28 липня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 28 липня)
| липень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2026 рік | ||||||
28 липня — 209-й день року (210-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 15 липня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Апостолів від 70-х: Прохора, Никанора, Тимона і Пармена, диякона; Преподобного Мойсея Печерського; Преподобного Іова Угольського;
- †УГКЦ: Святих апостолів і дияконів Прохора, Никанора, Тимона й Пармена;
- †РКЦ: Святого Віктора І, Папи;
- Всесвітній день боротьби з гепатитом;
- День пам'яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні (від 2025)
- Колишні
До 2023 в Україні цього дня святкували День пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, День Хрещення Руси-України і День Української Державности (у 2021—2023 роках); 28 липня 2023 Зеленський підписав законопроєкт та Указ Президента № 455/2023 «Про внесення змін до деяких указів Президента України», відтак, дата відзначення свят була остаточно перенесена на 15 липня.
Події
- 1914 — Австро-Угорщина оголосила війну Росії, цього ж дня Англія оголосила війну Німеччині — початок Першої світової війни[1];
- 1915 — 366-та доба Першої світової війни;
- 1916 — 732-га доба Першої світової війни;
- 1917 — 1097-ма доба Першої світової війни;
- 1918 — 1462-га доба Першої світової війни;
- 1940 — 332-га доба Другої світової війни;
- 1941
- 697-та доба Другої світової війни; 37-ма доба німецько-радянської війни;
- у Кременці під час каральної акції 28-30 липня нацисти вбили 2,5 тис. кременчан;
- 1942 — 1062-га доба Другої світової війни; 402-га доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1427-ма доба Другої світової війни; 767-ма доба німецько-радянської війни;
- 1944
- 1793-тя доба Другої світової війни; 1133-тя доба німецько-радянської війни;
- у Бережанах радянською владою сформований винищувальний батальйон («істрєбітєльний»), в основному з поляків;
- 1945 — 2158-ма доба Другої світової війни;
- 1981 — виконком Тернопільської обласної ради прийняв рішення віднести Заводське до категорії селищ міського типу;
- 2014 — 159-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 524-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 890-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1255-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1620-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 1985-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2351-ша доба російсько-української війни;
- 2021
- 2716-та доба російсько-української війни;
- у Тернополі розпочався музичний фестиваль «Файне Місто»[2];
- 2022 — 155-а доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3081-ша доба російсько-української війни;
- 2023 — 520-а доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3446-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 886-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3812-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1251-ша доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4177-ма доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1379
- 1993 — собор священників Чортківського благочиння освятив хрест та наріжний камінь під будівництво храму святого князя Володимира Великого в Чорткові[5].
Статистика
- 1785 — за даними звіту Бережанського окружного староства до Галицького губернаторства
- у Бережанах — 340 дворів, 2217 жителів;
- у Поручині — 52 двори, 380 жителів.
Погода
- 2025 — сильні дощі спричинили підтоплення у Вишнівці Кременецького району.
Особи
Народилися
- 1906
- Володимир-Богдан Комаровський — український лікар (с. Васильківці в околиці Гусятина);
- Іван Манчуленко — український фольклорист, краєзнавець, драматург (с. Колодрібка в околиці Заліщиків);
- 1921 — Микита Легета — український громадсько-політичний діяч (с. Лісники біля Бережан);
- 1932 — Володимир Крушельницький — український освітянин, громадсько-політичний діяч (с. Трибухівці[6] в околиці Бучача);
- 1950 — Володимир Ворочук — український фінансист (с. Савчиці в околиці Кременця);
- 1962 — Мирон Західний — український банкір, науковець, добродійник (с. Бариш в околиці Бучача);
У Бучачі
- 1967 — Василь Юрків — український громадський діяч, підприємець, добродійник;
У Теребовлі
- 1923 — Володимир Войтович — український громадський і культурний діяч;
У Тернополі
- 1947 — Олег Найдьонов — російський громадсько-політичний діяч, міський голова Мурманська;
- 1968 — Володимир Костюченко — український банкір, фінансист;
Пов'язані з краєм
- 1804 — о. Еміліян Коссак (хресне ім'я Ілля) — український церковний і громадський діяч, священник УГКЦ (василіянин), освітянин, добродійник; у 1830-х—1840-х — ректор Бучацького монастиря і префект (директор) гімназії (м. Дрогобич, Львівщина);
- 1934 — Раїса Дрозд — українська освітянка, спортова суддиня (м. Дніпропетровськ, нині Дніпро);
- 1939 — Володимир Іськів — український тренер, освітянин (с. Дмитрів, Львівщина);
- 1955 — Леся Романчук — українська лікарка, письменниця, освітянка, громадська діячка, бард (с-ще Транспортне Маґаданської области, нині РФ);
- 1964 — Георгій Гунтік — український освітянин, спортовий діяч (с. Бистричі, Рівненщина).
Померли
- 1951 — о. Володимир Балько — український церковний і культурно-просвітницький діяч (с. Романівка в околиці Теребовлі);
У Тернополі
- 2005 — Анатолій Бобровський — український режисер, актор;
- 2018 — Віктор Макаров — український художник[7];
За межами краю (тернопільці)
- 1682 — Дмитро Юрій Вишневецький — польський аристократ гербу Корибут, князь, державний діяч Речі Посполитої (м. Люблін, Польща);
- 1925 — Павло Баранецький — український військовик, поручник УГА (м. Німецьке Яблонне, похований у м. Штернберґу, нині Чехія);
- 1952 або 1953 — о. Антін Онуферко — український священник, освітянин, громадський діяч (м. Філядельфія, США);
- 1962 — Володимир Василевич — український дириґент, освітянин (м. Адлер, нині РФ; похований у м. Львові);
- 1983 — Григорій Байрак — український вчитель, військовик, громадський діяч у Канаді (м. Едмонтон, Канада);
За межами краю (инші)
- 2007 — Іван Мацялко — український співак, аранжувальник; деякий час працював у Тернополі (м. Львів).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Козак М., Логуш Д., Уніят, В. Бучач // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 582-588. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Козак М., Матвіїв І., Уніят В. Рукомиш // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 645. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Храм св. рівноап. кн. Володимира Великого // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 379 : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.
- ↑ За ТІМС та «Реабілітовані історією»; у ТЕС — с. Янів (Долина).
- ↑ Мельник О. Художник Віктор Макаров промовлятиме до тернополян зі своїх картин / Олександра Мельник // Голос. — 2019. — 8 серп.