20 вересня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
вересень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | ||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
30 | ||||||
2024 рік |
20 вересня — 263-й день року (264-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 7 вересня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Вмч. Євстафія Плакиди. Мчч. Михаїла, кн. Черніг., і Феодора. Прп. і блгв. кн. Олега;
- †УГКЦ: Свв. мчч. і ісп. Михаїла і Теодора, чернігівських чудотворців, св. влкмч. Євстратія і тих, що з ним;
- †РКЦ: Св. Андрія Кім Тегона та сподв.
Події
- 1673 — з татарського полону з Криму в Тернопіль повернулися тернопільські міщани, які потрапили в полон попереднього року;
- 1920 — з Тернополя поспішно евакуювався т. зв. тимчасовий робітничо-селянський уряд Галичини — Галревком (Галицької Соціялістичної Радянської республіки);
- 1939
- Лаврентій Берія у своїй інструкції наказав приймати від частин Червоної армії військовополонених і відправляти їх у спецтабори[1];
- у Гусятині (до 25 вересня) перебував чехословацький військовий і державний діяч Людвік Свобода;
- 2014 — 213-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 578-ма доба російсько-української війни;
- 2016 — 944-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1309-та доба російсько-української війни;
- 2018
- 1674-та доба російсько-української війни;
- четвертий день фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют» (16—23 вересня)[2];
- розпочав роботу ХVІІ конгрес Світової федерації українських лікарських товариств[2];
- 2019 — 2039-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2405-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2770-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 209-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3135-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 574-тя доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3500-та доба російсько-української війни.
З'явилися
- 1967 — відкрито Денисівський районний краєзнавчий музей;
- 1980 — створено Бережанський районний краєзнавчий музей;
- 1989 — рішенням Тернопільської міської ради народних депутатів створено міську лікарню № 3[3];
- 1996 — у Тернополі розпочало мовлення «Радіо Тон»;
- 2004 — у рамках Року Польщі в Україні відкрито Кременецький літературно-меморіяльний музей Юліуша Словацького.
Особи
Народилися
- 1752 — Єронім Стройновський — польський правознавець, економіст, державний і релігійний діяч, єпископ Віленський (с. Великий Ходачків в околиці Тернополя)[4];
- 1917 — Владислав Рубін — релігійний діяч, кардинал Латинського обряду, префект Конгрегації Східних Церков (с. Токи в околиці Підволочиська);
- 1930 — Михайло Доліба — український господарник, краєзнавець (с. Яблунів в околиці Копичинців);
- 1932 — Броніслав Пташник (псевда «Зеньо», «Берест») — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (с. Яцківці в околиці Зборова);
- 1934 — Зеновій Чернецький — український освітянин, громадський діяч (с. Чернихівці в околиці Збаража);
- 1941 — Леонід Середницький — український вчений у галузі нафтогазової промисловости, господарник, громадський діяч (с. Вербовець в околиці Ланівців);
- 1944 — Мирон Сагайдак — український кіномистець, художник-аматор (с. Заруддя в околиці Зборова);
- 1949 — Орися Білинська — українська громадсько-культурна діячка, майстриня, редакторка (с. Блищанка в околиці Заліщиків);
- 1955 — Михайло Франків — український хормейстер, режисер, громадсько-культурний діяч (с. Козівка в околиці Тернополя);
- 1958 — Микола Миронюк — український актор (с. Бедриківці в околиці Заліщиків);
- 1961 — Віктор Мричко — український еколог, громадський діяч (с. Товстолуг в околиці Тернополя);
- 1966 — Іван Гавдида — український освітянин, громадсько-політичний діяч (с. Саранчуки в околиці Бережан);
- 1968 — Василь Ревак — український різьбяр по дереву (с. Улашківці в околиці Чорткова);
- 1976 — Василь Боднар — український міжнародник, правник (с. Олесине в околиці Козови);
- 1977 — Ярослав Сташків (псевдо «Бистрий») — український військовик, доброволець батальйону «Айдар», активний учасник Революції гідности, учасник російсько-української війни 2014—2024 (с. Щепанів в околиці Козови)[2];
- 1980 — Євген Король — український спортовець (м-ко Вишнівець);
У Заліщиках
- 1906 — Олександр Микитюк — український композитор, дириґент, скрипаль;
У Тернополі
- 1896 — Теофіль Демчук — український актор, театральний діяч, історик театру, освітянин;
- 1912 — Стефанія Стадниківна — українська акторка, співачка;
- 1957 — Юліан Волянський — український господарник, громадський діяч;
- 1977 — Андрій Шараскін — український режисер, актор, продюсер, командир роти кіборгів;
Пов'язані з краєм
- 1923
- Василь-Володимир Заведнюк — український вчений у галузі біології; від 1954 працював у Тернополі (с. Свинюхи, Волинь);
- Іван Яшан — український вчений у галузі медицини; працював у Тернопільському медичному інституті (с. Каніж, нині Кропивниччина);
- 1937 — Севастян Мартинчук — український лікар, освітянин, науковець; навчався у Тернополі, працював у Кременці (с. Малинівка, Рівненщина).
Померли
- 2020 — Оксана Заяць — українська освітянка (с. Рекшин в околиці Бережан)[5];
У Тернополі
- 1986 — Роман Теленко — український віолончеліст, освітянин, артист оркестру (похований у Білій під Тернополем);
- 2006 — Василь Шкробот — український лікар, громадський діяч;
За межами краю (тернопільці)
- 1989 — Мирослав Шеґедин — український громадсько-політичний діяч (м. Мельбурн, Австралія);
- 2005 — Симон Візенталь — єврейський правозахисник, журналіст, засновник та керівник Віденського Центру документації, дослідник Голокосту (м. Відень, Австрія);
- 2015 — Володимир Рожелюк — український військовик, командир взводу 2-го окремого мотопіхотного батальйону 14-ої окремої механізованої бригади ЗСУ (раніше — 2-й БТО Рівненської області «Горинь»), учасник російсько-української війни 2014—2024 (у військовому шпиталі Харкова, похований у Гайворонці в околиці Теребовлі)[2];
За межами краю (инші)
- 1790 — Єроним Нерезій — священник Руської Унійної церкви, василіянин, освітянин, проповідник, письменник; у 1750—1757 та 1761—1765 роках — ігумен Бучацького монастиря оо. Василіян (місце смерти невідоме).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Гуцал, П. Тернопільщина у 1939–1941 рр. Репресії // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 181. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ 20 вересня на Тернопільщині // Офіційний сайт.
- ↑ Chodaczków 1.) wielki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. — S. 604. (пол.)
- ↑ Через важку недугу передчасно пішла з життя директор Рекшинського НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст. – ДНЗ» ЗАЯЦЬ Оксана Михайлівна // Бережанська районна державна адміністрація. — 2020. — 20 вер. — 15:00.