20 квітня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 20 квітня)
| квітень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | |||
| 2026 рік | ||||||
20 квітня — 110-й день року (111-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 7 квітня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Святителів Григорія і Анастасія Синаїта, патріярхів Антіохійських;
- †УГКЦ: Преподобного Тедора Трихіни;
- †РКЦ: Святої Агнеси з Монтепульчано;
- День вдячности волонтерам.
Події
- 1915 — 267-ма доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 633-тя доба Першої світової війни;
- 1917 — 998-ма доба Першої світової війни;
- 1918 — 1363-тя доба Першої світової війни;
- 1925 — уночі з 19 на 20 квітня в Куропатниках (околиця Бережан) згоріла дерев’яна церква;
- 1939
- тернопільський воєвода видав розпорядження, за яким читальня в Іванчанах (околиця Збаража) отримала дозвіл на право добудови й розширення свого приміщення;
- застрелено коменданта Великобірківської поліційної станиці Анджея Слабого, який під час перестрілки поранив Омеляна Зварича (с. Дичків в околиці Тернополя);
- 1940 — 233-тя доба Другої світової війни;
- 1941 — 598-ма доба Другої світової війни;
- 1942 — 963-тя доба Другої світової війни (303-тя доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1328-ма доба Другої світової війни (668-ма доба німецько-радянської війни): на х. Козаччина (біля Антонівців в околиці Шумська) відбувся перший бій українських партизанів з німецькими окупантами;
- 1944
- 1694-та доба Другої світової війни (1034-та доба німецько-радянської війни);
- напередодні бою під Гурбами радянські сили згуртували більшу частину своїх військ на лінії Шепетівка — Рівне — Збараж;
- 1945 — 2059-та доба Другої світової війни (1399-та доба німецько-радянської війни);
- 2014 — 60-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 425-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 791-ша доба російсько-української війни;
- 2017 — 1156-ша доба російсько-української війни;
- 2018 — 1521-ша доба російсько-української війни;
- 2019 — 1886-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2252-га доба російсько-української війни;
- 2021 — 2617-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 56-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2982-га доба російсько-української війни;
- 2023 — 421-ша доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3347-ма доба російсько-української війни;
- 2024 — 787-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 3713-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1152-га доба героїчного спротиву московським окупантам; 4078-ма доба російсько-української війни;
- 2026 — 1517-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4443-тя доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1941 — почала виходити газета «Червоний Скалат» (нині «Гомін волі»);
- 1993
- засновано Тернопільську епархію УГКЦ на територіях, що належали до Львівської архиепархії та Івано-Франківської епархії; включала Тернопільський, Бучацький, Борщівський, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Монастириський, Підволочиський, Теребовлянський, Чортківський райони, загалом мала 16 деканатів;
- створено медсестринський факультет Тернопільської державної медичної академії нині Навчально-науковий інститут медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського.
Статистика
- 1945 — у Тернопільській области створено 35 колгоспів і 22 ініціятивні групи;
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 10 год.:
- 414 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 374, одужало — 34, летальних — 6;
- Монастириський район — 161 (одужало — 26, летальних — 2), Кременецький — 42 (одужало — 2), Заліщицький — 30 (одужало — 3, летальних — 2), Бучацький — 39, Шумський — 39, м. Тернопіль — 28 (одужало — 1), Чортківський — 22, Козівський — 22 (одужало — 1, летальних — 1), Борщівський — 8, Підгаєцький — 5, Гусятинський, Тернопільський (одужало — 1), Теребовлянський — по 4, Бережанський, Збаразький — по 2, Зборівський, Лановецький — по 1.
Особи
Народилися
- 1863 — Ярослав Кулачковський — український громадський діяч, економіст, адвокат (с. Пищатинці в околиці Борщева);
- 1889 — о. Юліян Фіцалович — український релігійний та громадсько-культурний діяч (с. Голгоча в околиці Підгайців);
- 1890 — о. Іван Набережний — український релігійний діяч (с. Криве в околиці Козови);
- 1920 — Борис Рудик — український вчений у галузі хімії (с. Москалівка в околиці Ланівців);
- 1923
- Ольга Кришталевич (псевда: «Сулима, «Галя», «Гай») — учасниця національно-визвольних змагань (с. Чабарівка в околиці Гусятина);
- Василь Стецько — український господарник (с. Стрілківці в околиці Борщева);
- 1930 — Григорій Окоменюк — український вчений у галузі філології (с. Білозірка в околиці Ланівців);
- 1944 — Василь Дем'янчук — український композитор, поет, керівник хорів, ансамблів (с. Костільники в околиці Золотого Потоку)[2];
- 1948 — Ярослав Давидович — український правник, державний діяч (с. Великі Гаї в околиці Тернополя);
- 1949 — Василь Митрога — український художник, майстер декоративно-прикладного і сакрального мистецтва, дизайнер інтер’єрів (с. Ридомиль в околиці Почаєва);
- 1951 — Василь Мисько — український освітянин (с. Устечко в околиці Вишнівця);
- 1955 — Леся Цікало — українська інженерка, майстер писанкарства (с. Новосілка в околиці Скалата);
- 1980 — Арсен Чудик — український громадсько-політичний діяч; депутат [3][4] (с. Дичків в околиці Тернополя)[5];
У Бучачі
- 1868 — Адольф Єжи Варський — польський громадський діяч, публіцист;
- 1953 — Роман Німець — український ветеринар, громадський діяч;
У Кременці
- 1926 — Вадим Вітенко — український вчений у галузі геології;
- 1973 — Руслан Іванюшко — український громадсько-політичний діяч; депутат [6] (м. Кременець)[5];
У Тернополі
- 1979 — Віталій Гривняк — український підприємець[5];
Пов'язані з краєм
- 1901 — о. Микола Зелинський — священник; навчався у Кременці, 1925-1941 — душпастир у с. Жуківцях в околиці Ланівців (с. Бережинці, нині Хмельниччина);
- 1928 — Лариса Крушельницька — українська вчена-археологиня, публіцистка, громадська діячка; не раз перебувала на Тернопільщині, здійснювала археологічні дослідження (м. Стрий, Львівщина);
- 1934 — Леонід Голоцван — український інженер-будівельник, поет, перекладач; 1942-1944 проживав і навчався у школі в Бучачі; після 1992 відвідав Тернопіль і Бучач (м. Харків);
- 1937 — Надія Гергілевич — українська краєзнавиця, бібліографиня; проживала і працювала на Лановеччині (с. Журавці Томашівського повіту Люблінського воєводства, Польща);
- 1941
- Василь Руденко — український спортовець, тренер (вільна боротьба); працював тренером у Тернопільській школі вищої спортової майстерности (с. Пологи-Чобітки, Київщина);
- Дмитро Штефанич — український вчений у галузі економіки, громадський діяч; у 1970-х — викладач Тернопільського інституту народного господарства (с. Веренчанка на Буковині);
- 1958 — Михайло Полянчич — український господарник, громадський діяч; народний депутат України від Тернопільщини у 2000-х (с. Плав’є, Львівщина);
- 1969 — Юрій Лазаренко — український підприємець; навчався і працює в Тернополі (м. Бодайбо, нині Іркутська область, Московія);
- 1990 — Ростислав Мороз — український громадсько-політичний діяч; студент ТНТУ, депутат [3] (м. Львів)[7];
Місце народження невідоме
- 1948 — Богдан Венгер — український громадсько-політичний діяч; депутат Тернопільської обласної ради III і IV скликань[8];
Померли
- 2002 — Уляна Дробоцька — українська майстриня народних ремесел (с. Кинахівці в околиці Вишнівця);
За межами краю (тернопільці)
- 1945
- Микола Медвецький (псевдо «Хрін») — діяч ОУН і УПА (Австрія);
- Стефан Плекан — український військовик, стрілець 1-ої Української дивізії УНА (дивізія «Галичина») (м. Унтердраубурґ, Югославія)[9];
- 1976 — Іриней-Іван Назарко — український релігійний діяч, вчений-теолог (м. Оттава, похований у м. Мондері, Канада);
- 1978 — Андрій Чайковський — український діяч культури (м. Коломия, Івано-Франківщина);
- 1984 — Валерій Циганюк — український військовик, учасник війни в Афганістані (Афганістан; похований у рідному с. Крижах в околиці Кременця);
За межами краю (инші)
- 1945 — Степан Устименко — радянський військовик, розвідник; 1944 — учасник боїв на Тернопільщині та форсування Дністра в Заліщиках (похований у м. Ландсберґу, Німеччина);
- 1955 — Богдан Крижанівський — український дириґент, композитор; 1919-1920 — завідувач музичною частиною «Нового Львівського Театру» в Тернополі (м. Чернівці);
- 1960 — Василь Стасюк — український математик, освітянин; від 1928 — викладач, директор (1941-1944) гімназії у Бережанах (м. Стрий, Львівщина);
Инше
- 1942 – Ганс Куят, адвокат-німець зі Львова, призначений міським старостою Чорткова;
- 1998 — Богдан Бойко звільнений[10], Василь Вовк призначений[11] головою Тернопільської обласної державної адміністрації;
- 2005 — Василь Кравець очолив Тернопільську обласну раду.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Виборчі списки кандидатів в багатомандатному виборчому окрузі, політична партія Народний Рух України.
- ↑ 3,0 3,1 Тернопільська обл., Тернопільська районна рада // Центральна виборча комісія України. — 2020.
- ↑ Чудик Арсен Ігорович // Тернопільська районна рада.
- ↑ 5,0 5,1 5,2 Списки кандидатів // Центральна виборча комісія України. — 2020.
- ↑ Кременецький р-н, Кременецька міська рада // Центральна виборча комісія України. — 2020.
- ↑ Мороз Ростислав Ігорович // Твереза Україна.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Братство «Броди-Лев» Інк., New York, 1992. Упорядкував: Евген Шипайло.
- ↑ Указ Президента України від 20 квітня 1998 року № 324/98 «Про звільнення Б. Бойка з посади голови Тернопільської обласної державної адміністрації».
- ↑ Указ Президента України від 20 квітня 1998 року № 325/98 «Про призначення В. Вовка головою Тернопільської обласної державної адміністрації».
