24 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 24 серпня)
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2020 рік | ||||||
24 серпня — 236-й день року (237-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 129 днів.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- День Незалежності України
Події
- 1930
- вночі на 25 серпня у Тернополі підпалено партерове приміщення українського товариства «Сокіл» на вулиці Коперника, згоріла значна частина даху, однак сторож та сусіди змогли приборкати пожежу;
- у приміщенні польського товариства «Сокіл» відбулися перші на так званих кресах збори, скликані всепольсько-санаційним комітетом; перед цим протягом дня роздавали листівки з виразним закликом до погромів українців («гайдамацкєй дзічи») та до участи у вічі, яке відбулося увечері, а на ньому прийнято резолюції з вимогами до влади заборонити діяльність українських товариств «Просвіта», «Рідна Школа», «Пласт», «Сокіл», «Луг», припинити діяльність українських кооператив та шкіл[1]
- 1945 — загін ОУН «Аркадія» здійснила наліт на станцію Гермаківка, спалив склад із зерном, а в селі — споруду самооборони НКДБ[2];
- 1991 — Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення Незалежності України;
- 2018 — у Золотій Слободі в околиці Козови відбулися святкування 75 роковин ІІІ Надзвичайного Великого Збору ОУН: Божественна Літургія у сільському храмі, Всеукраїнська науково-практична конференція, церемоніальна хода до відновленої криївки, освячення відновленої криївки, пам’ятного знака на місці, де планувалося проведення Великого Збору ОУН, та відновленої оселі на хуторі Веснівка, де проходив ІІІ Надзвичайний Великий Збір ОУН, молебень та покладання квітів до пам’ятника Ярославові Старуху, урочистий мітинг з нагоди Дня Незалежності та 75 роковин ІІІ Надзвичайного Великого Збору ОУН, молодіжно-патріотична мистецька програма[3].
З'явилися
- 1991 — вийшов 1-й номер часопису управління ДАІ в області «Щасливої дороги»;
- 1996 — у Тернополі розпочало мовлення Радіо «Тернопіль»;
- 1997 — у Тернополі відкрито пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років;
- 2008 — у Гаях-Шевченківських біля Тернополя відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку;
- 2010 — у Тернополі біля «Атріуму» відкрито комплекс пам'ятників сантехнікові, людині-невидимці і 12-ому стільцю;
- 2014 — у Тернополі відкрито Тернопільську класичну гімназію.
Особи
Народилися
- 1904 — Антін Ковбель — український інженер, громадський діяч (м. Борщів);
- 1922 — Ярослав Скасків (псевда «Моряк», «Крук») — український військовик, діяч ОУН (с. Божиків в околиці Бережан);
- 1938 — Богдан Базиликут — український співак, освітянин (с. Гадинківці в околиці Копичинців);
- 1943 — Роман Качурівський — український письменник, редактор, громадський діяч (м. Хоростків);
- 1946 — Данило Онищук — український освітянин, літератор (с. Солоне в околиці Заліщиків);
- 1947 — Ярослав Новак — український художник (с. Вербівці в околиці Теребовлі);
- 1949 — Євген Ваврик — український режисер (с. Костянтинівка в околиці Тернополя);
- 1952 — Марія Сорока — українська бандуристка, композитор, освітянка, діячка культури (м. Заліщики);
- 1957 — Микола Дячишин — український громадський діяч (с. Августівка в околиці Козови);
- 1971 — Руслан Чухась — український військовик, сержант 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч», РУВ (м-ко Гусятин);
- 1973 — Віктор Бережанський — український спортсмен зі стрибків на лижах із трампліну (м. Кременець);
- 1976 — Ірина Музика — український співачка, діячка культури (с. Великий Глибочок в околиці Тернополя);
- 1986 — Мар'яна Рудакевич — українська поетка (с. Почапинці в околиці Тернополя).
У Тернополі
- 1948 — Людмила Овсянна — українська журналістка;
- 1975
- Алла Бінцаровська — українська поетка-пісняр, сценарист, режисер[4];
- Роман Луцик — український економіст.
Пов'язані з краєм
- 1871 — Василь Щурат — український літературо- і мистецтвознавець, фольклорист, публіцист, перекладач, критик, громадський діяч (с. Вислобоки, Львівщина);
- 1878 — Віктор Лучків — український освітянин, учасник Визвольних змагань, громадський діяч (м. Львів)[5];
- 1909 — Сузанна Коваль — українська акторка; в 1951—1968 — у Тернопільському українському музично-драматичному театрі (с. Козацьке, Черкащина);
- 1940 — Михайло Творко — український вчений-мікробіолог; навчався і працював у Тернопільському медичному університеті (м. Сент-Дені, Франція);
- 1948 — Ігор Козловський — український працівник культури та освіти, хореограф, балетмейстер; працює в Тернополі (с. Острожець, Львівщина);
- 1962 — Сергій Сухарев — радянський та український футболіст, гравець тернопільської «Ниви» у 1994—1995 (Марійська АРСР, нині РФ);
- 1979 — Юрій Войтович — український футболіст, гравець тернопільської «Ниви» у 2011 (с. Зимна Вода, Львівщина).
Померли
- 1982 — Макар Середюк — український краєзнавець, фольклорист (м. Кременець);
- 1988 — о. Йосиф (Іван) Кушнір — український релігійний діяч, священик ЧСВВ, протоігумен (с. Великі Гаї в околиці Тернополя).
У Тернополі
- 2018 — Юрій Карбовський — український вчений у галузі інформатики та комп’ютерної техніки.
За межами краю
- 1903 — Євген Ашкеназі — німецькомовний біолог[6];
- 1949 — Мартин Мізерний (псевдо «Рен») — український військовик, сотник та майор УПА (посмертно), командир тактичного відтинка УПА ТВ-26 «Лемко» (поблизу с. Либохора, Львівщина);
- 1950 — Ванда Яновичева — українська акторка; в 1899—1915 (з перервами) проживала зі сім’єю в Старому Скалаті (м. Харків);
- 1966 — Тадеуш Коморовський — польський військовик, генерал (м. Лондон, Велика Британія);
- 1979 — Тома Кордуба — український політичний і громадський діяч (м. Ньюарк, штат Нью-Джерсі, США);
- 1987 — Богдан Дудик — український військовик-афганець (Республіка Афганістан, похований у Копичинцях);
- 2003
- Абрам Кацнельсон — поет, літературознавець, перекладач (м. Лос-Анджелес, США);
- Роман Синишин — український військовик (м. Львів);
- 2008 — Лев-Ізидор Боднар — український інженер, публіцист, редактор і ведучий радіопередач у Чикаґо, громадський діяч (м. Чикаґо, США).
Примітки
- ↑ «Львовскі Кур'єр Поранни» перед судом // Діло. — 1930. — Ч. 208 (19 вересня). — С. 5.
- ↑ Івахів, Г., Корчак, С., Михак, Н. Гермаківка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 487. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Власне дослідження автора(ів).
- ↑ Алла Бінцаровська // Українські пісні.
- ↑ Самотий, Р. Лучків Віктор // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2017. — Т. 18 : Лт — Мал.— С. 176—177. — ISBN 978-966-02-8303-9.
- ↑ Bütschli, O. Askenasy, Eugen // Badische Biographien. VI. Teil. — Heidelberg, 1935. — S. 70—74. (Digitalisat)
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
