23 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 23 серпня)
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
23 серпня — 235-й день року (236-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 10 серпня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ, УГКЦ: Віддання свята Успіння Богородиці; Мученика Луппа; Священномученика Іринея, єпископа Ліонського
- †РКЦ: Святої Рози з Ліми;
- Міжнародний день пам'яті про работоргівлю та її ліквідації;
- Европейський день пам'яті жертв сталінізму та нацизму;
- День Державного Прапора України.
Події
- 1649 — закінчення Збаразької облоги;
- 1914
- 27-ма доба Першої світової війни[1];
- у Великій Березовиці під Тернополем відбувся бій, від обстрілу російської артилерії згоріла церква;
- Тернопіль зайняла російська армія, місто перебувало під окупацією до липня 1917;
- 1915 — 392-га доба Першої світової війни;
- 1916 — 758-ма доба Першої світової війни;
- 1917 — 1123-тя доба Першої світової війни;
- 1918 — 1488-ма доба Першої світової війни;
- 1940 — 358-ма доба Другої світової війни;
- 1941 — 723-тя доба Другої світової війни; 63-тя доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1088-ма доба Другої світової війни; 428-ма доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1453-тя доба Другої світової війни; 793-тя доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1819-та доба Другої світової війни; 1159-та доба німецько-радянської війни;
- 1945 — 2184-та доба Другої світової війни;
- 1948 — Дзвинячу (околиця Збаража) зайняв відділ УПА, який роздав мешканцям антибільшовицьку літературу і листівки;
- 1989 — на Співочому полі Тернополя відбувся т. зв. «німий» протест більшовицької «гласности»: з ініціятиви Тернопільської організації Народного Руху України організовано мітинг та похід до будинку обкому КПУ й облвиконкому (до 100 тисяч учасників), прориваючи кордони підрозділів міліції; від учасників походу голова обласного «Меморіялу» Марія Куземко передала владі вимоги: свобода зібрань і мітингів, припинення переслідувань, дозвіл на випуск газети тощо;
- 1991 — у Копичинцях демонтовано разом з постаментом пам'ятник Леніну;
- 2014
- 185-та доба російсько-української війни;
- в Українському Домі «Перемога» (Тернопіль) відкрито фотовиставку «Революція гідности», на якій було представлено більше 40 світлин Миколи Василечка, Ігора Крочака та Івана Пшоняка[2];
- у Тернополі відкрито оновлений після реконструкції, яка тривала впродовж двох років, «Сквер Миру»;
- 2015 — 550-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 916-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1281-ша доба російсько-української війни;
- 2018 — 1646-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 2011-та доба російсько-української війни;
- 2020
- 2377-ма доба російсько-української війни;
- у Тернополі вперше відбувся марш захисників: 60 бійців російсько-української війни пройшли від «Алеї Героїв», що на Микулинецькому кладовищі, до Театрального майдану[3];
- у Тернополі в парку імені Тараса Шевченка зареєстрували новий рекорд України — найбільша кількість людей (250 осіб), які малюють картину акриловими фарбами упродовж 3 годин[4];
- 2021 — 2742-га доба російсько-української війни;
- 2022 — 181-ша доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3107-ма доба російсько-української війни;
- 2023 — 546-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3472-га доба російсько-української війни;
- 2024 — 912-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3838-ма доба російсько-української війни;
- 2025 — 1277-ма доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4203-тя доба російсько-української війни.
З'явилися
Пам'ятник Незалежности України в Тернополі
- 1568 — перша письмова згадка про м-ко Попівці (околиця Почаєва), коли воно разом з иншим невеликим містечком Андрієвим отримало маґдебурське право
- 1942 — у Львові почав виходити тижневик для Чортківщини і Бережанщини «Чортківська думка»;
- 1989 — рішенням Тернопільського облвиконкому № 195 створено госпрозрахунковий центр та бюро по працевлаштуванню, перенавчанню і профорієнтації населення, нині — Тернопільський обласний центр зайнятости;
- 2012 — у Тернополі відкрито пам'ятник Незалежности України;
- 2020
- на полі між Гаями-Розтоцькими та Загір'ям (околиця Залізців) відкрито та освячено пам'ятний знак-хрест на місці загибелі провідника Залозецького районового проводу ОУН Матвія Холодяна[5];
- у Більче-Золотому створено музей села[6].
Особи
Народилися
- 1887 — Володимир Ільницький — український адвокат, громадський діяч (м-ко Гусятин);
- 1902 — о. Андрій Сукенник — священник РПЦ (с. Соснівка в околиці Шумська);
- 1910 — Андрій Пашук — український вчений у галузі права, освітянин, громадський діяч (с. Скорики в околиці Підволочиська);
- 1912 — Сабіна Туркевич — українська радянська господарниця, громадська діячка (с. Нагірянка в околиці Чорткова);
- 1925 — Петро Цісарський — український інженер, учасник німецько-радянської війни 1941—1945, добродійник (с. Вертелка в околиці Зборова);
- 1933 — Степан Будний — український поет (м-ко, нині с. Струсів в околиці Теребовлі);
- 1952 — Фелікіссім Ментух — український господарник, громадський діяч (с. Юськівці в околиці Ланівців);
- 1962 — Василь Деревляний — український громадсько-політичний діяч (с. Білоскірка в околиці Тернополя);
У Тернополі
- 1947 — Людмила Романюк — українська освітянка, концертмейстерка, концертна виконавиця;
- 1952 — Василь Мандзій — український діяч культури;
У Хоросткові
- 1951 — Володимир Ворончак — український майстер художнього різьблення по дереву, освітянин, громадський діяч;
Пов'язані з краєм
- 1867 — Осип Маковей — український письменник, публіцист, перекладач, освітянин, філолог, етнограф, фольклорист, громадський діяч; від 1913 — директор Заліщицької учительської семінарії (м. Яворів, Львівщина);
- 1895 — Францішек Персовський — польський історик-медієвіст, краєзнавець, освітянин; працював у гімназії Бучача (с. Великі Фільварки, Львівщина);
- 1897 — Михайло Кушнір — український вчений, політичний діяч, мистецтвознавець, різьбяр; воював, пізніше гастролював на Тернопільщині (м. Станіслав, нині Івано-Франківськ);
- 1918 — Ірина Константинова — українська художниця театру; 1945-1947 — в Тернопільському музично-драматичному театрі (м. Перещепине, Харківщина, або м. Одеса);
- 1948 — Юрій Єхануров — український державний діяч; у березні 2006 як прем’єр-міністр України перебував на Тернопільщині (с. Белькачі, нині Саха-Якутія, Московія).
Померли
У Тернополі
- 1885 — Михаїл Перль — єврейський освітянин, добродійник;
- 2003 — Павло Стебло — український лікар, науковець, медичний діяч;
- 2007 — Петро Жук — український правозахисник, діяч ОУН;
За межами краю (тернопільці)
- 1937 — Богдан Пасіка — український освітянин (м. Харків);
- 1963
- Митрофан Бречкевич — український учений-історик, славіст (м. Київ);
- Григорій Ганкевич — український правник, громадський діяч (м. Відень, Австрія);
- 1971 — Володимир Шепертицький — український учитель, культурний діяч (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1980 — Горацій Сафрін — польський поет-сатирик, перекладач (м. Лодзь, Польща);
- 1981 — Володимир Трач — український громадський діяч (м. Маямі, штат Флорида, США);
- 2014 — Збігнєв Бартошинський — український кристалограф, мінералог (м. Львів);
- 2020 — Володимир Рудик — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (Луганщина)[7].
Инше
- 2014 — указами президента України Петра Порошенка
- № 684/2014 «Про призначення довічних державних іменних стипендій громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність»[8]
- довічна премія присуджена громадсько-політичному діячеві Ігорю Олещуку;
- № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежности України»[9]
- орденом княгині Ольги II ступеня нагороджено
- Олену Підгрушну — чемпіонку XXII зимових Олімпійських ігор з біятлону;
- медаллю «За працю і звитягу» нагороджено
- Михайла Іжевського — електромонтера Гусятинського промислового майданчика Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів “Черкаситрансгаз”»;
- почесні звання присвоєно
- «Заслужений журналіст України» — Богданові Новосядлому — заступнику головного редактора газети «Свобода»;
- «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» — Анатолієві Антонюку — викладачеві катедри Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка.
- орденом княгині Ольги II ступеня нагороджено
- № 684/2014 «Про призначення довічних державних іменних стипендій громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність»[8]
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ В УД «Перемога» відкрили фотовиставку Івана Пшоняка і Миколи Василечка «Революція гідності» // Телекомпанія TV-4. — 2014. — 23 серп.
- ↑ Бенцал І. У Тернополі відбувся марш захисників / Ігор Бенцал // Суспільне. Тернопіль. — 2020. — 23 серп. — 19:59.
- ↑ Бенцал І. У Тернополі зареєстрували новий рекорд України / Ігор Бенцал // Суспільне. Тернопіль. — 2020. — 23 серп. — 20:39.
- ↑ Бенцал І. На Тернопільщині відкрили пам'ятний знак на місці загибелі провідника ОУН-УПА / Ігор Бенцал // Суспільне. Тернопіль. — 2020. — 23 серп. — 15:08.
- ↑ У Більче-Золотому власними силами створили музей села // Тернопільська обласна рада. — 2020. — 3 вер.
- ↑ Шпікула Т. Трагічно загинув 31-річний військовий з Тернопільщини / Тетяна Шпікула // RIA плюс. — 2020. — 23 серп.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 684/2014 «Про призначення довічних державних іменних стипендій громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність».
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежности України».
