26 жовтня на Тернопільщині

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 26 жовтня)
Перейти до: навігація, пошук
жовтень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  
2026 рік

26 жовтня — 299-й день року (300-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 13 жовтня.

Свята і пам'ятні дні

Помилка створення мініатюри:
Великомученик Димитрій
  • †ПЦУ: Великомученика Димитрія Солунського; Преподобного Феофіла Печерського;
  • †УГКЦ: Святого і славного великомученика Димитрія Мироточця;
  • †РКЦ: Святого Евариста.

Події

  • 1669 — Тернопіль відвідав львівський православний єпископ Йосиф (Шумлянський);
  • 1684 — 26-27 жовтня під Незбродами (околиця Язловця) відбулося засідання Ради сенату Речі Посполитої[1];
  • 1914 — 91-ша доба Першої світової війни[2];
  • 1915 — 456-та доба Першої світової війни;
  • 1916 — 822-га доба Першої світової війни;
  • 1917 — 1187-ма доба Першої світової війни;
  • 1918 — 1552-га доба Першої світової війни;
  • 1921 — до початку листопада 1921 в Троянівському лісі між Троянівкою і Суходолом (околиця Гусятина) зосереджувалася перед Другим Зимовим походом Подільська група Армії УНР;
  • 1939 — 56-та доба Другої світової війни;
  • 1940 — 422-га доба Другої світової війни;
  • 1941 — 787-ма доба Другої світової війни; 127-ма доба німецько-радянської війни;
  • 1942 — 1152-га доба Другої світової війни; 492-га доба німецько-радянської війни;
  • 1943 — 1517-та доба Другої світової війни; 857-ма доба німецько-радянської війни;
  • 1944 — 1883-тя доба Другої світової війни; 1223-тя доба німецько-радянської війни;
  • 1947 — цього дня з Тернопільської области сталінським режимом виселено 5001 сім’ю (13508 осіб);
  • 1948 — за рішенням 19 пленуму ВЦРПС у Тернополі відбулася 1-а обласна міжспілкова конференція;
  • 1995 — єпископом Тернопільським і Бучацьким Василієм посвячено хрест і місце під забудову майбутнього храму Вознесіння Господнього в Жнибородах (околиця Язловця), закладено перший камінь фундаменту[3];
  • 2014
  • 2015 — 614-та доба російсько-української війни;
  • 2016 — 980-та доба російсько-української війни;
  • 2017 — 1345-та доба російсько-української війни;
  • 2018 — 1710-та доба російсько-української війни;
  • 2019 — 2075-та доба російсько-української війни;
  • 2020 — 2441-ша доба російсько-української війни;
  • 2021 — 2806-та доба російсько-української війни;
  • 2022 — 245-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3171-ша доба російсько-української війни;
  • 2023 — 610-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3536-та доба російсько-української війни;
  • 2024 — 976-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3902-га доба російсько-української війни;
  • 2025 — 1341-ша доба героїчного спротиву московським окупантам; 4267-ма доба російсько-української війни.

З'явилися

Особи

Народилися

У Збаражі

У Теребовлі

У Тернополі

  • 1900Стефан Конрад (псевдонім — Каролин) — український освітянин, журналіст;
  • 1901Герман Авербах — польський математик єврейського походження[5];
  • 1974Богдан Буяк — український науковець, громадський діяч, політолог, освітянин, ректор ТНПУ;

Пов'язані з краєм

  • 1823 — о. Дмитро Гузар — український релігійний діяч, священник УГКЦ, почесний крилошанин митрополичої капітули; 1856-1908 — парох у Завалові в околиці Підгайців (місце народження невідоме);
  • 1883Шимон Вердак — польський вчений у галузі ботаніки та лісівництва; до 1914 — учитель гімназії в Борщеві (с. Кобилянці, нині Кроснянське воєводство, Польща);
  • 1912Марія Олійник — українська літераторка, громадська діячка; працювала і проживала у Гримайлові (м. Санок, нині Польща);
  • 1924Анатолій Поліщук — український учений, громадський діяч; від 1968 жив і працював у Тернополі (м. Старокостянтинів, нині Хмельниччина);
  • 1933Омелян Ментус — український культурно-освітній діяч, освітянин; від 1959 — в Бучачі (с. Петруша Воля, повіт Коросно на Лемківщині, нині Польща);
  • 1957Олександр Смик — український культуролог, поет-пісняр, співак, драматург, громадський діяч; проживає і працює в Тернополі (с. Грузьке, Сумщина);
  • 1971Анджей Бетлєй — польський мистецтвознавець, музейник, освiтянин; не раз перебував на Тернопільщині, автор публікацій про костели на Тернопільщині (м. Краків, Польща)[6].

Померли

  • 1938 — о. Іван Шлемкевич — український священник; парох у Сновидові в околиці Золотого Потоку (правдоподібно с. Сновидів в околиці Золотого Потоку)[7];

У Тернополі

За межами краю (тернопільці)

  • 1915Мар'ян Ломницький — український учений-зоолог, палеонтолог, геолог, освітянин польського походження (м. Львів);
  • 1917Євген Олесницький — український громадсько-політичний діяч, науковець-правник, публіцист (м. Відень, Австрія, похований у м. Стрию на Львівщині);
  • 1946Марія Перестюк — українська освітянка, громадська діячка (с. Скоморохи, нині Старі Скоморохи, Івано-Франківщина);
  • 1984Марк Кац — польський та американський математик єврейського походження (штат Каліфорнія, США)[8].

За межами краю (инші)

  • 1957 — арх. Григорій (Боришкевич) — український церковний діяч; у 1910-х—1920-х — викладач гімназії в Кременці (м. Нью-Йорк, США);
  • 1971Роман Самокишин — український військовик, актор; у 1930-х проживав з родиною поблизу Торського (околиця Заліщиків), 1962-1971 — у Тернополі (с. Микитинці, нині належить до м. Івано-Франківська);
  • 1973Семен Будьонний — радянський військовик; у липні 1920 1-а Кінна армія під його командуванням наступала на півночі Тернопільщини в напрямку на Львів, її штаб деякий час перебував у Загір’ї в околиці Зборова (м. Москва, Московія);
  • 1986Марія-Любомира Головинська-Кузьмович — українська літераторка, громадська діячка; 1927—1944 проживала із сім’єю в Зарваниці в околиці Теребовлі (м. Найставн, штат Філядельфія, США);
  • 2019Іван Чекман — радянський та український науковець (м. Київ)[9].

Инше

  • 1939 — у Теребовлі радянським режимом заарештований католицький священник, громадський діяч Адам Врабель.

Джерела

Основні

Примітки

  1. Rachuba A. Sapieha Kazimierz Jan Paweł (czasem Jan Kazimierz) h. Lis (ok. 1642—1720) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskia Akademja Nauk, 1994. — T. XXXV/1, zesz. 144. — S. 40. (пол.)
  2. Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
  3. Храм св. Арх. Михаїла с. Жнибороди // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 85 : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.
  4. Мельничук Володимир Данилович // Небесна гвардія.
  5. Kolankowski S., Węglowska D. Auerbach Herman (1901-1942) // Biografie polskich matematyków. (пол.)
  6. Анджей Бетлєй // Інститут історії мистецтва Ягайлонського університету. (пол.)
  7. Делятинський Р., Пилипів І. Додаток Д. 9. Деканальні уряди Станиславівської єпархії (1885 – 1946): динаміка персонального складу // Станиславівська єпархія Греко-Католицької Церкви в суспільному житті Галичини (1885-1946 рр.): дисертація на здобуття наук. ст. канд. іст. наук: спец. 07.00.01 — «Історія України». — Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2017. — С. 331.
  8. Mark Kac // MacTutor History of Mathematics archive. (анг.)
  9.  Медична академія. — 2019. — № 21 (13 лист.). — С. 12. — (Вічна пам’ять).

Зауваги