25 квітня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 25 квітня)
квітень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | |||||
3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
2023 рік |
25 квітня — 115-й день року (116-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 12 квітня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Всесвітній день боротьби проти малярії
- Міжнародний день тиші
Події
- 1512 — поблизу Лопушного (околиця Ланівців) 25-тисячна орда кримського хана Менглі-Гірея зазнала поразки в битві з 6-тисячним військом гетьмана Великого Князівства Литовського Костянтина Острозького (за иншими даними — 28 квітня);
- 1737 — Львівський митрополит Афанасій Шептицький підтвердив чудотворність ікони Божої Матері в Буцневі;
- 1904 — уночі з 25 на 26 квітня в Бучачі виникла пожежа — згоріли близько 300 помешкань, близько 3000 осіб позбулись майна, загинув 27-річний пожежник Микола Копій[1]
- 1920 — об’єднані польсько-українські військові сили (20 тис. польських і 15 тис. українських вояків) форсували р. Збруч під час походу за визволення Наддніпрянської України та проти більшовицької експансії на захід;
- 1944
- завершився бій під Гурбами — один із найбільших боїв УПА з регулярними частинами Червоної армії та внутрішніми військами НКДБ, який тривав від 21 квітня;
- у кілька десятків населених пунктів краю увійшли підрозділи Червоної армії;
- 1945 — вояки дивізії «Галичина» прийняли присягу на вірність українського народу, тобто вона юридично вийшла з СС й офіційно стала структурним підрозділом Української Національної Армії;
- 1949 — у Гримайлові на цвинтарі поміж людей розповсюджено антикомуністичні листівки;
- 2019 — Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
З'явилися

Сосна в Настасівському дендропарку
- 1996 — рішенням Тернопільської обласної ради № 90 об’єктами природно-заповідного фонду оголошено:
- орнітологічний заказник місцевого значення «Боричівський» — біля Боричівки в околиці Теребовлі;
- ботанічні пам’ятки природи місцевого значення
- «Бук лісовий № 1» — росте поблизу с. Затурина в околиці Підгайців;
- «Бук лісовий № 2» — росте поблизу с. Пліхова в околиці Бережан;
- «Бук лісовий № 3» — росте поблизу с. Рогачина в околиці Бережан;
- «Дерево Міцкевича» — росте в м-ку Гримайлові;
- «Дуб п'ятистовбурний» — росте поблизу м-ка Золотий Потік;
- «Лісові культури модрини європейської» — ростуть поблизу с. Садового в околиці Коропця;
- «Монастириська бучина» — росте поблизу с. Завадівки в околиці Монастириськ;
- «Тростянецька бучина» — росте поблизу с. Старого Литвинова в околиці Підгайців;
- «Урманська бучина» — росте поблизу с. Краснопущі в околиці Бережан;
- геологічні пам’ятки природи місцевого значення
- парки, сади
- заказники
- «Збручанський гідрологічний заказник» між селами Дорофіївка, Воробіївка та Скорики в околиці Підволочиська;
- «Іванівський гідрологічний заказник» поблизу с. Іванівки в околиці Теребовлі;
- «Підволочиський орнітологічний заказник»;
- «Скалатський орнітологічний заказник» та инші;
- 2004 — Ярославом Демидасем створена обласна громадсько-політична організація «Не здамось».
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 10 год.:
- 565 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 498, одужало — 55, померло — 8;
- Монастириський район — 174 (одужало — 37, летальних — 2), Кременецький — 83 (одужало — 3, померло — 1), Шумський — 66 (померло — 1), Бучацький — 58, м. Тернопіль — 41 (одужало — 5), Заліщицький — 38 (одужало — 5, померло — 3), Чортківський — 34, Козівський — 23 (одужало — 2, летальних — 1), Борщівський — 12, Збаразький — 7, Теребовлянський, Тернопільський (одужало — 1) — по 6, Гусятинський, Підгаєцький, — по 5, Бережанський (одужало — 1), Зборівський (одужало — 1), Лановецький — по 2, Підволочиський — 1.
Особи
Народилися
- 1869 — Леонід Лужницький — український релігійний діяч, освітянин, публіцист (с. Сороцьке в околиці Теребовлі);
- 1900 — Василь Олійник — український військовик, освітянин (с. Добромірка в околиці Збаража);
- 1904 — Василь Чорнописький — український громадський діяч (с. Коршилів в околиці Зборова);
- 1914 — Євгенія Долинюк — українська радянська господарниця, громадська діячка (с. Білівці в околиці Мельниці-Подільської);
- 1925 — Григорій Попик (псевдо «Бистрий») — учасник національно-визвольних змагань (с. Вербовець в околиці Ланівців);
- 1927 — Іван Головінський — український вчений-психолог, громадський діяч (с. Зарваниця в околиці Теребовлі);
- 1942 — Феодосій Мельничук — український господарник, громадський діяч (с. Кімната в околиці Кременця);
- 1943 — Євген Зозуляк — український журналіст, письменник (х. Кругла біля Бурдяківців околиці Борщева);
- 1947 — Стефанія Семців-Бабій — українська народна майстриня-вишивальниця, писанкарка (с. Ласківці в околиці Теребовлі);
- 1949 — Василь Тринька — український вчений-агроном, господарник, добродійник (с. Новоставці в околиці Бучача);
- 1960 — Євген Юрківський — український науковець (с. Жеребки в околиці Скалата);
- 1970 — Іван Марущак — український футбольний тренер, громадсько-політичний діяч (с. Городок в околиці Заліщиків)[2];
- 1976 — о. Іван (Січкарик) — український релігійний діяч, священник УГКЦ, перший доктор біблійного богослов'я з України (м-ко Мельниця-Подільська)[3];
У Ланівцях
- 1991 — Юрій Матевощук — український поет, перекладач, радіо- і телеведучий[4];
У Тернополі
- 1975 — Юрій Фартушняк — український історик, громадський діяч, підприємець, добродійник;
- 1977 — Вікторія Адамик — українська вчена в галузі економіки, освітянка;
У Чорткові
- 1922 — Леонід Соневицький — український вчений у галузі історії, освітянин, громадський діяч;
Пов'язані з краєм
- 1921 — Ірина Вериківська — українська мистецтвознавиця; не раз перебувала на батьківщині батька у Кременці (м. Київ);
- 1926 — Олена Алексєєва — українська вчена-агрономка; 1950—1955 працювала на Тернопільській селекційно-дослідній станції (Шварцівський рудник, нині Січеславщина);
- 1946 — Ольга Макаренко — українська науковиця, освітянка, літераторка; від 1972 працює в Кременці (с. Нетайлове, Донеччина);
- 1954 — Анатолій Литвин — український вчений-соціолог, громадський діяч; від 1980 працює в Тернополі (с. Старі Боровичі, Чернігівщина);
- 1958 — Надія Ярема — українська вчена в галузі медицини (с. Пониква, Львівщина).
Померли
- 1919 — Кость Кріль — український народний співець, лірник (с. Чистилів в околиці Тернополя);
У Тернополі
- 1981 — Микола Бригінець — український науковець, освітянин, громадський діяч;
- 1999 — Віталій Курко — український вчений у галузі медицини;
За межами краю (тернопільці)
- 1864 — о. Теодор Ілевич — греко-католицький священник (с. Торське в околиці Заліщиків)[5];
- 1899 — Анатоль Левицький — польський історик (м. Краків, нині Польща);
- 1903 — Мелітон Бучинський — український фольклорист, етнограф, громадсько-освітній діяч (м. Станіслав, нині Івано-Франківськ);
- 1944 (або 26 квітня, або 27 квітня — Антін Горбачевський — український адвокат, редактор, політичний і громадський діяч (м. Сянок, нині Польща);
- 1954
- Амброзій Кібзей — український лікар-психіятр, громадський діяч (м. Су Сент-Марі, штат Мічиґан, США);
- Іван Навізівський — український громадський діяч, освітянин (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1957 — Антін Глинка — український громадсько-політичний діяч, журналіст (м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада)[6];
- 1969 — Корнило Кізюк — український інженер-хімік, громадський діяч (м. Честер, США);
- 1973 — Теодосій Каськів — український дириґент, громадський діяч (м. Ньюарк, штат Нью-Джерсі, США);
- 1998 — Ярослав Пастушенко — український журналіст, видавець, краєзнавець, громадський діяч (м. Нью-Йорк, США).
За межами краю (инші)
- 1927 — Марко Черемшина — український письменник, громадський діяч; не раз перебував на Тернопільщині (м. Снятин, нині Івано-Франківщина);
- 1983 — Лідія Грипич — українська акторка; 1957—1962 — акторка Тернопільського обласного музично-драматичного театру (м. Запоріжжя);
- 1995 — Лев Шанковський — український вчений, журналіст, громадський діяч; учасник боїв на Тернопільщині (м. Філядельфія, США).
Инше
- 1915 — Іван Балюк нагороджений австрійською срібною медаллю;
- 2013 — розпорядженням президента України Віктора Януковича Руслан Комар-Чорний призначений головою Підволочиської районної державної адміністрації[7];
- 2014 — розпорядженням в. о. президента України Олександром Турчиновим Ярослав Галяс призначений головою Борщівської районної державної адміністрації[8].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Katastrofa w Buczaczu // Kurjer Stanisławowski. — 1904. — № 971 (1 Maja.). — С. 2—3. (пол.)
- ↑ Марущак Іван Петрович // Тернопільська обласна рада.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.}}
- ↑ Юрій Матевощук (1991) // Поетичні Майстерні.
- ↑ Ilevyč Vasyl' // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 160. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Макух, А., Сенькусь, Р. Глинка Антін Григорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. ?. — ISBN 966-02-3355-8.
- ↑ Розпорядження Президента України від 25 квітня 2013 року № 169/2013-рп «Про призначення Р. Комара-Чорного головою Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської области».
- ↑ Розпорядження Президента України від 25 квітня 2014 року № 761/2014-рп «Про призначення Я. Галяса головою Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської области».