19 березня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 19 березня)
березень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
2024 рік |
19 березня — 78-й день року (79-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 6 березня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ, УГКЦ: Святих мучеників Хризанта й Дарії;
- †РКЦ: Урочистість святого Йосифа;
- Міжнародний день клієнта;
- День теслі;
- День, коли в Україну прилітають з ирію лелеки.
Події
- 1693 — татари укотре напали на Окопи Святої Трійці, напад був відбитий із незначними втратами оборонців;
- 1944 — радянські війська витіснили німців з Кременця та багатьох сіл краю;
- 1946 — на окраїні Баранівки (околиця Бережан) оперативна група МВС виявила криївку вояків УПА; під час перестрілки вбито заступника референта СБ Центрального проводу ОУН «Ромка» і двох його охоронців;
- 1959 — м-ко Коропець перестає бути райцентром і входить у склад Монастириського району;
- 1989 — у Саранчуках (околиця Бережан) створено осередок Товариства української мови імені Т. Шевченка (голова М. Пштір);
- 2014 — 28-ма доба російсько-української війни;
- 2015 — 393-тя доба російсько-української війни;
- 2016 — 759-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1124-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1489-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 1854-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2220-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2585-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 24-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2950-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 389-та доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3315-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 755-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3680-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1997 — зареєстрована Парафія святих апостолів Петра і Павла УГКЦ (Бучач)[1].
Особи
Народилися
- 1784 — Юзеф Мрозінський — польський військовик, мовознавець (с. Конюхи в околиці Козови);
- 1893
- Григорій Лучанко — український освітянин, громадський діяч (с. Малашівці в околиці Зборова);
- Василь Мудрий (псевдо «Вавринич») — український громадсько-політичний діяч, журналіст (с. Вікно в околиці Гримайлова);
- 1912 — о. Євген Кравчук — священник УГКЦ (м-ко Великі Бірки);
- 1924 — Ярослав Гунька — український військовик, громадський діяч (с. Урмань в околиці Бережан);
- 1933 — Андрій Зарудний — український економіст, громадсько-політичний діяч (с. Озерна в околиці Зборова);
- 1938 — Ігор Яворський — український лікар-інфекціоніст, освітянин (с. Чернилівка в околиці Підволочиська);
- 1939 — Ярослав Оленчик — український освітянин, дириґент, композитор, музикознавець (с. Касперівці в околиці Заліщиків);
- 1957 — Зіновія Шулик-Шупа — українська бухгалтерка, літераторка (с. Голотки в околиці Підволочиська);
- 1961 — Лариса Прохира-Непочатова — українська науковиця, підприємиця, добродійниця (с., нині м-ко Велика Березовиця);
- 1962 — Степан Кубів — український математик, фінансист, банкір; голова Всеукраїнського товариства «Меморіял» ім. Василя Стуса (с. Переможне, нині Мшанець в околиці Зборова);
- 1965 — Аркадiй Шульгай — український вчений у галузі соціяльної медицини, освітянин (с. Гнидава в околиці Вишнівця);
- 1993 — Тарас Гром'як — український футболіст (с. Геленки в околиці Козови)[2];
У Борщеві
- 1926 — Теофіл Саган — український громадський діяч;
У Заліщиках
- 1887 — Йосиф-Теофіль Шварц — польський та український освітянин, археолог, краєзнавець;
У Теребовлі
- 1876 — Юлія Миколаєнко (справжнє — Здерко, Здерківна) — українська артистка;
- 1922 — Іванна Кирилось-Самець (псевдо «Мрія») — українська діячка ОУН і УПА;
Пов'язані з краєм
- 1797 — Юзеф Коженьовський — польський письменник, освітянин; навчався у Збаражі та Кременці, викладав у Кременецькому ліцеї (с. Смільне, Львівщина);
- 1802 — Юзеф Ґоффман — чеський освітянин; від 1849 — професор гімназії в Тернополі (м. Желеч, Чехія);
- 1838 — Володимир Лучаківський — український адвокат, письменник, перекладач, громадський діяч; перший українець-бургомістр у Тернополі (с. Ременів, Львівщина);
- 1885 — о. Йосафат-Іван Жан — український священник (РКЦ, УГКЦ) канадського походження, громадський діяч, перекладач ЗУНР; не раз бував на Тернопільщині, ініціятор відкриття школи для сиріт у Бучачі (м. Рімускі, провінція Квебек, Канада);
- 1896 — Якуб Ґоффман — польський історик, краєзнавець, громадський діяч; від 1923 працював учителем на Волині, зокерма викладачем Кременецької гімназії (м. Коломия, Станиславівщина);
- 1930 — Ліна Костенко — українська поетка; не раз відвідувала Тернопіль та инші міста краю (м. Ржищів, Київщина);
- 1971 — Світлана Андрушків — українська співачка, культурно-громадська діячка; навчалась у Теребовлі, працює в Козові (с. Заприп’ять, Волинь);
- 1988 — Сергій Полянчук — український футболіст; гравець ФК «Тернопіль» (м. Красилів, Хмельниччина)[3].
Померли
- 1908 — Іван Яремко — український редактор, публіцист, літератор, громадсько-політичний діяч (с. Коршилівка в околиці Підволочиська);
- 2008 — Федір Кржечківський — український освітянин, письменник (м. Бережани);
У Тернополі
- 1988 — Федір Боднар — український історик, освітянин;
- 2019 — Богдан Гевко — український науковець[4];
У Чорткові
- 2022 — Анатолій Адамов — український поліціянт (м. Чортків)[5];
За межами краю
- 1951 — Дмитро Дорошенко — український історик, публіцист, літературознавець, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч; 1916—1917 як представник комітету Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст побував у всіх повітових містах нашого краю, про що пізніше написав у своїх книгах (м. Мюнхен, Німеччина);
- 1960 — Михайло Сеник — український військовик (м. Київ);
- 1965 — Петро Козланюк — український радянський письменник, публіцист, громадський діяч; на початку німецько-радянської війни (червень 1941) через Бережани, Козову, Тернопіль і Підволочиськ разом з частинами Червоної армії відступав на схід, про що написав у «Воєнному щоденнику» (м. Львів);
- 1967
- Ярослав Кубів — український громадський діяч (м. Піттсбурґ, штат Пенсильванія, США);
- Степан Фодчук — український літератор, освітянин у Канаді; навчався в Заліщицькій учительській семінарії (м. Ванкувер, Канада);
- 1985 — Віталій Осецький — український військовик-афганець (похований у с. Бутині в околиці Вишнівця);
- 1988 — Ян Веселовський — польський вчений-фізик, освітянин (м. Вроцлав, Польща);
- 1996 — Євген Скоцко — український журналіст, громадський діяч (м. Сільверстон, штат Меріленд, США);
- 2005 — Іван Дідюк — український лікар, громадський діяч, добродійник (м. Бостон, США).
Инше
- 1944 — органами НКДБ заарештований український військовик, освітянин Максим Островський.
Помилки
Донедавна вважали, що цього дня у виправно-трудовому таборі на Далекій Півночі в Росії помер український діяч культури Михайло Дацків[6][7], а насправді розстріляний у грудні 1937-го[8].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Бучацька парафія УГКЦ храму Св. апостолів Петра і Павла // Youcontrol.
- ↑ Гром'як Тарас / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
- ↑ Полянчук Сергій / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
- ↑ Відійшов у вічність доктор технічних наук, професор Гевко Богдан Матвійович // ТНТУ. — 2019. — 19 бер.
- ↑ Трагічний випадок на Тернопільщині: від вогнепального поранення загинув співробітник управління поліції охорони Анатолій Адамов // Національна поліція. Тернопільська область. — 2022. — 21 бер. — 10:52.
- ↑ Науменко, К. Є. Дацків Михайло Олександрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 293. — ISBN 966-00-0405-2.
- ↑ Науменко, К. Є. Дацків Михайло Олександрович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 241. — ISBN 978-966-02-4457-3.
- ↑ Гуцал, П. Більшовицький терор і Тернопільщина // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 140. — ISBN 978-966-457-228-3.