18 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 18 серпня)
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
18 серпня — 230-й день року (231-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 5 серпня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Мучеників Флора і Лавра; Преподобного Іоана Рильського; Ікони Божої Матері, названої «Всецариця»;
- †УГКЦ: Спомин освячення Патріяршого собору Воскресіння Христового в Києві; Святих мучеників Флора й Лавра.
Події
- 1914
- 22-га доба Першої світової війни[1];
- російські війська вступили в десятки населених пунктів краю, зокрема, в Гусятин (звідки австрійська дивізія генерала Кевеса відкинула їх за р. Збруч; за два дні 8-а російська армія генерала О. Брусилова остаточно зайняла місто; до 28 липня 1917), у Великі Бірки;
- 1915 — 387-ма доба Першої світової війни;
- 1916 — 753-тя доба Першої світової війни;
- 1917 — 1118-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1483-тя доба Першої світової війни;
- 1920 — у Коростятині (нині Криниця в околиці Монастириськ) перебував Головний штаб Дієвої Армії УНР;
- 1940 — 353-тя доба Другої світової війни;
- 1941
- 718-та доба Другої світової війни; 58-ма доба німецько-радянської війни;
- у Почаївській лаврі архиєпископ Волинський Олексій (Громадський) скликав собор Автономної православної церкви;
- 1942 — 1083-тя доба Другої світової війни; 423-тя доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1448-ма доба Другої світової війни; 788-ма доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1814-та доба Другої світової війни; 1154-та доба німецько-радянської війни;
- 1945
- 2179-та доба Другої світової війни;
- поблизу Гір-Стрийовецьких (околиця Збаража) та Богданівки (околиця Підволочиська) у бою з відділом МВС загинули повстанці «Дмитро», «Гриць», «Орлик» і «Петро»;
- 1948 — на полях поблизу поблизу Клебанівки (околиця Підволочиська) загинули три повстанці;
- 1990 — у Копичинцях перепоховано Українських січових стрільців (на міському цвинтарі насипано високу могилу);
- 2000 — у Зборові виступав чоловічий хор «Бурлака» з Торонто під орудою Квітки Кондрацької;
- 2014 — 180-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 545-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 911-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1276-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1641-ша доба російсько-української війни;
- 2019 — 2006-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2372-га доба російсько-української війни;
- 2021 — 2737-ма доба російсько-української війни;
- 2022 — 176-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3102-га доба російсько-української війни;
- 2023 — 541-ша доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3467-ма доба російсько-української війни;
- 2024 — 907-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 3833-тя доба російсько-української війни;
- 2025 — 1272-га доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4198-ма доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1898 — у Королівці (околиця Борщева) засновано читальню «Просвіти» під орудою о. Івана Любовича;
- 1907 — у Ланівцях (околиця Борщева) засновано філію «Сокола»;
- 1985 — у Тернополі засновано професійно-технічне училище № 10, нині — Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну[2];
- 1996 — у Поручині (околиці Бережан) насипано символічну могилу Борцям за волю України.
Особи
Народилися
- 1865 — о. Володимир Садовський (псевдонім — Домет) — український священник, дириґент, музичний діяч і критик (с. Довжанка в околиці Тернополя);
- 1887 — Ганна Крушельницька — українська оперна і камерна співачка (с. Біла під Тернополем);
- 1890 — Максим Кукурудза — український художник-декоратор (с. Шили в околиці Збаража);
- 1900 — Євген Пиндус — український інженер, кооперативний і громадський діяч (с. Ладичин в околиці Микулинців);
- 1903 — о. Зенон (Ковалик) — український священник, отець-редемпторист, блаженний священномученик УГКЦ (с. Івачів Горішній в околиці Тернополя);
- 1911 — Богдан-Мирослав Тарновецький — український військовик, громадський діяч (с. Городниця в околиці Скалата);
- 1922 — Ярослав Пиндус (псевдо «Вій») — діяч ОУН і УПА (с. Настасів в околиці Тернополя);
- 1934 — Роман Кавка — український учений-селекціонер (с. Геленки в околиці Козови);
- 1950 — Ігор Пиріг — український економіст (с. Будилів в околиці Козови);
- 1958 — Ярослав Верхола — український господарник, громадський діяч (с. Бедриківці в околиці Заліщиків);
- 1962 — Михайло Ратушний — український громадсько-політичний діяч (с. Чернихівці в околиці Збаража);
У Заліщиках
- 1856 — Омелян Попович — український громадсько-політичний діяч, освітянин, літератор, публіцист[3];
У Почаєві
- 1921 — Володимир Любченко — український науковець, освітянин;
У Тернополі
- 1881 — Клим Ґутковський — український організатор спорту, редактор, військовик;
- 1965 — Олег Закопняк — український лікар;
Пов'язані з краєм
- 1830 — Франц-Йосиф І — правитель Австро-Угорської імперії; двічі відвідував Тернопіль, його ім’я носила Тернопільська українська гімназія (м. Відень, Австрія);
- 1856 — Ян Кароль Ґалль — польський композитор; відвідував Тернопіль, автор кантати «На ювілей Музичного товариства в Тернополі» (м. Варшава, Польща);
- 1919 — Ярослав Курилас (псевда «Чорнота», «Кармазин») — діяч ОУН і УПА; від 1932 — в Буцневі в околиці Тернополя (с. Гирманів, нині Тарасівка, Львівщина);
- 1927 — Віктор Лобас — український вчений у галузі філософії, освітянин; від кінця 1950-х працював на Тернопільщині (с. Гельмязів, Черкащина);
- 1930 — Сергій Львов — український маляр російського походження; від 1956 — в Тернополі (с-ще Леніно-Дачноє Московської области, Московія);
- 1933 — Бела Руденко — українська оперна і концертно-камерна співачка; не раз виступала в Тернополі (м. Боково-Антрацит, нині Антрацит, Луганщина);
- 1946 — Микола Лівінський — український журналіст, громадський діяч; від 1979 в Тернополі (м-ко Кирнасівка, Вінниччина);
- 1947 — Ярослав Сачко — український письменник, залізничник; від 1970-х у Тернополі (с. Хітар, Львівщина);
- 1957 — Тетяна Невесела — українська скульпторка; 1982-1999 проживала в Тернополі (с. Покровка Сахалінської области, Московія);
- 1960 — Ігор Штогрин — український спортовець, тренер, підприємець; навчався і працює в Тернополі (м. Омськ, Московія);
- 1961 — Ярослав Голомша — український економіст, юрист; навчався у ТФЕІ, працював на Тернопільщині (с. Тухля, Львівщина).
Померли
- 2000 — Дмитро Хруставка — український хоровий дириґент, фольклорист (м. Борщів);
- 2002 — Зіновій Добенька — український лісівник (м. Скалат);
У Тернополі
- 1995 — Леонід Каплун — український шахіст, тренер;
За межами краю (тернопільці)
- 1888 або 6 серпня — о. Григорій Шашкевич — український громадсько-політичний, освітній і церковний діяч (м. Перемишль, Польща);
- 1985 — о. Йосиф Пуляк — український релігійний діяч, священник УГКЦ, митрат (?);
- 1991 — Роман Лебедович — український лікар, громадський діяч (м. Ґрац (Австрія);
- 1993 — Павел Сток — польський баскетболіст (м. Краків, Польща)[4].
За межами краю (инші)
- 1921 — Омелян Савицький — український освітянин, громадський діяч; 1907-1913 — директор української державної гімназії в Тернополі (м. Болехів, нині Івано-Франківщина);
- 1982 — Марко Терещенко — український актор, режисер; 1940-1941 — мистецький керівник, режисер і актор Тернопільського обласного драматичного театру імені І. Франка (м. Харків).
Инше
- 1933 — польською поліцією заарештований член ОУН Василь Заставецький;
- 2006 — указом № 693/2006 президента України Віктора Ющенка «Про нагородження орденом “За мужність”» орденом «За заслуги» I ступеня нагороджені учасники підняття національного прапору України в м. Чорткові 1973 року Петро Винничук, Петро Вітів, Андрій Кравець (посмертно), Микола Лисий, Володимир Мармус, Микола Мармус, Володимир Сеньків і Микола Слободян[5];
- 2009 — указом № 619/2009 президента України Віктора Ющенка «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій[6]:
- нагороджені
- орденом «За заслуги» III ступеня — Ігор Вардинець, Арсен Гудима, Ігор М'якуш, Степан Турецький;
- орденом княгині Ольги III ступеня — Галина Садовська;
- почесні звання отримали:
- «Заслужений діяч мистецтв України» — Михайло Віятик, Зіновія Присухіна;
- «Заслужений лікар України» — Євген Дутка;
- «Заслужений працівник культури України» — Олександр Венгринович, Андрій Галайко, Галина Онишко;
- «Заслужений працівник освіти України» — Володимир Калушка, Євген Рій;
- «Заслужений працівник промисловости України» — Йосиф Войнаровський;
- «Заслужений працівник соціяльної сфери України» — Віталій Шафранський;
- «Заслужений юрист України» — Роман Дідух;
- «Заслужений майстер народної творчости України» — Данило Долинський.
- нагороджені
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Історія // Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну.
- ↑ Юсов С. Л. Попович Омелян // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 426. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- ↑ Stok Paweł Stanisław (1913-1993) // Sylwetki polskich olimpijczyków. (вебархів) (пол.)
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 693/2006 «Про нагородження орденом «За мужність»».
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 619/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій».
