20 березня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 20 березня)
| березень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | ||||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
| 30 | 31 | |||||
| 2026 рік | ||||||
20 березня — 79-й день року (80-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 7 березня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Мучениці Фотини (Світлани), самарянки;
- †УГКЦ: Преподобних отців, яких убили сарацини в обителі Святого Сави;
- †РКЦ: Святої Олександри Анкарської та святої Клавдії;
- День весняного рівнодення;
- Всесвітній день Землі;
- Всесвітній день казки;
- Міжнародний день щастя;
- Міжнародний день французької мови (франкофонії).
Події
- 1904 — українські гімназисти Тернополя вшанували концертом пам'ять Тараса Шевченка[1];
- 1915 — 236-та доба Першої світової війни[2];
- 1916 — 602-га доба Першої світової війни;
- 1917 — 967-ма доба Першої світової війни;
- 1918 — 1332-га доба Першої світової війни;
- 1940 — 202-га доба Другої світової війни;
- 1941 — 567-ма доба Другої світової війни;
- 1942 — 932-га доба Другої світової війни (272-га доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1297-ма доба Другої світової війни (637-ма доба німецько-радянської війни);
- 1944
- 1663-тя доба Другої світової війни (1003-тя доба німецько-радянської війни);
- у Горах-Стрийовецьких (околиця Збаража) більшовики розстріляли 28 національно свідомих жителів села та мешканців Киданців, Чагарів-Збаразьких, Богданівки;
- 1945 — 2028-ма доба Другої світової війни (1368-ма доба німецько-радянської війни);
- 2014 — 29-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 394-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 760-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1125-та доба російсько-української війни;
- 2018
- 1490-та доба російсько-української війни;
- у Тернопільському обласному театрі актора і ляльки відбувся творчий вечір Олега Германа «Мелодія слова»[3];
- 2019
- 1855-та доба російсько-української війни;
- завершився збір пропозицій та громадське обговорення щодо доцільности демонтажу/збереження пам’ятника Олександрові Пушкіну (тривав від 5 березня)[4];
- 2020 — 2221-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2586-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 25-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2951-ша доба російсько-української війни;
- 2023 — 390-та доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3316-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 756-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3682-га доба російсько-української війни;
- 2025 — 1121-ша доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4047-ма доба російсько-української війни;
- 2026 — 1486-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4412-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1991 — Національним банком України створено Управління національного банку України в Тернопільській области.
Особи
Народилися
- 1862 — Андрій Марцинюк — український громадсько-політичний діяч, літератор (с. Добромірка в околиці Збаража);
- 1896 — о. Павло Шиманський — український релігійний діяч (с. Залав'є в околиці Теребовлі);
- 1915 — Ярослав Дудар (псевда «Верес», «Чавун», «Чугайстер») — український військовик, діяч ОУН (с. Карашинці в околиці Хоросткова);
- 1931 — Ярослав Галяс — український освітянин, громадський діяч (с. Стрілківці в околиці Борщева);
- 1933
- Володимир Дутчак — український літератор, театральний режисер (с. Худіївці в околиці Борщева);
- Ольга Турик — українська вчена в галузі геології, освітянка (с. Шумбар в околиці Шумська);
- 1945
- Ігор Дуда — український правник, громадський діяч (с. Біла біля Тернополя);
- Павло Клочко — український тренер, фахівець у галузі спорту (с. Чорний Ліс в околиці Збаража);
- 1946 — Володимир Гаврилишин — український правник, освітянин, краєзнавець, громадський діяч (м-ко Коропець);
- 1962 — Ігор Стефанів — український краєзнавець, літератор, громадський діяч (с. Васильківці в околиці Гусятина);
- 1969 — Ганна Назарків (з дому — Медвідь) — українська медсестра, літераторка, публіцистка (с. Вікторівка біля Козови);
- 1976 — Олег Боберський — український економіст, юрист, журналіст, громадський діяч (м-ко Підволочиськ);
У Тернополі
- 1909 — Уляна Сітницька — українська громадська діячка;
- 1919 — Любомира Брикович — українська фармацевтка, піяністка, громадська діячка;
- 1978 — Тарас Пастух — український політичний і громадський діяч;
Пов'язані з краєм
- 1639 — Іван Мазепа — український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького, князь Священної Римської імперії; перебував на Тернопільщині, є героєм багатьох наукових праць і художніх творів тернопільців, його ім’ям названі вулиці міст і містечок краю, инші об’єкти (хутір Мазепинці, Київщина);
- 1858 — Людвік Фінкель — польський історик, літератор, освітянин; закінчив Тернопільську гімназію; 1930 заповів бібліотеку з 4000 книг відновленому Подільському регіональному музею в Тернополі (м. Бурштин, Станиславівщина);
- 1915 — Святослав Ріхтер — український та російський піяніст; не раз бував з концертами в Тернополі, відвідував рідних у Бережанах (м. Житомир);
- 1932 — Віктор Макаров — український художник; від 1946 — в Тернополі (м. Кривий Ріг);
- 1937 — Віктор Шемчук — український радянський громадський і компартійний діяч, господарник; працював у Тернополі (с. Воронівці, Хмельниччина);
- 1938 — Анатолій Карпенко — український будівельник радянського часу; в 1966-1998 — у Тернопільському будівельно-монтажному управління «Промбуд» (с. Червоний Яр, нині Дніпровська область);
- 1947 — Василь Феленчак — український дириґент, освітянин, діяч культури (с. Басівка, Львівщина);
- 1977 — Вадим Ткачук — український науковець, освітянин; викладач у ТНЕУ (с. Золотолин, Рівненщина).
Померли
- 1993 — Роман Нарадка — український механізатор радянського часу (м. Копичинці);
- 2025 — Степан Кобіс — український громадсько-політичний діяч, управлінець (м. Заліщики)[5]
У Тернополі
- 2021 — Адріана Зубрик — українська філологиня, освітянка[6];
За межами краю
- 1681 — Ульріх фон Вердум — німецький мандрівник, дипломат; 1671—1672 з французькою місією перебував в Україні, зокрема, на Тернопільщині, залишив про це докладний опис у щоденнику (Німеччина);
- 1906 — о. Іриней Яворський — український чернець-василіянин, освітянин, книголюб, москвофіл; останній префект (директор) Бучацької гімназії, що діяла при монастирі отців Василіян (м. Опатія, нині Приморсько-Горанська жупанія, Хорватія)[7];
- 1939 — Меріям-Єва Гауснер — польська художниця (м. Львів);
- 1963 — Семен Загребельний — український лікар, громадський діяч (м. Лодзь, Польща);
- 1975 — Богдан Паздрій — український актор, режисер (м. Філядельфія, США);
- 1981 — Маркіян Смішко — український вчений у галузі археології, освітянин; досліджував пам’ятки неолітичної доби на Тернопільщині (м. Львів);
- 1989 — Михайло Торченко — український громадський діяч (м. Нью-Йорк, США; похований у м. Києві);
- 1994 — Оксана Поморянська-Самойлова — учасниця національно-визвольних змагань (м. Черкаси);
- 2004 — Михайло Ковтонюк — український вчений у галузі економічної географії, літератор; від 1971 — в Тернопільському фінансово-економічному інституті (м. Вінниця, похований у с. Лідаві на Рівненщині).
Инше
- 1948 — радянською владою заарештований освітянин Ігор Косович;
- 2015 — український військовик Руслан Коцюк перепохований у рідному Джурині в околиці Чорткова (спочатку був похований на військовому кладовищі у селищі Кушугум під Запоріжжям).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Бойцун Л. Будинок «Міщанського братства» // Тернопіль у плині літ : Історико-краєзнавчі замальовки / Л. Бойцун. — Тернопіль : Джура, 2003. — С. 141-153.
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Запрошуємо тернополян висловлювати свою думку щодо демонтажу/збереження памятника Пушкіну у Тернополі // Тернопільська міська рада. — 2019. — 5 бер.
- ↑ Цвик О.Помер колишній голова Заліщицької та Чортківської РДА / Оксана Цвик // Суспільне. Тернопіль. — 2025. — 21 бер.
- ↑ З сумом повідомляємо про непоправну втрату для ТНПУ // ТНПУ. — 2021. — 20 бер.
- ↑ Отець Іриней Ігнатій Яворський, ЧСВВ (1831-1906): причинки до життєпису / зібрав та упорядкував о. Єронім Грім ЧСВВ.