29 травня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 29 травня)
| травень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | ||||
| 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
| 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
| 2026 рік | ||||||
| червень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | |||||
| 2026 рік | ||||||
29 травня — 149-й день року (150-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 16 травня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Мучениці Феодосії, діви Тирської;
- †УГКЦ: Святої преподобномучениці Теодосії, діви;
- †РКЦ: Святої Уршули Ледуховської; Святого Павла VI, Папа;
- Міжнародний день миротворців (в Україні офіційно відзначається від 2003).
Події
- 1897 — у Будилові (околиця Козови) відбувалася канонічна візитація за участю єпископа Сильвестра (Сембратовича);
- 1905 — біля Міського парку на 18 тис. м2 розпочалася сільськогосподарська виставка, яку організувало Господарче товариство і яка тривала до 4 червня[1];
- 1915 — 306-та доба Першої світової війни[2];
- 1916 — 672-га доба Першої світової війни;
- 1917 — 1037-ма доба Першої світової війни;
- 1918 — 1402-га доба Першої світової війни;
- 1919 — на залізничній станції у Збаражі Голова Директорії, Головний отаман військ УНР Симон Петлюра зустрічав Залізний курінь з кіннотою;
- 1922 — канцелярія «Просвіти» звернулася до філій з проханням, щоб Головний виділ вніс подання до Тернопільського воєводства, бо влада забороняє відновлювати читальні;
- 1940 — 272-га доба Другої світової війни;
- 1941 — 637-ма доба Другої світової війни;
- 1942 — 1002-га доба Другої світової війни (342-га доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1367-ма доба Другої світової війни (707-ма доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1733-тя доба Другої світової війни (1073-тя доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2098-ма доба Другої світової війни;
- 1983 — у ніч з 28 на 29 травня в Денисові (околиця Козови) впав пам’ятник Леніну, через що серед комуністів виник справжній переполох, понад місяць радянські спецоргани вели слідство, але дарма;
- 2014 — 99-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 464-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 830-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1195-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1560-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 1925-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2291-ша доба російсько-української війни;
- 2021 — 2656-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 95-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3021-ша доба російсько-української війни;
- 2023 — 460-та доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3386-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 826-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3752-га доба російсько-української війни;
- 2025 — 1191-ша доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4117-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1999 — у Будинку культури заводу «Оріон» відбувся I всеукраїнський фестиваль-конкурс дитячого та юнацького пісенного мистецтва «Кришталевий жайвір»;
- 2001 — за постановою Кабінету Міністрів України для вивчення, охорони, реставрації та популяризації історико-архітектурної спадщини міст Кременця і Почаєва засновано Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник;
- 2010 — у сквері біля тернопільського замку урочисто відкрито скульптурну композицію «Пара лелек», автор — Сергій Лебединський[3].
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на початок дня:
- 1145 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. одужало — 884, хворіло — 235, померло — 26 (27);
- Кременецький — 392 (одужало — 223, померло — 8), Монастириський район — 194 (одужало — 187, померло — 4), Шумський — 138 (одужало — 99, померло — 7), м. Тернопіль — 102 (одужало — 87, померло — 1 або 2), Бучацький — 69 (одужало — 62, померло — 1), Заліщицький — 46 (одужало — 40, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Збаразький — 24 (одужало — 20), Тернопільський — 21 (одужало — 14), Гусятинський — 17 (одужало — 14), Теребовлянський — 15 (одужало — 14), Борщівський — 14 (одужало — 13), Підволочиський — 5 (одужало — 4); не зафіксовано хворих у Бережанському (одужало — 3), Зборівському (одужало — 3), Козівському (одужало — 25; померло — 1), Лановецькому (одужало — 19), Підгаєцькому (одужало — 5) та Чортківському (одужало — 53) районах.
Особи
Народилися
- 1912 — Нестор Білий — український благодійник (х., нині с. Драгоманівка в околиці Козови);
- 1923 — Теодор Яцюк — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (с. Теляче, нині Мирне в околиці Підгайців);
- 1927
- Андрій-Ярослав Пашук — український вчений у галузі філософії, освітянин (с. Скорики в околиці Підволочиська);
- Зиновій Сердюк — український літератор, громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (с. Гаї-Шляхтинецькі, нині Гаї-Шевченківські в околиці Тернополя);
- 1942 — Юрій Рамський — український вчений у галузі математики, освітянин (с. Шпиколоси в околиці Кременця);
- 1955 — Жанна Юзва (у заміжжі — Яськів) — українська освітянка, письменниця (с. Супранівка в околиці Підволочиська);
- 1956 — Василь Бич — український історик, краєзнавець, літератор, освітянин (с. Підлісне в околиці Бережан);
- 1959 — Леонід Бобелюк — український правник, фахівець митної справи (с. Плотича в околиці Тернополя);
- 1971
- Лариса Римар — українська освітянка, дириґентка, менеджерка-економістка, правозахисниця, громадська діячка (с. Великі Дедеркали в околиці Шумська);
- Ігор Федорів — український журналіст, публіцист (с. Першотравневе, нині Вербів в околиці Підгайців);
- 1972 — Іван Чайківський — український підприємець, громадсько-політичний діяч, благодійник (с. Настасів в околиці Тернополя);
У Бережанах
- 1948 — Геннадій Мороз — український письменник;
У Борщеві
- 1953 — Богдан Бошко — український архітектор, дизайнер;
У Бучачі
- 1967 — Iгор Савчук — український підприємець, благодійник, громадський дiяч;
У Кременці
- 1959 — Неоніла Крем'янчанка (справжнє Дригуш-Следзінська) — українська письменниця;
У Тернополі
- 1887 — Петро Майка — український промисловець, благодійник, жертводавець на дитячу захоронку;
- 1978 — Юрій Заруцький — український громадсько-політичний діяч, журналіст, радіоведучий;
Пов'язані з краєм
- 1878 — Петро Карманський — український письменник, перекладач, публіцист, громадсько-політичний діяч; у 1912-1913 та 1917-1918 викладав у гімназіях Тернополя, учасник Листопадового зриву 1918 в Тернополі, обраний тут головою повітової УНРади ЗУНР (м. Чесанів, нині Польща);
- 1879 — Остап Сіяк — український службовець, фінансист, дириґент, громадський діяч; проживав та працював у Бучачі й Тернополі (с. Ляшки Муровані, нині Муроване, Львівщина);
- 1946 — Василь Дем'яний — український спортовець із греко-римської боротьби, тренер; навчався і працював у Тернополі (м-ко Перегінське, Івано-Франківщина).
Померли
- 1978 — Лонгин Мігоцький — український лікар, самодіяльний композитор, громадський діяч (м. Бережани);
У Тернополі
- 2019 — Світлана Клос — українська журналістка[4];
За межами краю
- 1836 — Кость Горбаль — український письменник, публіцист, освітянин; у 1868-1876 — помічник вчителя, вчитель гімназії в Тернополі (м-ко Тисмениця, Станиславщина);
- 1861 — Йоахим Лелевель — польський історик, публіцист, громадсько-політичний діяч; у 1809-1810 викладач, згодом завідувач катедри історії Вищої Волинської гімназії в Кременці (м. Париж, Франція);
- 1907 — Євген Гушалевич — український оперний співак; учасник мандрівки української студентської молоді по Тернопільщині в серпні 1885 (м. Кельн, Німеччина);
- 1915 — Клим Ґутковський — український організатор спорту, редактор, військовик, сотник УСС (м. Будапешт, Угорщина);
- 1930 — Тимофій Сафонов — український художник, освітянин; у 1904-1914 — викладач малювання і ліплення у комерційному училищі в Кременці, організатор художніх курсів, тут створив картини з місцевими краєвидами (м. Київ);
- 1951 — о. Микола (Цегельський) — український релігійний діяч, блаженний священномученик УГКЦ (селище Явас Мордовської АРСР, Московія);
- 1952 — Михайло Омелянович-Павленко — український військовик, історик, мемуарист, генерал-полковник Армії УНР; під його командуванням розпочалася Чортківська офензива (м. Париж, Франція);
- 1968 — Олександр Шандрук-Шандрушкевич — український військовик, підполковник Армії УНР (м. Трентон, США)[5];
- 1991 — Роман Миколаєвич — український освітянин, громадський діяч (м. Бостон, США);
- 2000 — Мирослав Бутрин — український літературознавець, бібліотекознавець, бібліограф, дослідник української бібліографії, книги та періодики (м. Львів);
- 2006 — Омелян Пріцак — український вчений у галузі історії, сходознавства, філології, громадський діяч; у 1921-1936 проживав у Тернополі, де закінчив гімназію (м. Веслі поблизу м. Бостона, США);
- 2007 — Галина Шубська (з дому — Козубська) — українська лікарка-фтизіятриня, громадсько-політична діячка (м. Снятин, Івано-Франківщина);
- 2014
- Сергій Кульчицький — український військовий, генерал-майор, Герой України, учасник російсько-української війни 2014-2026 (м. Слов'янськ, Донеччина, похований на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові)[3];
- Віталій Курилович — український військовий, майор Національної гвардії України, учасник російсько-української війни 2014-2026 (м. Слов'янськ, Донеччина, похований у Тернополі)[3].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Бойцун Л. Виставки в Тернополі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 263. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ Перестало битися серце відомої тернопільської журналістки Світлани Клос // RIA-плюс. — 2019. — 29 трав.
- ↑ Shandruk Р. Arms of valor. — 1959; Некролог // Вісті братства вояків 1 УД УНА. — Мюнхен. — 1968. — Ч. 129. — С. 62.