1 січня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 1 січня)
| січень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | ||||
| 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
| 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
| 2021 рік | ||||||
1 січня — 1-й день року в григоріянському календарі. До кінця року залишається 364 дні (365 днів — у високосні роки).
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Новий рік
Події
З'явилися
- 1911 — у Берем'янах, Підвисокому почали діяти поштові уряди з відповідними урядовими назвами, також — у Глинній з назвою «Глинна коло Зборова»[1];
- 2008 — Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина» — рішенням Тернопільської обласної ради № 217 від 13 липня 2007 року шляхом реорганізації Тернопільського міського комунального пологового будинку;
- 2009 — у Варшаві почав діяльність Єврейський історичний інститут імені Емануеля Рінґельблюма (Żydowski Instytut Historyczny im. Emanuela Ringelbluma)[2], названий на честь уродженця м. Бучача.
Видання
Особи
Народилися
- 1850 — Лев Лотоцький — український письменник (поет, прозаїк та драматург), народний учитель (с. Тростянець в околиці Бережан);
- 1881[3] — Степан Галібей — український освітянин, військовик, учасник національно-визвольних змагань[4], громадський діяч (м-ко, нині с. Устя-Зелене;
- 1886 — Степан Бріль — український освітянин, військовик, благодійник (с. Петриків поблизу Тернополя);
- 1890 — Іван Фостаківський — український військовик, сотник, літун Української галицької армії (с. Товсте в околиці Гусятина);
- 1893 — о. Євген Мацелюх — український громадсько-культурний та церковний діяч, журналіст, редактор, священник УГКЦ (с. Великі Бірки, нині м-ко в околиці Тернополя);
- 1895 — Микола Тарновський — український поет, прозаїк, гуморист, перекладач (с. Коцюбинці в околиці Гусятина);
- 1904 — Василь Говіка — український лірник (с. Росохач в околиці Чорткова);
- 1914 — Іов Скакальський (світське — Василь Якович) — український релігійний і громадський діяч, архиєпископ УАПЦ (м. Крем'янець);
- 1920
- Любомир Кузик — український військовик дивізії «Галичина», громадський діяч у США (с. Добромірка в околиці Збаража);
- Ганна Тиха — українська радянська господарниця, депутатка Верховної ради УРСР у 1963—1967 (с. Великі Чорнокінці в околиці Чорткова);
- 1923 — Роман Бекесевич — український архітектор (с. Сороцьке в околиці Теребовлі);
- 1925 — Михайло Кловак — український громадський діяч у Німеччині (с. Медведівці в околиці Бучача);
- 1927 — Володимир-Маріан Беднарський-Волод — український скульптор, графік (с. Бишки в околиці Козови);
- 1928 — Олег Федишин — американський політолог українського походження (місце невідоме);
- 1929
- Василь Галанець — український учений-економіст, освітянин (м. Почаїв);
- Борис Мінчук — український залізничник, інженер, політв'язень (м. Крем'янець);
- 1930 — Василь Марків — український лікар (с. Капустинці в околиці Чорткова);
- 1931
- Ярослав Сапужак — український вчений у галузі геофізики (с. Кальне в околиці Зборова);
- Уляна Скальська — українська вчена в галузі хімії, громадсько-культурна діячка (с. Романівка в околиці Тернополя);
- 1933
- Тадей Сулятицький — український театральний і громадсько-культурний діяч, історик театру Буковини (с. Пилатківці в околиці Борщева);
- Степан Швак — український поет, перекладач (с. Кут в околиці Гусятина);
- 1937 — Орест-Ярема Фридрак — український журналіст, літератор (м-ко Товсте);
- 1938
- Євген Паньків — український вчений у галузі історії (с. Городниця в околиці Гусятина);
- Адам Щепановський — український господарник (с. Підпилип'я в околиці Борщева);
- 1940
- Йоанна Єндрика — польська акторка кіно і театру (м. Теребовля);
- Степан Приймак — український вчений у галузі ядерної фізики (с. Москалівка в околиці Ланівців);
- 1941 — Михайло Брик — український вчений-хімік, освітянин (с. Юстинівка в околиці Підгайців);
- 1944 — Оксана Лугова — українська вчена в галузі медицини; професорка Тернопільського медичного інституту (м-ко Товсте в околиці Заліщиків);
- 1945
- Антон Баран — український господарник (м. Скалат в околиці Підволочиська);
- Павло Батрин — український господарник, громадський діяч; депутат Тернопільської обласної ради 3-го і 4-го скликань (с. Росохач в околиці Чорткова;
- 1946
- Микола Кріпкий — український топограф, різьбяр, художник, громадський діяч (х. Марцелівка в околиці Підгайців);
- Стефанія Підгірна — українська лікарка (м. Борщів);
- Михайло Шевчук — український радянський футболіст (м. Бучач);
- 1947 — Ольга Іваницька — українська вчена в галузі історії, освітянка (с. Острівець в околиці Теребовлі);
- 1948
- Василь Музика — український господарник (с. Великий Глибочок в околиці Тернополя);
- Анатолій Федорейко — український господарник (с. Сидорів в околиці Гусятина);
- 1949
- Олександр Бистрицький — український диригент, освітянин, автор пісень (с. Розтоки в околиці Крем'янця);
- Ігор Зятковський — український вчений у галузі економіки (с. Підгайчики в околиці Зборова);
- Іван Ковальчук — український освітянин, громадський діяч (с. Верещаки в околиці Ланівців);
- Михайло Цибулько — український художник, науковець, освітянин (с. Купчинці в околиці Козови);
- 1950
- Василь Бардачевський — український керамік (с. Товсте в околиці Гусятина);
- Михайло Завальнюк — український радянський футболіст, радянський та український тренер (с. Великий Глибочок в околиці Тернополя);
- 1951
- Олег Кульчицький — український господарник, громадський діяч (с. Хмелівка в околиці Теребовлі);
- Василь Скоропляс — український сценарист, режисер (с. Жолоби в околиці Крем'янця);
- Степан Токарський — український господарник, громадський діяч (с. Малі Бірки в околиці Гусятина);
- 1952 — Василь Розгонюк — український господарник, науковець (м. Бережани);
- 1953 — Михайло Грубий — український освітянин (с. Теофіпілка в околиці Козови);
- 1954
- Василь Губ'як — український освітянин, етнограф (с. Оришківці в околиці Гусятина);
- Іван Чепесюк — український лікар-хірург, громадський діяч (с. Турильче в околиці Борщова);
- 1955
- Володимир Слюзар — український журналіст, економіст, громадсько-політичний діяч (с. Баворів в околиці Тернополя);
- Оксана Веретюк — українська мовознавиця-славістка, освітянка (с. Струсів в околиці Теребовлі);
- 1956 — Валерій Бондар — український графік (м-ко Мельниця-Подільська);
- 1957
- Валерій Дорохов — український правник, громадський діяч (м. Копичинці);
- Олександр Кміта — український правник (м-ко Товсте в околиці Заліщиків);
- 1958 — Володимир Стирчак — український спортовець (біатлон) (м. Підгайці);
- 1960 — Олег Івахів — український лікар, науковець (с. Великі Бірки, нині м-ко в околиці Тернополя);
- 1961 — Михайло Апостол — український господарник, громадський і політичний діяч; народний депутат України (с. Ласківці в околиці Теребовлі);
- 1962 — Володимир Гресь — український політик; голова Черкаської обласної ради (28 квітня 2006 — 17 листопада 2010), заслужений економіст України (с. Токи в околиці Підволочиська);
- 1966 — Володимир Ханас — український історик, краєзнавець, освітянин, публіцист, громадський діяч (с. Дубівці в околиці Тернополя);
- 1970 — Ярослав Галяс — український громадський діяч (м. Борщів);
- 1973 — Микола Семчишин — український фінансист, науковець, благодійник (с. Кобилля в околиці Збаража);
- 1975
- Віталій Волошин — український освітянин, науковець (с. Татаринці в околиці Ланівців);
- Андрій Сибіга — український дипломат, правник, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туреччині з 2016 (м. Зборів).
У Тернополі
- 1905 — Ярослав Цурковський — український вчений у галузі психології, поет-модерніст;
- 1920 — Всеволод Будний — український поет, журналіст, диригент;
- 1949 — Валерій Черепуха — український журналіст;
- 1951 — Володимир Медвідь — український військовик, державний діяч;
- 1989 — Ігор Семенина — український футболіст;
- 1975 — Сергій Надал — український чиновник, громадсько-політичний діяч; з 2010 — міський голова Тернополя.
Пов'язані з краєм
- 1632 — Ульріх фон Вердум — мандрівник із Фрисляндії; третя і четверта подорожі (з 11 липня до 30 серпня 1671 та з 4 листопада 1671 до 20 лютого 1672) пролягала Галичиною та Поділлям, зокрема територією Тернопільщини (Вердум, Східній Фрісландія, нині Німеччина);
- 1823 — о. Каспер Щепковський ТІ — польський чернець-єзуїт, освітянин, освітній діяч; навчався у Бучацькій василіянській гімназії, вчителював у Тернопільській гімназії єзуїтів (с. Томашівці, Станиславівщина);
- 1851 — Фердинанд Обтулович — польський вчений у галузі медицини, лікар-гігієніст, громадський діяч, бучацький повітовий лікар, почесний громадянин Бучача та Язловця (м. Живець, нині Польща)[5];
- 1877
- Степан Шухевич — український адвокат, громадський і військовий діяч, учасник національно-визвольних змагань, отаман Легіону УСС (1914—1915), отаман УГА (1918—1919), комендант Підволочиська, доктор права, стрийко Романа Шухевича (с. Серафинці, Станиславівщина);
- Станіслав Генрик Бадені — польський вчений у галузі історії, освітянин, громадський діяч, благодійник, доктор права[6], посол Галицького сейму від округу Бучач[7], член повітової[8] та окружної шкільної рад у Бучачі[9] (м. Радехів, Львівщина)[6];
- 1882 — Осип Кекіш — український військовий та громадський діяч (с. Подусільна, Львівщина);
- 1884 — о. Ярослав Кекіш[10] — український священник (місце народження невідоме[11]);
- 1888 — Михайло Атаманюк (псевдонім — Ярема Гірниченко) — український письменник, перекладач; навчався в учительській семінарії в Заліщиках (с. Стопчатів, нині Івано-Франківщина);
- 1909 — Степан Бандера — український політичний діяч, один з чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б; Почесний громадянин Бережан, Теребовлі і Тернополя (с. Старий Угринів, Станиславівщина, пом. 15 жовтня 1959, м. Мюнхен, Баварія, ФРН);
- 1931 — Стефанія Кошель (Рашківська) — українська радянська господарниця, ланкова, агрономка, проживала в Лошневі (с. Пасіки Люблінського воєводства, Польща);
- 1933 — Петро Кулик — український скульптор; проживав у Скородинцях на Чортківщині (с. Німстів, повіт Любачів, Польща);
- 1945 — Богдан Паньків — український медик, громадський діяч у Монастириському районі (с. Дубки, нині Івано-Франківщина);
- 1946 — Володимир Кривонос — український господарник, громадський діяч; депутат Тернопільської обласної ради 3-х скликань (м. Христинівка, Черкащина);
- 1951 — Василь Коломийчук — український господарник, громадський діяч; голова Тернопільської обласної державної адміністрації у 1999—2002 (с. Городниця, Івано-Франківщина);
- 1953 — Богдан Накельський — український правник; від 1977 на Тернопільщині (с. Колтів, Львівщина);
- 1956 — Дмитро (Григорак) ЧСВВ (світське ім'я — Богдан Григорак) — український церковний діяч-василіянин, єпископ Бучацький Української греко-католицької церкви (м. Івано-Франківськ).
Пов'язані з Тернополем
- 1919 — Леонід Родос — український та радянський футболіст і футбольний тренер; тренував тернопільський «Авангард» (м. Катеринослав, нині Дніпро);
- 1928 — Ігор Грималюк — український освітянин, громадський діяч у Тернополі (с. Тишківці, Станиславівщина);
- 1929 — Ярослав Омелян — український художник, громадський діяч; від 1959 — у Тернополі (с. Мшана, Львівщина);
- 1937 — Володимир Аксьонов — український радянський спортовець (футболіст), тренер; грав за «Авангард», у 1988—1995 — президент «Ниви» (м. Полтава);
- 1939:
- Роман Вайда — український вчений у галузі медицини (с. Лівчиці, Львівщина);
- Тадей Давидко — український актор, режисер Тернопільського українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка (с. Тернава Долішня, нині Підкарпатського воєводства, Польща);
- 1941 — Іван Герц — український освітянин, громадський діяч у Тернополі (с. Лохове, Закарпаття);
- 1946 — Микола Невеселий — український скульптор; від 1976 — у Тернополі (с. Гладкове, Луганщина);
- 1947
- Петро Ковалик — український вчений у галузі медицини, отоларинголог; професор ТНМУ (с. Троковичі, Житомирщина);
- Роман Федорович — український вчений у галузі економіки; професор ТНЕУ (м-ко Брошнів-Осада, Івано-Франківщина);
- 1956 — Дмитро Пилип'як — український художник декоративного мистецтва; від 1983 — у Тернополі (с. Гаврилівка, Івано-Франківщина).
Померли
- 1838 — о. Теодор Туркевич — український священник (с. Красносільці в околиці Збаража)[11];
- 1845 — Джозеф Сандерс — англійський художник, мешкав[12] і працював у Крем'янці[13], де й помер[12];
- 1878 — о. Віктор Дембицький — український священник, релігійний діяч (с. Білоголови в околиці Зборова)[11];
- 1903 — о. Тимотей Бачинський — український священник (с. Ромашівка в околиці Чорткова)[11];
- 1908 — о. Ґустав Дроздовський — український священник, релігійний діяч (с. Кійданці, нині Киданці в околиці Збаража)[11];
- 1938 — Олег-Юрій Мохнацький — український лікар, громадський діяч (м. Львів);
- 1939 — о. Евген Лопатинський — український священник (с. Прошова в околиці Тернополя)[11];
- 1941 — Володимир Ґуляк — окружний провідник ОУН Чортківщини; загинув у бою з військами НКВС у рідному селі (Жизномирі поблизу Бучача);
- 1945 — о. Василь Кушнір — український священник, релігійний, громадсько-культурний діяч; парох у Лісниках і Вербові на Бережанщині (с. Вербів в околиці Бережан);
- 1971 — Амфілохій Почаївський (світське ім'я — Яків Головатюк) — ієромонах, схиігумен Почаївської лаври (м. Почаїв).
У Тернополі
- 1990 — Тихон Глухенький — український вчений у галузі медицини; працював у Тернопільському медичному інституті.
За межами краю
- 1913 — о. Александер Моль ТІ — польський священник-єзуїт, релігійний діяч, редактор, публіцист (м. Краків, нині Польща)[14];
- 1932 — о. Микола Стисловський — український священник, релігійний діяч (с. Дев'ятники, Львівщина)[11];
- 1945 — Микола Лепкий — український культурно-громадський діяч, освітянин, брат Богдана та Левка Лепких (м-ко Просмержіце в околиці м. Зноймо, Чехія);
- 1981 — Казімеж Міхаловський — польський археолог, єгиптолог, історик мистецтв, член Польської академії наук (м. Варшава, Польща).
Примітки
- ↑ Na prowincji. Nowe urzędy pocztowe // Kurjer Lwowski. — 1910. — № 635 (30 grud.). — S. 3. (пол.)
- ↑ Historia // Żydowski Instytut Historyczny. (пол.)
- ↑ Spis nauczycieli szkół średnich w Galicyi oraz polskiego gimnazyum w Cieszynie: na podstawie nadesłanych tabel konskrypcyjnych / ułożył Henryk Kopia. — Lwów : Towarzystwo Nauczycieli Szkół Wyższych, 1909. — S. 138. (пол.)
- ↑ Душенко, С. Устя-Зелене з присілками Грабина і Гірка // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 671. — (Український архів, т. XXVII).
- ↑ Ostrowska, T. Obtułowicz Ferdynand Jakub (1851—1912) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII. — S. 472. (пол.)
- ↑ 6,0 6,1 Kukiz, T. Mecenas. Stanisław Henryk Badeni — mecenas nauki i kultury polskiej // Cracovia Leopolis. — 1999. — № 3 (19). — S. 8–11. (пол.)
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1911. — Lwów, 1911. — S. 356. (пол.)
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1910… — S. 357. (пол.); Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1911… — S. 371. (пол.)
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1911… — S. 614. (пол.); Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1912… — S. 615. (пол.)
- ↑ У Шематизмі о. Д. Блажейовського — Кекиш; правдоподібно, брат Осипа Кекіша.
- ↑ 11,0 11,1 11,2 11,3 11,4 11,5 11,6 Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 22, 83, 96, 190, 271, 424, 456. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ 12,0 12,1 Janoniené, R. Saunders (Sanders) Józef (1773—1845) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskia Akademia Nauk, 1994. — T. XXXV, zeszyt 145. — S. 266—267. (пол.)
- ↑ Допис на ФБ-сторінці Fundacja Dziedzictwa Kulturowego від 29 серпня 2019.
- ↑ Natoński, B. Mohl (Marcel Bolesta, A. von Rädlitz) Aleksander (1864—1913) // Polski Słownik Biograficzny. — 1976. — T. XXI. — S. 574—575. (пол.)
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
