25 березня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 25 березня)
березень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
2024 рік |
25 березня — 84-й день року (85-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 12 березня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Благовіщення за григоріянським календарем
Події
- 1931 — у тернопільському кінотеатрі «Палас» уперше у воєводстві відбувся показ звукової картини «Нью-Йорк уночі»;
- 1942 — у Тернопільському гетто німці розстріляли тисячу євреїв;
- 1945
- 1989 — 24 березня—25 в Тернополі відбулося установче віче за участю 208 осіб, яке ухвалило створити першу в Україні Тернопільську Крайову (обласну) організацію Народного Руху України за перебудову (головою Ради обрали Михайла Левицького);
- 2019 — під час фіналу обласного патріотично-мистецького фестивалю «Вставай Сонце», який відбувся у ТРЦ «Подоляни» у Тернополі відбулося встановлення рекорду: наймасовіше виконання пісні «Вставай Сонце»; участь у рекорді взяли 1550 осіб, серед яких був президент України Петро Порошенко[1];
З'явилися
- 1692 — коронний гетьман Станіслав Ян Яблоновський на місці нинішнього села Окопи в усті Збруча заклав фортецю проти нападів турків — «Окопи Гори Трійці–Блокада Кам'янця», згодом це укріплення найменували «Окопи Святої Трійці»;
- 1917 — у Кременці утворено Повітовий селянський союз;
- 1990 — у Тернополі засновано міський громадсько-політичний часопис «Тернопіль вечірній».
Особи
Народилися
- 1849 — Аґенор Ґолуховський (молодший) — польський граф, австрійський дипломат і державний діяч (м-ко Скала, нині Скала-Подільська);
- 1867 — єп. Григорій (Хомишин) — український церковний і громадський діяч, єпископ УГКЦ (с. Гадинківці в околиці Копичинців);
- 1887 — Пилип Коновал — український військовик у Канаді (с. Кулаківці в околиці Заліщиків);
- 1889 — Олександр Ґудзяк — український дослідник у галузях садівництва і городництва, громадський діяч (с. Саранчуки в околиці Бережан);
- 1896 — Олекса Яворський — український адвокат, публіцист, журналіст, громадсько-політичний діяч (с. Котузів в околиці Теребовлі);
- 1908 — Іван Каптій — український громадський діяч (с. Оріховець в околиці Підволочиська);
- 1926 — о. Павло Когут — український священник, громадський діяч (с. Конюхи в околиці Козови);
- 1928 — Василь Герасимчук — український радянський діяч (с. Башківці в околиці Шумська);
- 1938 — Вірослав Лобур — український науковець, громадський діяч, меценат (с. Гарбузів в околиці Зборова);
- 1939 — Петро Голінатий — український хоровий дириґент, освітянин, самодіяльний композитор, вокаліст (с. Стара Ягільниця в околиці Чорткова);
- 1948 — Володимир Шумка — український військовик (с. Васильківці в околиці Гусятина);
- 1949
- Ігор Починок — український лижник, біятлоніст і тренер з біятлону (с. Купчинці в околиці Козови);
- Зеновій Лобур — український підприємець, благодійник, громадський діяч (с. Гарбузів в околиці Зборова);
- 1950 — Левко Корженевський — український співак, композитор (с. Левківка в околиці Хмельниччини);
- 1954 — Зеновій Мельник — український військовик (с. Вишнівчик в околиці Теребовлі);
- 1956 — Мирослава Хмурич — українська бібліотекарка-бібліографка, діячка культури (с. Денисів в околиці Козови);
- 1958
- Михайло Джус — український лікар, громадсько-політичний діяч (с. Грабівці в околиці Борщева);
- Ярослав Навольський — український господарник, громадський діяч (с. Бедриківці в околиці Заліщиків);
- 1968 — Михайло Романюк — український релігійний діяч (с. Хмелева в околиці Заліщиків);
У Бережанах
- 1903 — Казимир-Владислав Маєвський — польський археолог;
У Заліщиках
- 1930 — Юрій Суярко — український кінорежисер[2];
У Монастириськах
- 1960 — Надія Пшеничняк — українська освітянка, журналіст;
У Тернополі
- 1901 — Марія Колодій (з дому — Юськевич) — українська громадська діячка, освітянка, аматорка сцени;
- 1957 — Володимир Ралло — український легкоатлет;
Пов'язані з краєм
- 1611 — Евлія Челебі — турецький мандрівник, письменник; у 1656—1657 і 1665—1666 подорожував Тернопільщиною, описав тутешні міста (м. Стамбул, Туреччина);
- 1941 — Богдан Рудка — український пасічник, громадський діяч; від 1945 проживав на Тернопільщині (с. Вербіж, Львівщина);
- 1942 — Юрій Брилинський — український актор; у 1943—1963 проживав на Тернопільщині (с. Бориня, Львівщина);
- 1953 — Людмила Булгакова — історик, науковець; у 1982—1985 та 1986—1990 працювала в обласному краєзнавчому музеї (м. Лозова, Харківщина);
- 1960 — Юзеф Сєрадзький — польський історик, освітянин, публіцист (м. Варшава, Польща);
- 1963 — Богдан Самардак — радянський та український футболіст, український футбольний тренер, грав за тернопільську «Ниву», був її тренером (с. Ваньковичі, Львівщина).
Померли
У Тернополі
- 2018 — Лідія Романчук — українська літераторка, учасниця національно-визвольних змагань;
За межами краю
- 1861 — Едвард Дучинський — польський художник (м-ко Мєнкіш Старий, нині Ярославського повіту, Польща);
- 1900 — Йоганн-Едвард Гофмокл — австрійський лікар-хірург, організатор медичної справи (м. Відень, Австрія);
- 1945 — Володимир Дяків — учасник національно-визвольних змагань (м. Зборів, перепохований у Метенові в братській могилі);
- 1968 — Наталія Мохнацька — українська громадська діячка (м. Честер, США);
- 1970 — Теодор Боднар — український вчитель, агроном, громадський діяч (м. Вінніпег, Канада);
- 1999 — В'ячеслав Чорновіл — український державний та громадсько-політичний діяч, журналіст, публіцист; не раз відвідував тернопільщину (загинув поблизу м. Борисполя на Київщині);
- 2003 — Марія Островська — учасниця національно-визвольних змагань (с. Вербів в околиці Бережан);
- 2006 — Тарас Шафранський — український лікар, громадський діяч (м. Рівне).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 151—152.