20 грудня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
грудень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | ||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
30 | 31 | |||||
2024 рік |
20 грудня — 354-й день року (355-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 7 грудня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Священномученика Ігнатія Богоносця; Преподобного Ігнатія Печерського
- †УГКЦ: Передсвяття Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа; Святого священномученика Ігнатія Богоносця;
- †РКЦ: Святого Зефірина;
- Міжнародний день солідарности людей.
Події
- 1664 (за старим стилем) — львівський єпископ Анастасій Жемборський видав грамоту для монахів оо. Варлаама і Теодосія, дозволяючи на земельній власності Красна Пуща коронного хорунжія Яна Собєського «созидати і фундувати» монастир;
- 1932 — у канадійській газеті «Новий шлях» опублікований другий вірш «Фармерські злидні» Івана Збури;
- 1939
- Рада Народних Комісарів СРСР прийняла постанову про введення паспортної системи в областях Західної України і Західної Білорусії;
- Українське Політбюро мобілізувало зі східних областей 495 комуністів для роботи секретарями райкомів партії в чотирьох нових областях Західної України; на Тернопільщині було вже майже тисячу комуністів;
- 1995 — на ХХ обласній міжспілковій звітно-виборній конференції Тернопільської обласної ради профспілок затверджено «Положення про обласну раду профспілок»; її головою обрано Романа Замкового;
- 2014 — 304-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 669-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 1035-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1400-та доба російсько-української війни;
- 2018
- 1765-та доба російсько-української війни;
- у медичному коледжі Чорткова відбулося виїзне п’яте пленарне засідання десятої сесії Тернопільської обласної ради, на якому, зокрема, затвердили програму соціяльно-економічного та культурного розвитку Тернопільської области на 2019 рік, також обласний бюджет[1];
- 2019
- 2130-та доба російсько-української війни;
- на черговій сесії Тернопільської міської ради вирішено оголосити у Тернопільській міській територіяльній громаді 2020 рік Роком молоді;
- 2020 — 2496-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2861-ша доба російсько-української війни;
- 2022 — 300-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3226-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 665-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3591-ша доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1868 — у Львові засноване українське товариство «Просвіта»;
- 1968 — рішенням Тернопільської обласної ради № 680 об'єктами природно-заповідного фонду оголошено:
- пам’ятки садово-паркового мистецтва
- геологічні пам'ятки природи місцевого значення
- «На Хомах» — печера біля х. Хоми в околиці Кривчого[2];
- «Рукомиські скелі» — Рукомиш (околиця Бучача)[3];
- «Угринь» — карстова печера біля однойменного села в околиці Чорткова;
- «Худиківське відслонення нижньокрейдових відкладів» — на північній околиці Худиківців (околиця Мельниці-Подільської);
- «Язичницька» — печера біля Монастирка (околиця Заліщиків);
- гідрологічні пам'ятки природи місцевого значення
- «Вікнини» — озерця на східній околиці Вікна (околиця Гримайлова);
- 1983 — створена Тернопільська обласна організація Національної спілки художників України (ТОО НСХУ);
- 1988 — у Тернополі на частоті 101,1 FM розпочала мовлення радіостанція «Українська хвиля» («УХ-радіо»);
- 2001 — на базі сільськогосподарського ТОВ «Медобори» створено приватне підприємство агрофірма «Медобори»;
- 2008 — у Тернополі утворена обласна громадська організація «Самодопомога».
- Видання
- 2004 — підписано до друку науково-дослідницьке видання історика Нестора Мизака «За тебе, свята Україно: Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА»[4];
- 2017 — підписано до друку другу частину видання мистецтвознавця Ігоря Дуди «Тернопіль. 1944—1994»[5].
Особи
Народилися
- 1888 — Амброзій Кібзей — український лікар-психіятр, громадський діяч (с. Мишків в околиці Заліщиків);
- 1897 — Микола Косар — український самодіяльний поет (с. Купчинці в околиці Козови);
- 1898 — Олекса Стельмащук — український кооперативний і громадський діяч (с. Зелене в околиці Гримайлова);
- 1903 — Анджей Дерень — польський історик, архівіст (с. Великий Ходачків в околиці Тернополя);
- 1905 — о. Антін Борса — український священник, освітній діяч (с. Товстеньке в околиці Чорткова);
- 1907 — Євген Скоцко — український журналіст, громадський діяч (с. Ярчівці в околиці Зборова);
- 1910 — Ярослав Флінта — учасник національно-визвольних змагань (с. Токи в околиці Підволочиська);
- 1920 — Петро Пушка (псевда «Андрій», «Жук») — учасник національно-визвольних змагань (с. Лиса в околиці Підгайців);
- 1953 — Михайло Мізин — український управлінець, староста с. Перемилова, депутат Хоростківської міської ради (с. Клювинці в околиці Хоросткова)[6];
- 1956 — Микола Тесля — український діяч культури, співак (с. Дарахів в околиці Теребовлі);
- 1965 — Іван Петрів — депутат Золотопотіцької селищної ради (с. Костільники в околиці Золотого Потоку)[7];
- 1975 — Ліля Костишин (з дому Лісанкова) — українська журналістка, поетка, драматургиня (с. Борсуки в околиці Ланівців);
- 1981 — Уляна Дем'янчук — українська освітянка, громадсько-політична діячка, депутатка Золотопотіцької селищної ради (с. Миколаївка в околиці Золотого Потоку)[7];
- 1987 — Ярослав Мацієвський — депутат Копичинецької міської ради (с. Оришківці в околиці Копичинців)[8];
- 1989 — Михайло Бандура — депутат Козлівської селищної ради (с. Дмухівці в околиці Козови)[9];
У Бережанах
- 1979 — Зоряна Удич — українська освітянка, громадсько-політична діячка[10];
У Зборові
- 1944 — Омелян Башуцький — український військовик;
У Теребовлі
- 1920 — Юлія Берестянська-Сидор — українська лікарка, громадська діячка;
У Тернополі
- 1907 — Богдан Остап'юк — український фармацевт, журналіст, видавець, громадський діяч;
- 1951 — Євгенія Заболотна — українська лікарка-дерматологиня, дерматокосметологиня;
У Чорткові
- 1910 — Іванна Вітошинська — українська освітянка, громадська діячка;
Пов'язані з краєм
- 1812 — Болеслав Хиждеу — молдавський письменник; дитячі роки минули в Мізюринцях в околиці Шумська (с. В’язовець, нині Хмельниччина);
- 1854 — Євгенія Барвінська — українська піяністка, хорова дириґентка, громадська діячка; організаторка і керівниця хорів у Тернополі (м. Львів);
- 1891 — Степан Батюк — український художник, різьбяр, майстер витинанки; 1945—1965 проживав на Тернопільщині (с. Салівка в околиці Чорткова);
- 1925 — Михайло Худаш — український вчений у галузі мовознавства, освітянин, громадський діяч; у 1950-х працював на Тернопільщині (с. Демня на Львівщині);
- 1934 — Василь Садовник — український скульптор; від 1968 — у Тернополі;
- 1951 — Микола Недашковський — український математик, освітянин; від 1981 живе і працює в Тернополі (м. Золочів на Львівщині).
Померли
- 1623 — Пйотр Ожґа — польський шляхтич, урядник, дипломат, політичний та державний діяч Речі Посполитої; староста теребовельський (м. Теребовля);
- 1952 — Йосип Мороз — український самодіяльний дириґент, режисер, музикант і актор (с. Драгоманівка в околиці Козови);
- 1988 — єп. Яків (Тимчук) (мирське ім’я Ярослав) — український релігійний діяч, єпископ УГКЦ (м. Чортків, похований у м. Заліщиках);
- 2020 — Олег Бережанський — український тренер з лижного двоборства (м. Кременець)[11];
У Тернополі
- 1920 — Олексій Сальвицький — український правник, громадський діяч;
- 1991 — Володимир Мильников — російський радянський військовик, науковець;
За межами краю (тернопільці)
- 1929 — Євмен Лукасевич — український громадсько-політичний діяч, дипломат, лікар, видавець, публіцист (м. Варшава, Польща);
- 1969 — Віктор Кейза — український громадсько-політичний діяч (м. Ноттінґем, Велика Британія);
- 1981 — Максим Скорупський — діяч ОУН і УПА (м. Трентон, похований у м. Бавнд-Бруку, штат Нью-Джерсі, США);
- 2002 — Ярослав Клим — український видавець, діяч ОУН (м. Бавнд-Брук, США);
- 2020 — Ігор Скочиляс — український вчений у галузі історії, краєзнавець (м. Львів)[12];
За межами краю (инші)
- 1938 — Данило Стахура — український правник, громадський діяч (м. Прага, нині Чехія).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Олександрович, В. Два ключових для Тернопільщини документи ухвалили і попрощалися до наступного року / Віра Олександрович // Терен. — 2018. — 20 груд. — 20:19.
- ↑ Реєстр природно-заповідного фонду Бучацького району станом на 01.01.2017 р.
- ↑ Реєстр природно-заповідного фонду Борщівського району станом на 01.01.2017 р.
- ↑ За тебе, свята Україно: Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА. Кн. 4. — Чернівці : Букрек, 2004. — 400 с.: іл. — ISBN 966-8500-41-5.
- ↑ Тернопіль. 1944—1994. Історико-краєзнавча хроніка : у 2-х ч. : Ч. II. / І. М. Дуда. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2017. — 344 с. : іл. : вкл. — ISBN 966-692-789-6.
- ↑ Виборчі списки кандидатів у депутати місцевої ради. Тернопільська область. Хоростківська міська рада // Центральна виборча комісія України. — 2020.
- ↑ 7,0 7,1 Виборчі списки кандидатів у депутати місцевої ради. Тернопільська область. Золотопотіцька селищна рада // Центральна виборча комісія України. — 2020.
- ↑ Виборчі списки кандидатів у депутати місцевої ради. Тернопільська область. Копичинецька міська рада // Центральна виборча комісія України. — 2020.
- ↑ Кандидати у депутати. Козлівська селищна рада Тернопільського району Тернопільської области // Центральна виборча комісія України. — 2020.
- ↑ Виборчі списки кандидатів у депутати місцевої ради. Тернопільська область. Тернопільська обласна рада // Центральна виборча комісія України. — 2020.
- ↑ Шпікула, Т. Помер відомий тренер з Тернопільщини / Тетяна Шпікула // RIA плюс. — 2020. — 21 груд.
- ↑ Помер від COVID-19 український історик, професор УКУ Ігор Скочиляс // Радіо Свобода. — 2020. — 20 груд. — 19:50.