3 березня на Тернопільщині

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 3 березня)
Перейти до: навігація, пошук
лютий
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28  
2026 рік
березень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          
2026 рік

3 березня — 62-й день року (63-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 18 лютого.

Свята і пам'ятні дні

  • †ПЦУ, УГКЦ: Святих мучеників Євтропія, Клеоніка й Василиска;
  • †РКЦ: Святої Марії Катерини Дрексель;
  • Всесвітній день миру для письменників.

Події

  • 1915 — 219-та доба Першої світової війни[1];
  • 1916 — 585-та доба Першої світової війни;
  • 1917 — 950-та доба Першої світової війни;
  • 1918 — 1315-та доба Першої світової війни;
  • 1940 — 185-та доба Другої світової війни;
  • 1941 — 550-та доба Другої світової війни;
  • 1942 — 915-та доба Другої світової війни (255-та доба німецько-радянської війни);
  • 1943 — 1280-та доба Другої світової війни (620-та доба німецько-радянської війни);
  • 1944 — 1646-та доба Другої світової війни (986-та доба німецько-радянської війни);
  • 1945
    • 2011-та доба Другої світової війни (1351-ша доба німецько-радянської війни);
    • 2 і 3 березня в Залужжі поблизу Бережан відбувся бій вояків УПА з НКВС;
  • 1990
    • у Лапшині (околиця Бережан) з ініціятиви П. Кузіва засновано осередок Народного Руху України;
    • у Літятині (околиця Бережан) організовано колгосп «Правда України»;
  • 2014 — 12-та доба російсько-української війни;
  • 2015 — 377-ма доба російсько-української війни;
  • 2016 — 743-тя доба російсько-української війни;
  • 2017 — 1108-ма доба російсько-української війни;
  • 2018 — 1473-тя доба російсько-української війни;
  • 2019
  • 2020
  • 2021 — 2569-та доба російсько-української війни;
  • 2022 — 8-ма доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2934-та доба російсько-української війни;
  • 2023 — 373-тя доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3299-та доба російсько-української війни;
  • 2024 — 739-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3665-та доба російсько-української війни;
  • 2025 — 1104-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4030-та доба російсько-української війни;
  • 2026 — 1469-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4395-тя доба російсько-української війни.

Особи

Народилися

о. Лев Джулинський

У Чорткові

  • 1921 — Іван Деркач — український мистецтвознавець, журналіст, літератор, перекладач, редактор;

Пов'язані з краєм

Галина Садовська
Василь Івегеш
  • 1811 — Антін Могильницький — український поет, громадський і релігійний діяч (с. Підгірки, нині належить до м. Калуша, Івано-Франківщина)[12][13];
  • 1888
    • Франтішек Ланґер — чеський прозаїк, драматург; 1917-1937 — редактор збірника «Zborov» («Зборів») (м. Прага, Чехія);
    • Левко Чикаленко — український археолог, громадський діяч; учасник розкопок поблизу с. Більче-Золотого (с. Перешори, Одещина);
  • 1890
    • Аркадій Животко — російський журналіст, письменник, історик преси, освітянин, громадський діяч; 1920-1923 працював у Кременці (с. Пухове, нині Воронезької области, Московія);
    • Ота Матоушек — чеський художник; воював на Тернопільщині, пізніше відвідував наш край, автор графічного циклу «Зборів» (м. Пльзень, Чехія);
  • 1891 — о. Василь Курилас — український громадський діяч, священник УГКЦ; 1933-1944 — парох у Буцневі біля Тернополя (м. Миколаїв-над-Дністром, нині м. Миколаїв, Львівщина);
  • 1935 — Юрій Полоус — український вчений у галузі медицини; 1982-1995 — професор Тернопільського медичного інституту (с. Нечаївка, Кропивниччина);
  • 1937 — Ірина Герман — українська майстриня декоративно-ужиткового мистецтва (м-ко Томашпіль, Вінниччина);
  • 1941 — Віталій Карпенко — український журналіст, редактор, письменник, науковець, громадський діяч; у 1940-х-1950-х проживав у Великих Бережцях поблизу Кременця (м. Київ);
  • 1942 — Василь Семененко — український вчений агроном-економіст, господарник; від 1958 — працював на Тернопільщині (с. Сподахи, Вінниччина);
  • 1945 — Лідія Деркач — українська правниця; суддя і голова Тернопільського обласного суду (с. Вербівка, Черкащина);
  • 1948 — Галина Садовська — українська журналістка, публіцистка, літераторка (с. Немиринці, Хмельниччина);
  • 1960 — Марія Бойко — українська товарознавиця, громадська діячка; працює в Бережанах, депутатка Тернопільської обласної ради у 2009-2014 (с. Завидів, Рівненщина);
  • 1961 — Василь Івегеш — український футболіст, тренер (м-ко Королево, Закарпаття)[14];
  • 1962 — Артур Дзигасов — російський та український спортовець із греко-римської боротьби; виступав за Тернопільську СДЮШОР (м. Ардон, нині Республіка Північна Осетія Аланія, Московія);
  • 1979 — Юрій Швець — український агроном, управлінець; депутат Тернопільської обласної ради (с. Ломаченці, Хмельниччина)[15].

Померли

  • 1940 — о. Іван Іванчук — український греко-католицький священник (с. Товсте в околиці Гриймалова)[16];
  • 1944 — Андрій Дяченко — український радянський військовик; учасник німецько-радянської війни 1941—1945 (помер у госпіталі, Тернопільщина);
  • 2009 — Ірина Решетуха — учасниця національно-визвольних змагань (с. Великі Гаї в околиці Тернополя);

У Тернополі

За межами краю

Григорій Коссак
  • 1926 — Лука Сафіян — український лікар, громадський діяч (м. Львів, похований у Копичинцях);
  • 1938 — Мелетій Кічура — український правник, письменник, літературний критик, перекладач (ГУЛАГ СРСР);
  • 1939 — Григорій Коссак — український військовий і громадський діяч; учителював у Бережанах, воював у Леґіоні УСС (м. Москва, Московія; розстріляний);
  • 1943
    • Теофіль Коструба (у чернецтві — Теодосій) — український краєзнавець, публіцист, редактор, монах-василіянин (м. Львів)[17][18];
    • Нестор Ходачок — український співак, актор (поселення Верхньоуральськ Челябінської области, Московія);
  • 1951 — Іван Рудницький — український правник, військовик, громадський діяч (м. Ґестер, Німеччина);
  • 1968 — Павло Борецький — український освітянин, громадський діяч, підприємець (м. Вінніпег, Канада);
  • 1978
  • 1985 — Лев Ништа — український громадський діяч (м. Вінніпег, Канада);
  • 1995 — Іван Кедрин-Рудницький — український журналіст, історик, політичний діяч, дійсний член НТШ (м. Джерсі-Сіті, США)[19];
  • 2022 — Роман Стецюк — український футболіст, військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (поблизу м. Северодонецька на Луганщині)[20].

Инше

Джерела

Основні

Примітки

  1. ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
  2. ↑ «На батьківщині Василя Барвінського» // Тернопільська обласна рада. — 2019. — 15 січ.
  3. ↑ Про ситуацію в Монастириському районі // Файне місто. — 2020. — 25 бер. — 15:00.
  4. ↑ Калашник П., Станко А. Інфікований священик, який контактував з 500 людьми, міг заразитись на похороні іншого священика / Павло Калашник, Анастасія Станко // Громадське Телебачення. — 2020. — 25 бер.
  5. ↑ На Тернопільщині зафіксований другий випадок зараження короновірусною інфекцією / Відділ комунікації поліції Тернопільської области // Національна поліція. Тернопільська область. — 2020. — 23 бер. — 21:17.
  6. ↑ Випуск за 24 березня 2020 року // Телеканал ІНТБ. — 2020. — 24 бер.
  7. ↑ Священник из Тернопольской области заразился коронавирусом — сотни прихожан под угрозой // Свобода слова на ICTV. — 2020. — 24 бер.
  8. ↑ Костриця М. Ю. Гоца Василь Пилипович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 340. — ISBN 966-02-3966-1.
  9. ↑ [ukrjournal.com/2011/08/16/григус-ігор-михайлович/ Григус Ігор Михайлович] // Україна (журнал). — 2011. — 16 серп. — 14:31.
  10. ↑ Ніженко Г. Знайди себе у рольових іграх / Галина Ніженко // Вільне життя плюс. — 2015. — № 12 (13 лют.). — С. 6. — (Розмова з автором).
  11. ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.
  12. ↑ Стеблій Ф. І. Могильницький Антін Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 16. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  13. ↑ У ТЕС — 3 серпня.
  14. ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
  15. ↑ Швець Сергій Петрович // Тернопільська обласна рада.
  16. ↑ Ivančuk Ivan // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 162. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  17. ↑ Герасимова Г. П. Коструба Теофіл // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 228. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  18. ↑ Комариця М. Коструба Теофіль Петрович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 736—737. — ISBN 978-966-02-7304-7.
  19. ↑ Мазурак Я. Кедрин-Рудницький Іван Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — С. 576. — ISBN 978-966-02-6472-4.
  20. ↑ Захищаючи Батьківщину від російського агресора, загинув тернополянин Роман Стецюк // Тернопільська міська рада. — 2022. — 7 бер.
  21. ↑ Розпорядження Президента України від 3 березня 2016 року № 47/2016-рп «Про звільнення М. Павлік з посади голови Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської области».

Зауваги

Information icon4.svg Першу версію цієї статті створив Микола Василечко.
Information icon4.svg Текст статті в основі написаний за правилами клясичного українського правопису 1929 року. Нові слова, що ввійшли в ужиток пізніше, — за новим правописом 2019. Власні назві — зазвичай за правописом, що діяв на час створення твору, заснування організації тощо.
Ambox content.png Шановні читачі! Ви можете допомогти виправити в тексті граматичну, стилістичну чи фактологічну помилки, неточности, доповнити статтю новими чи невідомими фактами.
Отримано з http://ternopedia.te.ua/index.php?title=3_березня_на_Тернопільщині&oldid=60508