2 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 2 серпня)
| липень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2026 рік | ||||||
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
2 серпня — 214-й день року (215-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 20 липня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ та УГКЦ: Перенесення мощей першомученика архидиякона Стефана;
- †РКЦ: Пресвятої Діви Марії, Цариці ангелів;
- Міжнародний день голокосту ромів.
Події
- 1875
- у Тернополі перебував Іван Франко: оглянув місто, замок, будинок бурси (нині вул. Степана Качали);
- у залі замкового палацу відбувся літературно-музичний вечір, на якому виступав ансамбль Є. Любовича, в якому співала Соломія Крушельницька, та чоловічого хору Йосифа Вітошинського з Денисова (околиця Козови); на вечорі був також Іван Франко;
- 1914 — 6-та доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 371-ша доба Першої світової війни;
- 1916 — 737-ма доба Першої світової війни;
- 1917 — 1102-га доба Першої світової війни;
- 1918 — 1467-ма доба Першої світової війни;
- 1940 — 337-ма доба Другої світової війни;
- 1941 — 702-та доба Другої світової війни; 42-га доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1067-ма доба Другої світової війни; 407-та доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1432-га доба Другої світової війни; 772-га доба німецько-радянської війни;
- 1944
- 1798-та доба Другої світової війни; 1138-ма доба німецько-радянської війни;
- у лісі поблизу Ріпинців (околиця Бучача) відділ УПА обстріляв компартійних активістів, які супроводжували дві підводи конфіскованого хліба;
- 1945
- 2163-тя доба Другої світової війни;
- поблизу Бариша в околиці Бучача чота кавалерії під проводом курінного Петра Хамчука «Бистрого» розбила більшовицьку військову частину;
- 1948 — у Куті (околиця Гримайлова) за знущання (тортури, грабіж) над місцевими жителями та прислужництво окупаційному комуністичному режимові українські повстанці повісили голову сільської ради;
- 2012 — домініканський костел святого Станіслава в Чорткові переданий Східному Вікаріятові чоловічого домініканського ордену РКЦ в Україні;
- 2014 — 164-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 529-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 895-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1260-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1625-та доба російсько-української війни;
- 2019
- 1990-та доба російсько-української війни;
- ХХ лемківський етнографічний фестиваль «Дзвони Лемківщини» (перший день) в урочищі «Бичова» в околиці Монастириськ[2];
- 2020
- 2356-та доба російсько-української війни;
- ХХI лемківський етнографічний фестиваль «Дзвони Лемківщини» (другий день) в урочищі «Бичова» в околиці Монастириськ відбувся онлайн 1-2 серпня[2];
- 2021 — 2721-ша доба російсько-української війни;
- 2022 — 160-а доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3086-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 525-а доба героїчного спротиву московським окупантам; 3451-ша доба російсько-української війни;
- 2024 — 891-ша доба героїчного спротиву московським окупантам; 3817-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1256-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4182-га доба російсько-української війни.
- 2026 — 1621-ша доба героїчного спротиву московським окупантам; 4547-ма доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1971 — розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 61-р печери «Вертеба», «Млинки», «Озерна» та «Оптимістична» оголошені об’єктами природно-заповідного фонду.
- Печера «Вертеба». Кажани.jpg
Кажани у «Вертебі»
- Кристали печери Млинки, с. Залісся, правий схил потічка Млинки, верхня тераса.jpg
Кристали у «Млинках»
- Печера Озерна.jpg
«Озерна»
- Печера Оптимимістична (Борщівський район с. Королівка).jpg
«Оптимістична»
Особи
Народилися
- 1921 — Мирослав Лисобей — український інженер-електронік, громадський діяч (с. Стриївка в околиці Збаража);
- 1925 — Катерина Костів — українська громадська діячка, народна майстриня (с. Вербів в околиці Бережан);
- 1941 — Іван Балан — український графік (с. Стрілківці в околиці Борщева);
- 1943 — Іван Легкий — український дириґент, освітянин (с. Заставче в околиці Підгайців);
- 1947 — Мар'ян Миськів — український вчений у галузі кристалохімії неорганічних сполук (с. Межигір'я в околиці Монастириськ)[3];
- 1948
- Іван Круп'як — український астролог, ведучий, освітянин (с. Чортория, нині Миролюбівка в околиці Тернополя).
- Богдан Івасенко — український лікар, громадський діяч (с. Гуштин в околиці Борщева);
- 1952
- Ігор Бочан — український учений-економіст (с. Гайворонка в околиці Теребовлі);
- Богдан Мельничук — український письменник, краєзнавець, журналіст, редактор, культурний і громадський діяч (с. Молотків в околиці Ланівців);
- 1966 — Тарас Кицмей — український підприємець, науковець, економіст і громадський діяч (м-ко Микулинці);
- 1973 — Юрій Диня — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (с. Жизномир в околиці Бучача)[4];
- 1976 — Володимир Шипітко — український правник, громадсько-політичний діяч, управлінець (с. Зозулинці в околиці Заліщиків)[2];
- 1980 — Іван Зазуляк — український підприємець, добродійник, громадський діяч (с. Настасів в околиці Тернополя);
- 1985 — Мирослав Танчик — український футболіст (м-ко Товсте);
У Збаражі
- 1919 — Роман-Володимир Бородієвич — український скрипаль, дириґент, композитор, поет;
- 1957 — Ілля Герасимюк — український учений-морфолог, громадський діяч;
У Кременці
- 1899 — Михайло Вайнберґ — радянський військовик, бригадний комісар, розвідник;
У Тернополі
- 1991 — Володимир Плішка — український футболіст[5][6];
Пов'язані з краєм
- 1887 — Осип Танчаковський — український правник, громадський діяч; проживав у дитинстві в Озерній, навчався в Бережанах, працював у Підгайцях (с. Дунаїв, Львівщина);
- 1937 — Юрій Чумак — український художник; від 1950 — у Тернополі (м. Лозова, Харківщина);
- 1949 — митр. Василь (Семенюк) — український церковний та громадський діяч, Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ (с. Дора, нині в межах Яремчого, Івано-Франківщина).
- 1952 — Анатолій Довгань — український вчений у галузі філософії, соціології та політології, освітянин; від 1976 працює в Тернополі (с. Мальованка, Хмельниччина);
- 1941 — Юрій Малєєв — український історик, археолог, музеєзнавець; у 1946-1960 проживав у Заліщиках, досліджував давню історію півдня Тернопільщини (м. Чернігів).
Померли
- 1926 — о. Іван Волянський — український священник, релігійний і громадський діяч (с. Дичків в околиці Тернополя);
- 1942 — Мелітон (Ярмусь) — релігійний діяч; від 1922 — послушник Почаївської лаври (м. Кременець);
- 1944 — Яків Топорков — російський військовик, учасник німецько-радянської війни 1941-1945 (с. Новосілка в околиці Підгайців, похований у Підгайцях);
У Тернополі
- 2012 — Тадей Давидко — український актор, режисер; у 1962-2012 — актор Тернопільського українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка;
За межами краю
- 1946 — Теофіл Волошин — український військовик (сотник УСС), громадський діяч (м. Перм, Московія);
- 1958 — Михайло Паладійчук — український військовик, громадський діяч (Канада);
- 1965 — Франтішек Ланґер — чеський прозаїк, драматург; у 1917-1937 — редактор збірника «Зборів» (м. Прага, Чехія);
- 1967 — о. Андрій Мельник — український священник, письменник, редактор, журналіст, краєзнавець (м. Філядельфія, США);
- 1970 — Ганна Бабіївна — українська акторка театру й кіно (м. Харків);
- 1991 — Вадим Вітенко — український вчений у галузі геології (м. Львів).
Инше
- 2019 — рішенням конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад генеральним директором (головним лікарем) КНП «Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина»» обрано Віктора Куценка[7].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Вітаємо з ювілеєм Миськіва Мар’яна Григоровича // Вісник Львівського університету. Серія хімічна. — 2017. — Вип. 58. — Ч. 1. — С. 241—243.
- ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ Плішка Володимир / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
- ↑ Плішка Володимир Володимирович / Статистика виступів // Офіційний сайт ПФУ.
- ↑ Визначено переможця конкурсу на посаду генерального директора Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина» // Тернопільська обласна рада. — 2019. — 2 серп.
