17 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 17 серпня)
серпень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | |||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
2024 рік |
17 серпня — 229-й день року (230-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 4 серпня.
Зміст
Події
- 2012 — 23 сесія Тернопільської міської ради шостого скликання;
З'явилися
- 2015 — указом президента України Петра Порошенка ботанічний заказник загальнодержавного значення «Волощина» та «Печера Опільська» оголошені об’єктами природно-заповідного фонду[1].
Особи
Народилися
- 1924 — Марія Островська — учасниця національно-визвольних змагань, зв’язкова районового проводу, станична провідниця ОУН і УПА (с. Вербів в околиці Бережан);
- 1949 — Ярослав Горішній — український освітянин, самодіяльний композитор (с. Бліх в околиці Зборова);
- 1957 — Роман Петришин — український громадський діяч, підприємець, книговидавець (с. Озеряни в околиці Бучача);
У Кременці
- 1938 — Любов Єрусалимець — українська народна майстриня вишивання;
- 1901 — Юліуш Фельдгорн — польський поет, перекладач, учений-полоніст;
Пов'язані з краєм
- 1629 — Ян III Собеський — польський король, полководець, з походження шляхтич; воював на Тернопільщині, зокрема, уклав із Османською імперією Бучацький мирний договір (Олеський замок, Львівщина);
- 1823 — Палладій (Ганкевич) — білоруський церковний діяч Російської імперії; від 1889 перебував на спокої у Почаївській Успенській Лаврі, де 1893 помер і похований (с. Городецьке Могилевської губернії Російської імперії, нині Білорусь)[2];
- 1882 (або 29 серпня) — Ілля Макух — український правник, громадський діяч; 1924—1944 провадив адвокатську канцелярію у Зборові, очолював тут товариства «Просвіта» й «Рідна школа» (м-ко Поморяни, Львівщина);
- 1887 — Василь Стасюк — український математик, освітянин; 1928—1941 — викладач, 1941—1944 — директор гімназії у Бережанах (с. Товмачик, нині Івано-Франківщина);
- 1934 — Микола Герц — український освітянин; навчався у Кременці, працював у Кременецькому й Тернопільському педінститутах (с. Лохово, Закарпаття);
- 1960 — Людмила Мацко — українська господарниця, громадська діячка; навчалась у ТФЕІ, від 1982 живе і працює в Тернополі (м-ко Баранівка, Житомирщина);
Місце народження невідоме
- 1975 — Юрій Калявський — український підприємець[3], депутат Тернопільської обласної ради 5-го скликання (ймовірно, м. Бучач)[4].
Померли
- 1924 — о. Юліян Дуткевич[5] (Дудкевич) — український священник, адміністратор парафії в с. Городищі (околиця Козови), парох у с. Шумлянах (околиця Підгайців), де й помер[6];
- 1993 — Іван Мельничук — український освітянин, краєзнавець (с. Молотків в околиці Ланівців);
У Тернополі
- 2011 — о. Микола Шаварин — український священник, богослов, публіцист;
За межами краю (тернопільці)
- 1942 — Герман Авербах — польський математик єврейського походження (м. Львів)[7];
- 1981 — Богдан-Степан Балько — український ветеринар, дириґент, громадський діяч (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1986 — Методій Ничка — український проповідник-місіонер, публіцист, релігійний та громадсько-політичний діяч (м. Торонто, Канада);
- 1991 — Марія-Єлизавета Третяк — українська громадська діячка (м. Пассейк, США);
- 1994 — Зеновія Ситник-Крип'якевич — український громадська діячка (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1997 — Степан Процик — український редактор, економіст, громадсько-політичний діяч (похований у м. Бавнд-Бруку, США);
- 2004 — Роман Боднар — український лікар-психіятр, літератор (м. Львів);
- 2006 — Володимир Гроховський — український вчений у галузі медицини (м. Львів);
- 2008 — Олег Козубський — український науковець, краєзнавець, громадський діяч (м. Снятин, Івано-Франківщина);
- 2020 — Богдан Базиликут — український співак (ліричний тенор), освітянин (м. Львів)[8];
За межами краю (инші)
- 1909 — Влодзімєж Ґнєвош — польський поміщик та політик, громадський діяч; дідич Золотого Потоку (м. Львів);
- 1930 — о. Стефан Лежогубський — священник УГКЦ; адміністратор у с. Лісниках, парох у с. Вільховці в околиці Бережан (с. Свистільники, нині с. Світанок в околиці Рогатина, Івано-Франківщина)[9];
- 1947 — Іван Боберський — український освітянин, публіцист, громадський діяч, організатор сокільсько-січового руху та фізичної культури в Галичині; один з організаторів у Тернополі 1-го сокільського здвигу 26 червня 1910 (м. Тржич, нині Словенія);
- 1952 — о. Леонтій Данилевич — священник, протоієрей; 1929—1939 — помічник благочинного 3-ї округи та окружного візитатора в с. Новому Вишнівці (Красноярський край, нині РФ).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 17 серпня 2015 року № 477/2015 «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення».
- ↑ Палладий (Ганкевич) // Русское православие. (вебархів) (рос.)
- ↑ ФОП Калявський Юрій Романович.
- ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ Шематизм всечесного клира Митрополичої Архидієцезії греко-католицкої Львівської на рік Божий 1927. — Львів, 1927. — С. 304.
- ↑ Dutkevyč (Dudkevyč) Julijan // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 101. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Auerbach Herman (1901-1942) // Biografie polskich matematyków. (вебархів) (пол.)
- ↑ Відійшов у вічність професор катедри музичного мистецтва Богдан Базиликут // Львівський університет. — 2020. — 20 серп.
- ↑ Ležohubs'kyj Stefan // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 264. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)