17 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 17 серпня)
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
17 серпня — 229-й день року (230-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 4 серпня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Мученика Мирона, пресвітера; Преподобного Аліпія Печерського;
- †УГКЦ: Святого мученика Мирона;
- †РКЦ: Святого Гіацинта;
- Міжнародний день безпритульних тварин.
Події
- 1914 — 21-ша доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 386-та доба Першої світової війни;
- 1916 — 752-га доба Першої світової війни;
- 1917 — 1117-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1482-га доба Першої світової війни;
- 1940 — 352-га доба Другої світової війни;
- 1941 — 717-та доба Другої світової війни; 57-ма доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1082-га доба Другої світової війни; 422-га доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1447-ма доба Другої світової війни; 787-ма доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1813-та доба Другої світової війни; 1153-тя доба німецько-радянської війни;
- 1945 — 2178-ма доба Другої світової війни;
- 2012 — 23 сесія Тернопільської міської ради шостого скликання;
- 2014 — 179-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 544-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 910-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1275-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1640-ва доба російсько-української війни;
- 2019 — 2005-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2371-ша доба російсько-української війни;
- 2021 — 2736-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 175-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3101-ша доба російсько-української війни;
- 2023 — 540-ва доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3466-та доба російсько-української війни;
- 2024
- 906-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3832-га доба російсько-української війни;
- «Дзвони Лемківщини» в урочищі «Бичова» в околиці Монастириськ: вшанування 80-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини у 1944-1951 роках[2];
- 2025 — 1271-ша доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4197-ма доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 2015 — указом президента України Петра Порошенка ботанічний заказник загальнодержавного значення «Волощина» та «Печера Опільська» оголошені об’єктами природно-заповідного фонду[3].
Особи
Народилися
- 1924 — Марія Островська — учасниця національно-визвольних змагань, зв’язкова районового проводу, станична провідниця ОУН і УПА (с. Вербів в околиці Бережан);
- 1949 — Ярослав Горішній — український освітянин, самодіяльний композитор (с. Бліх в околиці Зборова);
- 1957 — Роман Петришин — український громадський діяч, підприємець, книговидавець (с. Озеряни в околиці Бучача);
У Кременці
- 1938 — Любов Єрусалимець — українська народна майстриня вишивання;
У Тернополі
- 1901 — Юліуш Фельдгорн — польський поет, перекладач, учений-полоніст;
Пов'язані з краєм
- 1629 — Ян III Собеський — польський король, полководець, з походження шляхтич; воював на Тернопільщині, зокрема, уклав із Османською імперією Бучацький мирний договір (Олеський замок, Львівщина);
- 1823 — Палладій (Ганкевич) — білоруський церковний діяч Російської імперії; від 1889 перебував на спокої у Почаївській Успенській Лаврі, де 1893 помер і похований (с. Городецьке Могилевської губернії Російської імперії, нині Білорусь)[4];
- 1882 (або 29 серпня) — Ілля Макух — український правник, громадський діяч; 1924-1944 провадив адвокатську канцелярію у Зборові, очолював тут товариства «Просвіта» й «Рідна школа» (м-ко Поморяни, Львівщина);
- 1887 — Василь Стасюк — український математик, освітянин; 1928-1941 — викладач, 1941-1944 — директор гімназії у Бережанах (с. Товмачик, нині Івано-Франківщина);
- 1934 — Микола Герц — український освітянин; навчався у Кременці, працював у Кременецькому й Тернопільському педінститутах (с. Лохово, Закарпаття);
- 1960 — Людмила Мацко — українська господарниця, громадська діячка; навчалась у ТФЕІ, від 1982 живе і працює в Тернополі (м-ко Баранівка, Житомирщина);
Місце народження невідоме
- 1975 — Юрій Калявський — український підприємець[5], депутат Тернопільської обласної ради 5-го скликання (ймовірно, м. Бучач)[6];
- 1985 — Володимир Зубілевич — головний редактор епархіяльного часопису «Лампада Православ'я»[2].
Померли
- 1924 — о. Юліян Дуткевич[7] (Дудкевич) — український священник, адміністратор парафії в с. Городищі (околиця Козови), парох у с. Шумлянах (околиця Підгайців), де й помер[8];
- 1993 — Іван Мельничук — український освітянин, краєзнавець (с. Молотків в околиці Ланівців);
У Тернополі
- 2011 — о. Микола Шаварин — український священник, богослов, публіцист;
За межами краю (тернопільці)
- 1942 — Герман Авербах — польський математик єврейського походження (м. Львів)[9];
- 1981 — Богдан-Степан Балько — український ветеринар, дириґент, громадський діяч (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1986 — Методій Ничка — український проповідник-місіонер, публіцист, релігійний та громадсько-політичний діяч (м. Торонто, Канада);
- 1991 — Марія-Єлизавета Третяк — українська громадська діячка (м. Пассейк, США);
- 1994 — Зеновія Ситник-Крип'якевич — український громадська діячка (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1997 — Степан Процик — український редактор, економіст, громадсько-політичний діяч (похований у м. Бавнд-Бруку, США);
- 2004 — Роман Боднар — український лікар-психіятр, літератор (м. Львів);
- 2006 — Володимир Гроховський — український вчений у галузі медицини (м. Львів);
- 2008 — Олег Козубський — український науковець, краєзнавець, громадський діяч (м. Снятин, Івано-Франківщина);
- 2020 — Богдан Базиликут — український співак (ліричний тенор), освітянин (м. Львів)[10];
За межами краю (инші)
- 1909 — Влодзімєж Ґнєвош — польський поміщик та політик, громадський діяч; дідич Золотого Потоку (м. Львів);
- 1930 — о. Стефан Лежогубський — священник УГКЦ; адміністратор у Лісниках, парох у Вільховці в околиці Бережан (с. Свистільники, нині с. Світанок в околиці Рогатина, Івано-Франківщина)[11];
- 1947 — Іван Боберський — український освітянин, публіцист, громадський діяч, організатор сокільсько-січового руху та фізичної культури в Галичині; один з організаторів у Тернополі 1-го сокільського здвигу 26 червня 1910 (м. Тржич, нині Словенія);
- 1952 — о. Леонтій Данилевич — священник, протоієрей; 1929-1939 — помічник благочинного 3-ї округи та окружного візитатора в Новому Вишнівці (Красноярський край, Московія).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ 2,0 2,1 Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Указ Президента України від 17 серпня 2015 року № 477/2015 «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення».
- ↑ Палладий (Ганкевич) // Русское православие. (вебархів) (рос.)
- ↑ ФОП Калявський Юрій Романович.
- ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ Шематизм всечесного клира Митрополичої Архидієцезії греко-католицкої Львівської на рік Божий 1927. — Львів, 1927. — С. 304.
- ↑ Dutkevyč (Dudkevyč) Julijan // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 101. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Auerbach Herman (1901-1942) // Biografie polskich matematyków. (вебархів) (пол.)
- ↑ Відійшов у вічність професор катедри музичного мистецтва Богдан Базиликут // Львівський університет. — 2020. — 20 серп.
- ↑ Ležohubs'kyj Stefan // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 264. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
