26 жовтня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 26 жовтня)
жовтень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
28 | 29 | 30 | 31 | |||
2024 рік |
26 жовтня — 299-й день року (300-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 13 жовтня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Великомученика Димитрія Солунського. Преподобного Феофіла Печерського;
- †УГКЦ: Святого і славного великомученика Димитрія Мироточця.
Події
- 1669 — Тернопіль відвідав львівський православний єпископ Йосиф (Шумлянський);
- 1684 — 26—27 жовтня під Незбродами (околиця Язловця) відбулося засідання Ради сенату Речі Посполитої[1];
- 1921 — до початку листопада 1921 в Троянівському лісі між Троянівкою і Суходолом (околиця Гусятина) зосереджувалася перед Другим Зимовим походом Подільська група Армії УНР;
- 1947 — цього дня з Тернопільської области сталінським режимом виселено 5001 сім’ю (13508 осіб);
- 1948 — за рішенням 19 пленуму ВЦРПС у Тернополі відбулася 1-а обласна міжспілкова конференція;
- 1995 — єпископом Тернопільським і Бучацьким Василієм посвячено хрест і місце під забудову майбутнього храму Вознесіння Господнього в Жнибородах (околиця Язловця), закладено перший камінь фундаменту[2];
- 2014
- 249-та доба російсько-української війни;
- 2014 — позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України;
- 2015 — 614-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 980-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1345-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1710-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 2075-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2441-ша доба російсько-української війни;
- 2021 — 2806-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 245-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3171-ша доба російсько-української війни;
- 2023 — 610-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3536-та доба російсько-української війни.
З'явилися
- 1669 — при церкві Святої Трійці м. Тернополя (тепер — частина храму Різдва Христового) була заснована українська молодіжна організація — «Братство благочестивыхъ и благоговѣйныхъ младенцовъ въ мѣсте Тарнополи обретающихъ»;
- 1931 — у Тернополі почав виходити польськомовний щомісячник «Відзнаки підхорунжих» (пол. Gawędy Podchorążych);
- 1990 — у Тернополі вийшов перший номер газети обласної ради «Відродження».
Особи
Народилися
- 1905 — Богдан Вонсул — український громадський діяч (с. Більче-Золоте в околиці Борщева);
- 1926 — Петро Саранчук (псевда «Карпо», «Зенко», «Малий») — український військовик, учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч (с. Конюхи в околиці Козови);
- 1945 — Григорій Луців — український хормейстер, композитор-аматор (с. Помірці в околиці Бучача);
- 1946 — Михайло Михайлишин — український науковець, освітянин (с. Цебрів в околиці Зборова);
- 1958 — Володимир Мариновський — український громадсько-політичний діяч, економіст, підприємець (с. Біла під Тернополем);
- 1974 — Андрій Пишний — український політик і банкір (с. Доброводи в околиці Збаража);
- 1976 — Володимир Мельничук — український військовик, командир артилерійського реактивного взводу 27-ої реактивно-артилерійської бригади ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2024 (загинув на Донбасі)[3];
- 1977 — Олег Ящук — український футболіст, футбольний тренер (с. Грибова в околиці Ланівців);
У Збаражі
- 1866 — Іґнацій Дашинський — польський публіцист, громадсько-політичний діяч;
У Теребовлі
- 1946 — Микола Липницький — український господарник, громадський діяч;
У Тернополі
- 1900 — Стефан Конрад (псевдонім — Каролин) — український освітянин, журналіст;
- 1901 — Герман Авербах — польський математик єврейського походження[4];
- 1974 — Богдан Буяк — український науковець, громадський діяч, політолог, освітянин, ректор ТНПУ;
Пов'язані з краєм
- 1823 — о. Дмитро Гузар — український релігійний діяч, священник УГКЦ, почесний крилошанин митрополичої капітули; 1856—1908 — парох у Завалові в околиці Підгайців (місце народження невідоме);
- 1883 — Шимон Вердак — польський вчений у галузі ботаніки та лісівництва; до 1914 — учитель гімназії в Борщеві (с. Кобилянці, нині Кроснянське воєводство, Польща);
- 1912 — Марія Олійник — українська літераторка, громадська діячка; працювала і проживала у Гримайлові (м. Санок, нині Польща);
- 1924 — Анатолій Поліщук — український учений, громадський діяч; від 1968 жив і працював у Тернополі (м. Старокостянтинів, нині Хмельниччина);
- 1933 — Омелян Ментус — український культурно-освітній діяч, освітянин; від 1959 — в Бучачі (с. Петруша Воля, повіт Коросно на Лемківщині, нині Польща);
- 1957 — Олександр Смик — український культуролог, поет-пісняр, співак, драматург, громадський діяч; проживає і працює в Тернополі (с. Грузьке, Сумщина);
- 1971 — Анджей Бетлєй — польський мистецтвознавець, музейник, освiтянин; не раз перебував на Тернопільщині, автор публікацій про костели на Тернопільщині (м. Краків, Польща)[5].
Померли
- 1938 — о. Іван Шлемкевич — український священник; парох у Сновидові в околиці Золотого Потоку (правдоподібно с. Сновидів в околиці Золотого Потоку)[6];
У Тернополі
- 2001 — Роман Климовський — український актор, діяч театру;
- 2017 — Ярослав Гонський — український вчений у галузі медицини (похований у м-ку Войнилові на Івано-Франківщині);
За межами краю (тернопільці)
- 1915 — Мар'ян Ломницький — український учений-зоолог, палеонтолог, геолог, освітянин польського походження (м. Львів);
- 1917 — Євген Олесницький — український громадсько-політичний діяч, науковець-правник, публіцист (м. Відень, Австрія, похований у м. Стрию на Львівщині);
- 1946 — Марія Перестюк — українська освітянка, громадська діячка (с. Скоморохи, нині Старі Скоморохи, Івано-Франківщина);
- 1984 — Марк Кац — польський та американський математик єврейського походження (штат Каліфорнія, США)[7].
За межами краю (инші)
- 1957 — арх. Григорій (Боришкевич) — український церковний діяч; у 1910-х—1920-х — викладач гімназії в Кременці (м. Нью-Йорк, США);
- 1971 — Роман Самокишин — український військовик, актор; у 1930-х проживав з родиною поблизу Торського (околиця Заліщиків), 1962—1971 — у Тернополі (с. Микитинці, нині належить до м. Івано-Франківська);
- 1973 — Семен Будьонний — радянський військовик; у липні 1920 1-а Кінна армія під його командуванням наступала на півночі Тернопільщини в напрямку на Львів, її штаб деякий час перебував у Загір’ї в околиці Зборова (м. Москва, РФ);
- 1986 — Марія-Любомира Головинська-Кузьмович — українська літераторка, громадська діячка; 1927—1944 проживала із сім’єю в Зарваниці в околиці Теребовлі (м. Найставн, штат Філядельфія, США);
- 2019 — Іван Чекман — радянський та український науковець (м. Київ)[8].
Инше
- 1939 — у Теребовлі радянським режимом заарештований католицький священник, громадський діяч Адам Врабель.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Rachuba, A. Sapieha Kazimierz Jan Paweł (czasem Jan Kazimierz) h. Lis (ok. 1642—1720) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskia Akademja Nauk, 1994. — T. XXXV/1, zesz. 144. — S. 40. (пол.)
- ↑ Храм св. Арх. Михаїла с. Жнибороди // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 85 : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.
- ↑ Мельничук Володимир Данилович // Небесна гвардія.
- ↑ Kolankowski, S., Węglowska, D. Auerbach Herman (1901-1942) // Biografie polskich matematyków. (пол.)
- ↑ Анджей Бетлєй // Інститут історії мистецтва Ягайлонського університету. (пол.)
- ↑ Делятинський, Р., Пилипів, І. Додаток Д. 9. Деканальні уряди Станиславівської єпархії (1885 – 1946): динаміка персонального складу // Станиславівська єпархія Греко-Католицької Церкви в суспільному житті Галичини (1885–1946 рр.): дисертація на здобуття наук. ст. канд. іст. наук: спец. 07.00.01 — «Історія України». — Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2017. — С. 331.
- ↑ Mark Kac // MacTutor History of Mathematics archive. (анг.)
- ↑ Медична академія. — 2019. — № 21 (13 лист.). — С. 12. — (Вічна пам’ять).