30 червня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
| червень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | |||||
| 2026 рік | ||||||
| липень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2026 рік | ||||||
30 червня — 181-й день року (182-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 17 червня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Всіх святих; Собор славних і всехвальних дванадцяти апостолів; Волинської і Тернопільської ікон Божої Матері;
- †УГКЦ: Собор святих славних і всехвальних дванадцяти апостолів; Блаженного священномученика Василія Величковського;
- †РКЦ: Першомучеників святої Римської Церкви;
- Всесвітній день астероїда
Події
- 1839 — у Качанівці (околиця Підволочиська) відкрито фабрику тютюну;
- 1848 — на засіданні Головної Руської Ради зачитано пропозицію з Чортківського циркулу, щоб циркуляри друкували українською мовою;
- 1915 — 338-ма доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 704-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 1069-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1434-та доба Першої світової війни;
- 1940 — 304-та доба Другої світової війни;
- 1941 — 669-та доба Другої світової війни (9-та доба німецько-радянської війни):
- у Львові на зібранні Українських діячів проголошено Акт відновлення Української держави, Головою уряду призначено Ярослава Стецька; у Тернополі утворено місцеві органи самоуправління, котрі намагалися встановити свій контроль над головними установами (староста Тернопільської области — Василь Охримович, посадники міста — Сидір Чумак, Голейко, Осип Гринкевич), це спровокувало репресії нацистів у Тернополі;
- Почаїв, Великий Глибочок та инші населені пункти краю зайняли німецькі війська;
- 1942 — 1034-та доба Другої світової війни; 374-та доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1399-та доба Другої світової війни; 739-та доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1765-та доба Другої світової війни; 1105-та доба німецько-радянської війни;
- 1945 — 2130-та доба Другої світової війни;
- 2014 — 131-ша доба російсько-української війни;
- 2015 — 496-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 862-га доба російсько-української війни;
- 2017 — 1227-ма доба російсько-української війни;
- 2018 — 1592-га доба російсько-української війни;
- 2019 — 1957-ма доба російсько-української війни;
- 2020 — 2323-тя доба російсько-української війни;
- 2021
- 2688-ма доба російсько-української війни;
- урочисте третє засідання другої сесії Тернопільської обласної ради;
- на Тернопільщині перебував третій президент України Віктор Ющенко: брав участь в урочистому третьому засідання другої сесії обласної ради, під час якого голова обласної ради Михайло Головко вручив йому першу відзнаку Тернопільської обласної ради «За заслуги перед Тернопільщиною» імені Ярослава Стецька; був присутнім на випуску студентів Тернопільського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою;
- на черговій сесії Тернопільської районної ради депутати підтримали питання проєкту землеустрою щодо зміни меж села Смиківці Великобірківської селищної ради (проголосували за збільшення площі нашого тернопільського летовища); також ухвалили рішення про створення ботанічної пам’ятки природи «Козівська липа»;
- на полігоні твердих побутових відходів поблизу Малашівців ліквідовано масштабну пожежу, яка виникла напередодні[2];
- 2022 — 127-ма доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3053-тя доба російсько-української війни;
- 2023 — 492-га доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3418-та доба російсько-української війни;
- 2024
- 858-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 3784-та доба російсько-української війни;
- з нагоди вшанування місцевої святині — Тернопільської чудотворної ікони Божої Матері — Тернопільщину відвідав Предстоятель ПЦУ Епіфаній; звершив Божественну літургію в Хрестовоздвиженському катедральному соборі, по завершенню якої відбувся хресний хід з іконою Божої Матері до Катедрального собору Різдва Христового, де священники відслужили молебень[3][4][5];
- напередодні професійного свята — Дня податківця України до Марійського духовного центру «Зарваниця» на професійну прощу прибули працівники Державної податкової служби Тернопільської та Івано-Франківської областей;
- 2025 — 1223-тя доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4149-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1966 — наказом Міністерства вищої і Передньої спеціальної освіти УРСР № 418 на виконання постанови ЦК Компартії України та Ради міністрів УРСР у Тернополі відкрито відділення фінансово-економічного факультету Київського інституту народного господарства імені Д. С. Коротченка (нині Західноукраїнський національний університет), завідувачем призначено Леоніда Каніщенка;
- 1986 — рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від № 198 об'єктами природно-заповідного фонду (заказниками) оголошено низку територій;
- 2024 — архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк) у співслужінні єпископів-помічників Теодора (Мартинюка) та Володимира (Фірмана) освятили новий храм на честь блаженного священномученика УГКЦ отця Омеляна Ковча у Підгородньому (околиця Тернополя)[6].
Особи
Народилися
- 1850 — Ольга Моленцька (з дому — Морельовська) — українська акторка (м-ко Козова);
- 1870 — Василь Карачок — український народний поет (с. Чернихів в околиці Зборова);
- 1895 — Юліан Стечишин — український правник, учитель, публіцист, громадський діяч (с. Глещава в околиці Теребовлі);
- 1923 — Василь Воронович-Острога — український громадський діяч (с. Вербів в околиці Бережан);
- 1926 — Роман Івашкевич — український лікар-отоларинголог (с. Росохуватець в околиці Козови);
- 1935 — Любомир Маланчук — український громадський діяч, господарник (с. Кабарівці в околиці Зборова);
- 1946 — Зенон Чорномідзе — український спортовий діяч (с. Колодіївка в околиці Скалата);
- 1947 — Іван Фаріон — український вчений у галузі економіки (с. Бурканів в околиці Теребовлі);
- 1954 — Володимир Довбня — український музикант, скрипаль-віртуоз, аранжувальник (с. Стара Могильниця в околиці Теребовлі);
- 1977 — Оксана Шимків — українська акторка (с. Констанція в околиці Борщева);
- 1994 — Віталій Бадло — український футболіст, півзахисник тернопільської «Ниви» (с. Товсте в околиці Гримайлова);
У Підгайцях
- 1929 — Ян Еміліан Ломніцький — польський режисер і кіносценарист;
- 1961 — Олександра Кидонь — українська економістка, математикиня, громадська діячка;
У Тернополі
- 1933 — Петро Кустра — український радянський робітник, Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання;
- 1971 — Олександр Дзюблюк — український вчений-економіст;
Пов'язані з краєм
- 1907 — Роман Шухевич — український політичний і військовий діяч (м. Львів);
- 1935 — Олександр Ягодинський — український будівельник, господарський, громадський і компартійний діяч; від 1967 — в Тернополі (м. Чита, Московія);
- 1956 — Ольга Дацко — українська балетмейстерка, діяч культури; навчалася і від 1979 працює в Тернополі (м. Львів).
Померли
- 1917 — Франц Кікаль — австрійський військовик, підполковник чеського походження; командант Леґіону УСС, який воював на Тернопільщині (поблизу с. Конюхи в околиці Козови, загинув у бою з російськими військами);
- 1947 — Ярослав Бабій (псевдо «Шах») — діяч ОУН і УПА (с. Драгоманівка в околиці Козови);
- 2001 — Михайло Собчук — український журналіст, публіцист, громадський діяч (м. Ланівці);
У Тернополі
- 1993 — Леонід Устинов — український футболіст;
- 2023 — Костянтин Крайняк — український науковець, господарник, громадський діяч[7];
За межами краю
- 1858 — арх. Лукаш Баранецький — шляхтич, римо-католицький релігійний діяч, львівський латинський архиєпископ (м. Чесанів, Польща);
- 1946 — о. Йосип Яримович — український релігійний і громадський діяч; парох у Скалаті, Біщу, Настасові (м. Херсон);
- 1949 — Богдан Беднарський — український поет, літературознавець, перекладач (м. Ауґсбурґ, Німеччина);
- 1952 — о. Степан Чеховський — український греко-католицький священник, жертва радянських репресій; довголітній парох с. Біла в околиці Чорткова (с-ще Явас, Мордовія, Московія)[8];
- 1969 — Олекса Стельмащук — український кооперативний і громадський діяч (м. Садбері, Канада);
- 1973
- о. Василь (Величковський) — український релігійний діяч, Блаженний священномученик; у 1942-1945 — ігумен монастиря в Тернополі (м. Вінніпег, Канада);
- Нестор Процик — український лікар, літератор, громадсько-політичний діяч (США);
- 1978 — Георгій Авраменко — український актор, режисер; у 1947-1975 — в Тернопільському драмтеатрі (м. Київ);
- 1995 — Назарій Яремчук — український естрадний співак; не раз виступав із концертами на Тернопільщині (м. Чернівці).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Олійник Д. Два дні горіло сміттєзвалище в Малашівцях / Діана Олійник // RIA плюс. — 2021. — 30 червня.
- ↑ Митрополит Епіфаній звершив молебень перед Тернопільським образом Богородиці / Пресслужба Київської Митрополії Української Православної Церкви (ПЦУ) // Суспільне. Тернопіль. — 2024. — 30 черв.
- ↑ Боденчук Б., Скасків М. Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній очолив святкове богослужіння у храмі в Тернополі / Богдан Боденчук, Максим Скасків // Суспільне. Тернопіль. — 2024. — 30 черв. — 09:35.
- ↑ Дайнега П. Митрополит Епіфаній очолив святкове богослужіння у Тернополі / Поліна Дайнега // RIA плюс. — 2024. — 30 лип.
- ↑ На честь священномученика УГКЦ Омеляна Ковча спорудили храм поблизу Тернополя / Пресслужба архиєпархії // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ. — 2024. — 1 лип.
- ↑ Допис / Людмила Крайняк // Фейсбук. — 2023. — 29 черв. — 03:18.
- ↑ Чеховський Степан Андрійович // Реабілітовані історією. Івано-Франківська область. Книга друга / упор., авт. передм. Вардзарук Лук'ян. — Івано-Франківськ: «Місто НВ», 2006. — С. 713.