16 травня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 16 травня)
травень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 | 31 | ||||
2023 рік |
16 травня — 136-й день року (137-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 3 травня.
Зміст
Події
- 1548 — Ян-Амор Тарновський домігся від короля дозволу на утворення ставу біля підніжжя Кутківців (тодішня околиця Тернополя), щоб захистити місто від нападів татар;
- 1897 — у Михалкові (околиця Борщева) знайдено керамічну посудину із золотими предметами, подібними до попередніх;
- 1898 — як кандидат до австрійського парляменту по виборчому округу Тернопіль-Збараж-Скалат до Тернополя прибув Іван Франко, разом з ним — Лесь Мартович, тут їх зустрічали Павло Думка, Андрій Шміґельський та инші тернопільці, наступного дня Франко виступав на вічі в Тернополі й на передвиборчих зборах, а також перед жителями передмістя Загребелля та с. Кутківців;
- 1919 — Симон Петлюра і члени уряду УНР прибули залізницею через Красне та Зборів до Тернополя[1], де перебували до 31 травня[2];
- 2007 — Віктор Ющенко видав Указ «Про вшанування пам'яті Ярослава Стецька і Ярослави Стецько»[3].
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на початок дня:
- 1065 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. одужало — 547, хворіло — 496, померло — 22;
- Кременецький — 349 (одужало — 73, померло — 6), Монастириський район — 193 (одужало — 167, померло — 4), Шумський — 128 (одужало — 52, померло — 5), м. Тернопіль — 96 (одужало — 49, померло — 1), Бучацький — 64 (одужало — 53, померло — 1), Чортківський — 53 (одужало — 36), Заліщицький — 45 (одужало — 29, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Козівський — 25 (одужало — 21, померло — 1), Збаразький — 22 (одужало — 11), Лановецький — 19 (одужало — 11), Гусятинський — 14 (одужало — 8), Теребовлянський — 14 (одужало — 7), Тернопільський — 14 (одужало — 6), Борщівський — 13 (одужало — 11), Підволочиський — 5 (одужало — 2); видужали хворі в Бережанському (3), Зборівському (3) та Підгаєцькому (5) районах.
Особи
Народилися
- 1876 — о. Микола Конрад — український свящеик, богослов, освітянин, блаженний священномученик УГКЦ (с. Струсів в околиці Теребовлі);
- 1880 — Іван-Юліян Шпитковський — український історик, освітянин, громадський діяч (с. Джурин в околиці Чорткова);
- 1893 — Климентій Слюзар — український освітянин, громадський діяч (с. Колодіївка в околиці Скалата);
- 1898 — Семен Жук — український кооператор, громадський діяч (с. Боложівка в околиці Шумська);
- 1912 — Богдан Качунь — учасник національно-визвольних змагань (с. Купчинці в околиці Козови);
- 1922 — Любомир-Богдан Терлецький — український скульптор, медальєрист (с. Сков’ятин в околиці Борщева);
- 1928 — Василь Сивак — український освітянин, громадський діяч (с. Ласківці в околиці Теребовлі);
- 1930 — Анатолій Шандрук — український освітянин, художник-аматор (с. Борсуки в околиці Ланівців);
- 1938 — Іван Ярема — український хірург, вчений у галузі медицини (с. Кудринці в околиці Борщева);
- 1949 — Іванна Ленчук — українська громадська діячка (м-ко Козова);
- 1956 — Валерій Павлов — український лікар, громадський діяч (с. Бережанка в околиці Ланівців);
- 1961 — Євген Богач — український військовик-афганець (с. Кривче в околиці Борщева);
- 1967
- Іван Буярський — український маляр, скульптор, технік-технолог (с. Мшанець в околиці Зборова);
- Михайло Мальований — український господарник, громадський діяч (с. Увисла в околиці Хоросткова);
- 1983 — Ігор Новак — український військовик, механік-водій 2 взводу 2 роти 1 батальйону 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2022 (с. Оріховець в околиці Підволочиська);
- 1996 — Віктор Петров — український боксер-любитель (м-ко Микулинці);
У Бучачі
- 1962 — Олег Гафткович — український управлінець, діяч культури;
У Заліщиках
- 1969 — Гордій Безкоровайний — український журналіст, літератор, перекладач;
Пов'язані з краєм
- 1873 — Павло Скоропадський — український державний, політичний діяч, воєначальник; не раз бував на Тернопільщині (м. Вісбаден, Німеччина);
- 1890 — Анатолій Котович — український освітянин, редактор, журналіст, релігійний діяч; у 1927—1944 проживав і працював у Кременці (м-ко, нині с. Кодня, Житомирщина);
- 1954 — Юрій Сидоряк — український спортовець, діяч фізичної культури та спорту, господарник; від 1975 — в Тернополі (м-ко Великий Бичків, Закарпаття);
- 1956 — Юрій Рослий — український лісівник, господарник, громадський діяч (с. Давидівка, Полтавщина);
- 1942 — Степан Дзюбинський — український архітектор; від 1971 — в Тернополі (с. Верховня Велика Новосончівського повіту, Польща);
- 1961 — Олександр Башта — український спортовець, громадсько-політичний діяч (м. Стрий, Львівщина).
Померли
У Тернополі
- 1919 — Теодозія Бенцалева — українська акторка;
За межами краю
- 1561 — Ян-Амор Тарновський — польський державний і військовий діяч, великий коронний гетьман, засновник м. Тернополя (родинний маєток Вевюрка, похований у Тарнові, обидва — Польща);
- 1944 — Іван Ґабрусевич — діяч ОУН (Австрія, загинув у концтаборі Заксенгавзен);
- 1946 — Віталій (Байрак) (світське ім’я — Володимир) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, проповідник, місіонер, письменник, блаженний священномученик УГКЦ (м. Дрогобич, Львівщина);
- 1947 — Євген Барвінський — український історик, архівіст, бібліограф, юрист, видавець (м. Краків, Польща);
- 1985 — Ярослав Німчановський — український військовик, громадський діяч (м. Чикаґо, США);
- 1993 — Корнель Бородайко — український військовик, кооператор (м. Чикаґо, США).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Гуцал, П. Директорія УНР // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 496. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Окаринський, В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIІI до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 322. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Указ Президента України від 16 травня 2007 року № 419/2007 «Про вшанування пам'яті Ярослава Стецька і Ярослави Стецько».