17 вересня на Тернопільщині

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 17 вересня)
Перейти до: навігація, пошук
вересень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            
2019 рік

17 вересня — 260-й день року (261-й у високосні роки) в григоріянському календарі. До кінця року залишається 105 днів.

Свята і пам'ятні дні

  • День рятівника в Україні

Події

  • 1920 — вийшло розпорядження польської Ради оборони держави щодо мір покарання за образу очільника держави[1];
  • 1939
    • на підставі пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня цього ж року) й таємного протоколу про лінію розмежування радянсько-німецького державного кордону на територію Тернопільщини вступила Червона армія;
    • радянська авіація здійснила бомбування залізничних колій, залізничні станції навколо Тернополя, зокрема станції Кременець, Великий Глибочок, Великий Ходачків та Великі Бірки[2];
    • радянську політику в краї під керівництвом прибулих партійних працівників і співробітників НКВС почали здійснювати тимчасові воєводські, повітові та міські управління, в селах — сільські комітети[3];
    • у Підволочиську перебував Микита Хрущов, де виступав на мітингу;
    • радянські військові органи та НКВС почали репресії проти громадсько-політичних та культурно-освітніх діячів краю;
  • 1944 — внаслідок бою підрозділу УПА зі загоном Червоної армії частково спалене село Залужжя в околиці Бережан[4];
  • 1948 — у Бутині в околиці Збаража вояки УПА знищили телефоний апарат і спалили всі документи в сільській раді[5];
  • 1989 — тернопільські патріоти на могилі репресованих відзначили 50-ту річницю прилучення Західної України до СРСР як день трауру, місцева влада розцінила це як несанкціонований мітинґ — Левка Горохівського оштрафовано на 1000 крб[6];
  • 2018 — у Тернополі другий день фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют» (1623 вересня).

З'явилися

  • 1939
    • у Тернополі вийшло перше число армійської газети «Червона Україна»;
    • у Підгайцях вийшло перше число польськомовної газети «Nowe Życie», яку видавала радянська повітова адміністрація;
    • у Теребовлі з розформованої гімназії створено дві середні школи з українською і польською мовами викладання.

Зникли

  • 1939 — у Теребовлі радянська влада розформувала гімназію.

Особи

Народилися

У Тернополі

Пов'язані з краєм

  • 1853
    • Михайло Павлик — український письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч; побував у монастирях у Михайлівці (околиця Борщева), Улашківцях (околиця Чорткова) та Бучачі, перебував у Великій Луці в околиці Тернополя (с. Монастирське, нині належить до м. Косова, Івано-Франківщина);
    • Францішек Зих — польський освітянин, громадський діяч[9], голова польського «Сокола» в Бучачі[10], директор Бучацької гімназії часів Австро-Угорщини та Польщі (с. Корчина або с. Корчин)[9];
  • 1905Юзеф Скшипек — польський історик-медієвіст, дослідник польської преси; навчався у Тернополі (м. Кристинопіль (нині Червоноград), Львівщина)[11];
  • 1907
    • Іван Атаманюк — український освітянин, письменник, перекладач; у 1939—1944 викладав іноземні мови в школі та гімназії Чорткова (с. Яблунів, Станиславівщина);
    • о. Роман Степан Лукань ЧСВВ — український священик-василіянин, історик, архіваріус, бібліограф, краєзнавець, редактор (с. Старуня, Станиславівщина);
  • 1940Володимир Сіробаба — український радіожурналіст; працював диктором і музичним редактором Тернопільського обласного радіо (смт Черкаське, Донеччина);
  • 1952Микола Гнатюк — український естрадний співак; не раз виступав у Тернополі та області (с. Шарлаївка, Хмельниччина).

Померли

За межами краю

  • 1863Юзеф Коженьовський — польський письменник, освітянин; навчався у Збаражі та Крем'янці, в 1823—1832 викладав у Крем'янецькому ліцеї (м. Дрезден, Німеччина; похований у Варшаві, Польща);
  • 1888 — о. Софрон Сосенко — український священик (с. Пеняки, Львівщина)[16];
  • 1900 — о. Василь Долинський — український священик, релігійний діяч (с. Серафинці, нині Івано-Франківщина)[17].

Инше

  • 1902 — цісарсько-королівська Крайова шкільна рада (КШР) своїм розпорядженням № 22953 перевела о. Йосифа Застирця, заступника вчителя Бережанської гімназії на аналогічну посаду в ц.-к. Львівській академічній гімназії[18].

Примітки

  1. Rozporządzenie Rady Obrony Państwa z dnia 17 września 1920 r. w przedmiocie kar za obrazę Naczelnika Państwa. (пол.)
  2. Ткачов, С. Польсько-радянська війна 1939 року і Тернопільщина // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 170. — ISBN 978-966-457-228-3.
  3. Гуцал, П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини від давнини до сучасності // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 19. — ISBN 978-966-457-228-3.
  4. Лещишин, М., Мельничук, Б., Савчук, В. Залужжя // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 387. — ISBN 978-966-457-228-3.
  5. Жила, А., Уніят, В. Бутин // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 240. — ISBN 978-966-457-228-3.
  6. Окаринський, В. Тернопільщина напередодні та в умовах незалежної України (кінець 1980-х–2000-ті рр.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 252. — ISBN 978-966-457-228-3.
  7. 7,0 7,1 Szklarz, W. i Żyromski, Z. Buczaczanie typowani do wpisania do «Złotej księgi Kresowian» // Głos Buczaczan. — Wrocław, 2006. — № 3 (58). — S. 16—17. (пол.)
  8. Паламарчук, О. Р. Дідик Тамара Софронівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді.— С. 675—676. — ISBN 978-966-02-4457-3.
  9. 9,0 9,1 Zych Franciszek // Tekstowa Kartoteka Osobowa Przemyślan. (пол.)
  10. Puchała, S. Gimnazjum w Buczaczu // Cracovia Leopolis. (пол.)
  11. Тельвак, В.В. Скшипек Юзеф // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. ?. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  12. Hrysevyč Dmytro // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 154. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  13. Kunyc'kyj Matej // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 233. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  14. Hoc'kyj Vasyl' // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 139. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  15. Pelexatyj Jona // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 344. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  16. Sosenko Sofron // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 407. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  17. Dolyns'kyj Vasyl' // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 91. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  18. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Gimnazyum w Brzeżanach za rok szkolny 1903. — Brzeżany, 1903. — S. 6 [45]. (пол.)

Джерела

Зауваги