18 травня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 18 травня)
| травень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | ||||
| 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
| 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
| 2026 рік | ||||||
18 травня — 138-й день року (139-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 5 травня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Пам’ять святих отців сімох Вселенських соборів
- †УГКЦ: Святого мученика Теодота (Богдана), що в Анкирі; Святих мучеників Петра, Діонісія і тих, що з ними; Святих сімох дів;
- †РКЦ: Святого Папи Йоана І;
- Міжнародний день музеїв;
В Україні
- День боротьби за права кримськотатарського народу;
- День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу;
- День резервіста України;
- День науки.
Події
- 1885 — митрополит Галицький, кардинал Сильвестер (Сембратович) здійснив візитацію храму в Тростянці в околиці Бережан;
- 1898 — у Курівцях (околиця Тернополя) на зборах селян виступали Іван Франко та Лесь Мартович (ці події Лесь Мартович пізніше відобразив у оповіданні «Хитрий Панько»); ймовірно, що цього ж дня (або в наступні) побували також у Настасові, Великому Глибочку, Чистилові;
- 1915 — 295-та доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 661-ша доба Першої світової війни;
- 1917 — 1026-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1391-ша доба Першої світової війни;
- 1940 — 261-ша доба Другої світової війни;
- 1941 — 626-та доба Другої світової війни;
- 1942 — 991-ша доба Другої світової війни (331-ша доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1356-та доба Другої світової війни (696-та доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1722-га доба Другої світової війни (1062-га доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2087-ма доба Другої світової війни;
- 1986 — після реконструкції, розширення і виготовлення нової експозиції удруге відкритий для відвідувачів Меморіяльний музей Соломії Крушельницької в Білій під Тернополем; серед почесних гостей був, зокрема, композитор Олександр Білаш;
- 1990 — в Урмані (околиця Бережан) відновлено пам’ятний хрест на честь скасування панщини;
- 1993 — у Тернопільській обласній філармонії зі своїми учнями виступав скрипаль Богодар Которович;
- 2014 — 88-ма доба російсько-української війни;
- 2015 — 453-тя доба російсько-української війни;
- 2016 — 819-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1184-та доба російсько-української війни;
- 2018
- 1549-та доба російсько-української війни;
- у ТНЕУ розпочалася ХІІІ Генеральна асамблея студентів України[2];
- у лісах в околиці Теребовлі розпочалася XV теренова гра для дітей та молоді «Легенда УПА»[3];
- 2019 — 1914-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2280-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2645-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 84-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3010-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 449-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3375-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 815-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3741-ша доба російсько-української війни;
- 2025 — 1180-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4106-та доба російсько-української війни.
- 2026 — 1545-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4471-ша доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1930 — у Киданцях (околиця Збаража) відкрили пам’ятник Адамові Міцкевичу;
- 1997 — у Тернополі о.-митрат Василь (Семенюк) освятив наріжний камінь під будівництво храму святого апостола і євангелиста Івана Богослова та парафіяльний хрест[4].
Статистика
_2020-05-18.png)
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на початок дня:
- 1081 випадок зараження на COVID-19, у т. ч. одужало — 599, хворіло — 460, померло — 22;
- Кременецький — 359 (одужало — 89, померло — 6), Монастириський район — 194 (одужало — 173, померло — 4), Шумський — 132 (одужало — 57, померло — 5), м. Тернопіль — 97 (одужало — 55, померло — 1), Бучацький — 64 (одужало — 53, померло — 1), Чортківський — 53 (одужало — 36), Заліщицький — 45 (одужало — 33, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Козівський — 25 (одужало — 23, померло — 1), Збаразький — 22 (одужало — 13), Лановецький — 19 (одужало — 16), Гусятинський — 14 (одужало — 10), Теребовлянський — 14 (одужало — 7), Тернопільський — 14 (одужало — 7), Борщівський — 13 (одужало — 12), Підволочиський — 5 (одужало — 4); повністю видужали хворі в Бережанському (3), Зборівському (3) та Підгаєцькому (5) районах.
Особи
Народилися
- 1880 — о. Микола Хмільовський — український священик, освітянин, громадський діяч, капелан УГА (с. Покропивна в околиці Козлова);
- 1906 — Марія-Єлизавета Третяк — українська громадська діячка (м-ко Козова);
- 1934 — Олег Купчинський — український вчений у галузі джерелознавства, освітянин (с. Сороцьке в околиці Теребовлі);
- 1941 — Володимир Мельник — український вчений у галузі фотограмметрії, освітянин (с. Жизномир в околиці Бучача);
- 1954 — Ярослава Шкільна — українська освітянка, громадська діячка (с. Яблунів в околиці Копичинців);
- 1963 — Петро Марчук — український журналіст, сценарист, правознавець (с. Іванківці в околиці Ланівців);
- 1966 — Володимир Вермінський — український співак, дириґент, аранжувальник, громадський діяч (с. Чистилів в околиці Тернополя);
- 1968 — Наталія Собкович (з дому — Мороз) — українська художниця, мистецтвознавиця (м-ко Вишнівець);
У Кременці
- 1872 (або 6 травня) — Микола Коробка — український літературознавець, критик, фольклорист, етнограф;
У Почаєві
- 1971 — Микола Шатківський — український різьбяр по дереву, освітянин;
У Тернополі
- 1984 — Максим Грищук — український прокурор, військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026[5];
Пов'язані з краєм
- 1786 — Фелікс Бернатович — польський письменник, журналіст, історик; навчався у Вищій Волинській гімназії в Крем’янці (м. Ковно, нині м. Каунас, Литва);
- 1897 — Осип Яримович — український пластун, командант сотні УСС; воював і загинув на Тернопільщині (м. Львів);
- 1912 — Вадим Собко — український радянський письменник; у вересні–жовтні 1939, з иншими письменниками і митцями проводив агітаційно-творчі зустрічі з громадськістю; у Тернопільському драмтеатрі в 1940-х—1960-х поставлено кілька його п’єс (м. Москва, Московія);
- 1935 — Василь Якуб — український вчений у галузях економіки і техніки; від 1985 працював у ТФЕІ (ТНЕУ) (с. Довге, нині містечко, Закарпаття);
- 1936 — Володимир Білінський — український публіцист, автор бестселерів «Країна Моксель, або Московія», «Москва Ординська» та «Україна-Русь»; не раз відвідував Тернопіль (м-ко Дунаївці, Хмельниччина);
- 1940 — Володимир Сторожук — український вчений у галузі статистики, освітянин; від 1964 живе і працює в Тернополі (Київщина);
- 1947 — Борис Діденко — український освітянин, громадський діяч; від 1972 живе і працює на Тернопільщині (м-ко Дворічне, Харківщина).
Місце народження невідоме
- 1975 — Микола Білик — український футболіст; виступав за бережанські «Сокіл» та «Лисоню», чортківський «Кристал»[6].
Померли
- 1861 — о. Теодор Курбас — український священник; парох в Угриньківцях та Новосілці Костюковій в околиці Заліщиків, Шупарці в околиці Борщева (с. Новосілка Костюкова, нині Новосілка в околиці Заліщиків)[7];
- 1875 — о. Павло Нуд — український священник; парох у Скоморохах в околиці Золотого Потоку та Кошилівцях в околиці Заліщиків (с. Кошилівці в околиці Заліщиків)[8][9];
- 1889 — о. Антін Волинський — український священник; парох у Кошилівцях в околиці Заліщиків (с. Кошилівці в околиці Заліщиків)[10][9];
- 1964 — Стефанія Сеник-Данилович — українська освітянка, громадська діячка (с. Нове Село в околиці Підволочиська);
- 1985 — Мирослав Будзанівський — український вчений-біолог, композитор (м. Хоростків);
У Тернополі
- 2020 — Іван Мулярчук — український скульптор[11];
- 2022 — Олександр Смик — український культуролог, поет-пісняр, співак, драматург, громадський діяч[12];
За межами краю (тернопільці)
- 1983 — Ізидор Глинка — канадський біохімік українського походження, журналіст, громадський діяч (м. Вінніпеґ, Канада);
За межами краю (инші)
- 1925 — Владислав Жила — католицький богослов, освітянин; був катехитом польської гімназії в Тернополі, автор монографії польською мовою «Костел оо. Домініканців у Тернополі. 1749-1779» (м. Львів).
Инше
- 1940 — органами НКВС заарештований адвокат, громадський діяч Лев Краснопера;
- 1945 — органами НКВС заарештований член ОУН, вояк УПА Василь Рудакевич;
- 1974 — Володимир Березюк звільнений з посади директора Міського професійно-технічного училища № 21 (нині — Тернопільське вище професійне училище № 4 імені Михайла Паращука)[13];
- 2006 — головою Тернопільської обласної ради обраний Михайло Миколенко[14];
- 2012 — Указом № 331/2012 Президента України Віктора Януковича «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки» почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» удостоєний професор ТДМУ Ігор Дзюбановський[15].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ У Тернополі, на базі ТНЕУ, розпочала свою роботу ХІІІ Генеральна асамблея студентів України // Тернопільська міська рада. — 2018. — 18 трав.
- ↑ Теренова гра «Легенда УПА» // Управління освіти і науки Тернопільської ОДА. — 2018. — 21 трав.
- ↑ Парафія м. Тернопіль. Святого Апостола і Євангелиста Івана Богослова // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проекту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 426 : іл. — ISBN 978-966-2061-29-1.
- ↑ Випускники кафедри // Катедра кримінального права та процесу ТНЕУ.
- ↑ Білик Микола / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
- ↑ Kurbas Teodor // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 235. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Nud Pavlo // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 324. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ 9,0 9,1 Померли в один день у Кошилівцях... Цікавий факт або помилка.
- ↑ Volyns'kyj Antin // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 478. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка. За інформацією сина Дмитра.
- ↑ Співчуття з приводу передчасної смерті відомого українського барда, поета, драматурга Олександра Смика // Тернопільська міська рада. — 2022. — 18 трав.
- ↑ 18 травня на Тернопільщині // Офіційний сайт.
- ↑ Головою Тернопільської облради став бютівець Михайло Миколенко // ZIK. — 2006. — 19 трав. — 9:12.
- ↑ Указ Президента України від 18 травня 2012 року року № «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки».
