3 квітня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 3 квітня)
| березень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | ||||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
| 30 | 31 | |||||
| 2026 рік | ||||||
| квітень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | |||
| 2026 рік | ||||||
3 квітня — 93-й день року (94-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 21 березня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ, УГКЦ: Преподобного Микити, сповідника;, ігумена обителі Мидикійської;
- †РКЦ: Святого Ричарда Чичестерського;
- День створення штрих-коду.
Події
- 1915 — 250-та доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 616-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 981-ша доба Першої світової війни;
- 1918 — 1346-та доба Першої світової війни;
- 1940 — 216-та доба Другої світової війни;
- 1941 — 581-ша доба Другої світової війни;
- 1942 — 946-та доба Другої світової війни (286-та доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1311-та доба Другої світової війни (651-ша доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1677-ма доба Другої світової війни (1017-та доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2042-га доба Другої світової війни (1382-га доба німецько-радянської війни);
- 2004 — в Архикатедральному Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці Тернополя відбулася архиєрейська хіротонія Преосвященного Владики Василія (Семенюка);
- 2014 — 43-тя доба російсько-української війни;
- 2015 — 408-ма доба російсько-української війни;
- 2016 — 774-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1139-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1504-та доба російсько-української війни;
- 2019
- 1869-та доба російсько-української війни;
- наказом Міністерства культури України № 271 зареєстровано Статут «Управління Тернопільської епархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)», що є новою редакцією статуту релігійної організації «Управління Тернопільської епархії Української Православної Церкви Київського Патріярхату»[2];
- 2020 — 2235-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2600-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 39-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2965-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 404-та доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3330-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 770-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3696-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1135-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4061-ша доба російсько-української війни;
- 2026 — 1500-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4426-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1925 — у Тернополі почав діяти польський спортовий клуб «Леґіон»;
- 2006 — у Тернополі почала виходити щоденна газета «20 хвилин».
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на початок доби:
- 115 хворих на COVID-19, у т. ч. 1 летальний;
- Монастириський район — 83, Заліщицький — 15, Козівський — 8, м. Тернопіль — 3, Кременецький — 3, Бережанський — 1, Бучацький — 1, Тернопільський — 1.
Особи
Народилися
- 1881 — Семен Кузик — український освітянин (с. Іванівка в околиці Теребовлі);
- 1883 — Стефан Басистий — український громадський діяч (с. Кобиловолоки в околиці Теребовлі);
- 1889 — Іван Якимчук — український правник, громадсько-політичний діяч (с. Великий Глибочок в околиці Тернополя);
- 1924 — Василь Томків — український публіцист, історик, громадський діяч (с. Коцюбинчики в околиці Чорткова);
- 1925 — Ришард Ерґетовський — польський вчений у галузі історії (м-ко Вишнівець);
- 1948 — Юліан Осадчук — український інженер, громадсько-політичний діяч (с. Староміщина біля Підволочиська);
- 1953 — Володимир Краснодемський — український журналіст, публіцист, поет (с. Застіноче в околиці Теребовлі);
- 1959 — Григорій Драпак — український артист розмовного жанру, гуморист (с. Констанція в околиці Борщева);
У Тернополі
- 1964 — Ярослав Буяк — український освітянин, журналіст, військовик;
Пов'язані з краєм
- 1891 — Петро Сорока — український актор; 1918-1919 актор у Тернопільському українському театрі під керівництвом Миколи Бенцаля та Амвросія Бучми (м. Львів);
- 1893 — Володимир Ґалан[3] (Галан) — український військовик, громадський діяч у США; воював у складі УГА під час Чортківської офензиви (м. Глиняни, Львівщина);
- 1901 — Марія Сафонова — художниця-модельєрка радянського часу; навчалась у Кременці (м. Київ);
- 1916 — о. Петро Якимишин — священник, протоієрей; навчався у Кременці, 1939 — псаломник у Мусорівцях, 1940 — диякон у Печірній (с. Преображенка, нині Січеславщина);
- 1918 — Олесь Гончар — український письменник, публіцист, громадський діяч; не раз відвідував наш край (с. Суха, Полтавщина);
- 1921 — Володимир Вартабедян — український освітянин, науковець, військовик, за походженням — вірменин; працював у Кременці й Тернополі, Почесний громадянин Зборова (м. Майкоп, Краснодарський край, Московія);
- 1945 — Віталій Сікора — український вчений у галузі медицини; від 1973 працював у Тернопільському медичному інституті (м. Одеса);
- 1954 — Леонід Максимчук — український художник, архітектор; від 1980 — в Тернополі (с. Михнів, Хмельниччина).
Померли
- 1940 — Петро Босаків — учасник національно-визвольних змагань, діяч ОУН (загинув під час перестрілки з енкавеесівцями; похований у с. Підліссі, перепохований у с. Жизномирі, околиця Бучача)[4][5];
- 1944 — Олександр Бахтін — український військовик, учасник німецько-радянської війни 1941—1945 (с. Пилява в околиці Бучача, похований у с. Косові в околиці Чорткова);
- 1997 — Петро Ткачук — український майстер декоративно-ужиткового мистецтва, режисер, освітянин (м. Теребовля);
У Тернополі
- 2000 — Іван Дрозд — український спортовий суддя;
- 2004 — Костянтин Валігура — український журналіст, публіцист;
- 2009 — Олег Чубатий — український освітянин, громадський діяч;
За межами краю
- 1849 — Юліуш Словацький — польський поет і драматург (м. Париж, Франція);
- 1865 — о. Мартин Барвінський — український церковний та громадсько-політичний діяч діяч, освітянин (м. Львів);
- 1935 — Петро Драль — український друкар, громадський діяч (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1937 — Іван Григорович — український оперний і камерний співак, скрипаль, дириґент, освітянин (м. Львів);
- 1962 — Олександр Надрага — український правник (м. Самбір, Львівщина);
- 1963 — Йозеф Копта — чеський письменник, журналіст, перекладач; влітку 1917 воював поблизу м. Зборова, про що пізніше описав у творах (м. Прага, Чехія);
- 1966 — Рудольф Скибінський — український адвокат, громадсько-політичний діяч, літератор (м. Львів)[6];
- 1993 — Орест Осеняк — український хірург; у 1950-1960-х роках працював у Товстому та Ягільниці (м. Дніпро).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Касіян В. Зареєстровано статут Тернопільської єпархії Православної Церкви України / Віра Касіян // Тернопільська епархія Православної Церкви України. — 2019. — 16 квіт.
- ↑ Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — ISBN 5-7707-7867-9.
- ↑ Ковалишин М., Мизак Н., Павлишин С., Уніят В. Жизномир // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 606. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ За тебе, свята Україно: Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА. Кн. 4. — Чернівці : Букрек, 2004. — С. 90, 103, 330. — ISBN 966-8500-41-5.
- ↑ Перелік імен та подій, які не увійшли в основний список