27 вересня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 27 вересня)
вересень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | ||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
30 | ||||||
2024 рік |
27 вересня — 270-й день року (271-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 14 вересня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Апостолів від 70-х: Марка, Аристарха і Зіни;
- †УГКЦ: Святого мученика Калістрата, проповідника Ніла;
- †РКЦ: Святого Вікентія де Поля;
- за юліянським календарем — Воздвиження Чесного Хреста Господнього;
- Всесвітній день туризму
Події
- 1849 — у Скоморошому (околиця Чорткова) освячено греко-католицьку церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього;
- 1930 — на Тернопільщині тривала пацифікація: у Добромірці (околиця Збаража) відділ поліції зі 140 осіб на чолі з комендантом, отримавши у місцевому постерунку списки свідомих українців, розпочали їх катувати, змушували роздягатися, хто відмовлявся — били до втрати свідомости[1], у «...хатах нищили меблі, валили грубки, образи і портрети поетів, деяким громадянам на головах розбивали портрети»[2];
- 1942 — унаслідок пожежі згоріли всі будинки в Осівцях (околиця Бучача);
- 1944 — на Святій горі поблизу х. Альбанівки біля Нетерпинців (околиця Залізців) відбувся бій УПА, відділів «Остапа» та «Бондаренка» з військами НКДБ;
- 2014 — 210-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 575-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 941-ша доба російсько-української війни;
- 2017 — 1306-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1671-ша доба російсько-української війни;
- 2019 — 2036-та доба російсько-української війни;
- 2020
- 2402-га доба російсько-української війни;
- 26—27 вересня — на базі Центру веслувальних та водних видів спорту «Водна арена Тернопіль» відбулися перші відкриті змагання з веслування на байдарках та каное за Кубок міського голови, у яких взяли участь 130 учасників з 14-ти міст України[3];
- костел у Байківцях (околиця Тернополя) офіційно перейшов під опіку римо-католицької церкви; під час урочистої Святої Меси Архиєпископ Мечислав Мокшицький освятив повернений храм святого Шарбеля, мощі якого передали під час меси[4];
- 2021 — 2767-ма доба російсько-української війни;
- 2022 — 206-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3132-га доба російсько-української війни;
- 2023 — 571-ша доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3497-ма доба російсько-української війни.
З'явилися
- 1993 — у Тилявці (околиця Шумська) відкрито літературно-меморіяльний музей Уласа Самчука;
- 2005 — постановою вченої ради Тернопiльського державного медичного унiверситету iменi Iвана Горбачевського створено Навчально-науковий інститут медсестринства ТДМУ[5].
Особи
Народилися
- 1896 — Тимко Бойчук — український художник-монументаліст (с. Романівка в околиці Теребовлі);
- 1914 — Петро Рогатинський — український публіцист, редактор, громадський діяч (с. Осівці в околиці Бучача);
- 1924 — Михайло Кучер — український громадський діяч (с. Великі Чорнокінці в околиці Чорткова);
- 1959 — Ганна Касіян — українська майстриня з ткацтва (с. Трубчин в околиці Борщева);
- 1962 — Ярослав Фучило — український лісівник (с. Остап'є в околиці Гримайлова);
- 1977 — Микола Кухтин — український науковець (с. Заривинці в околиці Бучача);
У Заліщиках
- 1948 — Василь Олійник — український історик, археолог, краєзнавець, музеєзнавець;
У Чорткові
- 1969 — Тарас Капуста — український фінансист, економіст, громадський діяч (м. Чортків);
Пов'язані з краєм
- 1794 — Міхал Вішнєвський — польський письменник, літературознавець, філософ; навчався і викладав у Кременці (с. Фірлеїв, нині Івано-Франківщина);
- 1910 — Микола Арсенич — український військовий і політичний діяч, член Проводу ОУН, шеф СБ УПА (с. Нижній Березів, нині Івано-Франківщина);
- 1919 — Ніна Головко — українська журналістка, редакторка радянського часу; співпрацювала з лановецькою районною газетою «Будівник комунізму», позаштатна кореспондентка «Вільного життя» (с. Великомихайлівка, нині Дніпровська область);
- 1927 — Зінаїда Святецька — українська радянська господарниця; від 1950 — на Тернопільщині (м-ко Чуднів, Житомирщина);
- 1935 — Євген-Ігор Городецький — український учений, освітянин; від 1972 — в Тернопільському медичному інституті (с. Ясенівка, Львівщина);
- 1938 — Стефанія Петришин — українська радянська громадська діячка, колгоспниця, депутатка Чортківської райради 5-ти скликань (с. Войтівка, нині Перемишльського повіту Польща);
- 1939
- Олена Гнідан — українська вчена-літературознавиця; 1994—1999 — у Тернопільському педагогічному інституті (с. Долішнє Залуччя, нині Івано-Франківщина);
- Олександр Федорук — український мистецтвознавець, журналіст, громадський діяч; від 1952 проживав у Тернополі (м. Мерікур-Коран, Франція);
- 1942 — Томаш Пфайфер — український футболіст, тренер і футбольний суддя; у 1969 виступав за тернопільський «Авангард» (Закарпаття)[6];
- 1947 — Володимир Сімонов — радянський компартійний діяч; працював у Копичинцях і Тернополі (с. Оринин, Хмельниччина);
- 1949 — Олексій Куйбіда — український лікар, громадський діяч; від 1991 — у Тернопільській обласній клінічній лікарні (смт Букачівці, Івано-Франківщина);
- 1959 — Михайло Лисевич — український освітянин, громадський діяч, журналіст, редактор; від 1987 — у Тернополі (с. Креховичі, Івано-Франківщина);
- 1962 — Юрій Лазарчук — український лікар; від 1991 — в Тернопільській міській лікарні № 3 (м-ко Млинів, Рівненщина);
- 1969 — Олег Баламутов — український спортовець (греко-римська боротьба); від 1988 живе у Тернополі (м. Азов Ростовської области, РФ);
- 1970 — Олег Гуменюк — український громадсько-політичний діяч, підприємець; працював головою ТзОВ «Тернопільхлібпром», був народним депутатом України по Кременецькому виборчому округу № 165 (м. Хмельницький);
- 1974 — Олег Мочуляк — український футболіст; виступав за тернопільську «Ниву» (м. Одеса)[7].
Померли
- 1905 — о. Омелян Глібовицький — український священник, громадський діяч (с. Глибочок в околиці Борщева);
- 1938 — Григорій Скасків — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (с. Божиків в околиці Бережан);
- 2009 — Богдан Кравчук — український співак, самодіяльний композитор, освітянин (с. Великі Гаї в околиці Тернополя);
За межами краю
- 1932 — о. Володимир Держирука — український священник, громадський діяч, журналіст, редактор, літератор, композитор (м. Майнерсвіль, США);
- 1939 — Єжи Єловіцький — польський художник (м. Варшава, Польща);
- 1946 — Юрій Горліс-Горський — український письменник; деякий час 1936 перебував у Багатківцях (околиця Теребовлі) у священника Б. Їжака, де писав другу частину роману «Холодний Яр», не раз бував у Денисові, Драгоманівці, Ішкові, Купчинцях в околиці Козови (м. Ауґсбурґ, Німеччина);
- 1964 — Марія Гаврилюк (з дому — Марцінова) — українська громадсько-культурна діячка (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1983 — Степан Олійник — український військовик, учасник війни в Афганістані (Афганістан; похований у Золотниках в околиці Теребовлі);
- 1989 — Костянтин Кузик — український освітянин, письменник, літературо- і мистецтвознавець, фольклорист, публіцист, перекладач, редактор (м. Краків, похований у Бжеґу Опольського воєводства, Польща);
- 1991 — Максим Курис — український художник, добродійник, учасник національно-визвольних змагань (м. Лексинґтон, похований у Савт-Бавнд-Бруку, США);
- 1992 — Михайло Мороз — український художник (м. Нью-Йорк, США);
- 1996 — Іванна Косенко — українська співачка, громадська діячка (Австралія);
- 2011 — Іда Фінк — польсько-ізраїльська письменниця (м. Тель-Авів, Ізраїль)[8];
- 2019 — Іван Козовик — український священик, освітянин (м. Івано-Франківськ)[9].
Инше
- 1939 — на Кременеччині органами НКВС заарештовано командувача військовими частинами в Армії УНР, одного з керівників Холодноярської республіки Якова Водяного;
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Зуляк, І. Пацифікація на Тернопільщині // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 159. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Центральний державний історичний архів України у м. Львові (далі — ЦДІАУ у Львові). — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 2237. — Арк. 1, 1 зв, 2.
- ↑ Міський голова Сергій Надал нагородив переможців відкритих змагань з веслування на байдарках та каное // Тернопільська міська рада. — 2020. — 28 вер.
- ↑ Після багаторічної перерви у Байковецькому костелі відбулася урочиста Свята Меса // Байковецька громада. — 2020. — 28 вер. — 16:27.
- ↑ Навчально-науковий інститут медсестринства // Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського: історія і сучасність (1957—2007) [Текст] / [М. А. Андрейчин та ін. ; за ред. В. В. Файфури, Я. Я. Боднара, А. Х. Завальнюка]. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2007. — С. 290.
- ↑ Томашу Пфайферу – 70! // Галичина спортивна. — 2017. — 27 вер.
- ↑ Oleg Mochulyak // Тransfermarkt.
- ↑ Horowitz, S. Biography of Ida Fink. — Jewish Women's Encyclopedia. (англ.)
- ↑ Упокоївся в Бозі професор митр. прот. Іван Козовик // Івано-Франківська митрополія УГКЦ. — 2019. — 27 вер. — 10:18.