29 квітня на Тернопільщині

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 29 квітня)
Перейти до: навігація, пошук
квітень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          
2024 рік
травень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    
2024 рік

29 квітня — 119-й день року (120-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 16 квітня.

Свята і пам'ятні дні

  • Всесвітній День бажань
  • Міжнародний день танцю
  • День пам'яті жертв застосування хімічної зброї

Події

Меморіяльний комплекс «Молотківська трагедія»
  • 1940Тернопільський обком КП(б)У затвердив на посади перших і других секретарів райкомів партії 27 осіб, які прибули з радянської України: шестеро з них мали нижчу освіту, десятеро – незакінчену середню, десятеро — середню і лише один — незакінчену вищу[1][2];
  • 1941 — у Горошові (околиця Борщева) органи НКВС заарештували 31 юнака, яких розстріляли 20 липня того ж року в Уманській тюрмі;
  • 1943 — німецькі нацисти спалили с. Молотків (залишилися церква, школа і 5 хат із 358), вбили 617 осіб (у т. ч. 92 дітей і священика Якова Юхновського);
  • 1945 — в Остальцях (околиця Теребовлі) відбувся бій сотні «Бурлаки» з військами НКДБ;
  • 1990
    • офіційно відновлено с. Антонівці (околиця Шумська);
    • у Тернополі освячено і, вперше в Україні, над міською радою піднято український національний (синьо-жовтий) прапор[3][4]; його підняли Володимир Стаюра та С. Сидор[5];

З'явилися

Статистика

  • 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 9 год.:
    • 708 випадки зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 619, одужало — 76, померло — 13;
    • Монастириський район — 177 (одужало — 55, летальних — 2), Кременецький — 158 (одужало — 3, померло — 3), Шумський — 69 (померло — 3), Бучацький — 62 (одужало — 1), м. Тернопіль — 53 (одужало — 6), Чортківський — 47, Заліщицький — 41 (одужало — 5, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Козівський — 24 (одужало — 3, померло — 1), Лановецький — 18, Борщівський — 12, Теребовлянський — 10, Збаразький — 10, Гусятинський — 9, Тернопільський (одужало — 1) — 7, Підгаєцький — 5, Бережанський (одужало — 1), Зборівський (одужало — 1), Підволочиський — по 2.

Особи

Народилися

У Кременці

У Теребовлі

У Тернополі

У Чорткові

Пов'язані з краєм

  • 1814 — о. Садок Баронч (справжні імена — Вінценти Фереріуш) — польський чернець-домініканин, історик, фольклорист, архівіст, краєзнавець, освітянин вірменського походження (м. Станиславів, нині Івано-Франківськ);
  • 1818Олександр II — імператор Росії (1855-1881); у 1859 відвідав Почаївську лавру і подарував для Успенського собору іконостас вартістю 500 тис. крб. сріблом (м. Москва);
  • 1857Пьотр Віталіс Гарасимович — польський скульптор; виконав скульптурні оздоблення багатьох споруд на Тернопільщині (м. Варшава, Польща);
  • 1929Ігор Хома — український науковець, музикант, композитор, аранжувальник; у 1933—1941 проживав у Підволочиську, навчався в Тернопільській гімназії (м. Краків, Польща);
  • 1944Володимир Балабанов — український спортовець із греко-римської боротьби; навчався і працював у Тернополі (м. Керч, нині АР Крим);
  • 1954Омелян Мацьопа — український журналіст, літератор, господарник; навчався в Теребовлі, працював у редакціях Бережан та Козови, фармер у Шибалині (с. Мішкова-Погорєловка, Миколаївщина);
  • 1955Орися Зілінко — українська освітянка, художниця, майстриня декоративно-прикладного мистецтва; від 1976 живе і працює в Тернополі (с. Вовчухів, Львівщина);
  • 1958Юрій Коваль — український футбольний тренер; тренер тернопільської «Ниви» у сезоні 2007—2008 (м. Діліжан, Вірменія);
  • 1974Муслім Агаєв — радянський, туркменський та казахський футболіст; у 1999 зіграв за тернопільську «Ниву» 12 матчів (м. Мари, нині Туркменістан)[6];
  • 1993Артем Грищенко — український футболіст; у 2015 зіграв за тернопільську «Ниву» 12 матчів (м. Чернігів)[7];

Померли

У Тернополі

  • 2005Михайло Ляпіс — український вчений у галузі медицини; жив і працював у Тернополі;
  • 2018Микола Николин — український освітянин; керівник Лабораторії обдарованої дитини Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу[8].

За межами краю

  • 1943Володимир Федак (псевдо «Граб») — діяч ОУН (м. Берлін, Німеччина, закатований гестапо);
  • 1985Франц Колодій — український кооператор, політичний і громадський діяч (м. Джерсі-Ситі, США);
  • 1990Іванна Вітошинська — українська освітянка, громадська діячка (м. Скунторп, Велика Британія).

Инше

Джерела

Основні

Примітки

  1. Гуцал, П. Тернопільщина у 1939–1941 рр. Репресії // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 183. — ISBN 978-966-457-228-3.
  2. ДАТО. — Ф. П-1. — Оп. 1. — Спр. 8. — Арк. 94–102.
  3. Окаринський, В. Тернопільщина напередодні та в умовах незалежної України (кінець 1980-х–2000-ті рр.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 254. — ISBN 978-966-457-228-3.
  4. Окаринський, В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIІI до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 337. — ISBN 978-966-457-228-3.
  5. Освячення національного прапора в Тернополі. 1990 рік // Валерий Смирнов. — 2017. — 20 серп.
  6. Агаєв Муслім (1974) - Туркменістан // Український футбол (історія та статистика).
  7. Грищенко Артем (1993) // Український футбол (історія та статистика).
  8. Співчуття з приводу передчасної смерті Миколи Николина // Тернопільська міська рада. — 2018. — 1 трав.

Зауваги