29 квітня на Тернопільщині

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 29 квітня)
Перейти до: навігація, пошук
квітень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30      
2026 рік
травень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
2026 рік

29 квітня — 119-й день року (120-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 16 квітня.

Свята і пам'ятні дні

  • †ПЦУ: Дев’ятьох мучеників Кизицьких;
  • †УГКЦ: Святих дев’ятьох мучеників, що в Кизиці; Преподобного Мемнона, чудотворця;
  • †РКЦ: Святої Катерини Сієнської;
  • Всесвітній День бажань;
  • Міжнародний день танцю;
  • День пам'яті жертв застосування хімічної зброї.

Події

  • 1915 — 276-та доба Першої світової війни[1];
  • 1916 — 642-га доба Першої світової війни;
  • 1917 — 1007-ма доба Першої світової війни;
  • 1918 — 1372-га доба Першої світової війни;
  • 1940
    • 242-га доба Другої світової війни;
    • Тернопільський обком КП(б)У затвердив на посади перших і других секретарів райкомів партії 27 осіб, які прибули з радянської України: шестеро з них мали нижчу освіту, десятеро – незакінчену середню, десятеро — середню і лише один — незакінчену вищу[2][3];
  • 1941
    • 607-ма доба Другої світової війни;
    • у Горошові (околиця Борщева) органи НКВС заарештували 31 юнака, яких розстріляли 20 липня того ж року в Уманській тюрмі;
  • 1942 — 972-га доба Другої світової війни (312-та доба німецько-радянської війни);
Меморіяльний комплекс «Молотківська трагедія»
  • 1943 — 1337-ма доба Другої світової війни (677-ма доба німецько-радянської війни): німецькі нацисти спалили село Молотків (залишилися церква, школа і 5 хат із 358), вбили 617 осіб (у т. ч. 92 дітей і священика Якова Юхновського);
  • 1944 — 1703-тя доба Другої світової війни (1043-тя доба німецько-радянської війни);
  • 1945
    • 2068-ма доба Другої світової війни (1408-ма доба німецько-радянської війни);
    • в Остальцях (околиця Теребовлі) відбувся бій сотні «Бурлаки» з військами НКДБ;
  • 1990
    • офіційно відновлено село Антонівці (околиця Шумська);
    • у Тернополі освячено і, вперше в Україні, над міською радою піднято український національний (синьо-жовтий) прапор[4][5]; його підняли Володимир Стаюра та С. Сидор[6];
  • 2014 — 69-та доба російсько-української війни;
  • 2015 — 434-та доба російсько-української війни;
  • 2016 — 800-та доба російсько-української війни;
  • 2017 — 1165-та доба російсько-української війни;
  • 2018 — 1530-та доба російсько-української війни;
  • 2019 — 1895-та доба російсько-української війни;
  • 2020 — 2261-ша доба російсько-української війни;
  • 2021 — 2626-та доба російсько-української війни;
  • 2022 — 65-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2991-ша доба російсько-української війни;
  • 2023 — 430-та доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3356-та доба російсько-української війни;
  • 2024 — 796-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3722-га доба російсько-української війни;
  • 2025 — 1161-ша доба героїчного спротиву московським окупантам; 4087-ма доба російсько-української війни;
  • 2026 — 1526-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4452-га доба російсько-української війни.
З'явилися

Статистика

  • 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 9 год.:
    • 708 випадки зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 619, одужало — 76, померло — 13;
    • Монастириський район — 177 (одужало — 55, летальних — 2), Кременецький — 158 (одужало — 3, померло — 3), Шумський — 69 (померло — 3), Бучацький — 62 (одужало — 1), м. Тернопіль — 53 (одужало — 6), Чортківський — 47, Заліщицький — 41 (одужало — 5, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Козівський — 24 (одужало — 3, померло — 1), Лановецький — 18, Борщівський — 12, Теребовлянський — 10, Збаразький — 10, Гусятинський — 9, Тернопільський (одужало — 1) — 7, Підгаєцький — 5, Бережанський (одужало — 1), Зборівський (одужало — 1), Підволочиський — по 2.

Особи

Народилися

У Кременці

У Теребовлі

У Тернополі

У Чорткові

Пов'язані з краєм

  • 1814 — о. Садок Баронч (справжні імена — Вінценти Фереріуш) — польський чернець-домініканин, історик, фольклорист, архівіст, краєзнавець, освітянин вірменського походження (м. Станиславів, нині Івано-Франківськ);
  • 1818Олександр II — імператор Росії (1855-1881); у 1859 відвідав Почаївську лавру і подарував для Успенського собору іконостас вартістю 500 тис. крб. сріблом (м. Москва, Московія);
  • 1857Пьотр Віталіс Гарасимович — польський скульптор; виконав скульптурні оздоблення багатьох споруд на Тернопільщині (м. Варшава, Польща);
  • 1929Ігор Хома — український науковець, музикант, композитор, аранжувальник; у 1933-1941 проживав у Підволочиську, навчався в Тернопільській гімназії (м. Краків, Польща);
  • 1944Володимир Балабанов — український спортовець із греко-римської боротьби; навчався і працював у Тернополі (м. Керч, нині АР Крим);
  • 1954Омелян Мацьопа — український журналіст, літератор, господарник; навчався в Теребовлі, працював у редакціях Бережан та Козови, фармер у Шибалині (с. Мішкова-Погорєловка, Миколаївщина);
  • 1955Орися Зілінко — українська освітянка, художниця, майстриня декоративно-прикладного мистецтва; від 1976 живе і працює в Тернополі (с. Вовчухів, Львівщина);
  • 1958Юрій Коваль — український футбольний тренер; тренер тернопільської «Ниви» у сезоні 2007-2008 (м. Діліжан, Вірменія);
  • 1974Муслім Агаєв — радянський, туркменський та казахський футболіст; у 1999 зіграв за тернопільську «Ниву» 12 матчів (м. Мари, нині Туркменістан)[7];
  • 1993Артем Грищенко — український футболіст; у 2015 зіграв за тернопільську «Ниву» 12 матчів (м. Чернігів)[8];

Померли

У Тернополі

  • 2005Михайло Ляпіс — український вчений у галузі медицини; жив і працював у Тернополі;
  • 2018Микола Николин — український освітянин; керівник Лабораторії обдарованої дитини Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу[9].

За межами краю

  • 1943Володимир Федак (псевдо «Граб») — діяч ОУН (м. Берлін, Німеччина, закатований гестапо);
  • 1985Франц Колодій — український кооператор, політичний і громадський діяч (м. Джерсі-Ситі, США);
  • 1990Іванна Вітошинська — українська освітянка, громадська діячка (м. Скунторп, Велика Британія).

Инше

Джерела

Основні

Примітки

  1. Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
  2. Гуцал П. Тернопільщина у 1939–1941 рр. Репресії // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 183. — ISBN 978-966-457-228-3.
  3. ДАТО. — Ф. П-1. — Оп. 1. — Спр. 8. — Арк. 94–102.
  4. Окаринський В. Тернопільщина напередодні та в умовах незалежної України (кінець 1980-х–2000-ті рр.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 254. — ISBN 978-966-457-228-3.
  5. Окаринський, В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIІI до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 337. — ISBN 978-966-457-228-3.
  6. Освячення національного прапора в Тернополі. 1990 рік // Валерий Смирнов. — 2017. — 20 серп.
  7. Агаєв Муслім (1974) - Туркменістан // Український футбол (історія та статистика).
  8. Грищенко Артем (1993) // Український футбол (історія та статистика).
  9. Співчуття з приводу передчасної смерті Миколи Николина // Тернопільська міська рада. — 2018. — 1 трав.

Зауваги