27 квітня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 27 квітня)
| квітень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | |||
| 2026 рік | ||||||
27 квітня — 117-й день року (118-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 14 квітня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Апостола і священномученика Симеона; Преподобного Стефана Печерського, єпископа Володимирського; Лазарева субота;
- †УГКЦ: Святого священномученика Симеона, родича Господнього; Преподобного Стефана, єпископа Володимирського;
- †РКЦ: Святої Зіти з Лукки;
- День азбуки Морзе.
Події
- 1871 — через холодну зиму з великими і частими снігопадами не було змоги усунути недоробки при будівництві відтинку залізниці із Золочева до Тернополя, через що довелося повністю зупинити рух на 14 днів[1];
- 1915 — 274-та доба Першої світової війни[2];
- 1916 — 640-ва доба Першої світової війни;
- 1917 — 1005-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1370-та доба Першої світової війни;
- 1940 — 240-ва доба Другої світової війни;
- 1941 — 605-та доба Другої світової війни;
- 1942 — 970-та доба Другої світової війни (310-та доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1335-та доба Другої світової війни (675-та доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1701-ша доба Другої світової війни (1041-ша доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2066-та доба Другої світової війни (1406-та доба німецько-радянської війни);
- 2001 — Тернопільська обласна рада
- рішенням № 234 затвердила програму розвитку туризму в Тернопільській области на 2001-2010;
- рішенням № 238 затвердила зміни щодо створених об'єктів природно-заповідного фонду области;
- 2014
- 67-ма доба російсько-української війни;
- у пам'ять про Ігоря Костенка спільнотою української Вікіпедії та ГО «Вікімедіа Україна» проведено Вікіфлешмоб — конкурс, у рамках якого якнайбільша кількість користувачів писали статті до Вікіпедії; ідею цього конкурсу запропонував Ігор за півроку до загибелі[3];
- 2015 — 432-га доба російсько-української війни;
- 2016 — 798-ма доба російсько-української війни;
- 2017 — 1163-тя доба російсько-української війни;
- 2018 — 1528-ма доба російсько-української війни;
- 2019 — 1893-тя доба російсько-української війни;
- 2020 — 2259-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2624-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 63-тя доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2989-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 428-ма доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3354-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 794-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3720-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1159-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4085-та доба російсько-української війни;
- 2026 — 1524-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4450-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1917 — у Тернополі для організації українського громадсько-політичного життя, відстоювання інтересів українського населення міста і Тернопільської губернії перед російською владою створена Українська тернопільська рада;
- 2020 — на базі Тернопільського регіонального фтизіопульмонологічного медичного центру відкрито інфекційне відділення, у яке направляли хворих з підтвердженим діагнозом COVID-19 у важкому стані з усіх районів области[4].
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 10 год.:
- 612 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 532, одужало — 70, померло — 10;
- Монастириський район — 175 (одужало — 50, летальних — 2), Кременецький — 110 (одужало — 3, померло — 2), Шумський — 67 (померло — 1), Бучацький — 61 (одужало — 1), м. Тернопіль — 44 (одужало — 6), Заліщицький — 38 (одужало — 5, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Чортківський — 37, Козівський — 23 (одужало — 2, летальних — 1), Борщівський — 12, Теребовлянський — 9, Збаразький — 7, Лановецький — 7, Тернопільський (одужало — 1) — 6, Гусятинський, Підгаєцький, — по 5, Бережанський (одужало — 1), Зборівський (одужало — 1), Підволочиський — по 2.
Особи
Народилися
- 1892 — о. Василь Гасай — український чернець-василіянин, дириґент (с. Токи в околиці Підволочиська);
- 1925 — Анеля Кшивонь — радянська жінка-військовичка, за походженням полька (с. Пужники в околиці Монастириськ);
- 1935 — Антон Білик — український господарник (с. Гиньківці в околиці Заліщиків);
- 1945 — Степан Дяків — український народний майстер-керамік (с. Голгоча в околиці Підгайців);
- 1953 — Ольга Заставецька — українська вчена-географка, освітянка (с. Купчинці в околиці Козови);
- 1961 — Іван Стойко — український громадсько-політичний діяч, управлінець (с. Жизномир в околиці Бучача);
- 1973 — Василь Коваль — український краєзнавець, правник (с. Великі Чорнокінці в околиці Чорткова);
У Бучачі
- 1930 — Любослав-Антін Байрак (Байрок) — український геолог у діяспорі;
У Копичинцях
- 1933 — Мстислава-Іванна Чорній (з дому — Хрущевська) — українська художниця, освітянка, громадська діячка;
У Кременці
- 1909 — Семен Гаюк — український церковний діяч, теолог;
У Монастириськах
- 1879 — Ян Білінський — польський освітянин, перекладач;
У Підгайцях
- 1885 — Роман Метик — український релігійний, громадський та культурний діяч (м. Підгайці);
У Тернополі
- 1913 — Євген Нищота — український лікар;
Пов'язані з краєм
- 1902 — Іван Ямрозик — український інженер, громадський діяч; навчався і працював у Тернополі (м. Перемишль, Польща);
- 1946 — Володимир Грицак — український актор, режисер; у 1970-1974 працював актором Тернопільського академічного обласного драматичного театр у (с. Закрівці, Івано-Франківщина);
- 1950 — Михайло Іващук — український журналіст, публіцист, літератор (с. Забір'я, Львівщина);
- 1957 — Ігор Гурей — український вчений у галузі техніки, освітянин; професор ТНТУ (м. Львів);
- 1960 — Володимир Чайка — український вчений у галузі педагогіки; професор ТНПУ (с. Немиринці, Хмельниччина);
- 1966 — В'ячеслав Олійник — український спортовець; Почесний громадянин Тернополя (м. Жданов, нині Маріуполь, Донеччина).
Померли
- 1972 — Іван Мартюк — український кооперативний та громадський діяч (місце смерти невідоме);
У Тернополі
- 2006
- Леонід Кудринський — український пожежник;
- Володимир Лупійчук — український скульптор, різьбяр, громадсько-політичний діяч (похований у м. Волочиську, Хмельниччина);
За межами краю (тернопільці)
- 1933 — Павло Ладан — український громадсько-політичний діяч, журналіст (м. Львів);
- 1938 — Степан Волинець — український оперний співак (м. Вінниця);
- 1989 — Барух Мільх — єврейський лікар, громадський діяч (м. Хайфа, Ізраїль)
За межами краю (инші)
- 1948 — Василь Щурат — український літературо- і мистецтвознавець, фольклорист, публіцист, перекладач, критик, громадський діяч (м. Львів).
Инше
- 1932 — у Тернопільській в'язниці страчено бойовиків УВО-ОУН Павла Голояда та Якова Пришляка — учасників атентату на провокатора та інформатора польської поліції[5].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Загородний Р. Перша залізниця Галицького Поділля // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 87. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ «Вікіфлешмоб» — наповнимо українську «Вікіпедію» // ЛітАкцент. — 2014. — 25 квіт.
- ↑ Віктор Овчарук: «Фтизіопульмонологічний медичний центр готовий для прийому важкохворих з коронавірусною інфекцією» // Тернопільська обласна рада. — 2020. — 27 квіт.
- ↑ Окаринський В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIІI до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 324. — ISBN 978-966-457-228-3.