії ПЦУ (м-ко Микулинці)[8];
- 2020 — позачергова 53 сесія VII скликання Тернопільської міської ради[9];
У Бучачі
- 1919 — Степан Дудар — український агроном, краєзнавець;
У Кременці
- 1914
- Іван Гарасевич — український художник, літератор;
- Марк Кац — американський математик єврейського походження;
Пов'язані з краєм
- 1918 — Федір Чернявський — український вчений у галузі історії; від 1958 — викладач у Тернопільському медичному інституті (с. Давидів Брід, Херсонщина);
- 1921 — Володимир Григорян — український вчений у галузі медицини; від 1958 — в Тернопільському медичному інституті (м. Баку, Азербайджан);
- 1952 — арх. Ігор (Возьняк) — український релігійний діяч, архиєпископ УГКЦ; у 1989-1990 роках душпастирював у Катедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Тернополі (с. Липиці, Львівщина).
Померли
- 1921 — о. Євген Монцібович — священник УГКЦ, громадський діяч (с. Калагарівка в околиці Гримайлова);
- 1989 — Ганна Довгань — радянська ланкова (с. Старий Нижбірок в околиці Копичинців);
- 1994 — Григорій Сім'я — український освітянин, публіцист, краєзнавець, громадський діяч (м-ко Козова);
- 2020 — Євстахій Кизимович — український громадський діяч (м. Бережани)[10];
У Тернополі
- 1986 — с. Ольга Кучерська (монаше ім’я — Моніка) — українська черниця, сестра служебниця Згромадження Непорочної Діви Марії;
- 1993 — Ольга Остапюк (з дому — Марцинюк) — українська громадська діячка, літераторка;
- 2023 — Михайло Безпалько — український актор, освітянин[7];
- 2025 — Михайло Михайлишин — український науковець, освітянин, професор ТНТУ[7];
За межами краю
- 1875 — Аґенор Ґолуховський — граф, державно-політичний діяч Австрії, перший почесний громадянин Тернополя (м. Львів; перепохований у Скалі в околиці Борщева);
- 1947 — Осип Безпалько (псевдо «Остап», «Андрій», «Задорожний») — діяч ОУН та УПА (с. Теляче, нині Мирне в околиці Підгайців);
- 1983
- Петро Кондзьолка — український громадський діяч, просвітянин (похований у м. Ґримсбі, Канада);
- Михайло Топорович — український правник, публіцист, громадський діяч (м. Клівленд, штат Огайо, США);
- 1985 — Василь Чопей — український церковний і громадський діяч, освітянин (м. Едмонтон, Канада);
- 2011 — Іван Швак — український інженер, учасник національно-визвольних змагань (м. Львів)[11];
- 2015 — Андрій Мазур — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (помер у Харківському військовому шпиталі після п'яти операцій після поранень).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Уніят В. Зарубинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 262. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Уніят В. Новики // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 289. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Уніят В. Стриївка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 306. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Петраш Б., Уніят В. Гнилички // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 105. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Мельничук Б., Петраш Б., Уніят В. Голошинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 107. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ 7,0 7,1 7,2 7,3 Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Бенцал І. У Тернополі помер 42-річний протоієрей Євген Заплетнюк / Ігор Бенцал // Суспільне. — 2020. — 26 квіт. — 17:04.
- ↑ Допис / Тернопільська міська рада. — 2020. — 3 серп. — 09:07.
- ↑ Вічна пам’ять // Бережанська міська рада. — 2020. — 3 серп. — 10:08.
- ↑ Файл:Надгробок на могилі родини Шуль..jpg