21 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 21 серпня)
серпень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
28 | 29 | 30 | 31 | |||
2023 рік |
21 серпня — 233-й день року (234-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 8 серпня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Всесвітній день Аватара в індуїстів
Події
- 1905 — Тернопільська українська гімназія імені Франца Йосифа І стала самостійною гімназією (до цього діяла окремими клясами в Польській державній гімназії імені В. Поля);
- 1914 — на Крутій горі (поле між Перепельниками і Вовчківцями) в околиці Зборова був великий бій, в якому австрійська армія зазнала поразки;
- 1920 — в Устя-Зелене (околиця Монастириськ) вступили війська 122-ї бригади 41-ї стрілецької дивізії Червоної армії;
- 1943 — на х. Веснівці (нині село) неподалік від Золотої Слободи (околиця Козови) розпочався Третій Надзвичайний Великий збір ОУН, який тривав до 25 серпня;
- 1991
- кінець невдалої спроби державного перевороту в СРСР, унаслідок чого стало проголошення Незалежности України;
- на площі Ринок у Бережанах районні організації НРУ та УРП провели мітинг протесту проти московського ДКНС;
- 2004 — Тернопільський державний педагогічний університет отримав статус національного;
З'явилися
- 1742 — коронний гетьман Й[оахим] Потоцький видав у Тернополі універсал із закликом боротися проти Олекси Довбуша;
- 1810 — митрополит Галицько-Львівської митрополії Антін (Ангелович) створив на території «Тернопільського краю» окрему консисторію з підпорядкуванням Львівській митрополії (проіснувала до 21 жовтня 1811);
- 1921 — перше хрещення євангельських християн на Тернопільщині у Свинюхах (нині Очеретне) в околиці Залізців;
- 2000 — рішенням Тернопільської обласної ради № 187 об’єктами природно-заповідного фонду оголошено:
- ботанічний заказник
- Мужилівський — поблизу Мужилова Підгаєцького району;
- гідрологічні пам’ятки природи місцевого значення
- Біла криниця № 1 — біля Васильківців Гусятинського району;
- Витік річки Горині — у Волиці Кременецького району;
- Джерело святої Анни — на східній околиці Лішні Кременецького району;
- Дичківське джерело — поблизу Дичкова Тернопільського району;
- Дубівецьке джерело — в Дубівцях Тернопільського району;
- ботанічні пам’ятки природи місцевого значення
- Більче-Золотецькі тополі — на західній околиці Більче-Золотого Борщівського району;
- Бучина в урочищі «Братерщина» — поблизу Борщівки Лановецького району;
- Дзвенигородська степова ділянка № 2 — на південно-східній околиці Дзвенигорода Борщівського району;
- Курянівський модринник — поблизу Волиці Бережанського району;
- Мужилівська діброва — поблизу Мужилова Підгаєцького району;
- Синьківська степова ділянка — на східній околиці Синькова Заліщицького району;
- Стінка «Городок-Костільники» — між Городком і Виноградним Заліщицького району;
- Шупарська бучина № 1 та № 2 — поблизу Шупарки Борщівського району;
- Ясен однолистий — у Кременці;
- Ясен однолистий плакучої форми — у Мшанці Теребовлянського району.
- ботанічний заказник
Особи
Народилися
- 1930 — Галина Бойчук-Слоновська — українська вчена в галузі геології та мінералогії (с. Старий Олексинець в околиці Залізців);
- 1931 — Мирон Маланюк — український вчений у галузі математики, освітянин, громадський діяч (с. Джурин в околиці Чорткова);
- 1941 — Орест Березовський — український лікар, науковець, літератор, громадський діяч (с. Грабовець в околиці Тернополя);
- 1954 — Василь Друзюк — український вчений у галузі стандартизації, господарник (с. Шушківці в околиці Ланівців);
- 1960 — Петро Гадз — український підприємець, громадський діяч, музикант, освітянин (с. Зелена в околиці Бучача);
- 1961 — Віктор Лобунь — український економіст, банкір, громадський діяч (с. Ванжулів в околиці Ланівців);
У Кременці
- 1971 — Олеся Токарська — українська освітянка, писанкарка;
У Тернополі
- 1894 — Шарлотта Ейслер — австрійська співачка, піяністка і музична освітянка єврейського походження[1];
- 1988 — Павло Боровський — український спортовець-паверліфтер;
Пов'язані з краєм
- 1867 — Іван Масляк — український правник, суддя, громадський діяч, учасник «Листопадового зриву»; повітовий комісар Бережанщини періоду ЗУНР (с. Липиця Гірна, нині Верхня Липиця, Львівщина);
- 1884 — о. Степан Чеховський — український греко-католицький священник; довголітній парох с. Білого біля Чорткова (м. Снятин, нині Івано-Франківщина)[2];
- 1886 — о. Євстахій Єловіцький — католицький релігійний діяч; 1921—1930 обіймав Теребовлянську парафію (м. Львів);
- 1888 — Володимир Ґадзінський — польський письменник, перекладач, журналіст, літературознавець; 1910—1914 — викладач гімназії в Копичинцях; воював у Леґіоні УСС на Тернопільщині (м. Краків, Польща);
- 1910
- о. Дмитро Блажейовський — український священник, богослов, вишивальник; навесні 1992 і влітку 1997 був у Тернополі на відкритті виставок власних ікон (с. Вислок Горішній Сяноцького повіту, нині Польща);
- Юрій Костюк — український письменник, драматург, журналіст, перекладач, театрознавець; брав участь у боях на Тернопільщині навесні-влітку 1944, автор сценарію кінофільму «Мар’ян Крушельницький» (с. Заградівка, Херсонщина);
- Ярослав-Омелян Олійник — український журналіст, громадський діяч; навчався в Тернопільській гімназії (м. Рогатин, нині Івано-Франківщина);
- 1915 — Ольга Кудінова — російська освітянка, громадська і компартійна діячка; від 1944 — в Тернополі (с. Андріївка (нині не існує), Січеславщина);
- 1928 — Анатолій Локай — український вчений у галузі токсикології, освітянин; від 1960 — в Тернопільському медичному інституті (с. Фурманівка, нині Хмельниччина);
- 1937 — Іван Занько — український працівник сфери культури, громадський діяч; 1945 з батьками депортований на Тернопільщину (с. Ґульно, нині Люблінського воєводства, Польща);
- 1941 — Надія Грабовенко — українська тренерка з легкої атлетики; навчалася в Кременці, від 1964 живе і працює в Тернополі (м. Ярославль, нині РФ);
- 1956 — Марія Нова — українська освітянка, громадська діячка; від 1981 працює в Тернополі (м. Самбір, Львівщина);
- 1966 — Роман Циквас — український спортовець, тренер із дзюдо, самбо; від 1990 працює в ТНЕУ (с. Новосілки-Гостинні, Львівщина);
- 1986 — Ігор Мельник — український футболіст, нападник; гравець тернопільської «Ниви» в сезоні 2013—2014 (м. Львів)[3][4].
Померли
- 2018 — Іван Лучка — український військовик, снайпер-розвідник 82-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2023 (с. Переволока в околиці Бучача).
У Заліщиках
- 1925 — Осип Маковей — український письменник, публіцист, перекладач, освітянин, філолог, етнограф, фольклорист, громадський діяч ;
У Кременці
- 1855 — Саломея Словацька-Бек — польська діячка культури; мати Юліуша Словацького;
- 1872 — Антоні-Юзеф Бопре — лікар, громадський діяч, за походженням — француз;
У Тернополі
- 2002 — Василь Ковальчук — український журналіст, публіцист;
- 2016 — Віра Стецько — українська мистецтвознавиця, музейна працівниця, громадська діячка;
- 2019 — Олег Бакалюк — український лікар, науковець, освітянин;
- 2020 — Остап Гайдукевич[5] — український освітянин, музикант, хоровий дириґент, громадський діяч;
За межами краю (тернопільці)
- 1937 — Адольф Єжи Варський — польський громадський, комуністичний діяч, публіцист (м. Москва, нині РФ);
- 1965 — Михайло Луців — один з українських першопоселенців у Канаді (с. Нагірянка в околиці Бучача, нині в межах міста);
- 1982 — Михайло Чорнейко — український учитель, громадський діяч (Канада);
- 1997 — Роман Кавка — український учений-селекціонер (м. Дрогобич, Львівщина);
- 2015 — Тарас Біленький — український військовик, командир 1-го відділення 1-ї стрілецької роти 6-го окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2023 (поблизу міста Сєвєродонецька, Луганщина);
За межами краю (инші)
- 1922 — Лев Лопатинський — український мовознавець, етнограф, перекладач (м. Баку, нині Азербайджан);
- 1940 — Іван Зубенко — український освітянин, письменник; як сотник Армії УНР воював на Тернопільщині, 1923—1925 виступав у мандрівному театрі Й. Стадника (м. Коломия, нині Івано-Франківщина);
- 1948 — Карло Більке — бельгійський релігійний діяч; 1932—1939 — проповідник у Тернополі (м. Стеенаерт, Бельгія);
- 1985 — Борис Куценюк — український вчений у галузі психіятрії; 1973—1975 — завідувач катедри психіятрії Тернопільського медичного інституту (м. Київ);
- 2000 — Степан Коропчак — український художник; перебував на Тернопільщині (м. Львів).
Очільники
- 1914 — рескриптом міністра віросповідань та освіти № 35043 Василь Винар призначений членом екзаменаційної комісії для учителів народних шкіл у Бучачі від початку шкільного року 1914/1915 до кінця шкільного року 1916/1917[6];
- 1956 — Марія Василечко стала завідувачкою Жниборідської початкової школи;
- 1998 — Ярослав Замрикіт звільнений з посади голови Чортківської районної державної адміністрації[7].
Нагороджені
- 2015 — указом Президента України Петра Порошенка № 491/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежности України»[8]
- орденом княгині Ольги ІІІ ступеня нагороджено членкиню координаційної ради Тернопільського обласного товариства дітей політв’язнів та репресованих Марію Чирку
- медаллю «За працю і звитягу» нагороджено прокурора Збаразького району Василя Свергуна;
- почесні звання присвоєно
- «Заслужений артист України» — акторові Тернопільського академічного обласного драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Миколі Блаженку;
- «Заслужений винахідник України» — завідувачеві катедри Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Ігореві Галайчуку та професорові катедри Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Петрові Кривому;
- «Заслужений діяч мистецтв України» — поетові Сергію Лазо;
- «Заслужений журналіст України» — директорці творчого об’єднання телепрограм Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії Ларисі Михайльській;
- «Заслужений майстер народної творчости України» — майстрині художньої вишивки Дарії Безкоровайній;
- «Заслужений працівник ветеринарної медицини України» — заступникові начальника міської державної лікарні ветеринарної медицини в місті Тернополі Іванові Кужді;
- «Заслужений працівник культури України» — викладачці Більче-Золотецької державної музичної школи Борщівського району Вірі Теслі;
- «Заслужений працівник освіти України» — завідувачеві катедри Західноукраїнського національного університету Анатолію Вихрущу;
- 2020 — рішенням 54-ї сесії Тернопільської міської ради[9]
- звання «Почесний громадянин міста Тернополя» присвоєно десятьом тернополянам: Михайлові Андрейчину, Олександрові Венгриновичу, Олегові Герману, Антонові Грицишину, Іванові Дедюху (посмертно), Юліанові Кройтору, Лесі Любарській, Володимиру Пласконосу, Михайлові Цимбалістому (посмертно) та Володимирові Шкроботу;
- «Відзнакою Тернопільської міської ради» нагороджено 40 осіб.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Eisler, Charlotte (1894–1970) // Women in World History: A Biographical Encyclopedia.
- ↑ ДАІФО. — Ф. 631, оп. 1, спр. 589: Метрична книга про народження за 1883-1891 роки церква міста Снятин (тепер Снятинського району). — Арк. 15 (зв.).
- ↑ Мельник Ігор / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
- ↑ Мельник Ігор Васильович / Статистика виступів // Офіційний сайт ПФУ.
- ↑ Шпікула, Т. «Він жив школою»: помер знаний тернопільський педагог / Тетяна Шпікула // 20 хвилин. — 2020. — 21 серп. — 16:33.
- ↑ Dziennik Urzędowy c.-k. Rady szkolnej krajowej w Galicyi. — 1915. — R. XIX. — № 2 (20 października). — S. 33 [59]. (пол.)
- ↑ Розпорядження Президента України від 21 серпня 1998 року № 446/98-рп «Про звільнення Я. Замрикота з посади голови Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської области».
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2015 року № 491/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежности України».
- ↑ Десятьом тернополянам присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» // Тернопільська міська рада. — 2020. — 21 серп.