20 лютого на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 20 лютого)
| лютий | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | ||||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | |
| 2026 рік | ||||||
20 лютого — 51-й день року в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 6 лютого.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Благовірного князя Київського Ярослава Мудрого; Преподобного Агафона Печреського;
- †УГКЦ: Преподобного Лева, єпископа Катанського;
- †РКЦ: Святих Франциска і Гіацинта Марто;
- День пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Події
- 1915 — 208-ма доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 573-тя доба Першої світової війни;
- 1917 — 939-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1304-та доба Першої світової війни;
- 1919 — у Тернополі випустили місцеві гроші — бони, які підписані міськими очільниками Семеном Сидоряком та Станіславом Чикалюком і були в обігу нарівні з австрійськими кронами;
- 1940 — 173-тя доба Другої світової війни;
- 1941 — 539-та доба Другої світової війни;
- 1942 — 904-та доба Другої світової війни (244-та доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1269-та доба Другої світової війни (609-та доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1634-та доба Другої світової війни (974-та доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2000-на доба Другої світової війни (1340-ва доба німецько-радянської війни);
- 2014
- на вул. Інститутській у Києві спецпризначенці-поплічники Януковича розстріляли кількадесят майданцівців, Героїв Небесної сотні; загинули, зокрема, чотири тернопільці: Назарій Войтович, Устим Голоднюк, Ігор Костенко, Василь Мойсей[2][3];
- вторгненням російського спецназу на територію Криму розпочалася російсько-українська війна;
- 2015 — 366-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 731-ша доба російсько-української війни;
- 2017 — 1097-ма доба російсько-української війни;
- 2018 — 1462-га доба російсько-української війни;
- 2019 — 1827-ма доба російсько-української війни;
- 2020 — 2192-га доба російсько-української війни;
- 2021 — 2558-ма доба російсько-української війни;
- 2022 — 2923-тя доба російсько-української війни;
- 2023 — 362-га доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3288-ма доба російсько-української війни;
- 2024 — 727-ма доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3653-тя доба російсько-української війни;
- 2025 — 1093-тя доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4019-та доба російсько-української війни;
- 2026 — 1458-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 4374-тя доба російсько-української війни.
Особи
Народилися
- 1809 (або 4 березня, за ст. ст.) — о. Михайло Куземський — український релігійний і громадський діяч (с. Шибалин в околиці Бережан);
- 1874 — Михайло Рибачек — український математик, освітянин (с. Оріховець в околиці Підволочиська);
- 1881 — о. Іван Гаськевич — український священник (с. Лопушне в околиці Почаєва);
- 1895 — о. Василь Чопей — український церковний і громадський діяч, освітянин (с. Боків в околиці Підгайців);
- 1925 — Семен Кріслатий — український літератор, публіцист, освітянин, правозахисник (с. Залісся в околиці Монастириськ);
- 1931 — Любомир Хоптяний — учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч (с. Кошляки в околиці Підволочиська);
- 1934 — Ярослав Миколишин — український художник, скульптор-керамік (с. Гиновичі в околиці Бережан);
- 1946 — Григорій Бражина — український господарник (с. Хмелівка в околиці Теребовлі);
- 1947 — Володимир Дячун — український поет, есеїст, перекладач (с. Лозова в околиці Тернополя);
- 1948 — Адам Цибульський — український актор (с. Бичківці в околиці Чорткова);
- 1949 — Михайло Марущак — український культурно-мистецький діяч (с. Лисівці в околиці Заліщиків);
- 1950 — Ярослав Бенза — український радіожурналіст, літератор (с. Бариш в околиці Бучача);
- 1955 — Юрій Мокрій — український освітянин, літератор, громадський діяч (м-ко Підволочиськ);
- 1957 — Богдан Водяний — український музикант, освітянин, режисер, діяч культури (с. Малий Ходачків в околиці Тернополя);
- 1959 — Володимир Андріїшин — український журналіст, режисер (м-ко Микулинці);
- 1965 — Роман Брик — український освітянин (с. Новосілка в околиці Підгайців);
- 1970 — Галина Кобилянська — українська освітянка (с. Стрілківці в околиці Борщева);
- 1973 — Петро Сельський — український вчений у галузі медицини, пастор Церкви християн віри євангельської (с. Новосілка в околиці Скалата)[3];
У Борщеві
- 1882 — Неоніла Ґеник-Березовська — українська громадська діячка;
У Тернополі
- 1888 — Василь Барвінський — український композитор, піяніст, музикознавець, освітянин, громадсько-культурний діяч;
- 1965 — Олег Любінський — український підприємець, громадський діяч;
- 1982 — Ігор Киналь — український військовик, миротворець.
Пов'язані з краєм
- 1856 — Іван Рудницький — український нотар, громадський діяч на Тернопільщині (с. Дунаїв, Львівщина);
- 1902 — Микола Андрусяк — український історик; у травні-липні 1919 в УГА воював на Тернопільщині, автор статей в діяспорних історично-мемуарних збірниках про Тернопільщину (с. Переволочна, Львівщина);
- 1904 — Станіслав Павловський — український освітянин; учителював в Обичі та Кременці (м. Бердичів, Житомирщина);
- 1905 — Улас Самчук — український письменник, публіцист, редактор, громадсько-політичний діяч; мешкав у Тилявці, навчався в Кременці (с. Дермань, Рівненщина);
- 1912 або 1913 — Василь Осипов — радянський військовик, учасник німецько-радянської війни; воював на Тернопільщині, похований у Підволочиську (с. Неялово, нині Татарстан, РФ);
- 1932 — Степан Валевський — український архітектор; у 1946-1953 проживав у Монастириськах (с. Переюнина Горлицького повіту, Лемківщина, нині Польща);
- 1936 — Микола Мушинка — український та словацький фольклорист, українознавець, мистецтвознавець, літературознавець, бібліограф (с. Курів Бардіївського округу, нині Словаччина);
- 1952 — Микола Орел — український патологоанатом, вчений у галузі медицини; працював у Чорткові, від 1976 — в Тернополі (м. Тульчин, Вінниччина);
- 1953 — Олександр Хара — український лікар, громадський діяч; працював у Тернополі (м. Берестечко, Волинь);
- 1987 — Олександр Семенюк — український футболіст; грав за тернопільську «Ниву» (м. Чернівці)[4].
Померли
- 1724 — Якуб Бланже — французький та польський архітектор; придворний архітектор князів Вишневецьких (м-ко Вишнівець);
- 1945 — повстанці Андрій Кондрат і Онуфрій Семчишин — загинули під час бою проти загону НКДБ (х. Розсохи біля Вербова в околиці Бережан);
- 1949 — Євген Розвадовський — учасник національно-визвольних змагань (х. Гаї Ходорівські, нині належить до Байківців, околиця Тернополя);
У Тернополі
- 2010 — Михайло Тарас — учасник національно-визвольних змагань;
За межами краю
- 1840 — Григорій Гречина — вчений-математик, освітянин; навчався і працював у Кременці (Польща);
- 1920 — Василь Дячун — учасник національно-визвольних змагань, хорунжий УГА (с. Чорномин, нині Вінниччина);
- 1968
- Максим-Володимир Брилинський-Сас — учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч (м. Мюнхен, Німеччина);
- о. Петро-Олександр Лонкевич — український священник; парох у Потуторах (м. Рочестер, США);
- 1973 — о. Дмитро Стратійчук — український релігійний діяч, літератор (м. Вінніпег, Канада);
- 1994 — Микола Федорко — український освітянин, громадський діяч; учителював у Нагірянці та Ягільниці в околиці Чорткова (м. Запоріжжя);
- 1999 — Іван Весельський — український вчений у галузі медицини; 1969-1975 — асистент Тернопільського медичного інституту (м. Полтава);
- 2014 — на вул. Інститутскій у Києві під час Революції гідности загинули Герої Небесної сотні[2][3]
- Назарій Войтович — активіст Евромайдану, студент Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу;
- Устим Голоднюк — активіст Евромайдану, боєць 38 сотні Самооборони Майдану;
- Ігор Костенко — український журналіст, студент-географ, активіст Евромайдану, дописувач української Вікіпедії;
- Василь Мойсей — активіст Евромайдану, псевдо «Крук»;
- Ihor Kostenko 1 face.jpg
- 2019 — Василь Богоносюк («Кілер») — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026[5];
- 2020 — Микола Литвин — український кобзар, композитор, письменник, журналіст, громадський діяч[6] (місце смерти невідоме, за деякими джерелами — м. Київ).
Инше
- 1944
- звільнено з роботи голову Тернопільської міської ради Вінника[7];
- командиром «Сірих вовків» (сотні воєнної округи «Лисоня» УПА) став «Лемко».
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ 2,0 2,1 За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Семенюк Олександр Дмитрович / Статистика виступів // Офіційний сайт ПФУ.
- ↑ Богоносюк Василь Богданович («Кілер») // Книга пам'яти полеглих за Україну.
- ↑ Помер письменник і кобзар Микола Литвин // НСПУ. — 2020. — 20 лют.
- ↑ Ткачов, С. Другий прихід більшовиків // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 178. — ISBN 978-966-457-228-3.
