30 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 30 серпня)
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
| вересень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
| 28 | 29 | 30 | ||||
| 2026 рік | ||||||
30 серпня — 242-й день року (243-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 17 серпня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ, УГКЦ: Святителів Олександра, Іоана Павла Нового, патріярхів Константинопольських; Преподобного Христофора;
- †РКЦ: Святої Маргарити Вард;
- Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.
Події
- 1650 — поблизу Купчинців (околиця Козови) Іван Богун розбив польське військо польного гетьмана Марціна Калиновського;
- 1914 — 34-та доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 399-та доба Першої світової війни;
- 1916 — 765-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 1130-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1495-та доба Першої світової війни;
- 1940 — 365-та доба Другої світової війни;
- 1941 — 730-та доба Другої світової війни; 70-та доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1095-та доба Другої світової війни; 435-та доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1460-та доба Другої світової війни; 800-та доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1826-та доба Другої світової війни; 1166-та доба німецько-радянської війни;
- 1945 — 2191-ша доба Другої світової війни;
- 1991 — у Бережанах у будинку «Просвіти» проведено установчі збори районної Спілки офіцерів України (СОУ);
- 1995 — Тернопільська обласна рада відновила статус села Федьківці;
- 2003 — другий день Всеукраїнського фестивалю козацької пісні «Байда»;
- 2014 — 192-га доба російсько-української війни;
- 2015 — 557-ма доба російсько-української війни;
- 2016 — 923-тя доба російсько-української війни;
- 2017 — 1288-ма доба російсько-української війни;
- 2018 — 1653-тя доба російсько-української війни;
- 2019 — 2018-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2384-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2749-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 188-ма доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3114-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 553-тя доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3479-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 919-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3845-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1284-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4210-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1990
- рішеннями виконкому Тернопільської обласної ради №№ 189, 191 об’єктами природно-заповідного фонду оголошено ряд територій;
- у Тернопільському фінансово-економічному інституті (нині Західноукраїнський національний університет) створена катедра українознавства;
- 1992[2] — у Бережанах відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку[3] та відновлено водограй зі статуєю Матері Божої на площі Ринок.
Особи
Народилися
- 1895 — Олександр Шандрук-Шандрушкевич — український військовик, підполковник Армії УНР (с. Борсуки в околиці Ланівців)[4][5][6];
- 1924 — Роман Ткачук — український лікар, науковець (м-ко Гусятин);
- 1926 — Андрій Скоць — український освітянин, літературознавець (с. Нове Село в околиці Підволочиська);
- 1933 — Олексій Попадюк — український слюсар, літератор (с. Кабарівці в околиці Зборова);
- 1935 — Віктор Трифоняк — український науковець (с. Тилявка в околиці Шумська);
- 1941 — Омелян Шпачинський — український хоровий дириґент, освітянин (с. Носів в околиці Підгайців);
У Борщеві
- 1892 — о. Маріян Цурковський — український священник;
У Тернополі
- 1902 — Євстафій Сорочан — український освітянин;
- 1981 — Сергій Сернецький — український футболіст[7];
- 1985 — Христина Равлюк — українська громадська діячка;
Пов'язані з краєм
- 1941 — Юрій Слободяник — український господарник; працював у Борщеві, Кременці, Хоросткові (с. Самгородок, Вінниччина);
- 1943 — Богдан Стецько — український драматичний актор; від 1968 — актор Тернопільського музично—драматичного театру (м. Львів);
- 1950 — Ярослав Пігач — український правник, освітянин; у 1988-2008 працював у ТНЕУ (м. Коломия, Івано-Франківщина);
- 1962 — Василь Євсєєв — український футболіст; у 1995 зіграв 13 матчів за чортківський «Кристал» (м. Луганськ)[8];
- 1971 — Володимир Мариняк — український футболіст; у 1995 зіграв 13 матчів за заліщицький «Дністер» (с. Стара Скварява, Львівщина)[9].
Померли
- 1978 — Роман Глушок — український громадський діяч (с. Лапшин в околиці Бережан);
У Тернополі
- 1984 — Лідія Салтикова — українська вчена в галузі медицини, освітянка;
- 1989 — Богдан Дунець — український дириґент, освітянин, музикант;
- 2006 — Джон Звожек — американський архітектор, громадський діяч хорватського походження;
- 2022 — В'ячеслав Зайцев — український хірург, заслужений лікар України[10];
За межами краю (тернопільці)
- 1963 — Спиридон Тихий — український громадський діяч (США);
- 1975 — Павло Курєвич — український громадський діяч, співак (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1977 — Григорій Драбат — український редактор, громадсько-політичний діяч (м. Лондон, Велика Британія);
- 1986 — Лукіян Карачко — український лікар, громадський діяч (м. Краків, Польща);
- 1989 — Пилип Гайда — український освітянин, громадський діяч (м. Детройт, США);
- 2003 — Іван Гавдида — український освітянин, громадсько-політичний діяч (м. Київ);
За межами краю (инші)
- 1435 — Михайло Друцький-Болобан — староста кременецький, князь київський (загинув у битві під Вількомиром, нині Укмерґе, Литва)[11];
- 2025 — Андрій Парубій — український політик, громадський діяч; голова Верховної Ради України у 2016-2019; не раз відвідував Тернопільщину (убитий у м. Львові)[12].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Парацій В., Тихий Б. Бережани // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 353. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль : «Терно-граф», 2014. — С. 19. — ISBN 978-966-457-202-3.
- ↑ Дороговказ. — Торонто. — 1968. — Ч. 40. — С. 18.
- ↑ Р. С. Окремий Стрілецький Запорізький Курінь // Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1931. — Ч. 10. — С. 20-22; Ч. 11. — С. 20-22; Ч. 12. — С. 19-22; 1932. — Ч. 12. — С. 10-12.
- ↑ Shandruk Р. Arms of valor. — 1959; Некролог // Вісті братства вояків 1 УД УНА. — Мюнхен. — 1968. — Ч. 129. — С. 62.
- ↑ Сернецький Сергій / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
- ↑ Євсєєв Василь / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
- ↑ Мариняк Володимир / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
- ↑ Шпікула Т. Фахівець з майже 40-річним досвідом: у Тернополі помер знаний лікар-хірург / Тетяна Шпікула // RIA плюс. — 2022. — 30 серп.
- ↑ 15. Михайло Семенович Болобан († 30.08.1435) / Розділ четвертий. Литовські династії. Гедиміновичі. Персональний склад. // Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2000. — ISBN 966-02-1683-1.
- ↑ У Лльвові застрелили колишнього голову Вверховної Ради Андрій Ппарубія – поліція // 5 канал. — 2025. — 30 серп. — 12:37.