16 червня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
червень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
28 | 29 | 30 | ||||
2021 рік |
16 червня — 167-й день року (168-й у високосні роки) в григоріянському календарі. В юліянському календарі — 3 червня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Міжнародний день сімейних грошових переказів
Події
- 1799 — костел Святої Трійці в Микулинцях унаслідок бурі зазнав зовнішніх та внутрішніх пошкоджень[1];

УСС на бойовій позиції. Село Соснів на Теребовлянщині, 16 червня 1916
- 1917 — розпочалася бойова операція під час Першої світової війни, наступ російських і контрнаступ австро-німецьких військ, яка відома в історіографії як Тернопільський наступ (прорив);
- 1919 — під час Чортківської офензиви
- після переговорів у Львові між військовою місією УНР на чолі з генерал-полковником Сергієм Дельвігом та польським командуванням укладено перемир’я і встановлено демаркаційну лінію — т. зв. «лінію Дельвіга»; але Диктатор ЗУНР Євген Петрушевич не визнав його умов і наступ УГА продовжувався;
- І корпус УГА зайняв села Великий Глибочок та Озерну, ІІ корпус розбив головні сили поляків поблизу Козови, 2-га бригада ІІІ корпусу стала коло Підгайців;
- колишній поручник австрійського піхотного полку Соломон Ляйнберґ (пізніше командував «Жидівським куренем УГА»), за погодженням із виконавчим комітетом євреїв Тернополя — «Жидівською національною радою» — звернувся до полковника Української Галицької армії Осипа Микитки з пропозицією приєднатися до лав УГА (в листопаді 1918 в місті сформовано загін єврейської самооборони, т. зв. міліцію), за короткий час Пробойовий (тобто наступальний) жидівський курінь УГА налічував уже 1200 добровольців-євреїв, які зголосилися воювати за незалежність ЗУНР;
- 2018
- у Чорткові другий день триває військово-історичний фестиваль «Чортківська офензива»[2];
- у Зарваниці — проща руху «Подружні зустрічі»[3];
- 2019 — у рамках передвиборчої аґітації 15—16 червня Тернопільщину відвідав Святослав Вакарчук та його команда з партії «Голос»: Вакарчук провів зустрічі в Бучачі, Бережанах, Теребовлі та Тернополі; в обласному центрі відбувся також безкоштовний концерт гурту «Океан Ельзи»[4].
З'явилися
- 2006 — зареєстрована безкоштовна рекламно-інформаційна газета «Арс» торгової групи «АРС-кераміка»;
- 2019 — у Козові та Настасові встановили пам'ятники Ісусові Христові, на які пожертвував кошти кандидат у народні депутати (згодом — народний депутат) Іван Чайківський[4].
Особи
Народилися
- 1912 — Семеон (Гнатишин) — український ієромонах, ігумен монастиря, публіцист (с. Курники в околиці Тернополя);
- 1924 — Іван Рондзістий (псевдо «Борич») — учасник українських національно-визвольних змагань (с. Раковець в околиці Теребовлі);
- 1926
- Павло Вівчар — український науковець, освітянин, краєзнавець, громадський діяч (с. Мшанець в околиці Теребовлі);
- Володимир Мамчур — український господарник, громадський діяч (м. Ланівці);
- Ярослава Паламарчук — українська громадська діячка, благодійниця (с. Нижчі Луб’янки в околиці Збаража);
- 1932 — Любомир Штокалко — український інженер (с. Кальне в околиці Козови);
- 1941 — Іван Калуцький — український лісівник, науковець, освітянин (с. Гермаківка в околиці Борщева)[5];
- 1948 — Ігор Топоровський — український літератор, видавець, діяч культури (с. Глібів в околиці Гримайлова);
- 1951
- Ольга Біркова — українська лікарка, викладачка, громадська діячка, авторка-виконавиця пісень (с. Залужжя в околиці Збаража);
- Павло Книш — український діяч циркового мистецтва (с. Доброводи в околиці Монастириськ);
- 1954 — Ігор Пилатюк — український музикант (скрипаль), дириґент, освітянин, культурний і громадський діяч (м. Бучач)[6];
- 1960 — Василь Попко — український господарник, громадський діяч (с. Вербівці в околиці Теребовлі);
- 1969 — Ганна Єрменчук-Гручман — український художник-графік (с. Хмелівка в околиці Теребовлі);
- 1982 — Петро Андруник — український військовик, солдат 3-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України, учасник російсько-української війни 2014—2020 (м-ко Мельниця-Подільська)[4].
У Тернополі
- 1952 — Богдан Слободян — український військовик-афганець;
- 1971 — Наталія Вівчар (з дому — Гірняк) — українська лікарка.
Пов'язані з краєм
- 1894 — Йозеф Копта — чеський письменник, журналіст, перекладач; у 1917 воював поблизу м. Зборова в Чехословацькому леґіоні, про що написав трилогію, в якій, зокрема, відтворено участь чеських і словацьких вояків у боях біля Зборова (м. Лоховиці, нині Чехія);
- 1918 — Клавдій Білинський — український правник, громадсько-політичний діяч; у 1924—1935 проживав у Бережанах, де закінчив гімназію (м. Чернівці);
- 1922 — Борис Шейман — український режисер, освітянин, працював у Теребовлі (м. Кременчук, Полтавщина);
- 1964 — Лариса Атаманчук — українська бандуристка, освітянка, навчалася в Тернополі, викладачка клясу бандури Острівської музичної школи (м. Харцизськ, Донеччина);
- 1992 — Роман Гудак — український футболіст; грав за «Ниву» й «Тернопіль» (с. Монастирець, Львівщина)[7].
Померли
- 1982 — Валентина Подлєсна — українська лікарка, громадська діячка (м-ко Підволочиськ).
У Тернополі
- 1993 — о. Володимир Гончар — український священник, громадсько-культурний діяч (похований у Сущині в околиці Теребовлі).
За межами краю
- 1944
- Михайло Шкамбара (псевда «Кедр», «Скала») — український політичний і громадський діяч, обласний провідник ОУН Львівської области (с. Під'ярків, Львівщина);
- Микола Мусій — український військовик, керівник обласного проводу ОУН у Житомирській области (засуджений до розстрілу військовим трибунал 1-го Українського фронту РА[8]; поблизу Кошляків; за даними ТЕС — 19 червня[9]);
- 1950 — Григорій Ґоляш — український військовик, діяч ОУН та УПА (м. Львів);
- 1969 — Василь Кривоус — український військовик, освітянин, громадський діяч (м. Торонто, Канада);
- 1971 — Михайло Сорока — український правозахисник, громадсько-політичний діяч (с. Озерна (Озьорний), нині Мордовія, РФ, перепохований 21.09.1991 у Львові);
- 1994 — Георгій Чучмай — український вчений у галузі медицини, громадський діяч (м. Львів);
- 2000 — Міхал Сєканович — польський архітектор, художник (м. Катовиці, Польща);
- 2002 — Михайло Мельник — український громадсько-політичний діяч (м. Тодморден, Велика Британія).
Примітки
- ↑ Ostrowski, J. K. Kościół p.w. Św. Trójcy i klasztor Misjonarzy w Mikulińcach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków, 1996. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 4. — S. 54—55.
- ↑ На Тернопільщині відбудеться військово-історичний фестиваль «Чортківська офензива» // Тернопільська обласна рада. — 2018. — 14 черв.
- ↑ Графік прощ // Марійський духовний центр Зарваниця.
- ↑ 4,0 4,1 4,2 За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ Калуцький Іван Федорович // Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
- ↑ У ТЕС помилка в даті; див. Пилатюк Ігор Михайлович // Національна Академія мистецтв України.
- ↑ Гудак Роман Семенович / Статистика виступів // Офіційний сайт ПФУ.
- ↑ Года, Р., Уніят, В. Кошляки // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 123. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Дем'янова, І. Мусій Микола Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 580. — ISBN 966-528-199-2.
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.