27 жовтня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 27 жовтня)
жовтень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
28 | 29 | 30 | 31 | |||
2024 рік |
27 жовтня — 300-й день року (301-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 14 жовтня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Мученика Нестора Солунського; Преподобного Нестора Літописця;
- †УГКЦ: Святого мученика Нестора; Святої мучениці Капетоліни і раби її Єротиїди;
- †РКЦ: Святої Сабіни;
- Всесвітній день авдіовізуальної спадщини;
- День української писемности та мови (від 2023; до 2023 відзначався 9 листопада[1]);
- День пам’яті жертв розстрілів у Сандармоху.
Події
- 1684 — 26—27 жовтня під Незбродами відбулося засідання Ради сенату Речі Посполитої[2];
- 1939 — у Львові т. зв. Народні збори Західної України прийняли ухвалу про включення Західної України до СРСР у складі УРСР;
- 1967 — у Заліщиках заарештований викладач Копичинецького сільськогосподарського технікуму Микола Коц, який улітку цього ж року фотоспособом видрукував майже 100 антирадянських листівок і таємно розповсюдив їх у Тернополі, Підволочиську, Києві, Нововолинську, Луцьку, Дубні, Хмельницькому;
- 2014 — 250-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 615-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 981-ша доба російсько-української війни;
- 2017 — 1346-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1711-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 2076-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2442-га доба російсько-української війни;
- 2021 — 2807-ма доба російсько-української війни;
- 2022 — 246-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3172-га доба російсько-української війни;
- 2023 — 611-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3537-ма доба російсько-української війни.
З'явилися
- 1989 — у Тернополі відбулись установчі збори Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ), де було проголошено створення обласної організації, обговорено та прийнято програму і статут Спілки, а також обрано керівництво (голова Юрій Моргун, заступник Юрій Тима);
- 1994 — засновано Тернопільське обласне літературно-просвітницьке товариство імені Богдана Лепкого;
- 2001 — у Тернополі у відкрито й освячено погруддя митрополита Андрея Шептицького у сквері його імені;
- 2019 — у Кутківцях (Тернопіль) освячено храм святих Бориса і Гліба УГКЦ[3].
Особи
Народилися
- 1879 — Володимир Cроковський — український господарник, військовик (м-ко Козлів);
- 1881 — Лука Турчин — український вчений, освітянин, громадський діяч (с. Великий Глибочок в околиці Тернополя);
- 1895 — Ірина Негребецька — українська піяністка, освітянка (м-ко Заложці);
- 1898 — Юліан Вербицький — український громадський діяч, жертводавець (с. Броварі в околиці Язловця);
- 1908 — Григорій Шостацький — український військовик (с. Великі Загайці в околиці Шумська);
- 1915 — Ян Новак — польський військовик, історик, освітянин, громадський діяч (с. Городниця в околиці Скалата);
- 1930 — Назар Саган — український освітянин, краєзнавець (с. Борсуки в околиці Ланівців);
- 1937 — Євген Лащик — український філософ (с. Джурин в околиці Чорткова);
- 1947 — Олександр Олексюк — український вчений у галузі економіко-математичного моделювання (с. Малі Бережці в околиці Кременця);
- 1948
- Богдан Береза — український освітянин, літератор, громадський діяч (с. Щаснівка в околиці Підволочиська);
- Михайло Жилюк — український оперний і концертно-камерний співак (с. Богданівка в околиці Підволочиська);
- 1952 — Євстахій Романюк — український лікар, громадський діяч (с. Товстеньке в околиці Чорткова);
- 1961 — Микола Левчук — український історик, археолог, краєзнавець, громадський діяч (с. Ванжулів в околиці Ланівців);
У Збаражі
- 1910 — Кароль Курилюк — польський діяч культури, дипломат;
У Монастириськах
- 1908 — Микола Бараболяк — український вчений-юрист у діяспорі;
У Тернополі
- 1904 — Юрій Крохмалюк — український письменник, історик, військовий діяч;
- 1981 — Назар Яворський — український громадсько-політичний діяч;
Пов'язані з краєм
- 1919 — Іван Рудницький-Лисяк — український вчений у галузі східноєвропейської та української історії; не раз перебував на Тернопільщині, звідки родом його мати (м. Відень, Австрія);
- 1932 — Мікрона Розуменко — українська вчена в галузі медицини, освітянка; 1979—1988 — завідувачка катедри акушерства та гінекології Тернопільського медичного інституту (м. Харків);
- 1954 — Сергій Єленчук — український освітянин, фінансист; від 1970-х — у Тернополі (смт Березово Тюменської области, нині РФ);
- 1974 — Юрій Чижмарь — український правник, громадсько-політичний діяч; від 1 листопада 2007 до 6 квітня 2010 — голова Тернопільської обласної державної адміністрації (м. Ужгород, Закарпаття).
Померли
- 1978 — Іван Гіпський — український освітянин, дириґент, фольклорист (м. Кременець);
У Тернополі
- 2009 — Ізидор Іваськевич — український науковець, громадський діяч;
- 2020 — Василь Косарчук — український історик, освітянин[4];
За межами краю (тернопільці)
- 1937 — о. Микола Щепанюк — український греко-католицький священник (м. Маґадан, нині РФ);
- 1974 — Василь Федорів — український громадський діяч у діяспорі (м. Ґвелф, провінція Онтаріо, Канада);
- 1984 — Богдан Слободян — український військовик-афганець (Афганістан; похований у Тернополі);
- 2006 — Григорій Лящук — учасник національно-визвольних змагань (с. Будище на Черкащині);
За межами краю (инші)
- 1430 — Вітовт — великий князь литовський; 1392 зайняв округи Скала та Червоногород, відвоював у Польщі Збараж і Кременець (замок Тракай, Литва);
- 1931 — Христя Алчевська — українська письменниця, освітянка, перекладачка; перебувала в Тернополі, зокрема гостювала в сім’ї Марії та Онуфрія Солтисів (м. Харків).
Инше
- 2019 — у Носові (околиця Підгайців) перепоховано українського науковця Євгена Гливу (помер у лікарні м. Сіднею, Австралія)[5];
- 2020 — рішенням конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад
- генеральним директором (головним лікарем) КНП «Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина»» обрано Віктора Овчарука[6];.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 28 липня 2023 року № 455/2023 «Про внесення змін до деяких указів Президента України».
- ↑ Rachuba, A. Sapieha Kazimierz Jan Paweł (czasem Jan Kazimierz) h. Lis (ok. 1642—1720) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskia Akademja Nauk, 1994. — T. XXXV/1, zeszyt 144. — S. 40. (пол.)
- ↑ Десятки вірян й священників: у Тернополі освятили храм святих Бориса і Гліба // Т1 Новини. — 2019. — 28 жовт.
- ↑ Зубик, С. Сумуємо... / Степан Зубик // ВСП «Фаховий коледж економіки, права та інформаційних технологій Західноукраїнського національного університету. — 2020. — 27 жовт. — 17:37.
- ↑ У селі Носів провели в останню путь видатного сина України, найвідомішого гіпнотерапевта і психотерапевта Австралії доктора Євгена Гливу // Тернопільська обласна рада. — 2019. — 7 лист.
- ↑ Обрано керівника Тернопільського обласного перинатального центру «Мати і дитина» // Тернопільська обласна рада. — 2020. — 27 жовт.