28 квітня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 28 квітня)
| квітень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | |||
| 2026 рік | ||||||
| травень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | ||||
| 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
| 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
| 2026 рік | ||||||
28 квітня — 118-й день року (119-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 15 квітня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †УГКЦ: Святих апостолів Ясона й Сосіпатра; Святих мучеників Дади, Максима й Кинтиліана; Святого Кирила, єпископа Турівського;
- †РКЦ: Святого Людовіка-Марії Гріньйона де Монфора;
- Всесвітній день охорони праці.
Події
- 1512 — на території сучасної Лановеччини (під Білкою — в ТЕСі[1], чи поблизу Лопушного — в ТІМСі[2]) шеститисячне об'єднане польсько-литовське військо під проводом князя Костянтина Острозького розгромило 25-тисячну орду перекопських татар хана Менглі-Гірея і звільнило 16 тис. чоловіків, жінок і дітей з ясиру;
- 1893 — Бучацький монастир приступив до Добромильської реформи чину[3];
- 1915 — 275-та доба Першої світової війни[4];
- 1916 — 641-ша доба Першої світової війни;
- 1917 — 1006-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1371-ша доба Першої світової війни;
- 1940 — 241-ша доба Другої світової війни;
- 1941 — 606-та доба Другої світової війни;
- 1942 — 971-ша доба Другої світової війни (311-та доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1336-та доба Другої світової війни (676-та доба німецько-радянської війни): оголошено про формування 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина»[5];
- 1944 — 1702-га доба Другої світової війни (1042-га доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2067-ма доба Другої світової війни (1407-ма доба німецько-радянської війни);
- 1948
- 1989 — в актовій залі обласної Спілки письменників України відбулись установчі збори філії добровільного історико-просвітницького товариства «Меморіял» (перші збори 15 квітня влада заборонила), головою обласного товариства обрали письменницю Марію Куземко, а одним із членів обласної ради товариства — художника Богдана Ткачика, на зборах був присутній і співголова республіканського товариства «Меморіял», театральний діяч Лесь Танюк;
- 1993 — Бучацький монастир передано у власність оо. Василіян[6][7];
- 2014 — 68-ма доба російсько-української війни;
- 2015 — 433-тя доба російсько-української війни;
- 2016 — 799-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1164-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1529-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 1894-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2260-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2625-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 64-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2990-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 429-та доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3355-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 795-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3721-ша доба російсько-української війни;
- 2025 — 1160-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4086-та доба російсько-української війни;
- 2026 — 1525-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4451-ша доба російсько-української війни.
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 10 год.:
- 664 випадки зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 578, одужало — 74, померло — 12;
- Монастириський район — 175 (одужало — 53, летальних — 2), Кременецький — 147 (одужало — 3, померло — 2), Шумський — 69 (померло — 3), Бучацький — 61 (одужало — 1), м. Тернопіль — 47 (одужало — 6), Заліщицький — 41 (одужало — 5, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Чортківський — 39, Козівський — 23 (одужало — 3, померло — 1), Борщівський — 12, Лановецький — 10, Теребовлянський — 10, Збаразький — 8, Тернопільський (одужало — 1) — 6, Гусятинський, Підгаєцький, — по 5, Бережанський (одужало — 1), Зборівський (одужало — 1), Підволочиський — по 2.
Особи
Народилися
- 1907 — Василь Ситник — український кооперативний і громадський діяч, видавець (с. Іванків в околиці Борщева);
- 1912 — Степан Гаврилюк (псевда «Білий», «Підкова», «Чорний» та инші) — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (с. Потік в околиці Козови);
- 1921 — Ганна Довгань — українська радянська ланкова (с. Старий Нижбірок в околиці Копичинців);
- 1922 або 28 червня[8] — Федір Королюк або Королюс (псевдо «Колчак» або «Колчан») — український військовик, діяч ОУН і УПА (с. Жовнівка в околиці Бережан)[9];
- 1949 — Орислава Будзило — українська громадська діячка радянського часу, депутатка Верховної Ради СРСР (с. Магдалівка в околиці Скалата);
- 1958 — Ольга Чорна — українська художниця (с. Кошляки в околиці Підволочиська);
- 1990 — Михайло Григоришин — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (с. Панівці в околиці Борщева);
У Заліщиках
- 1898 — Станіслав Слободян — український освітній та громадський діяч;
У Теребовлі
- 1969 — Вадим Перець — український редактор, правник, громадський діяч;
У Чорткові
- 1976 — Дмитро Лось — український лікар, військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (м. Чортків);
Пов'язані з краєм
- 1808 — Йоган-Ґеорґ Коль — німецький географ, мандрівник, письменник; у 1830-х під час мандрівки був і на Тернопільщині, про що описав у книгах «Мандрівки по Росії і Польщі. Україна. Малоросія» та «Мандрівки по Росії і Польщі. Буковина, Галичина, Краків і Моравія» (м. Бремен, Німеччина);
- 1937 — Віктор Полянський — український футболіст, футбольний тренер; навчався в Кременці, грав у «Авангарді», працював тренером у Тернополі (м. Новгород-Сіверський, Чернігівщина);
- 1946 — Микола Пархомець — український вчений у галузі економіки; професор ТНЕУ (с. Човгузів, Хмельниччина);
- 1950 — Катерина Посохова — українська вчена в галузі медицини; професорка ТНМУ (м. Одеса);
- 1955 — Олександр Маляр — український скульптор (с. Підгайчики, Львівщина);
- 1956 — Володимир Литвин — український політик, голова Верховної Ради України у 2002-2006; багато разів відвідував Тернопіль та область (с. Слобода-Романівська, Житомирщина);
- 1962 — Михайло Конечний — український актор театру і кіно, режисер, сценарист, співак, композитор, літератор (с. Тартак, Вінниччина);
- 1964 — Роксана Харчук — українська письменниця; часто приїжджає в с. Лози (околиця Збаража), де народився її батько, буває в Тернополі (м. Київ);
- 1977 — Наталія Бучинська — українська естрадна співачка, режисерка, юристка; від 1981 проживала в Тернополі (м. Львів).
Померли
- 1944 — Семен Сингаєвський — український радянський військовик (с. Білобожниця в околиці Чорткова);
У Тернополі
- 1932
- Павло Голояд — український громадський діяч;
- Яків Пришляк — український діяч УВО й ОУН;
- 1965 — Петро Мокосій — український військовик, десятник УСС і Січових Стрільців Армії УНР[10];
- 1972 — Михайлина Жарська — українська акторка театру, співачка;
- 2005 — Людмила Кірик-Радомська — українська лікарка, поетка;
- 2010 — Василь Олійник — український вчений у галузі економіки агропромислового комплексу, очолював облвиконком та обласну раду;
За межами краю
- 1968 — Вавжинець Дайчак — польський архітектор, освітянин, політичний діяч, військовик (с. Ренів в околиці Зборова)[11];
- 2004 — Ярослав Злочевський — український військовик (Ірак).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Ковальков Ю. Мала Білка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 436. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Гончарук Н., Мельничук Б., Петраш Б., Сапіжук Т. Лопушне // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 651. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Шаблон:Стоцький-Монастир
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Стасів, Б. «Галичина» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 331. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Стоцький Я. Бучацький монастир отців василіян Чесного Хреста Господнього // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 209. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Козак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 581. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Богусевич М. В пам’яті — безсмертний / Марія Богусевич // Галицьке слово. — 2011. — 10 квіт.
- ↑ У ТЕС різні гасла про ту ж людину — в другому і четвертому томах!
- ↑ Українська Галицька Армія — У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях. — Вінніпег, 1966. — Т. ІІІ. — С. 220.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Дайчак Вавжинець // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 179. — ISBN 978-966-02-4457-3.
