3 березня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 3 березня)
лютий | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | |||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
26 | 27 | 28 | 29 | |||
2024 рік |
березень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
2024 рік |
3 березня — 62-й день року (63-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 18 лютого.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ, УГКЦ: Святих мучеників Євтропія, Клеоніка й Василиска;
- †РКЦ: Святої Марії Катерини Дрексель;
- Всесвітній день миру для письменників.
Події
- 1945 — 2 і 3 березня в Залужжі поблизу Бережан відбувся бій вояків УПА з НКВС;
- 1990
- 2014 — 12-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 377-ма доба російсько-української війни;
- 2016 — 743-тя доба російсько-української війни;
- 2017 — 1108-ма доба російсько-української війни;
- 2018 — 1473-тя доба російсько-української війни;
- 2019
- 1838-ма доба російсько-української війни;
- у Тернополі завершився (тривав від 1 березня) ІІ Відкритий конкурс піяністів «На батьківщині Василя Барвінського»[1];
- 2020
- 2204-та доба російсько-української війни;
- під час похорону[2] о. Степана Барновського у Швейкові Монастириського району коронавірусом заразився о. Олег Винницький[3][4][5][6] з м. Заліщиків та ще кілька жителів Швейкова, Ковалівки та инших населених пунктів району;
- 2021 — 2569-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 8-ма доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2934-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 373-тя доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3299-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 739-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3665-та доба російсько-української війни.
Особи
Народилися
- 1847 — о. Лев Джулинський — український священник, видавець, письменник (с. Лапшин в околиці Бережан);
- 1878 — Віктор Цебровський — український правник, громадський діяч (с. Романівка в околиці Великих Бірок);
- 1881 — Маріян Кунікевич — український просвітянський організатор, добродійник (с. Палашівка в околиці Чорткова);
- 1883 — Лев Ништа — український громадський діяч (м-ко Заложці, нині Залізці);
- 1885 — Василь Гоца — український освітянин, дириґент, освітній діяч (с. Озерна в околиці Зборова)[7];
- 1918 — о. Никон-Микола Свірський — український релігійний діяч (м-ко Товсте);
- 1928
- Михайло Баран — український кобзар, композитор, поет, художник, фольклорист, громадсько-культурний діяч (с. Хмелиська в околиці Підволочиська);
- Євгенія Новосад — українська освітянка, громадська діячка (с. Вербовець в околиці Ланівців);
- 1939 — Ярослав Шеремета — український художник (с. Товсте в околиці Гримайлова);
- 1940 — Олег Ґерета — український музикант, громадський діяч (с. Скоморохи в околиці Тернополя);
- 1946 — Богдан Скоробагатий — український журналіст, публіцист, літературний редактор, рецензент (с. Оліїв в околиці Зборова);
- 1956 — Василь Фатхутдінов — український правник, освітянин (м-ко Великі Бірки);
- 1958
- Ігор Григус — український лікар, науковець (с. Чистопади в околиці Зборова)[8];
- Анатолій Демчук — український актор, поет-гуморист (с. Михайлівка в околиці Ланівців);
- 1964 — Володимир Василечко — український управлінець; голова Жниборідської сільської ради у 2006—2020 (с. Жнибороди в околиці Бучача);
- 1973 — Олег Мельничук — український історик, громадський діяч, добродійник (с. Велика Горянка в околиці Почаєва);
- 1985 — Роман Зеньо — український спортовець з велоспорту на треку (м-ко Гримайлів);
- 1990 — Іван Байдак — український письменник (м. Чортків)[9];
- 1991 — Віктор Семчук — український військовик, розвідник-снайпер 24-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ» сухопутних військ ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2024 (с. Залав'є в околиці Теребовлі)[10];
У Чорткові
- 1921 — Іван Деркач — український мистецтвознавець, журналіст, літератор, перекладач, редактор;
Пов'язані з краєм
- 1811 — Антін Могильницький — український поет, громадський і релігійний діяч (с. Підгірки, нині належить до м. Калуша, Івано-Франківщина)[11][12];
- 1888
- Франтішек Ланґер — чеський прозаїк, драматург; 1917-1937 — редактор збірника «Zborov» («Зборів») (м. Прага, Чехія);
- Левко Чикаленко — український археолог, громадський діяч; учасник розкопок поблизу с. Більче-Золотого (с. Перешори, Одещина);
- 1890
- Аркадій Животко — російський журналіст, письменник, історик преси, освітянин, громадський діяч; 1920—1923 працював у Кременці (с. Пухове, нині Воронезької области, РФ);
- Ота Матоушек — чеський художник; воював на Тернопільщині, пізніше відвідував наш край, автор графічного циклу «Зборів» (м. Пльзень, Чехія);
- 1891 — о. Василь Курилас — український громадський діяч, священник УГКЦ; 1933—1944 — парох у Буцневі біля Тернополя (м. Миколаїв-над-Дністром, нині м. Миколаїв, Львівщина);
- 1935 — Юрій Полоус — український вчений у галузі медицини; 1982—1995 — професор Тернопільського медичного інституту (с. Нечаївка, Кропивниччина);
- 1937 — Ірина Герман — українська майстриня декоративно-ужиткового мистецтва (м-ко Томашпіль, Вінниччина);
- 1941 — Віталій Карпенко — український журналіст, редактор, письменник, науковець, громадський діяч; у 1940-х—1950-х проживав у Великих Бережцях поблизу Кременця (м. Київ);
- 1942 — Василь Семененко — український вчений агроном-економіст, господарник; від 1958 — працював на Тернопільщині (с. Сподахи, Вінниччина);
- 1945 — Лідія Деркач — українська правниця; суддя і голова Тернопільського обласного суду (с. Вербівка, Черкащина);
- 1948 — Галина Садовська — українська журналістка, публіцистка, літераторка (с. Немиринці, Хмельниччина);
- 1960 — Марія Бойко — українська товарознавиця, громадська діячка; працює в Бережанах, депутатка Тернопільської обласної ради у 2009-2014 (с. Завидів, Рівненщина);
- 1961 — Василь Івегеш — український футболіст, тренер (м-ко Королево, Закарпаття)[13];
- 1962 — Артур Дзигасов — російський та український спортовець із греко-римської боротьби; виступав за Тернопільську СДЮШОР (м. Ардон, нині Республіка Північна Осетія Аланія, РФ);
- 1979 — Юрій Швець — український агроном, управлінець; депутат Тернопільської обласної ради (с. Ломаченці, Хмельниччина)[14].
Померли
- 1940 — о. Іван Іванчук — український греко-католицький священник (с. Товсте в околиці Гриймалова)[15];
- 1944 — Андрій Дяченко — український радянський військовик; учасник німецько-радянської війни 1941—1945 (помер у госпіталі, Тернопільщина);
- 2009 — Ірина Решетуха — учасниця національно-визвольних змагань (с. Великі Гаї в околиці Тернополя);
У Тернополі
- 1997 — Сергій Волошин — український громадський діяч;
За межами краю
- 1926 — Лука Сафіян — український лікар, громадський діяч (м. Львів, похований у Копичинцях);
- 1938 — Мелетій Кічура — український правник, письменник, літературний критик, перекладач (ГУЛАГ СРСР);
- 1939 — Григорій Коссак — український військовий і громадський діяч; учителював у Бережанах, воював у Леґіоні УСС (м. Москва, нині РФ; розстріляний);
- 1943
- Теофіль Коструба (у чернецтві — Теодосій) — український краєзнавець, публіцист, редактор, монах-василіянин (м. Львів)[16][17];
- Нестор Ходачок — український співак, актор (поселення Верхньоуральськ Челябінської области, нині РФ);
- 1951 — Іван Рудницький — український правник, військовик, громадський діяч (м. Ґестер, Німеччина);
- 1968 — Павло Борецький — український освітянин, громадський діяч, підприємець (м. Вінніпег, Канада);
- 1978
- Ярослава Колодій — українська бібліографиня музикознавства та нотографії (м. Львів);
- о. Іван (Шестюк) — український ієромонах (с. Унів, Львівщина);
- 1985 — Лев Ништа — український громадський діяч (м. Вінніпег, Канада);
- 1995 — Іван Кедрин-Рудницький — український журналіст, історик, політичний діяч, дійсний член НТШ (м. Джерсі-Сіті, США)[18];
- 2022 — Роман Стецюк — український футболіст, військовик, учасник російсько-української війни 2014—2024 (поблизу м. Северодонецька на Луганщині)[19].
Инше
- 1941 — головним референтом СБ ОУН (Б) став «Арон»;
- 2016 — Марія Павлік звільнена з посади голови Монастириської РДА[20];
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ «На батьківщині Василя Барвінського» // Тернопільська обласна рада. — 2019. — 15 січ.
- ↑ Про ситуацію в Монастириському районі // Файне місто. — 2020. — 25 бер. — 15:00.
- ↑ Калашник, П., Станко, А. Інфікований священик, який контактував з 500 людьми, міг заразитись на похороні іншого священика / Павло Калашник, Анастасія Станко // Громадське Телебачення. — 2020. — 25 бер.
- ↑ На Тернопільщині зафіксований другий випадок зараження короновірусною інфекцією / Відділ комунікації поліції Тернопільської области // Національна поліція. Тернопільська область. — 2020. — 23 бер. — 21:17.
- ↑ Випуск за 24 березня 2020 року // Телеканал ІНТБ. — 2020. — 24 бер.
- ↑ Священник из Тернопольской области заразился коронавирусом — сотни прихожан под угрозой // Свобода слова на ICTV. — 2020. — 24 бер.
- ↑ Костриця, М. Ю. Гоца Василь Пилипович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 340. — ISBN 966-02-3966-1.
- ↑ [ukrjournal.com/2011/08/16/григус-ігор-михайлович/ Григус Ігор Михайлович] // Україна (журнал). — 2011. — 16 серп. — 14:31.
- ↑ Ніженко, Г. Знайди себе у рольових іграх / Галина Ніженко // Вільне життя плюс. — 2015. — № 12 (13 лют.). — С. 6. — (Розмова з автором).
- ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ Стеблій, Ф. І. Могильницький Антін Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 16. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- ↑ У ТЕС — 3 серпня.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Швець Сергій Петрович // Тернопільська обласна рада.
- ↑ Ivančuk Ivan // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 162. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Герасимова, Г. П. Коструба Теофіл // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 228. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- ↑ Комариця, М Коструба Теофіль Петрович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 736—737. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- ↑ Мазурак, Я. Кедрин-Рудницький Іван Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — С. 576. — ISBN 978-966-02-6472-4.
- ↑ Захищаючи Батьківщину від російського агресора, загинув тернополянин Роман Стецюк // Тернопільська міська рада. — 2022. — 7 бер.
- ↑ Розпорядження Президента України від 3 березня 2016 року № 47/2016-рп «Про звільнення М. Павлік з посади голови Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської области».