16 червня на Тернопільщині

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 16 червня)
Перейти до: навігація, пошук
червень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          
2026 рік

16 червня — 167-й день року (168-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 3 червня.

Свята і пам'ятні дні

  • †ПЦУ: Отців І Вселенського собору; Святителя Тихона, єпископа Амафунтського;
  • †УГКЦ: Святого і чудотворця Тихона Аматунтського;
  • †РКЦ: Святого Бенона Майсенського.

Події

УСС на бойовій позиції. Село Соснів на Теребовлянщині, 16 червня 1916
  • 1915 — 324-та доба Першої світової війни[1];
  • 1916 — 690-та доба Першої світової війни;
  • 1917 — 1055-та доба Першої світової війни: розпочався наступ російських і контрнаступ австро-німецьких військ, який відомий в історіографії як Тернопільський наступ (прорив);
  • 1918 — 1420-та доба Першої світової війни;
  • 1919 — під час Чортківської офензиви
    • після переговорів у Львові між військовою місією УНР на чолі з генерал-полковником Сергієм Дельвігом та польським командуванням укладено перемир’я і встановлено демаркаційну лінію — т. зв. «лінію Дельвіга»; але Диктатор ЗУНР Євген Петрушевич не визнав його умов і наступ УГА продовжувався;
    • І корпус УГА зайняв села Великий Глибочок та Озерну, ІІ корпус розбив головні сили поляків поблизу Козови, 2-га бригада ІІІ корпусу стала коло Підгайців;
    • колишній поручник австрійського піхотного полку Соломон Ляйнберґ (пізніше командував «Жидівським куренем УГА»), за погодженням із виконавчим комітетом євреїв Тернополя — «Жидівською національною радою» — звернувся до полковника Української Галицької армії Осипа Микитки з пропозицією приєднатися до лав УГА (в листопаді 1918 в місті сформовано загін єврейської самооборони, т. зв. міліцію), за короткий час Пробойовий (тобто наступальний) жидівський курінь УГА налічував уже 1200 добровольців-євреїв, які зголосилися воювати за незалежність ЗУНР;
  • 1940 — 290-та доба Другої світової війни;
  • 1941 — 655-та доба Другої світової війни;
  • 1942 — 1020-та доба Другої світової війни (360-та доба німецько-радянської війни);
  • 1943 — 1385-та доба Другої світової війни (725-та доба німецько-радянської війни);
  • 1944 — 1751-ша доба Другої світової війни (1091-ша доба німецько-радянської війни);
  • 1945 — 2116-та доба Другої світової війни;
  • 2014 — 117-та доба російсько-української війни;
  • 2015 — 482-га доба російсько-української війни;
  • 2016 — 848-ма доба російсько-української війни;
  • 2017 — 1213-та доба російсько-української війни;
  • 2018
  • 2019
    • 1943-тя доба російсько-української війни;
    • у рамках передвиборчої аґітації 15-16 червня Тернопільщину відвідав Святослав Вакарчук та його команда з партії «Голос»: Вакарчук провів зустрічі в Бучачі, Бережанах, Теребовлі та Тернополі; в обласному центрі відбувся також безкоштовний концерт гурту «Океан Ельзи»[4]
  • 2020 — 2309-та доба російсько-української війни;
  • 2021 — 2674-та доба російсько-української війни;
  • 2022 — 113-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3039-та доба російсько-української війни;
  • 2023 — 478-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 3404-та доба російсько-української війни;
  • 2024 — 844-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3770-та доба російсько-української війни;
  • 2025 — 1209-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4135-та доба російсько-української війни;
  • 2026 — 1574-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4500-та доба російсько-української війни.
З'явилися

Статистика

  • 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на початок дня за даними ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»[5]:
    • 1483 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. одужало — 1024, хворіло — 433, померло — 26;
    • Кременецький — 419 (одужало — 310, померло — 8), м. Тернопіль — 238 (одужало — 94, померло — 1), Монастириський район — 194 (одужало — 188, померло — 4), Шумський — 162 (одужало — 122, померло — 7), Тернопільський — 77 (одужало — 19), Бучацький — 78 (одужало — 66, померло — 1), Чортківський район — 57 (одужало — 53), Заліщицький — 57 (одужало — 42, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Збаразький — 53 (одужало — 25), Козівський — 43 (одужало — 24, померло — 1), Лановецький — 35 (одужало — 19), Гусятинський — 19 (одужало — 17), Теребовлянський — 17 (одужало — 15), Підволочиський — 7 (одужало — 5), Бережанський — 4 (одужало — 3), Зборівський — 4 (одужало — 3); не зафіксовано хворих у Борщівському (одужало — 14), Підгаєцькому (одужало — 5) районах.

Особи

Народилися

У Ланівцях

У Тернополі

Пов'язані з краєм

  • 1894Йозеф Копта — чеський письменник, журналіст, перекладач; у 1917 воював поблизу Зборова в Чехословацькому леґіоні, про що написав трилогію, в якій, зокрема, відтворено участь чеських і словацьких вояків у боях біля Зборова (м. Лоховиці, нині Чехія);
  • 1918Клавдій Білинський — український правник, громадсько-політичний діяч; у 1924-1935 проживав у Бережанах, де закінчив гімназію (м. Чернівці);
  • 1922Борис Шейман — український режисер, освітянин, працював у Теребовлі (м. Кременчук, Полтавщина);
  • 1964Лариса Атаманчук — українська бандуристка, освітянка; навчалась у Тернополі, викладачка клясу бандури Острівської музичної школи (м. Харцизськ, Донеччина);
  • 1992Роман Гудак — український футболіст; грав за «Ниву» й «Тернопіль» (с. Монастирець, Львівщина)[8].

Померли

У Тернополі

За межами краю

  • 1944
    • Михайло Шкамбара (псевда «Кедр», «Скала») — український політичний і громадський діяч, обласний провідник ОУН Львівської области (с. Під'ярків, Львівщина);
    • Микола Мусій — український військовик, керівник обласного проводу ОУН у Житомирській области (засуджений до розстрілу військовим трибунал 1-го Українського фронту РА[9]; поблизу Кошляків; за даними ТЕС — 19 червня[10]);
  • 1950Григорій Ґоляш — український військовик, діяч ОУН та УПА (м. Львів);
  • 1969Василь Кривоус — український військовик, освітянин, громадський діяч (м. Торонто, Канада);
  • 1971Михайло Сорока — український правозахисник, громадсько-політичний діяч (с. Озерна (Озьорний), нині Мордовія, Московія, перепохований 21.09.1991 у Львові);
  • 1994Георгій Чучмай — український вчений у галузі медицини, громадський діяч (м. Львів);
  • 2000Міхал Сєканович — польський архітектор, художник (м. Катовиці, Польща);
  • 2002Михайло Мельник — український громадсько-політичний діяч (м. Тодморден, Велика Британія).

Инше

  • 2022 — ректором Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя обрано Миколу Митника; наказом Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2022 № 175-к його призначено ректором до 25 липня 2027[11].

Джерела

Основні

Примітки

  1. Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
  2. На Тернопільщині відбудеться військово-історичний фестиваль «Чортківська офензива» // Тернопільська обласна рада. — 2018. — 14 черв.
  3. Графік прощ // Марійський духовний центр Зарваниця.
  4. 4,0 4,1 4,2 За інформацією тернопільських ЗМІ.
  5. За інформацією ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» на Фейсбук-сторінці центру.
  6. Калуцький Іван Федорович // Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
  7. У ТЕС помилка в даті; див. Пилатюк Ігор Михайлович // Національна Академія мистецтв України.
  8. Гудак Роман Семенович / Статистика виступів // Офіційний сайт ПФУ.
  9. Года Р., Уніят В. Кошляки // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 123. — ISBN 978-966-457-246-7.
  10. Дем'янова І. Мусій Микола Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 580. — ISBN 966-528-199-2.
  11. Вітаємо Митника Миколу Мирославовича з призначенням на посаду ректора // Тернопільська обласна рада. — 2022. — 25 лип.

Зауваги