25 лютого на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 25 лютого)
лютий | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | |||||
2023 рік |
25 лютого — 56-й день року в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 12 лютого.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- День інженерно-авіяційної служби авіяції ЗСУ
Події
- 1719 — за вироком Люблінського трибуналу с. Мишківці (околиця Вишнівця) передано О. Збитковському;
- 1946 — поблизу с. Великого Глибочка в околиці Тернополя розбита сотня воєнної округи «Лисоня» УПА «Сіроманці»;
- 1966 — 24—25 лютого в Тернополі обласний суд розглянув справу тернопільських «шістдесятників» Ігоря Ґерети і Методія Чубатого, засудивши їх умовно на 4 і 5 років;
- 2018 — у Кременці завершився III Всеукраїнський зимовий чемпіонат бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги «Кременецьке медичне ралі»;
- 2019
- перше пленарне виїзне засідання ХІ сесії Тернопільської обласної ради, яке відбулося в приміщенні Скориківської школи Підволочиського району:[1] депутати прийняли зміни до обласного бюджету на 2019 рік, ряд програм та внесли зміни до діючих;Кременецьке медичне училище імені Арсена Річинського перейменували в медичний коледж[2];
- у приміщенні Тернопільської міської ради підписано Меморандум про партнерство Тернопільської міської територіяльної громади та Байковецької сільської об’єднаної територіяльної громади[3];
- 2021 — відбулося І засідання V сесії Бережанської міської ради VIII скликання;
- 2023 — триває російсько-українська війна.
З'явилися
- 1980 — Постанови Ради Міністрів УРСР № 132 об'єктами природно-заповідного фонду оголошені заказники державного значення «Семиківський», «Серетський», «Чистилівський»;
- 2020 — у читальній залі бібліотеки Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського відбулася презентація студентської газети англійською мовою The Мед Voice.
Зникли
- 1986 — рішенням виконкому Тернопільської обласної ради знято з обліку село Зелену Криницю Москалівської сільради Лановецького району[4].
Особи
Народилися
- 1850 — Володимир Барвінський — український громадсько-політичний діяч, публіцист, письменник, критик, юрист, видавець (с. Шляхтинці в околиці Тернополя);
- 1865 — Софія Окуневська-Морачевська — українська лікарка, письменниця, громадсько-культурна діячка (с. Довжанка в околиці Тернополя);
- 1874 — Теодор Рой — український пасічник, публіцист (с. Забойки в околиці Тернополя);
- 1875 — Ярослав Олесницький — український правник, громадсько-політичний діяч, дипломат УНР (с. Зарваниця в околиці Теребовлі);
- 1888 — Михайло Бараник — український освітянин, громадсько-освітній діяч (с. Кобиловолоки в околиці Теребовлі);
- 1910 — Мартин Мізерний (псевдо «Рен») — діяч ОУН і УПА (с. Вербів (Підгаєцький район) в околиці Підгайців);
- 1947
- Петро Дараманчук — український правник, літератор, підприємець (с. Більче-Золоте в околиці Борщева);
- Михайло Нетриб'як — український архітектор (с. Трибухівці в околиці Бучача);
- 1950 — Володимир Чумакевич — український фотохудожник, мультиплікатор (с. Хотівка в околиці Кременця);
- 1973 — Дмитро Лоґуш — український краєзнавець, енциклопедист; автор статей у «Тернопільській енциклопедії» (м. Бучач);
- 1984 — Віктор Шепета — український громадсько-політичний діяч (м. Чортків).
Пов'язані з краєм
- 1871 — Леся Українка — українська поетка, громадська діячка (м. Новоград-Волинський, нині Житомирщина);
- 1887 — Лесь Курбас — український режисер-новатор, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач; 1915—1916 — засновник і режисер театру «Тернопільські театральні вечори» (м. Самбір, Львівщина);
- 1909 — Микола Климишин — український вчений-літературознавець, діяч ОУН; керівник Північної похідної групи ОУН, шлях якої пролягав через Вишнівеччину, Лановеччину, Кременеччину й Шумщину (с. Мостище, нині Івано-Франківщина);
- 1923 — Павло Кущієнко — український актор; від вересня 1946 — в Тернопільському музично-драматичному театрі (м. Охтирка, Сумщина);
- 1929 — Степан Нечай — український громадський і культурний діяч, освітянин, краєзнавець, публіцист; жив і працював на Тернопільщині (с. Вишнівка, Львівщина);
- 1951 — Костянтин Васильєв — вчений у галузі соціяльної гігієни та історії медицини; 1984—1994 — викладач Тернопільського медичного інституту (м. Рига, нині Латвія);
- 1962 — Наталія Лемішка — українська співачка; від 1989 — артистка Тернопільського музично-драматичного театру (с. Наконечне Перше, Львівщина);
- 1973 — Олена Зубрилова — українська та білоруська біятлоністка; 1996—1999 проживала в Тернополі, виступала за фізкультурно-спортове товариство «Динамо» (м. Шостка, Сумщина).
Померли
- 1902 — о. Антін Зарицький — український греко-католицький священник[5];
- 1945 — Мар'ян Чайка — член ОУН, сотник УПА (поблизу х. Гострої Могили біля с. Турівки в околиці Гримайлова);
- 1995 — Петро Ковальчук — український письменник, журналіст (м. Заліщики).
За межами краю (тернопільці)
- 1894 — о. Михайло Малиновський — український релігійний і громадсько-політичний діяч, історик (м. Львів);
- 1944 — Сильвестр Затовканюк (псевдо «Пташка») — діяч ОУН та УПА (Рівненська область);
- 1952 — Олександр Явний — український оперний співак (м. Детройт, похований у м. Пітсбурґ, США);
- 1992 — Іван Палка — український військовик-усусус, громадський діяч у США (м. Клівленд, США);
- 1994 — о.–д-р Єронім Евген Тимчук — український греко-католицький священник-василіянин, освітянин, доктор богослов'я (м. Коломия, похований у Заліщиках)[6];
- 2015 — Роман Гогусь — український військовик-доброволець (м. Рівне, помер від серцевого нападу на Рівненському полігоні).
За межами краю (инші)
- 1880 — Антоній Шнайдер — краєзнавець, археолог, геральдист, історик, архіваріус; досліджував археологію Тернопільщини, опрацював герби сіл та міст краю (м. Львів);
- 1921 — Василь Нагірний — український архітектор, громадський діяч; автор проєктів церковних і громадських споруд у містах і селах Тернопільщини (м. Львів);
- 2010 — Ярослав-Іван-Ананія Дашкевич — український науковець, літератор, публіцист; на Тернопільщині досліджував історію вірменських колоній (м. Львів).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Увага! 26 лютого — одинадцята сесія обласної ради // Тернопільська обласна рада. — 2019. — 25 лют.
- ↑ Кременецьке медичне училище імені Арсена Річинського перейменовано на медичний коледж // Тернопільська обласна рада. — 2019. — 26 лют.
- ↑ Очільник Тернополя та голова Байковецької ОТГ підписали Меморандум про співпрацю // Тернопільська міська рада. — 2019. — 26 лют.
- ↑ Зелена Криниця // Прадідівська справа.
- ↑ Zaryc'kyj Antin // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 496. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Сопилюк, М. Пам’яті отців Тимчуків — Ісповідників Віри // Сторінка Парафії Покрови Пресвятої Богородиці м. Заліщиків.