3 жовтня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 3 жовтня)
жовтень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
28 | 29 | 30 | 31 | |||
2024 рік |
3 жовтня — 276-й день року (277-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 20 вересня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Священномученика Діонісія Ареопагіта. Преподобного Діонісія Печерського;
- †УГКЦ: Святого священномученика Діонісія Ареопагіта;
- †РКЦ: Святих Евальда Білого та Евальда Чорного;
- Всесвітній день сільськогосподарської техніки
Події
- 1943 — поблизу Великих Вікнин (околиця Збаража) сотня УПА спалила 3 автомобілі і вбила 10 німецьких солдатів;
- 2004
- у Бучачі завершилася дводенна 10-а міжнародна проща Вервиці «За єдність Церкви», у якій взяли участь представники духовенства греко-католицької церкви з Білорусі, Литви, Румунії, Росії, Словенії, України;
- у Слов'ятині (околиця Бережан) з ініціятиви «Тризуба» і за підтримки громадськости знову відкрито Музей ОУН і УПА, який був спалений у вересні 2002;
- 2014 — 226-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 591-ша доба російсько-української війни;
- 2016 — 957-ма доба російсько-української війни;
- 2017 — 1322-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1687-ма доба російсько-української війни;
- 2019 — 2052-га доба російсько-української війни;
- 2020 — 2418-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2783-тя доба російсько-української війни;
- 2022
- 222-га доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3148-ма доба російсько-української війни;
- позачергове засідання вісімнадцятої сесії Тернопільської міської ради, на якому депутатами прийнято рішення про присвоєння звання шістьом захисникам «Почесний громадянин міста Тернополя» посмертно: Ігореві Рожуку, Сергієві Рудому, Володимирові Савчуку, Вікторові Яцунику, Тарасові Леню, Василеві Стефанчуку; 38 жителів міста нагороджені «Відзнаками Тернопільської міської ради»;
- 2023 — 587-ма доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3513-та доба російсько-української війни.
З'явилися
- 1939 — у Тернополі вийшов перший номер газети «Вільне життя»;
- 1998 — у Чорткові вийшов перший номер міського часопису «Ратуша» (нині «Чортківський вісник»).
Особи
Народилися
- 1903 — Анна Павлюк (з дому — Прокопович) — українська культурно-освітня діячка (м-ко Скала-над-Збручем);
- 1910 — Михайло Турчманович — український науковець, учасник національно-визвольних змагань (с. Сновидів в околиці Золотого Потоку, за иншими даними с. Лука Войнилівська, нині Івано-Франківщина);
- 1922 — Роман Павлишин — український архітектор, громадський діяч (с. Чернихів в околиці Зборова);
- 1926
- Володимир-Петро Климків — український дириґент, освітянин, засновник хору імені О. Кошиця (с. Саранчуки в околиці Бережан);
- Петро Кучинський — український громадський діяч (с. Новосілка в околиці Підгайців);
- 1940 — Маркіян Чубей — український науковець (с. Бабинці в околиці Борщева);
- 1946 — Богдан Сніжок — український спортовець, тренер з велоспорту (с. Ласківці в околиці Теребовлі);
- 1949 — Борис Яворський — український художник (с. Товстеньке в околиці Чорткова);
- 1958
- Катерина Завадська — українська освітянка, громадсько-політична діячка (м-ко Козова)[1];
- Ігор Сачко — український актор (м-ко Підволочиськ);
- 1963 — Борис Щавурський — український поет, літературознавець, редактор (с. Кип’ячка в околиці Тернополя);
- 1965 — Анатолій Фуг — український економіст, громадський діяч (с. Кривеньке в околиці Чорткова);
У Збаражі
- 1900 — Ярослав Стрільбицький — український інженер-конструктор;
У Кременці
- 1981 — Анатолій Загородній — український спортовець-санник;
У Теребовлі
- 1949 — Ігор Жуков — український вчений у галузі математичного моделювання та інженерії;
У Тернополі
- 1901 — Ярослав Гайдукевич — український перекладач, освітянин;
- 1930 — Ярослав Гулько — український журналіст;
- 1966 — Тарас Вашків — український радіотехнік, громадський діяч;
- 1976 — Андрій Давиденко — український освітянин, громадсько-політичний діяч;
Пов'язані з краєм
- 1918 — Роман Смик — український лікар, громадський і культурний діяч, добродійник; племінник Богдана Лепкого, почесний громадянин Жукова та Бережан (с. Жовчів, нині Івано-Франківщина);
- 1928 — Анатолій Гаврюшенко — український актор; 1951—1958 працював у Тернопільському обласному музично-драматичному театрі (м. Луганськ);
- 1931 — Іван Крупик — український спортовець-легкоатлет, освітянин; проживав і працював у Теребовлі (с. Вороблик Королівський, нині Короснянського воєводства, Польща);
- 1935 — Дмитро Старощак — український інженер-будівельник, конструктор промислового і цивільного будівництва; працював у корпорації «Терно-КОРС», автор і співавтор проектів у містах Тернопільщини (с. Кожушне, нині Ряшівського воєводства, Польща);
- 1956 — Роман Цегельський — український фізик, освітянин, громадський діяч; деякий час був учителем фізики в Тернопільській українській гімназії (м. Кам’янка-Струмилова, нині Кам’янка-Бузька, Львівщина);
- 1957 — Василь Козловський — український художник (с. Раківчик, Івано-Франківщина);
- 1961 — Геннадій Кукуруза — український спортовець, підприємець; працював тренером з велоспорту та механіком у тернопільському товаристві «Локомотив» (м. Золочів, Львівщина);
- 1977 — Сергій Кривий — український футболіст; грав за тернопільську «Ниву» (м. Шепетівка, Хмельниччина)[2][3].
Померли
- 2007 — Григорій Крупник — український ветеринар, громадський діяч (с. Семенів в околиці Теребовлі);
- 2019 — о. Ярослав Смалюх — український священник, настоятель храму Святого Архистратига Михаїла ПЦУ в Старому Збаражі (с. Старий Збараж в околиці Збаража)[4];
За межами краю (тернопільці)
- 1937 — Ілля Якимишин — український правник (м. Харків, розстріляний);
- 1939 — Ян Білінський — польський освітянин, перекладач (м. Познань, Польща);
- 1985 — Іван Дроздович — український громадський діяч у Канаді (м. Монреаль, Канада);
- 2014 — Зіновій Флекей — український військовик, учасник російсько-української війни 2014—2024 (Херсонщина);
За межами краю (инші)
- 1917 — Владислав Чайковський — польський шляхтич, громадсько-політичний діяч; з 1868 року був дідичем Медведівців, Новоставців, Підлісся, Янівки (тепер Мартинівка) в Бучацькому повіті (м. Баден, Австрія)[5].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Завадська Катерина Павлівна // Верховна Рада України.
- ↑ Кривий Сергій / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
- ↑ Кривий Сергій (1977) // Український футбол (історія та статистика).
- ↑ Упокоївся протоієрей Ярослав Смалюх // Тернопільська епархія Православної Церкви України. — 2019. — 4 жовт.
- ↑ Pohorecki F. Czajkowski (Czaykowski) Władysław Wiktor h. Gryf // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1938. — T. IV/2, zeszyt 17. — S. 160. (пол.)