18 вересня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 18 вересня)
| вересень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | ||||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
| 30 | ||||||
| 2019 рік | ||||||
18 вересня — 261-й день року (262-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 104 дні.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Всесвітній день моніторингу якості води
Події
- 1699 — в Окопах святої Трійці з пишними урочистостями відбувся польський сейм з нагоди підписання Карловицького мирного договору між Туреччиною і Польщею[1];
- 1773 — за австрійсько-російською угодою Австрія зайняла південні частини Кременеччини: територія краю на північ від лінії сіл (включаючи їх) Білозірка — Москалівка — Верещаки — Шимківці — Колодне — Заруддя — Раковець — Бутин — Устечко — Башуки — Лопушне — Крутнів (включаючи їх) залишалася за Річчю Посполитою, а решта відійшла до Габсбурґів;
- 1939
- Тернопільщину повністю захопила Червона армія;
- до 1 жовтня штаб Українського фронту Червоної армії, війська якого зайняли Західну Україну, був у Тернополі;
- у Підгайцях зупинявся чехословацький військовий і державний діяч Людвік Свобода, де зустрівся з генералом Червоної армії Л. Мехлісом;
- польський загін (близько 100 осіб) влаштував погром у Шупарці в околиці Борщова;
- 1941 — німецька влада на Тернопільщині замінила в обігу карбованець польським злотим[2];
- 1945
- 2018:
- у Тернополі четвертий день фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют» (16—23 вересня);
- у Любліні керівництво Тернопільщини (голова облради Віктор Овчарук, голова ОДА Степан Барна) підписало угоду про співпрацю з Люблінським воєводством у рамках ІІ Європейського тижня інновацій[4].
З'явилися
- 1771 — у Бучачі ігумен монастиря ОО. Василіян о. Інокентій Мшанецький освятив новозбудовану монастирську Церкву Чесного і животворящого Хреста[5];
- 1992 — у Теребовлі почала виходити газета «Воля»;
- 2016
- у Бучачі архиєпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор (Писик) УПЦ КП освятив церкву святого Володимира[6];
- у Колиндянах в околиці Чорткова відкрито й освячено Хрест Героям Небесної Сотні та всім борцям за вільну Україну[7].
Особи
Народилися
- 1874 — Михайло Крушельницький — український освітянин, учасник визвольних змагань (м. Бучач)$
- 1882 — Осип-Лев Павлишин — український вчитель, вояк УГА, громадсько-політичний діяч (с. Товстолуг в околиці Тернополя);
- 1918 — Іван Палащук (псевдо «Славко») — український військовик, учасник національно-визвольних змагань (с. Лиса в околиці Підгайців);
- 1921 — о. Михайло-Модест Ґнесько — український релігійний діяч, вчений (с. Угринь в околиці Чорткова);
- 1923 — Іван Гураль (псевда «Гайворон», «Земляк», І-62, І-60) — український військовик, учасник національно-визвольних змагань (с. Литвинів в околиці Підгайців);
- 1925 — Остап Сокольський (псевдо «Обрій») — український вчений у галузі економіки, громадсько-політичний діяч, член УПА, вояк дивізії «Галичина» (с. Завалів в околиці Підгайців);
- 1932 — Станіслав Падевський — польський релігійний діяч, єпископ-емерит Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ (с. Нова Гута в околиці Монастириськ)[8];
- 1934 — Георгій Кривуша — український інженер-металург, громадський діяч (с. Великі Загайці в околиці Шумська);
- 1948 — Петро Данилюк — український писанкар (с. Великі Млинівці в околиці Кременця);
- 1949 — Тамара Сеніна — українська журналістка, краєзнавець, літераторка (с. Джурин в околиці Чорткова);
- 1950 — Михайло Варгун — український освітянин, хормейстер, фольклорист (с. Трибухівці в околиці Бучача)[9];
- 1975 — Олег Миколенко — український лікар, громадський діяч (с. Товстолуг в околиці Тернополя);
- 1979 — Ольга Казимирович — українська журналістка, літераторка (с. Личківці в околиці Гусятина);
- 1980 — Марія Безкоровайна — українська журналістка, редактор (с. Токи в околиці Підволочиська);
- 1988 — Юхим Дишкант — український поет (с. Бодаки в околиці Збаража).
У Тернополі
- 1887 — Юзеф Сташевський — польський географ, історик географії, освітянин;
- 1907 — Ярослав Луговий — український підприємець;
- 1977 — Володимир Пришляк — український лікар, психіатр-психотерапевт.
Пов'язані з краєм
- 1867 — Лев Чачковський — український правник, археолог-аматор; проводив розкопки в Теребовлі та околиці (м. Станиславів);
- 1942 — Василь Драбишинець — український поет; від 1962 — в Тернополі (с. Тухля, Львівщина).
Померли
- 2003 — о. Михайло Немелівський — український священик, релігійно-громадський діяч (м. Бережани, похований у Бзовиці).
За межами краю
- 1899 — Михайло Борисикевич — український вчений-офтальмолог (м. Грац, Австрія);
- 1973 — Лев Цегельський — український освітянин (м. Вроцлав, Польща).
Примітки
- ↑ Бойко, В., Мельничук, Б., Мизак, Н., Петраш, Б. Окопи // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 545—546. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Полянський, Ф. Тернопільщина у період німецько–радянської війни (1941–1944 рр.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 197. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Бялко, З, Заплітний, Є., Мельничук, Б., Уніят, В., Щавінський, В. Глібів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 55. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Тернопільщина та Люблінське воєводство підписали угоду про співпрацю (фото) // УНІАН. — 2018. — 19 вересня.
- ↑ Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 122.
- ↑ Дворська, Л. У Бучачі освячено храм святого Володимира // Нова доба, 2016. — № 39(23 вер.). — С. 1, 5.
- ↑ Габруський, Л. Уклін і щира молитва вам, Герої Небесної Сотні // Голос народу. — 2016. — № 39 (23 вер.). — С. 7.
- ↑ Єпископ-пенсіонер Станіслав Падевський // Санктуарій Бога Отця Милосердного в Запорожжі.
- ↑ Варгун Михайло Григорович // Херсонська обласна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара.
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
