24 квітня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
квітень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 | |||||
2024 рік |
24 квітня — 114-й день року (115-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 11 квітня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Міжнародний день солідарности молоді
- Міжнародний день проти вівісекції
Події
- 1906 — Марія Заньковецька грала у Тернополі в залі «Міщанського братства» з театром «Руської бесіди» у прощальній виставі «Батькова казка» Івана Карпенка-Карого;
- 1930 — у Пронятині (нині мікрорайон Тернополя) під час пацифікації каральна експедиція розгромила кооперативу «Єдність»;
- 1989 — у будинку політосвіти (тепер будинок телерадіокомпанії на бульварі Тараса Шевченка) відбулися установчі збори альтернативного «Меморіялу», засновниками якого стали ідеологічний відділ обкому партії, обласний краєзнавчий музей, товариство Червоного хреста, товариство «Милосердя», клуб «Ветеран»; головою цього «Меморіялу» обрали директора обласного краєзнавчого музею Венедикта Лавренюка; 28 квітня в актовій залі обласної Спілки письменників України відбулись установчі збори філії добровільного історико-просвітницького товариства «Меморіял» (перші — 15 квітня — влада заборонила), які головою обласного товариства обрали письменницю Марію Куземко, а одним із членів обласної ради товариства — художника Богдана Ткачика, на зборах був присутній і співголова республіканського товариства «Меморіял», театральний діяч Лесь Танюк[1].
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 10 год.:
- 532 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 480, одужало — 45, померло — 7;
- Монастириський район — 170 (одужало — 30, летальних — 2), Кременецький — 80 (одужало — 3, померло — 1), Шумський — 66 (померло — 1), Бучацький — 58, м. Тернопіль — 37 (одужало — 5), Заліщицький — 30 (одужало — 3, померло — 2), Чортківський — 25, Козівський — 23 (одужало — 1, летальних — 1), Борщівський — 12, Теребовлянський — 6, Гусятинський, Підгаєцький, Тернопільський (одужало — 1) — по 5, Збаразький — 3, Бережанський (одужало — 1), Зборівський (одужало — 1), Лановецький — по 2, Підволочиський — 1.
Особи
Народилися
- 1846 (або 26 квітня) — Іван Верхратський — український освітянин, мовознавець, природознавець, поет, перекладач (с. Більче в околиці Борщева);
- 1911 — Іван Гірняк — український публіцист, громадський діяч (с. Бишки в околиці Козови);
- 1938 — Євгенія Домінік — українська агрономка (с. Білобожниця в околиці Чорткова);
- 1949
- Євген Кучерук — український вчений у галузі медицини (с. Москалівка в околиці Ланівців);
- Елеонора Палихата (з дому — Карпа) — українська вчена в галузі мовознавства, освітянка (с. Долина в околиці Теребовлі);
- 1960 — Ярослав Гур — український економіст, громадський діяч (с. Чумалі в околиці Збаража);
У Зборові
- 1922 — Євген Хмільовський — український військовик, хорунжий УНА;
У Копичинцях
- 1920 — Мирослав Кузик (псевдо «Арсен») — діяч ОУН;
У Почаєві
- 1907 — Лев Малкуш — діяч Комуністичної партії Західної України;
У Тернополі
- 1970 — Зіновій Флекей — український військовик, боєць 6-го батальйону територіяльної оборони Тернопільської области «Збруч», загинув у Херсонській области від вибуху гранати;
Пов'язані з краєм
- 1916 — Федір Землянський — український радянський вчений-економіст; від 1987 до кінця життя — професор ТАНГ (с. Кирилівка, нині Ростовської области, РФ);
- 1929 — Леонід Хоромський — український вчений у галузі медицини; професор ТДМУ (с. Звіринець Ярославської области, нині РФ);
- 1930 — Катерина Колцун — українська радянська господарниця; 1945 разом з родиною переселена з Польщі в с. Підгайчики в околиці Теребовлі (с. Павлове Ярославського повіту, Польща);
- 1936 — Степан Черкашин — український вчений у галузі стоматології; професор ТДМУ (с. Борисівка, Харківщина);
- 1938 — Євген Стародуб — український вчений у галузі медицини; професор ТДМУ (с. Іванківці, Хмельниччина);
- 1941 — Євген Ткаченко — український актор, режисер; у 1980—1989 працював у Тернопільському театрі ляльок (м. Краснодон, нині Сорокине, Луганщина);
- 1944 — Василь Дячук — український освітянин, літератор (с. Кримне, Волинь);
- 1953 — Леонід Грищук — український вчений у галузі медицини, освітянин; професор ТНМУ (м. Тбілісі, Грузія);
- 1959 — Галина Брицька — українська освітянка, краєзнавиця; у 1985—2008 — директорка Бережанського краєзнавчого музею (с. Старий Мартинів, Івано-Франківщина).
Померли
- 1814 — Каєтан Потоцький — польський аристократ гербу Золота Пілява, релігійний діяч РКЦ (місце смерти невідоме, урочисто похований 29 квітня в родовій каплиці-гробниці на міському цвинтарі на горі Федір у Бучачі);
- 1945 — Іван Кульчицький (псевдо «Сич») — учасник українських національно-визвольних змагань (с. Садки в околиці Заліщиків);
- 1946 — Ярослав Білинський (чи Белінський) — діяч ОУН та УПА (м. Чортків);
- 1947 — Володимир Вознюк — учасник українських національно-визвольних змагань (місце смерті невідоме);
- 1961 — Євген Кароль — священик УГКЦ (м-ко Микулинці).
За межами краю
- 1944 — Петро Баканчук (псевдо «Булка») — учасник національно-визвольних змагань (загинув поблизу Гурбів, нині Рівненщина);
- 1970 — Мирон Дідурик — майор армії США українського походження (Південний В'єтнам);
- 1975 — Іван Стефаницький — український журналіст, громадський діяч (м. Торонто, Канада);
- 1983 — Олександр Косс — український діяч культури, військовик (м. Eдмонтон, Канада);
- 1992 — Іван Дубилко — український громадський діяч (м. Торонто, Канада);
- 1995 — Ярослав Цурковський — український вчений у галузі психології, поет-модерніст (м. Львів);
- 2006 — Володимир Здоровега — український вчений у галузях журналістики та літературознавства (м. Львів).
Инше
- 1941 — український адвокат у Монастириськах Адольф Кардаш заарештований органами НКВС;
- 2001 — у присутности Його Святости Папи Івана Павла ІІ у Ватикані (м. Рим, Італія) проголошено декрети мучеництва, героїчних чеснот та чуд 52-х Слуг Божих, зокрема, й тих, які народилися, жили, здійснювали духовний подвиг на Тернопільщині, а згодом зазнали мученицької смерти[2].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Окаринський, В. Тернопільщина напередодні та в умовах незалежної України (кінець 1980-х–2000-ті рр.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 252. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Окаринський, В. Святі тернопільської землі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 539—540. — ISBN 978-966-528-318-8.