1 березня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 1 березня)
лютий | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | |||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
26 | 27 | 28 | 29 | |||
2024 рік |
березень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
2024 рік |
1 березня — 60-й день року (61-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 16 лютого.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Преподобномучениці Євдокії; Преподобної Домніни;
- †УГКЦ: Святої преподобномучениці Євдокії;
- †РКЦ: Святої Антоніни Нікейської; Святого Альбіна з Анже;
- Всесвітній день імунітету;
- Всесвітній день цивільної оборони;
- Всесвітній день компліменту;
- Міжнародний день котів.
Події
- 1849 — Бережанська окружна рада на засіданні прийняла до свого особового складу дідича-русина Й. Шептицького, який навернувся до рідного народу[1];
- 1945 — через небажання селян зголошуватися до Червоної армії на Велику Плавучу в околиці Козлова зроблено облаву, розстріляно 7 осіб[2];
- 1958 — 1 і 22 березня в Тернополі, Збаражі, Кременці й Чорткові як кандидат у депутати ВР СРСР від Тернопільського виборчого округу № 44 перебував Павло Тичина;
- 2014
- 10-та доба російсько-української війни;
- рада федерації росії підтримала звернення президента владіміра путіна про дозвіл на застосування збройних сил московії на території України[3];
- 2015 — 375-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 741-ша доба російсько-української війни;
- 2017 — 1106-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1471-ша доба російсько-української війни;
- 2019
- 1836-та доба російсько-української війни;
- у Тернополі розпочався (тривав до 3 березня) ІІ Відкритий конкурс піяністів «На батьківщині Василя Барвінського»[4];
- 2020
- 2202-га доба російсько-української війни;
- на фасаді управління соціяльної політики Тернопільської міської ради (вул. Лисенка, 8), де головним спеціялістом відділу з питань постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС працював військовик Андрій Питак, відкрили пам’ятну таблицю[5];
- лікарі Тернопільської міської дитячої лікарні отримали термінове повідомлення, що в дитини з одного з сіл Тернопільської громади є підозра на коронавірус (COVID – 19); дитині — 2,5 роки, разом з батьками перебувала в Мадриді (Іспанія) і днями повернулася в Україну; медичні працівники виключили усі штами грипу, аналізи на дослідження передані в обласний лабораторний центр[6]; за результатами дослідження виявлено грип групи «В», коронавірусна хвороба не підтверджена[7];
- 2021 — 2567-ма доба російсько-української війни;
- 2022 — 6-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2932-га доба російсько-української війни;
- 2023 — 371-ша доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3297-ма доба російсько-української війни;
- 2024 — 737-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3663-тя доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 2009 — у Заболотівці Чортківського району відкрито пам'ятник Романові Шухевичу.
Особи
Народилися
- 1848 — Михайло Борисикевич — український учений-офтальмолог (с. Білобожниця в околиці Чорткова);
- 1888 — Михайло Стечишин — український правник, публіцист, учитель, громадський діяч (с. Глещава в околиці Теребовлі);
- 1900
- Василь Баричко — український інженер-агроном, журналіст, громадський діяч (с. Білявинці в околиці Бучача);
- Микола Стеткевич — український військовик, кооператор, громадський діяч (с. Божиків в околиці Бережан);
- 1901 — Дмитро Добротвір — український лікар, громадський діяч (с. Шили в околиці Збаража);
- 1902
- Ян Вика — польський поет, прозаїк, публіцист (м. Заліщики);
- (або 1 жовтня) — Андрій-Григорій Павлик — український громадський діяч (с. Луб’янки, нині Нижчі та Вищі Луб’янки в околиці Збаража);
- 1904 — Йосип Замковий — радянський громадський і компартійний діяч (с. Чистилів в околиці Тернополя);
- 1916 — Антін Cередницький — український журналіст, письменник, літературознавець, редактор (с. Вербовець в околиці Ланівців);
- 1922 — Марія-Романа Стиранка (з дому — Фіцалович) — українська художниця в Канаді (Теребовлянщина);
- 1924 — Антоній Карпінський — український історик (с., нині м-ко Великі Бірки);
- 1929 — Олександра Сербенська — українська мовознавиця, освітянка (м-ко Золотий Потік);
- 1930
- Дмитро Винничук (псевдо «Легкий») — український художник, режисер, актор (с. Розгадів в околиці Зборова);
- о. Христофор Войтина — український священник, громадський діяч (с. Ішків в околиці Козови);
- 1937 — Парфеній Барболюк — український художник-аматор (с. Великі Загайці в околиці Шумська);
- 1944 — о. Микола Сус — український священник, церковний діяч (с. Тростянець в околиці Бережан);
- 1947 — Володимир Нацюк — український господарник, громадський діяч (с. Довжанка в околиці Тернополя);
- 1948 — Василь Ляшук — український письменник (с. Старий Почаїв);
- 1949 — Мирон Горошко — український учений-лісівник, освітянин (с. Саранчуки в околиці Бережан)[8];
- 1956 — Микола Тимчак — український поет, художник, різьбяр по дереву, автор і виконавець пісень (с., нині м-ко Велика Березовиця);
- 1957 — Богдан Тернопільський — український громадсько-політичний діяч (с. Квіткове в околиці Бережан);
- 1958 — Михайло Сеньків — український дипломат (с. Яструбове в околиці Козови);
- 1965 — Лариса Мисюк — українська медсестра, громадська діячка (с. Снігурівка в околиці Ланівців);
У Бережанах
- 1898 — Олена Збронцева-Шкирпан — українська мистецтвознавиця;
У Кременці
- 1952 — Юрій Чорнобай — український скрипаль, освітянин;
- 1960 — Валентина Томчук — українська майстриня художнього світлопису, діячка культури;
- 1968 — Наталія Мшанецька (з дому — Швець) — українська вчена-ботанік.
Пов'язані з краєм
- 1807 — о. Матіас Гіршлер — римо-католицький священник, релігійний діяч, освітянин[9] (с., нині м. Винники біля Львова)[10];
- 1883 — Григорій Гануляк — український письменник, журналіст, видавець; під час Першої світової війни служив в австрійському війську на території Зборівщини, про що написав документальний нарис «У Зборові» (с. Синява, нині Саноцького повіту, Польща);
- 1907 — Микола Кучеренко — радянський військовик; під час німецько-радянської війни воював під Тернополем, у Збаразькому і Зборівському районах (с. Білухівка, Полтавщина);
- 1924 — Лідія Якушкіна — радянська господарниця; від 1953 — в Тернопільській области (м. Городище, Черкащина);
- 1929 — Мефодій Карп'юк — український актор; 1970—1989 — в Тернопільському обласному музично-драматичному театрі (с. Несвіч, Волинь);
- 1951 — Олег Головчак — український архітектор; від 1974 — в Тернополі (с. Новичка, Івано-Франківщина).
Померли
- 2004 — Любомир Рутковський — український господарник, громадський діяч (м. Бережани);
У Тернополі
- 1975 — Семен Онипко — український драматичний актор;
- 1978 — Сузанна Коваль — українська драматична акторка;
- 1991 — Валентина Мінчук — українська радянська економістка;
За межами краю
- 1922 — Іван Кивелюк — український правник, громадсько-політичний діяч (м. Львів)[11];
- 1951 — Ян Гіршлер — польський учений у галузі медицини (м. Ґданськ, Польща);
- 1966 — Іван Богуславець (Вірстюк; псевдо «Співак») — булавний УПА (Канада);
- 1984 — о. Михайло Ваврик ЧСВВ (у хрещенні — Мирослав) — український священник, релігійний діяч, науковець, богослов (м. Говторн, штат Нью-Йорк, США);
- 2002 — Ярослава Винницька (з дому — Сатурська) — українська громадська діячка, журналістка (м. Торонто, Канада);
- 2004 — Федір Ґоляш — український добродійник у США, учасник національно-визвольних змагань (м. Чикаґо, США);
- 2016 — Андрій Питак — український військовик, учасник російсько-української війни 2014—2024 (між селищами Мирна Долина та Тошківка Луганської области).
Инше
- 2016
- Указом Президента України № 76/2016 «Про відзначення державними нагородами України»[12] нагороджені тернопільці орденом Богдана Хмельницького III ступеня — Володимир Рожелюк (посмертно), орденом «За мужність» III ступеня — Андрій Капчур (посмертно);
- Володимир Мороз став головним редактором газети «RIA плюс».
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Окаринський, В. Землі нинішньої Тернопільщинив Новий час (кінець XVIII ст.–1914 р.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 76. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Уніят, В., Федечко, М. Велика Плавуча // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 431. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ «На батьківщині Василя Барвінського» // Тернопільська обласна рада. — 2019. — 15 січ.
- ↑ На фасаді управління соціальної політики у Тернополі встановили меморіальну дошку Андрію Питаку // Тернопільська міська рада. — 2020. — 1 бер.
- ↑ Тернопільські лікарі оперативно відреагували на ситуацію з ймовірною підозрою захворювання дитини на коронавірус // Тернопільська міська рада. — 2020. — 1 бер.
- ↑ У дитини, яку госпіталізували, коронавірус лабораторно не підтвердили // Тернопільська міська рада. — 2020. — 1 бер.
- ↑ Горошко Мирон Петрович // Національний лісотехнічний університет.
- ↑ Nitecki, P. Biskupi kościoła w Polsce. — Warszawa, 1992. — S. 80. (пол.)
- ↑ Poczet Biskupów Przemyskich (1375—2016). — Przemyśl : Katolickie Stowarzyszenie «Civitas Christiana», 2016. (пол.)
- ↑ У ТЕС — 4 лютого, в ЕСУ та ЕІУ — 1 березня.
- ↑ Указ Президента України від 1 березня 2016 року року № 76/2016 «Про відзначення державними нагородами України».