27 вересня на Тернопільщині

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 27 вересня)
Перейти до: навігація, пошук
вересень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30        
2020 рік

27 вересня — 270-й день року (271-й у високосні роки) в григоріянському календарі. До кінця року залишається 95 днів.

Свята і пам'ятні дні

  • Всесвітній день туризму

Події

  • 1387 або 1389 — у Львові король Владислав ІІ Ягайло своїм привілеєм підтвердив права Васька Вовчковича на кілька сіл, зокрема, на Гуманів, Куропатники, Вибудів, Медів (званий Плотича) та Будилів[1];
  • 1622 — адміністратор римо-католицької парафії в Язловці о. Адам Ґоський довірив парафію своєму вікарію о. Ґжеґожові Ґлічковічу, а сам виїхав до Мунтенії (нині Румунія)[2];
  • 1849 — у Скоморошому в околиці Чорткова освячено греко-католицьку церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього[3];
  • 1930 — на Тернопільщині триває пацифікація: у Добромірці в околиці Збаража відділ поліції зі 140 осіб на чолі з комендантом, отримавши у місцевому постерунку списки свідомих українців, розпочали їх катувати, змушували роздягатися, хто відмовлявся — били до втрати свідомости[4], у «...хатах нищили меблі, валили грубки, образи і портрети поетів, деяким громадянам на головах розбивали портрети»[5]
  • 1939:
    • д-р Михайло Гринів став першим відомим українським діячем Бучача, якого арештувала більшовицька влада[6]; за спогадами дочки д-ра Михайла Гриніва Богуслави, того ж дня арештували д-ра Остапа Воронку[7];
    • на Кременеччині органами НКВС заарештований командувач військовими частинами в Армії УНР, один із керівників Холодноярської республіки Яків Водяний;
  • 1942 — унаслідок пожежі згоріли всі будинки в Осівцях в околиці Бучача[8];
  • 1944 — на Святій горі поблизу х. Альбанівки біля Нетерпинців (околиця Залізців) відбувся бій УПА, відділів «Остапа» та «Бондаренка» з військами НКДБ[9].

З'явилися

Особи

Народилися

Пов'язані з краєм

  • 1794Міхал Вішнєвський — польський письменник, літературознавець, філософ; навчався і викладав у Кременці (с. Фірлеїв, нині Івано-Франківщина);
  • 1868Владислав Терлецький — освітянин[14], професор Бучацької цісарсько-королівської гімназії[15] (с. Ганачівка[14], Львівщина);
  • 1910Микола Арсенич — український військовий і політичний діяч, член Проводу ОУН, шеф СБ УПА (с. Нижній Березів, нині Івано-Франківщина);
  • 1919Ніна Головко — українська журналістка, редакторка радянського часу; співпрацювала з лановецькою районною газетою «Будівник комунізму», позаштатна кореспондентка «Вільного життя» (с. Великомихайлівка, нині Дніпровська область);
  • 1927Зінаїда Святецька — українська радянська господарниця; від 1950 — на Тернопільщині (м-ко Чуднів, Житомирщина);
  • 1933Ореста Синенька — українська громадська діячка, почесна членкиня Союзу Українок, літераторка, медсестра; проживає і працює в Бучачі (с. Бушковичі в околиці Перемишля);
  • 1935Євген-Ігор Городецький — український учений, освітянин; від 1972 — в Тернопільському медичному інституті (с. Ясенівка, Львівщина);
  • 1938Стефанія Петришин — українська радянська громадська діячка, колгоспниця, депутатка Чортківської райради 5-ти скликань (с. Войтівка, нині Перемишльського повіту Польща);
  • 1939
    • Олена Гнідан — українська вчена-літературознавиця; 1994—1999 — у Тернопільському педагогічному інституті (с. Долішнє Залуччя, нині Івано-Франківщина);
    • Олександр Федорук — український мистецтвознавець, журналіст, громадський діяч; від 1952 проживав у Тернополі (м. Мерікур-Коран, Франція);
  • 1942Томаш Пфайфер — український футболіст, тренер і футбольний суддя; у 1969 виступав за тернопільський «Авангард» (Закарпаття)[16];
  • 1947Володимир Сімонов — радянський компартійний діяч; працював у Копичинцях і Тернополі (с. Оринин, Хмельниччина);
  • 1949Олексій Куйбіда — український лікар, громадський діяч; від 1991 — у Тернопільській обласній клінічній лікарні (смт Букачівці, Івано-Франківщина);
  • 1959Михайло Лисевич — український освітянин, громадський діяч, журналіст, редактор; від 1987 — у Тернополі (с. Креховичі, Івано-Франківщина);
  • 1962Юрій Лазарчук — український лікар; від 1991 — в Тернопільській міській лікарні № 3 (смт Млинів, Рівненщина);
  • 1969Олег Баламутов — український спортовець (греко-римська боротьба); від 1988 живе у Тернополі (м. Азов Ростовської области, РФ);
  • 1970Олег Гуменюк — український громадсько-політичний діяч, підприємець; працював головою ТзОВ «Тернопільхлібпром», був народним депутатом України по Кременецькому виборчому округу № 165 (м. Хмельницький);
  • 1974Олег Мочуляк — український футболіст; виступав за тернопільську «Ниву» (м. Одеса)[17].

Померли

За межами краю

  • 1932 — о. Володимир Держирука — український священник, громадський діяч, журналіст, редактор, літератор, композитор (м. Майнерсвіл, США);
  • 1939Єжи Єловіцький — польський художник (м. Варшава, Польща);
  • 1946Юрій Горліс-Горський — український письменник; деякий час 1936 перебував у Багатківцях (околиця Теребовлі) у священника Богдана[20] Їжака, де писав другу частину роману «Холодний Яр», не раз бував у Денисові, Драгоманівці, Ішкові, Купчинцях в околиці Козови (м. Ауґсбурґ, Німеччина);
  • 1964Марія Гаврилюк (з дому — Марцінова) — українська громадсько-культурна діячка (м. Вінніпеґ, Канада);
  • 1983Степан Олійник — український військовик-афганець (Афганістан; похований у Золотниках в околиці Теребовлі);
  • 1989Костянтин Кузик — український освітянин, письменник, літературо- і мистецтвознавець, фольклорист, публіцист, перекладач, редактор (м. Краків, похований у Бжеґу Опольського воєводства, Польща);
  • 1991Максим Курис — український художник, добродійник, учасник національно-визвольних змагань (м. Лексинґтон, похований у Савт-Бавнд-Бруку, США);
  • 1992Михайло Мороз — український художник (м. Нью-Йорк, США);
  • 1996Іванна Косенко — українська співачка, громадська діячка (Австралія);
  • 2011Іда Фінк — польсько-ізраїльська письменниця (м. Тель-Авів, Ізраїль)[21].

Инше

Примітки

  1. Sperka, J. Otoczenie Władysława Opolczyka w latach 1379—1401. Studium o elicie władzy w relacjach z monarchą. — Katowice, 2006. — S. 311—315, 342—343. (пол.)
  2. Barącz, S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia Zakładu narodwego im. Ossolińskych, 1862. — S. 82. (пол.)
  3. Федечко, М. Скомороше // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 504. — ISBN 978-966-457-246-7.
  4. Зуляк, І. Пацифікація на Тернопільщині // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 159. — ISBN 978-966-457-228-3.
  5. Центральний державний історичний архів України у м. Львові (далі — ЦДІАУ у Львові). — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 2237. — Арк. 1, 1 зв, 2.
  6. Біографії. Михайло Васильович ГРИНІВ (1886—1940).
  7. 1924 р.н. – Богуслава Гринів // Територія терору.
  8. Гойда, С., Мельничук, Б., Уніят, В., Чепурко, Б. Осівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 631. — ISBN 978-966-457-228-3.
  9. Безгубенко, О., Коропецька, У. Альбанівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 376. — ISBN 978-966-457-228-3.
  10. Леньків, І. Любовня // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 416. — ISBN 966-528-199-2.
  11. Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, розташованих у Тернопільській області
  12. Навчально-науковий інститут медсестринства // Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського: історія і сучасність (1957—2007) [Текст] / [М. А. Андрейчин та ін. ; за ред. В. В. Файфури, Я. Я. Боднара, А. Х. Завальнюка]. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2007. — С. 290.
  13. Częśč II. Katecheci i nauczyciele relegii // Spis nauczycieli szkół średnich w Galicyi oraz polskiego gimnazyum w Cieszynie: na podstawie nadesłanych tabel konskrypcyjnych / ułożył Henryk Kopia. — Lwów : Towarzystwo Nauczycieli Szkół Wyższych, 1909. — С. 13. (пол.)
  14. 14,0 14,1 Częśč III. Profesorowie i nauczyciele // Spis nauczycieli szkół średnich w Galicyi oraz polskiego gimnazyum w Cieszynie: na podstawie nadesłanych tabel konskrypcyjnych / ułożył Henryk Kopia. — Lwów : Towarzystwo Nauczycieli Szkół Wyższych, 1909. — С. 40. (пол.)
  15. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1902. — Lwów : I Związkowa Drukarnia, 1902. — S. 19. (пол.)
  16. Томашу Пфайферу – 70! // Галичина спортивна. — 2017. — 27 вер.
  17. Oleg Mochulyak // Тransfermarkt.
  18. Czyż, A. S., Gutowski, B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia Franczak (Bydgoszcz), 2009. — 118 il. — S. 42. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
  19. Paweł Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: dw.15032) // Sejm wielki. (пол.)
  20. Шематизм духовенства Львівської архіепархії 1938. — Львів, 1938. — С. 40.
  21. Horowitz, S. Biography of Ida Fink. — Jewish Women's Encyclopedia. (англ.)
  22. 22,0 22,1 Коцик, Р. Пам'яті визначного промисловця // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 389. — (Український архів, т. XXVII).
  23. Шематизм всего клира греко-католицької Епархії Станиславівскої на рік Божий 1927. — Станиславів, 1927. — С. 8.

Джерела

Зауваги