21 серпня на Тернопільщині

21 серпня — 233-й день року (234-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 8 серпня.

Свята і пам'ятні дні

• †ПЦУ: Апостола від 70-х Фадея; Мучениці Васси; Преподобного Аврамія Печерського;
• †УГКЦ: Святого апостола Тадея; Святої мучениці Васси;
• †РКЦ: Святого Пія Х;
• Всесвітній день Аватара в індуїстів;
• Міжнародний день пам'яті і поминання жертв тероризму.

Події

• 1905 — Тернопільська українська гімназія імені Франца Йосифа І стала самостійною гімназією (до цього діяла окремими клясами в Польській державній гімназії імені В. Поля);
• 1914
  • 25-та доба Першої світової війни;
  • на Крутій горі (поле між Перепельниками і Вовчківцями) в околиці Зборова був великий бій, в якому австрійська армія зазнала поразки;
• 1915 — 390-та доба Першої світової війни;
• 1916 — 756-та доба Першої світової війни;
• 1917 — 1121-ша доба Першої світової війни;
• 1918 — 1486-та доба Першої світової війни;
• 1920 — в Устя-Зелене (околиця Монастириськ) вступили війська 122-ї бригади 41-ї стрілецької дивізії Червоної армії;
• 1940 — 356-та доба Другої світової війни;
• 1941 — 721-ша доба Другої світової війни; 61-ша доба німецько-радянської війни;
• 1942 — 1086-та доба Другої світової війни; 426-та доба німецько-радянської війни;
• 1943
  • 1451-ша доба Другої світової війни; 791-ша доба німецько-радянської війни;
  • на х. Веснівці (нині село) неподалік від Золотої Слободи (околиця Козови) розпочався Третій Надзвичайний Великий збір ОУН, який тривав до 25 серпня;
• 1944 — 1817-та доба Другої світової війни; 1157-ма доба німецько-радянської війни;
• 1945 — 2182-га доба Другої світової війни;
• 1991
  • кінець невдалої спроби державного перевороту в СРСР, унаслідок чого стало проголошення Незалежности України;
  • на площі Ринок у Бережанах районні організації НРУ та УРП провели мітинг протесту проти московського ДКНС;
• 2004 — Тернопільський державний педагогічний університет отримав статус національного;
• 2014 — 183-тя доба російсько-української війни;
• 2015 — 548-ма доба російсько-української війни;
• 2016 — 914-та доба російсько-української війни;
• 2017 — 1279-та доба російсько-української війни;
• 2018 — 1644-та доба російсько-української війни;
• 2019 — 2009-та доба російсько-української війни;
• 2020 — 2375-та доба російсько-української війни;
• 2021 — 2740-ва доба російсько-української війни;
• 2022
  • 179-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3105-та доба російсько-української війни;
  • під час збору коштів для ЗСУ в с. Охримівці кухар Віталій Колошиць спік найбільшу паляницю в Україні діаметром 3 м 40 см;
• 2023
  • 544-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3470-та доба російсько-української війни;
  • чергове засідання сесії Тернопільської міської ради, на якому, зокрема, статус борця за незалежність України у XX столітті присвоєно п’ятьом членам Народного Руху України за перебудову до 24 серпня 1991 року (див. нижче);
• 2024 — 910-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3836-та доба російсько-української війни;
• 2025 — 1275-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4201-ша доба російсько-української війни.

З'явилися

• 1742 — коронний гетьман Й[оахим] Потоцький видав у Тернополі універсал із закликом боротися проти Олекси Довбуша;
• 1810 — митрополит Галицько-Львівської митрополії Антін (Ангелович) створив на території «Тернопільського краю» окрему консисторію з підпорядкуванням Львівській митрополії (проіснувала до 21 жовтня 1811);
• 1921 — перше хрещення євангельських християн на Тернопільщині у Свинюхах (нині Очеретне) в околиці Залізців;
• 2000 — рішенням Тернопільської обласної ради № 187 об’єктами природно-заповідного фонду оголошено:
  • ботанічний заказник
    • Мужилівський — поблизу Мужилова Підгаєцького району;
  • гідрологічні пам’ятки природи місцевого значення
    • Біла криниця № 1 — біля Васильківців Гусятинського району;
    • Витік річки Горині — у Волиці Кременецького району;
    • Джерело святої Анни — на східній околиці Лішні Кременецького району;
    • Дичківське джерело — поблизу Дичкова Тернопільського району;
    • Дубівецьке джерело — в Дубівцях Тернопільського району;
  • ботанічні пам’ятки природи місцевого значення
    • Більче-Золотецькі тополі — на західній околиці Більче-Золотого Борщівського району;
    • Бучина в урочищі «Братерщина» — поблизу Борщівки Лановецького району;
    • Дзвенигородська степова ділянка № 2 — на південно-східній околиці Дзвенигорода Борщівського району;
    • Курянівський модринник — поблизу Волиці Бережанського району;
    • Мужилівська діброва — поблизу Мужилова Підгаєцького району;
    • Синьківська степова ділянка — на східній околиці Синькова Заліщицького району;
    • Стінка «Городок-Костільники» — між Городком і Виноградним Заліщицького району;
    • Шупарська бучина № 1 та № 2 — поблизу Шупарки Борщівського району;
    • Ясен однолистий — у Кременці;
    • Ясен однолистий плакучої форми — у Мшанці Теребовлянського району.

• 

  Джерело святої Анни

• 

  Дичківське джерело

• 

  Дубівецьке джерело

Особи

Народилися

Орест Березовський

Петро Гадз

• 1930 — Галина Бойчук-Слоновська — українська вчена в галузі геології та мінералогії (с. Старий Олексинець в околиці Залізців);
• 1931 — Мирон Маланюк — український вчений у галузі математики, освітянин, громадський діяч (с. Джурин в околиці Чорткова);
• 1941 — Орест Березовський — український лікар, науковець, літератор, громадський діяч (с. Грабовець в околиці Тернополя);
• 1954 — Василь Друзюк — український вчений у галузі стандартизації, господарник (с. Шушківці в околиці Ланівців);
• 1960 — Петро Гадз — український підприємець, громадський діяч, музикант, освітянин (с. Зелена в околиці Бучача);
• 1961 — Віктор Лобунь — український економіст, банкір, громадський діяч (с. Ванжулів в околиці Ланівців);

У Кременці

• 1971 — Олеся Токарська — українська освітянка, писанкарка;

У Тернополі

• 1894 — Шарлотта Ейслер — австрійська співачка, піяністка і музична освітянка єврейського походження;
• 1988 — Павло Боровський — український спортовець-паверліфтер;

Пов'язані з краєм

• 1867 — Іван Масляк — український правник, суддя, громадський діяч, учасник «Листопадового зриву»; повітовий комісар Бережанщини періоду ЗУНР (с. Липиця Гірна, нині Верхня Липиця, Львівщина);
• 1884 — о. Степан Чеховський — український греко-католицький священник; довголітній парох с. Білого біля Чорткова (м. Снятин, нині Івано-Франківщина);
• 1886 — о. Євстахій Єловіцький — католицький релігійний діяч; 1921-1930 обіймав Теребовлянську парафію (м. Львів);
• 1888 — Володимир Ґадзінський — польський письменник, перекладач, журналіст, літературознавець; 1910-1914 — викладач гімназії в Копичинцях; воював у Леґіоні УСС на Тернопільщині (м. Краків, Польща);
• 1910
  • о. Дмитро Блажейовський — український священник, богослов, вишивальник; навесні 1992 і влітку 1997 був у Тернополі на відкритті виставок власних ікон (с. Вислок Горішній Сяноцького повіту, нині Польща);
  • Юрій Костюк — український письменник, драматург, журналіст, перекладач, театрознавець; брав участь у боях на Тернопільщині навесні-влітку 1944, автор сценарію кінофільму «Мар'ян Крушельницький» (с. Заградівка, Херсонщина);
  • Ярослав-Омелян Олійник — український журналіст, громадський діяч; навчався в Тернопільській гімназії (м. Рогатин, нині Івано-Франківщина);
• 1915 — Ольга Кудінова — російська освітянка, громадська і компартійна діячка; від 1944 — в Тернополі (с. Андріївка (нині не існує), Січеславщина);
• 1928 — Анатолій Локай — український вчений у галузі токсикології, освітянин; від 1960 — в Тернопільському медичному інституті (с. Фурманівка, нині Хмельниччина);
• 1937 — Іван Занько — український працівник сфери культури, громадський діяч; 1945 з батьками депортований на Тернопільщину (с. Ґульно, нині Люблінського воєводства, Польща);
• 1941 — Надія Грабовенко — українська тренерка з легкої атлетики; навчалася в Кременці, від 1964 живе і працює в Тернополі (м. Ярославль, Московія);
• 1956 — Марія Нова — українська освітянка, громадська діячка; від 1981 працює в Тернополі (м. Самбір, Львівщина);
• 1966 — Роман Циквас — український спортовець, тренер із дзюдо, самбо; від 1990 працює в ТНЕУ (с. Новосілки-Гостинні, Львівщина);
• 1986 — Ігор Мельник — український футболіст, нападник; гравець тернопільської «Ниви» в сезоні 2013-2014 (м. Львів).

Померли

• 

  Осип Маковей

• 

  Віра Стецько

• 

  Остап Гайдукевич

• 2018 — Іван Лучка — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (с. Переволока в околиці Бучача).

У Заліщиках

• 1925 — Осип Маковей — український письменник, публіцист, перекладач, освітянин, філолог, етнограф, фольклорист, громадський діяч;

У Кременці

• 1855 — Саломея Словацька-Бек — польська діячка культури; мати Юліуша Словацького;
• 1872 — Антоні-Юзеф Бопре — лікар, громадський діяч, за походженням — француз;

У Тернополі

• 2002 — Василь Ковальчук — український журналіст, публіцист;
• 2016 — Віра Стецько — українська мистецтвознавиця, музейна працівниця, громадська діячка;
• 2019 — Олег Бакалюк — український лікар, науковець, освітянин;
• 2020 — Остап Гайдукевич — український освітянин, музикант, хоровий дириґент, громадський діяч;
• 2025 — Ярослав Омелян — український художник;

За межами краю (тернопільці)

• 1937 — Адольф Єжи Варський — польський громадський, комуністичний діяч, публіцист (м. Москва, Московія);
• 1965 — Михайло Луців — один з українських першопоселенців у Канаді (с. Нагірянка в околиці Бучача, нині в межах міста);
• 1982 — Михайло Чорнейко — український учитель, громадський діяч (Канада);
• 1997 — Роман Кавка — український учений-селекціонер (м. Дрогобич, Львівщина);
• 2015 — Тарас Біленький — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (поблизу міста Сєвєродонецька, Луганщина);

Тарас Біленький

За межами краю (инші)

• 1922 — Лев Лопатинський — український мовознавець, етнограф, перекладач (м. Баку, нині Азербайджан);
• 1940 — Іван Зубенко — український освітянин, письменник; як сотник Армії УНР воював на Тернопільщині, 1923—1925 виступав у мандрівному театрі Й. Стадника (м. Коломия, нині Івано-Франківщина);
• 1948 — Карло Більке — бельгійський релігійний діяч; 1932-1939 — проповідник у Тернополі (м. Стеенаерт, Бельгія);
• 1985 — Борис Куценюк — український вчений у галузі психіятрії; 1973-1975 — завідувач катедри психіятрії Тернопільського медичного інституту (м. Київ);
• 2000 — Степан Коропчак — український художник; перебував на Тернопільщині (м. Львів).

Очільники

• 1914 — рескриптом міністра віросповідань та освіти № 35043 Василь Винар призначений членом екзаменаційної комісії для учителів народних шкіл у Бучачі від початку шкільного року 1914/1915 до кінця шкільного року 1916/1917;
• 1956 — Марія Василечко стала завідувачкою Жниборідської початкової школи;
• 1998 — Ярослав Замрикіт звільнений з посади голови Чортківської районної державної адміністрації.

Нагороджені

• 2015 — указом Президента України Петра Порошенка № 491/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежности України»
  • орденом княгині Ольги ІІІ ступеня нагороджено членкиню координаційної ради Тернопільського обласного товариства дітей політв’язнів та репресованих Марію Чирку
  • медаллю «За працю і звитягу» нагороджено прокурора Збаразького району Василя Свергуна;
  • почесні звання присвоєно
    • «Заслужений артист України» — акторові Тернопільського академічного обласного драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Миколі Блаженку;
    • «Заслужений винахідник України» — завідувачеві катедри Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Ігореві Галайчуку та професорові катедри Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Петрові Кривому;
    • «Заслужений діяч мистецтв України» — поетові Сергію Лазо;
    • «Заслужений журналіст України» — директорці творчого об’єднання телепрограм Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії Ларисі Михальській;
    • «Заслужений майстер народної творчости України» — майстрині художньої вишивки Дарії Безкоровайній;
    • «Заслужений працівник ветеринарної медицини України» — заступникові начальника міської державної лікарні ветеринарної медицини в місті Тернополі Іванові Кужді;
    • «Заслужений працівник культури України» — викладачці Більче-Золотецької державної музичної школи Борщівського району Вірі Теслі;
    • «Заслужений працівник освіти України» — завідувачеві катедри Західноукраїнського національного університету Анатолію Вихрущу;
• 2020 — рішенням 54-ї сесії Тернопільської міської ради
  • звання «Почесний громадянин міста Тернополя» присвоєно десятьом тернополянам: Михайлові Андрейчину, Олександрові Венгриновичу, Олегові Герману, Антонові Грицишину, Іванові Дедюху (посмертно), Юліанові Кройтору, Лесі Любарській, Володимиру Пласконосу, Михайлові Цимбалістому (посмертно) та Володимирові Шкроботу;
  • «Відзнакою Тернопільської міської ради» нагороджено 40 осіб;
• 2022 — рішенням сесії Тернопільської міської ради статус борця за незалежність України у XX столітті присвоєно членам Народного Руху України за перебудову до 24 серпня 1991 року Петрові Атаманчуку, Михайлові Василику, Олександрі Копач, Онуфрію Митнику, Павлові Сливці.

Джерела

Основні

• Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
• Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.