30 липня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 30 липня)
| липень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2026 рік | ||||||
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
30 липня — 211-й день року (212-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 17 липня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Апостолів від 70-х: Сили, Силуана, Крискента, Єпенета й Андроника; Мученика Іоана, воїна;
- †УГКЦ: Святих апостолів Сили й Силуана і тих, що з ними;
- †РКЦ: Святого Петра Хризолога;
- Міжнародний день дружби;
- Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми.
Події
- 1914 — 3-тя доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 368-ма доба Першої світової війни;
- 1916 — 734-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 1099-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1464-та доба Першої світової війни;
- 1940 — 334-та доба Другої світової війни;
- 1941
- 699-та доба Другої світової війни; 39-та доба німецько-радянської війни;
- у Кременці під час каральної акції 28-30 липня нацисти вбили 2,5 тис. кременчан;
- 1942 — 1064-та доба Другої світової війни; 404-та доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1429-та доба Другої світової війни; 769-та доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1795-та доба Другої світової війни; 1135-та доба німецько-радянської війни;
- 1945 — 2160-та доба Другої світової війни;
- 1989 — сім представників УГС уперше пронесли синьо-жовтий прапор до могил стрільців УГА в Тернополі, за що їх оштрафовано;
- 1991 — за рішенням сесії Бережанської міської ради зі шпиля міської ратуші демонтовано зірку, а на її місце встановлено синьо-жовтий прапор;
- 2004 — рішенням Тернопільської обласної ради відновлено село Завалля (околиця околиця Мельниці-Подільської), раніше належало до Панівців;
- 2014 — 161-ша доба російсько-української війни;
- 2015 — 526-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 892-га доба російсько-української війни;
- 2017 — 1257-ма доба російсько-української війни;
- 2018 — 1622-га доба російсько-української війни;
- 2019 — 1987-ма доба російсько-української війни;
- 2020 — 2353-тя доба російсько-української війни;
- 2021
- 2718-ма доба російсько-української війни;
- у Тернополі розпочався музичний фестиваль «Файне Місто»;
- 2022 — 157-а доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3083-тя доба російсько-української війни;
- 2023 — 522-а доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3448-ма доба російсько-української війни;
- 2024 — 888-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 3814-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1253-тя доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4179-та доба російсько-української війни.
Особи
Народилися
- 1882 — Лев Ясінчук — український громадський і культурно-освітній діяч (с. Білобожниця в околиці Чорткова);
- 1893 — Теофіл Волошин — український військовик, громадський діяч (с. Озерна в околиці Зборова);
- 1894 — Казімєж Тишковський — польський історик (с. Козівка в околиці Козови);
- 1940 — Ірина Шикерява-Шпак — українська літераторка, бухгалтерка (с. Великий Глибочок в околиці Тернополя);
- 1953 — Юрій Шаповал — український вчений у галузі історії, редактор, публіцист, громадський діяч (с. Пробіжна в околиці Чорткова);
- 1961 — Ярослава Ликтей — українська вишивальниця (с. Панівці в околиці Борщева);
У Борщеві
- 1976 — Богдан Сегін — український композитор;
У Кременці
- 1918 — Володимир Смикуржевський (псевда — «Траян», «Патій», «Шпак») — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань;
У Тернополі
- 1898 — о. Степан Книш — український священник, освітній діяч;
- 1974 — Анатолій Дністровий (справжнє — Анатолій Астаф’єв) — український письменник, культуролог;
Пов'язані з краєм
- 1914 — Степан Корінь — український дириґент, музикант, освітянин, громадський діяч; у 1915-1935 проживав і навчався в Заліщиках (с. Дунаїв, Львівщина);
- 1938 — Олександра Бурма (з дому — Хижняк) — українська журналістка (с., нині м-ко Котельва, Полтавщина);
- 1947 — Костянтин Волков — український вчений-біолог, освітянин; працював у Тернопільському медичному університеті (м. Золочів, Львівщина);
- 1948 — Катерина Александрова — українська економістка, господарниця; від 1968 працювала на Тернопільському бавовняному комбінаті, зокрема від 2004 — голова правління (с. Йосипівка, Хмельниччина);
- 1965 — Микола Блаженко — український оперний, концертно-камерний співак, актор, освітянин; у 1988-1991 — вчитель музики в Чорткові, від 1995 — в Тернополі (м. Новосибірськ, Московія).
Померли
У Тернополі
- 2004 — Йосип Омелько — український поліграфіст, господарник, громадський діяч;
За межами краю
- 1893 — Владислав Пайґерт — польський художник (провінція Бретань, Франція; перепохований у |Сидорові в околиці Гусятина);
- 1910 — Гайнріх Ґабель — австро-угорський правник, громадсько-політичний діяч єврейського походження (м. Відень, Австро-Угорщина)[2];
- 1956 — Іван Новосад — український літератор (м. Гомфілд, провінція Манітоба, Канада);
- 1958 — Павло Гуцайлюк — учасник національно-визвольних змагань (м. Нюрнберґ, Німеччина);
- 1985 — Дмитро Лещишин — український церковний діяч, протопресвітер УГПЦ у Канаді (м. Клівленд, США, похований у м. Бавнд-Бруку);
- 2003 — Роман Піцан — український вчений у галузі електрики (м. Львів);
- 2015 — Володимир Гриценко — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (загинув поблизу с-ща Новгородського на Донеччині, похований у рідних Осташівцях в околиці Зборова).
Инше
- 2019 — на засіданні конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади
- переможцем конкурсу на посаду генерального директора (головного лікаря) КНП «Більче-Золотецька обласна лікарня фізіотерапії та реабілітації» обрано Любомира Синоверського[3];
- переможцем конкурсу на посаду генерального директора (головного лікаря) КНП «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації» обрано Зіновія Ясеника[4].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Gabel, Heinrich (1873-1910), Advokat // Österreichisches Biographisches Lexikon. (нім.)
- ↑ Обрано генерального директора комунального некомерційного підприємства «Більче-Золотецька обласна лікарня фізіотерапії та реабілітації» // Тернопільська обласна рада. — 2019. — 30 лип.
- ↑ Допис / Тернопільська обласна рада. — 2019. — 30 лип. — 15:04.