1 вересня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 1 вересня)
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
| вересень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
| 28 | 29 | 30 | ||||
| 2026 рік | ||||||
1 вересня — 244-й день року (245-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 19 серпня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †УПЦ: Початок індикту — церковне новоліття; Преподобного Симеона Стовпника і матері його Марфи; Собор Вінницьких святих;
- †УГКЦ: Початок Церковного року; День Бога Творця (День молитви за збереження створіння); Преподобного Симеона Стовпника і матері його;
- †РКЦ: Блаженної Броніслави;
- День знань
- День пам’яти видів, знищених людиною.
Події
- 1872 — у приміщення старої кінної пошти з конюшнями переїхав маґістрат, і будинок став відомим як міська ратуша (на розі сучасних бульвару Тараса Шевченка і вулиці Вячеслава Чорновола);
- 1914 — 36-та доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 401-ша доба Першої світової війни;
- 1916 — 767-ма доба Першої світової війни;
- 1917 — 1132-га доба Першої світової війни;
- 1918 — 1497-ма доба Першої світової війни;
- 1939 — нападом Німеччини на Польщу почалася Друга світова війна;
- 1940 — 367-ма доба Другої світової війни;
- 1941 — 732-га доба Другої світової війни; 72-га доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1097-ма доба Другої світової війни; 437-ма доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1462-га доба Другої світової війни; 802-га доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1828-ма доба Другої світової війни; 1168-ма доба німецько-радянської війни;
- 1945 — 2193-тя доба Другої світової війни;
- 1995 — газета «Свобода» — спільний друкований орган обласної ради та ОДА;
- 2014 — 194-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 559-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 925-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1290-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1655-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 2020-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2386-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2751-ша доба російсько-української війни;
- 2022 — 190-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3116-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 555-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3481-ша доба російсько-української війни;
- 2024 — 921-ша доба героїчного спротиву московським окупантам; 3847-ма доба російсько-української війни;
- 2025 — 1286-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4212-та доба російсько-української війни.
З'явилися
- 1871 — у Тернополі заснована Учительська семінарія імені Г. Сенкевича;
- 1899 — у Заліщиках відкрито чоловічу вчительську семінарію;
- 1908 — у Копичинцях відкрито гімназію;
- 1958 — почало діяти Тернопільське обласне державне музичне училище імені С. Крушельницької;
- 1963 — за наказом Міністерства торгівлі УРСР від 27 липня 1963 № 264 «Про заходи з покращення підготовки кадрів для торгівлі і громадського харчування в УРСР» Тернопільська школа торгово-кулінарного учнівства (діяла від 1939) перетворена в Тернопільський технікум радянської торгівлі, нині — Тернопільський коледж харчових технологій і торгівлі;
- 1990 — монастириська районна газета вийшла під новою назвою «Вісті Придністров'я»;
- 1992
- у педагогічному університеті створено катедру географії України, краєзнавства і туризму;
- у Бережанах на базі СШ № 4 відновлено Бережанську гімназію[2];
- 1995 — «Тернопільський облпроєкт» перейменовано на «Терно-корс»;
- 2006 — «Кременецький вісник» почав виходити під назвою «Кременецький вісник-С»;
- 2006 — у Тернополі засновано ПП «Агенція розвитку засобів масової інформації»[3].
Особи
Народилися
- 1887 — Ілярій Бабуняк — український освітянин, музикант, хормейстер (с. Тростянець в околиці Бережан);
- 1896 — Михайло Кругляк — український громадський діяч (с. Денисів в околиці Козови);
- 1900 — Григорій Чвартацький — український лікар, громадський діяч (с. Підвисоке в околиці Бережан);
- 1911 — Теофіла Бзова-Стахів — українська громадсько-політична діячка (с. Носів в околиці Підгайців);
- 1918 — Зеновій Стельмах — український громадський діяч (с. Золотники в околиці Зарваниці);
- 1924
- Фотій Володимирський (псевдо «Муха») — український військовик, учасник національно-визвольних змагань (м-ко Вишнівець);
- Марія Мокрій — українська розвідниця і зв’язкова УПА (с. Рожиськ в околиці Підволочиська);
- 1935 — Зеновій Флінта — український художник, керамік (с. Токи в околиці Підволочиська);
- 1937 — Василь Баран — український лісівник (с. Біще в околиці Бережан);
- 1940
- Іван Миськів — український освітянин, композитор (с. Нові Петликівці в околиці Бучача);
- Юрій Наконечний — український громадський діяч, добродійник (с. Петриків в околиці Тернополя);
- Віра Троян — українська вчена у галузі біології, громадська діячка (с. Зелена в околиці Гусятина);
- 1942 — Віктор Каменєв — український вчений у галузі медицини (м-ко Підволочиськ);
- 1944 — Ярослав Скоробагатий — український вчений у галузі хімії, освітянин (с. Оліїв в околиці Зборова);
- 1948
- Ярослав Солтис — український співак (с. Бичківці в околиці Чорткова);
- Богдан-Роман Хаварівський — український архівіст, освітянин, краєзнавець, громадсько-культурний діяч, літератор (с. Гумниська в околиці Теребовлі);
- 1950 — Богдан Присяжний — український журналіст, громадський діяч (с. Малі Чорнокінці в околиці Чорткова)[4];
- 1951 — Надія Микитюк — українська економістка, освітянка (с. Храбузна в околиці Зборова);
- 1955
- Володимир Геда — український економіст, громадський діяч (с. Горішня Слобідка в околиці Монастириськ);
- Василь Мимрик — український музикант, освітянин, майстер з виготовлення і відновлення струнно-смичкових інструментів (с. Перемилів в околиці Хоросткова);
- 1957 — Петро Гушоватий — український дириґент, освітянин (с. Шупарка в околиці Борщева);
- 1961 — Володимир Цьох — український освітянин, громадський діяч (с. Перепельники в околиці Зборова);
- 1966 — Володимир Росоловський — український освітянин, громадський діяч (с. Великі Бережці в околиці Кременця);
- 1970 — Олег Покотило — український вчений у галузі біохімії, літератор (с. Староміщина в околиці Підволочиська);
- 1990 — Павло Ящищак — український телеоператор, військовик (с. Млинівці в околиці Зборова);
У Борщеві
- 1949 — Ярослав Гнатюк — український господарник, громадський діяч, освітянин;
У Тернополі
- 1825 — Никодим Бернацький — польський скрипаль і композитор;
- 1984 — Максим Строцень — український археолог;
У Чорткові
- 1968 — Андрій Багрій — український тренер;
Пов'язані з краєм
- 1880 — Іван Боднар — український освітянин, громадський діяч; працював у Тернополі й Чорткові (с. Вовків, Львівщина);
- 1901 — Іван Олексишин — український геолог, географ, освітянин; навчався і 1929-1936 вчителював у Тернополі (с. Хрінів, Львівщина);
- 1918 — Олександр Воронцов — український вчений у галузі медицини, акушер-гінеколог; від 1967 — викладач у Тернопільському медичному інституті, завідувач катедри (с. Покровське Курської области, Московія);
- 1925 — Ігор Юхновський — український вчений у галузі фізики, громадсько-політичний діяч; не раз відвідував Тернопіль та область, зокрема Кременець, де проживала його родина (с. Княгинин, Рівненщина);
- 1934 — Володимир Верней — український дириґент, освітянин; після депортації жив у м. Теребовлі, від 1964 — в Тернополі (с. Одрехова Саноцького повіту Ряшівського воєводства, Польща);
- 1937 — Анатолій Грузін — український освітянин; працював у Тернополі (м-ко Магдалинівка, Дніпровська область);
- 1954 — Сергій Цимбал — український спортовець із греко-римської боротьби; навчався і працює в Тернополі (м. Яворів, Львівщина);
- 1957 — Іван Чонка — український лікар-хірург, науковець, літератор; навчався і працював у Тернополі (с. Красна, Закарпаття);
- 1961 — Катерина Ющенко (з дому — Чумаченко) — українська громадсько-політична діячка, дружина Віктора Ющенка; не раз відвідувала Тернопільщину (м. Чикаґо, штат Іллінойс, США);
- 1984 — Дмитро Легоньков — український спортовець-бігун; від 1997 живе в Бережанах (м. Актау, нині Казахстан).
Померли
- 1834 — Йозеф Пічман — польський та український художник (м. Кременець);
У Тернополі
- 2003 — Броніслав Пташник (псевда «Зеньо», «Берест») — український військовик, громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань;
- 2020 — Василь Стрижко — український світляр, освітянин[5];
За межами краю
- 1929 — Міхал Маритнович — польський військовик, лікар (м. Станислав, нині Івано-Франківськ);
- 1938 — Михайло Вайнберґ — радянський військовик, бригадний комісар, розвідник (с-ще Комунарка, нині належить до м. Москви, Московіч);
- 1939 — Раймонд Шольц — польський правник (м. Варшава, Польща);
- 1940 — Лев Зацний (псевда «Ар», «Вік», «Троян») — український громадський діяч, дириґент, учасник національно-визвольних змагань (с. Вара Перемишльського повіту, Польща);
- 1964 — Станіслав Дачинський — польський актор, режисер (м. Варшава, Польща);
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Парацій В., Тихий Б. Бережани // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 353. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Приватне підприємство Агенція розвитку засобів масової інформації // You Control.
- ↑ Присяжний Богдан Дмитрович // Хто є хто в українській журналістиці.
- ↑ Олійник Д. Три тижні боровся із коронавірусом і пневмонією. Помер знаний вчитель Василь Стрижко 8 годин тому / Діана Олійник // RIA плюс. — 2020. — 2 вер.