29 квітня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 29 квітня)
квітень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 | |||||
2024 рік |
травень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
2024 рік |
29 квітня — 119-й день року (120-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 16 квітня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Всесвітній День бажань
- Міжнародний день танцю
- День пам'яті жертв застосування хімічної зброї
Події
- 1940 — Тернопільський обком КП(б)У затвердив на посади перших і других секретарів райкомів партії 27 осіб, які прибули з радянської України: шестеро з них мали нижчу освіту, десятеро – незакінчену середню, десятеро — середню і лише один — незакінчену вищу[1][2];
- 1941 — у Горошові (околиця Борщева) органи НКВС заарештували 31 юнака, яких розстріляли 20 липня того ж року в Уманській тюрмі;
- 1943 — німецькі нацисти спалили с. Молотків (залишилися церква, школа і 5 хат із 358), вбили 617 осіб (у т. ч. 92 дітей і священика Якова Юхновського);
- 1945 — в Остальцях (околиця Теребовлі) відбувся бій сотні «Бурлаки» з військами НКДБ;
- 1990
- офіційно відновлено с. Антонівці (околиця Шумська);
- у Тернополі освячено і, вперше в Україні, над міською радою піднято український національний (синьо-жовтий) прапор[3][4]; його підняли Володимир Стаюра та С. Сидор[5];
З'явилися
- 1993 — у Тернополі задля духовних, творчих, спортових та инших контактів інвалідів з ініціятиви В. та Я. Качановських створена обласна громадська організація «Служба спілкування між інвалідами Тернопільщини»;
- 1994 — почав виходити часопис «Дзвони Лемківщини».
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 9 год.:
- 708 випадки зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 619, одужало — 76, померло — 13;
- Монастириський район — 177 (одужало — 55, летальних — 2), Кременецький — 158 (одужало — 3, померло — 3), Шумський — 69 (померло — 3), Бучацький — 62 (одужало — 1), м. Тернопіль — 53 (одужало — 6), Чортківський — 47, Заліщицький — 41 (одужало — 5, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Козівський — 24 (одужало — 3, померло — 1), Лановецький — 18, Борщівський — 12, Теребовлянський — 10, Збаразький — 10, Гусятинський — 9, Тернопільський (одужало — 1) — 7, Підгаєцький — 5, Бережанський (одужало — 1), Зборівський (одужало — 1), Підволочиський — по 2.
Особи
Народилися
- 1872 — Григорій Гарматій — український лікар, громадський діяч (с. Лучка в околиці Микулинців);
- 1918 — о. Мелетій Соловій — український богослов, літератор, редактор, громадський діяч (с. Переволока в околиці Бучача);
- 1930 — Теодозій Матушевський — український інженер-теплотехнік (с. Кип'ячка в околиці Тернополя);
- 1943 — Василь Колодрубський — український вчений у галузі економіки (с. Іване-Пусте в околиці Борщева);
- 1947 — Антон Піговський — український освітянин, господарник (с. Почапинці в околиці Тернополя);
У Кременці
- 1952
- Левон Вартабедян — український освітянин вірменського походження;
- Олег Вартабедян — український освітянин, художник-аматор вірменського походження;
У Теребовлі
- 1978 — Надія Семців — українська вишивальниця, освітянка (м. Теребовля);
У Тернополі
- 1935 — Юрій Німців — український фармацевт, громадський діяч у Австралії;
- 1949 — Ярослава Рівняк — українська скрипалька, освітянка;
У Чорткові
- 1881 — Катерина Рубчакова — українська драматична актриса, співачка;
Пов'язані з краєм
- 1814 — о. Садок Баронч (справжні імена — Вінценти Фереріуш) — польський чернець-домініканин, історик, фольклорист, архівіст, краєзнавець, освітянин вірменського походження (м. Станиславів, нині Івано-Франківськ);
- 1818 — Олександр II — імператор Росії (1855-1881); у 1859 відвідав Почаївську лавру і подарував для Успенського собору іконостас вартістю 500 тис. крб. сріблом (м. Москва);
- 1857 — Пьотр Віталіс Гарасимович — польський скульптор; виконав скульптурні оздоблення багатьох споруд на Тернопільщині (м. Варшава, Польща);
- 1929 — Ігор Хома — український науковець, музикант, композитор, аранжувальник; у 1933—1941 проживав у Підволочиську, навчався в Тернопільській гімназії (м. Краків, Польща);
- 1944 — Володимир Балабанов — український спортовець із греко-римської боротьби; навчався і працював у Тернополі (м. Керч, нині АР Крим);
- 1954 — Омелян Мацьопа — український журналіст, літератор, господарник; навчався в Теребовлі, працював у редакціях Бережан та Козови, фармер у Шибалині (с. Мішкова-Погорєловка, Миколаївщина);
- 1955 — Орися Зілінко — українська освітянка, художниця, майстриня декоративно-прикладного мистецтва; від 1976 живе і працює в Тернополі (с. Вовчухів, Львівщина);
- 1958 — Юрій Коваль — український футбольний тренер; тренер тернопільської «Ниви» у сезоні 2007—2008 (м. Діліжан, Вірменія);
- 1974 — Муслім Агаєв — радянський, туркменський та казахський футболіст; у 1999 зіграв за тернопільську «Ниву» 12 матчів (м. Мари, нині Туркменістан)[6];
- 1993 — Артем Грищенко — український футболіст; у 2015 зіграв за тернопільську «Ниву» 12 матчів (м. Чернігів)[7];
Померли
- 1887 — Денис Леонтович — український піяніст (с. Новосілка Язловецька, нині Новосілка в околиці Язловця);
- 1943 — о. Яків Юхновський — український священник (с. Молотків в околиці Ланівців, замордований німцями);
- 2004 — Володимир Теслюк — учасник національно-визвольних змагань (с. Сокільники в околиці Теребовлі);
У Тернополі
- 2005 — Михайло Ляпіс — український вчений у галузі медицини; жив і працював у Тернополі;
- 2018 — Микола Николин — український освітянин; керівник Лабораторії обдарованої дитини Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу[8].
За межами краю
- 1943 — Володимир Федак (псевдо «Граб») — діяч ОУН (м. Берлін, Німеччина, закатований гестапо);
- 1985 — Франц Колодій — український кооператор, політичний і громадський діяч (м. Джерсі-Ситі, США);
- 1990 — Іванна Вітошинська — українська освітянка, громадська діячка (м. Скунторп, Велика Британія).
Инше
- 1950 — органи МДБ заарештували священника з Острівця (околиця Теребовлі) о. Йосипа Побережного.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Гуцал, П. Тернопільщина у 1939–1941 рр. Репресії // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 183. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ ДАТО. — Ф. П-1. — Оп. 1. — Спр. 8. — Арк. 94–102.
- ↑ Окаринський, В. Тернопільщина напередодні та в умовах незалежної України (кінець 1980-х–2000-ті рр.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 254. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Окаринський, В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIІI до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 337. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Освячення національного прапора в Тернополі. 1990 рік // Валерий Смирнов. — 2017. — 20 серп.
- ↑ Агаєв Муслім (1974) - Туркменістан // Український футбол (історія та статистика).
- ↑ Грищенко Артем (1993) // Український футбол (історія та статистика).
- ↑ Співчуття з приводу передчасної смерті Миколи Николина // Тернопільська міська рада. — 2018. — 1 трав.