30 жовтня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 30 жовтня)
| жовтень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | |||
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
| 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
| 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
| 2026 рік | ||||||
| листопад | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | ||||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
| 30 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
30 жовтня — 303-й день року (304-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 17 жовтня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Апостолів від 70-х: Тертія, Марка, Юста, Артеми; Священномученика Зіновія;
- †УГКЦ: Святих мучеників Зиновія й Зиновії, сестри його;
- †РКЦ: Святого Марцелла;
- Міжнародний день ортопедичних медсестер і медбратів.
Події
- 1848 — у Львові відбувся перший з’їзд українських діячів культури та науки, який отримав назву «Собор руських учених»;
- 1914 — 95-та доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 460-та доба Першої світової війни;
- 1916 — 826-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 1191-ша доба Першої світової війни;
- 1918 — 1556-та доба Першої світової війни;
- 1930 — у Лисичинцях під час пацифікації розбито пам'ятник Тарасові Шевченку;
- 1939 — 60-та доба Другої світової війни;
- 1940 — 426-та доба Другої світової війни;
- 1941 — 791-ша доба Другої світової війни; 131-ша доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1156-та доба Другої світової війни; 496-та доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1521-ша доба Другої світової війни; 861-ша доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1887-ма доба Другої світової війни; 1227-ма доба німецько-радянської війни;
- 1990 — у Тернополі відкрилася виставка «Бойчук і бойчукісти»;
- 2012 — у Тернопільській картинній галереї відкрилася виставка творів Михайла Бойчука[2];
- 2014
- 253-тя доба російсько-української війни;
- у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя відкрили пам'ятну дошку на авдиторії, яка тепер носить назву «Авдиторія імені Степана Стефурака»[2];
- 2015 — 618-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 984-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1349-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1714-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 2079-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2445-та доба російсько-української війни;
- 2021
- 2810-та доба російсько-української війни;
- ІX професійна проща працівників соціяльної сфери та Пенсійного фонду Тернопільської области в Марійському духовному центрі «Зарваниця»[3];
- 2022 — 249-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3175-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 614-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3540-ва доба російсько-української війни;
- 2024 — 980-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3906-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1345-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4271-ша доба російсько-української війни.
Особи
Народилися
- 1848 — Лонгин Глібовицький — український адвокат, літератор, громадський діяч (с. Теляче в околиці Підгайців);
- 1866 — Лука Гарматій — український освітянин, етнограф, фольклорист, громадсько-культурний діяч (с. Лучка в околиці Микулинців);
- 1882 — Михайло Бойчук — український художник (с. Романівка в околиці Теребовлі);
- 1886 — Лука Налуковий — український правник, громадський діяч (с. Вікно в околиці Гримайлова);
- 1894 — Микола Пушкар — український мовознавець (с. Головчинці в околиці Товстого);
- 1921 — Іван Лужецький — український церковний і громадський діяч, літератор, жертводавець (с. Вербів в околиці Бережан);
- 1928 — Іван Кузів — український діяч культури у Канаді (с. Лапшин в околиці Бережан);
- 1935 — Олег Скаржевський — український інженер, самодіяльний художник (с. Старий Олексинець в околиці Залізців);
- 1939 — Стефанія Тисліцька — українська господарниця, громадська діячка (с. Чортория в околиці Микулинців);
- 1946 — Нестор Миколюк — український господарник, громадський діяч (с. Колодіївка в околиці Скалата);
- 1952 — Андрій Рудник — український вчений у технічній галузі, освітянин (с. Доброводи в околиці Збаража);
- 1954 — Петро Сеник — український лісівник, еколог (с. Пилатківці в околиці Борщева);
- 1960 — Лідія Ковалець — українська літературознавиця, освітянка (с. Пробіжна в околиці Чорткова);
- 1987 — Василь Чорний — український футболіст (с. Рогачин в околиці Бережан).
У Бучачі
- 1971 — Юрій Футуйма — український хірург, освітянин, співак і композитор[4];
У Копичинцях
- 1957 — Наталія Поплавська — українська вчена в галузі літературознавства, освітянка;
У Тернополі
- 1966 — Іван Білик — український управлінець, громадський діяч;
- 1970 — Валерій Борисов — український економіст, підприємець, благодійник;
- 1974 — Олег Садовський — український підприємець, громадський діяч;
- 1976 — Роман Малко — український фотохудожник, громадський діяч;
- 1978 — Софія Варецька — українська філологиня;
Пов'язані з краєм
- 1790 — Кароль Юзеф Ліпінський — польський скрипаль і композитор; 1859-1861 — засновник і викладач музичної школи в с. Вірлові в околиці Зборова (м. Радинь, Люблінське воєводство, Польща);
- 1925 — Дмитро Боровий — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (с. Вербляни на Львівщині);
- 1947 — Василь Щиренко — український господарник, громадський діяч; навчався, проживав і працював у Тернополі (с. Жижниківці, нині Хмельниччина).
Померли
- 1943
- о. Іван Лушпинський — український греко-католицький священник; сотрудник парафії в Монастириськах і Підгайцях, парох у Кривчому (м-ко, нині с. Кривче в околиці Борщева)[5];
- Володимир Пітушевський — український військовик, громадський діяч (м. Чортків);
- 1995 — Іван Романюк — український кооператор, громадський діяч (м. Почаїв);
У Тернополі
- 2020 — Олег Стефанський — український громадський діяч, управлінець[6];
За межами краю (тернопільці)
- 1876 — Олександр Чекановський — російський вчений-географ, геолог (м. Петербурґ, нині Санкт-Петербурґ, Московія);
- 1944 — Євгенія Бохенська — українська письменниця, фольклористка, освітянка, громадсько-культурна діячка (с. Голешів на Львівщині);
- 1968 — о. Маріян Цурковський — український священник (м. Торонто, Канада);
- 1970 — Анастасія Рурик — українська освітянка, громадська діячка (Канада);
- 1971 — Степан Федчишин — український освітянин, вчений у галузі філософії, військовик (м. Львів);
- 1989 — Осип Шляхетко — український громадський діяч у діяспорі (м. Манчестер, Велика Британія);
- 2007 — Ярослав Кулинич — український кінематографіст, режисер (м. Нью-Йорк, США);
- 2017 — Богуслава Гринів — українська освітянка, діячка Пласту (м. Львів)[7];
- 2017 — Михайло Василик — український вчений-економіст, соціолог, історик в Аргентині (м. Буенос-Айрес, Аргентина);
- 2020 — Борис Дроботюк — український художник (м. Львів)[8][9];
За межами краю (инші)
- 1912 — Ян Кароль Ґалль — польський композитор; автор кантати «На ювілей Музичного товариства в Тернополі», приїжджав у місто на святкування ювілею товариства (м. Львів);
- 1982 — Ірина Вільде — українська письменниця; не раз перебувала на Тернопільщині (м. Львів).
Инше
- 2020 — рішенням сесії Молодіжної міської ради Тернополя № 1 від 30 вересня 2020 Назара Гапія затверджено головою Молодіжної міської ради[10].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ 2,0 2,1 Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ ІX професійна проща працівників соціяльної сфери та Пенсійного фонду // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ. — 2021. — 2 лист.
- ↑ Персональний сайт Юрія Футуйми.
- ↑ Lušpyns'kyj Ivan 1819 // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 281. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Олійник Д. Відійшов у вічність екс-голова Вишнівецької селищної ради і кандидат на місцевих виборах Олег Стефанський / Діана Олійник // RIA плюс. — 2020. — 30 жовт.
- ↑ Допис на сторінці Пласт — український скаутинг / Фейсбук. — 2017. — 30 жовт.
- ↑ Погорецький В. Пам’яті художника Бориса Дроботюка // Золота пектораль. — 2020. — 1 лист.
- ↑ Гелетій Я. Г. Дроботюк Борис Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — С. ?. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- ↑ Про затвердження голови Молодіжної міської ради // Тернопільська міська рада. — 2020. — 30 жовт.
